Рішення

від 24.05.2011 по справі 5020-572/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 травня 2011 року справа № 5020-572/2011

За позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Юніфарм Україна”,

ідентифікаційний код 342 48172

(08322, Київська обл., Борисп ільський район, с. Проліски, ву л. Промислова, 9)

до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю „Тонус Інвест”,

ідентифікаційний код 361 27301

(99029, м. Севастополь, пр. Ге н. Острякова, 89, кв. 19)

про стягнення 27 985,73 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ТОВ „Юніфарм У країна”) - ОСОБА_1, предст авник, довіреність б/н від 27.04.2011 ;

відповідач (ТОВ „Тонус Інвест”) - явку уповноважен ого представника не забезпеч ив.

Обставини справи:

11.04.2011 Товариство з обмеже ною відповідальністю „Юніфа рм Україна” (далі - позивач) з вернулось до господарського суду міста Севастополя із по зовом до Товариства з обмеже ною відповідальністю „Тонус Інвест” (далі - відповідач) п ро стягнення 27 985,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, з окрема, на статті 11, 611, 655, 692 Цивіль ного кодексу України, статті 230, 232 Господарського кодексу У країни та зазначає, що за домо вленістю з відповідачем пост авив останньому товар на сум у 26 597,91 грн, який не оплачено від повідачем до теперішнього ча су. Тому позивач просить стяг нути з відповідача на свою ко ристь вартість поставленого товару, з урахуванням встано вленого індексу інфляції та 3% річних за весь час простроче ння виконання зобов' язання щодо оплати.

Ухвалою господарського су ду міста Севастополя від 15.04.2011 с права прийнята до провадженн я; розгляд справи призначени й на 04.05.2011.

Через неявку у судове засід ання представників сторін, у хвалою від 04.05.2011 розгляд справи був відкладений на 24.05.2011.

У засідання суду 24.05.2011 відпов ідач явку уповноваженого пре дставника знову не забезпечи в, хоча про дату, час і місце ро згляду справи повідомлений н алежним чином та своєчасно, п ро що свідчить повідомлення про вручення поштового відпр авлення /арк. с. 37/.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватися належни ми їм процесуальними правами . Оскільки явка в судове засід ання представників сторін - це право, а не обов' язок, спра ва може розглядатись без їх у часті, якщо нез' явлення цих представників не перешкоджа є вирішенню спору.

Згідно зі статтею 77 Господа рського процесуального коде ксу України суд відкладає в м ежах строків, встановлених с таттею 69 цього Кодексу, розгля д справи, коли за якихось обст авин спір не може бути виріше но в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогати вою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судо вому засіданні представникі в сторін, а неможливість вирі шення спору у відповідному с удовому засіданні.

Враховуючи те, що явка учасн иків процесу обов' язковою н е визнавалась, а матеріали сп рави достатньо характеризую ть спірні правовідносини сто рін, підстави для відкладенн я розгляду справи відсутні, а тому суд вирішив розглянути справу у відсутність предст авника відповідача за наявни ми у справі матеріалами - в п орядку статті 75 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни.

В судовому засіданні пре дставник позивача виклав суд у позовні вимоги, на позовних вимогах наполягав, просив су д позов задовольнити в повно му обсязі на підставах, викла дених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши нада ні докази, заслухавши по яснення представника позива ча, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Юніфарм У країна” згідно з товарно-тра нспортними накладними:

№№ ВФ-0001635 від 05.07.2010 на суму 5 178,5 2 грн /арк. с. 10-11/;

ВФ-0001636 від 05.07.2010 на суму 2 025,82 грн /а рк. с. 12/;

ВФ-0001914 від 03.08.2010 на суму 5 361,77 грн /а рк. с. 13-14/;

ВФ-0001991 від 11.08.2010 на суму 5 979,17 /арк. с . 15-16/;

ВФ-0002175 від 01.09.2010 на суму 8 052,63 грн /а рк. с. 17-19/

поставило Товариству з об меженою відповідальністю „Т онус Інвест” товар на загаль ну суму 26 597,91 грн.

Прийняття товару відпові дачем підтверджується підпи сами його уповноваженої особ и на накладних, які скріплені печатками ТОВ „Тонус Інвест ”, та відповідними довіренос тями на отримання товарно-ма теріальних цінностей /арк. с. 2 1-22/.

Проте, відповідач не розрах увався за отриманий товар та станом на 01.11.2010 в нього перед по зивачем утворилася заборгов аність в сумі 26 597,91 грн, що підтв ерджується актом звірення вз аєморозрахунків, підписаним сторонами та скріпленим їх п ечатками /арк. с. 25/.

01.03.2011 відповідач повернув поз ивачеві товар на суму 779,92 грн з а накладною № 0-000469 /арк. с. 20/. Таким чином, основна заборгованіс ть відповідача перед позивач ем складає 25 817,99 грн (26597,91- 779,92).

Наведене спричинило зверн ення позивача до суду із дани м позовом.

Оцінюючи наявні в матері алах справи докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупно сті, суд вважає позовні вимог и такими, що підлягають задов оленню, виходячи з наступног о.

Згідно зі статтею 509 Цивіль ного кодексу України зобо в' язанням є правовіднош ення, в якому одна сторона (бор жник) зобов' язана вчинити н а користь другої сторони (кре дитора) певну дію (передати ма йно, виконати роботу, надати п ослугу, сплатити кошти, тощо) а бо утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йог о обов' язку.

Відповідно до частини перш ої статті 173 Господарського ко дексу України, господарським визнається зобов' язання, щ о виникає між суб' єктом гос подарювання та іншим учасник ом (учасниками) відносин у сфе рі господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб' єкт (зоб ов' язана сторона, у тому чис лі боржник) зобов' язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб' єкта (виконати ро боту, передати майно, сплатит и гроші, надати інформацію то що), або утриматися від певних дій, а інший суб' єкт (управне на сторона, у тому числі креди тор) має право вимагати від зо бов' язаної сторони виконан ня її обов' язку.

Майнові зобов' язання, як і виникають між учасниками г осподарських відносин, регул юються Цивільним кодексом Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених Господарс ьким кодексом України (ч. 1 ст. 17 5 ГК України).

Зобов' язання виникають з підстав, встановлених статт ею 11 Цивільного кодексу Украї ни та статтею 174 Господарськог о кодексу України, зокрема, з д оговорів та інших правочинів (угод), із дій осіб, що передбач ені актами цивільного законо давства, а також із дій осіб, щ о не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов' язк и. Крім того, зобов' язання мо жуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормати вно-правового акта, що регулю є господарську діяльність.

Поняття правочину надане в частині першій статті 202 Циві льного кодексу України. Так, правочином є дія особи, сп рямована на набуття, зміну аб о припинення цивільних прав та обов' язків.

Правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до частин першо ї та другої статті 205 Цивільно го кодексу України правочин може вчинятися усно або в пис ьмовій формі. Сторони мають п раво обирати форму правочину , якщо інше не встановлено зак оном. Правочин, для якого зако ном не встановлена обов' язк ова письмова форма, вважаєть ся вчиненим, якщо поведінка с торін засвідчує їхню волю до настання відповідних правов их наслідків.

На підставі наданих до мате ріалів справи доказів суд ді йшов висновку, що дії сторін у справі з передачі-прийняття товару, в силу загальних заса д і змісту цивільного законо давства слід визнати діями, щ о породжують цивільні права і обов' язки, аналогічні зоб ов' язанням за договором куп івлі-продажу (поставки). Ці дії згідно зі статтями 11, 692, 712 Цивіл ьного кодексу України є підс тавою виникнення у відповіда ча обов' язку сплатити забор гованість за поставлений поз ивачем товар.

Так, за договором поставки п родавець (постачальник), який здійснює підприємницьку дія льність, зобов' язується пер едати у встановлений строк (с троки) товар у власність поку пця для використання його у п ідприємницькій діяльності а бо в інших цілях, не пов' язан их з особистим, сімейним, дома шнім або іншим подібним вико ристанням, а покупець зобов' язується прийняти товар і сп латити за нього певну грошов у суму.

Згідно з частиною першою ст атті 692 Цивільного кодексу Укр аїни покупець зобов' язаний оплатити товар після його пр ийняття або прийняття товаро розпорядчих документів на нь ого, якщо договором або актам и цивільного законодавства н е встановлений інший строк о плати товару.

Частина перша статті 193 Госп одарського кодексу України п ередбачає, що суб' єкти госп одарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов' язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов' язан ня - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно став ляться. До виконання господа рських договорів застосовую ться відповідні положення Ци вільного кодексу України з у рахуванням особливостей, пер едбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини перш ої статті 530 Цивільного кодекс у України, якщо у зобов' язан ні встановлений строк (термі н) його виконання, то воно підл ягає виконанню у цей строк (те рмін).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов' яз ання або не виконав його у стр ок, встановлений договором а бо законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Отже, відповідач був зобов' язаний оплатити поставлений товар після його прийняття. О скільки остання партія товар у була поставлена відповідач еві 01.09.2010, а товар не оплачений д о теперішнього часу, суд дійш ов висновку про те, що відпові дач прострочив виконання зоб ов' язання щодо оплати отрим аного від позивача товару.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цив ільного кодексу України одно стороння відмова від зобов' язання або одностороння змін а його умов не допускається, я кщо інше не встановлено дого вором або законом. Зобов' яз ання має виконуватися належн им чином відповідно до умов д оговору та вимог цього Кодек су, інших актів цивільного за конодавства, а за відсутност і таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться.

Аналогічне положення стос овно господарських зобов' я зань міститься в частині пер шій статті 193 Господарського к одексу України.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Відповідач не надав суду до казів погашення основного бо ргу в сумі 25 817,99 грн. Натомість, ф акт наявності заборгованост і відповідача перед позиваче м документально встановлени й і підтверджується належним и доказами, наявними в матері алах справи.

За викладених обставин, п озовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 25 817,99 грн є обґрунтов аними та такими, що підлягают ь задоволенню.

У зв' язку з неналежним в иконанням відповідачем свої х зобов' язань (прострочення м зобов' язання з оплати отр иманого товару) позивач прос ить суд стягнути з відповіда ча інфляційні втрати в розмі рі 1 742,30 грн та 3% річних в розмірі 425,44 грн за період з 10.09.2010 по 23.03.2011.

Статтею 625 Цивільного код ексу України унормовано, що б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов' язан ня, на вимогу кредитора зобов ' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три про центи річних від прострочено ї суми, якщо інший розмір проц ентів не встановлений догово ром або законом.

Право вимагати оплати това ру та сплати процентів за кор истування чужими грошовими к оштами у разі прострочення о плати товару надано продавцю також частиною третьою стат ті 692 Цивільного кодексу Украї ни.

Як встановлено судом, за ост анньою накладною (№ ВФ-0002175 від 0 1.09.2010) термін сплати був встанов лений - до 01.09.2010, тобто з 02.09 .2010 починається період простр очення.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційни х втрат та 3% річних, починаючи з 10.09.2010, що в силу принципу диспо зитивності цивільного закон одавства є правом позивача.

Перевіривши розрахунок ін фляційних втрат та 3% річних, н аданий позивачем /арк. с. 9/, суд вважає його вірним, а тому поз овні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 1 742,30 грн та 3% річних в сумі 425,44 грн підлягають з адоволенню в повному обсязі.

Підсумовуючи вищевиклад ене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27 985,73 грн, з яких: основний борг в розмірі 25 817,99 грн, інфляц ійні втрати - 1742,30 грн, 3% річних - 425,44 грн.

Витрати позивача по сплат і державного мита (279,86 грн) та на інформаційно-технічне забез печення судового процесу (236,00 г рн) за правилами статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України підлягають ст ягненню з відповідача на кор исть позивача.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84- 85, 115, 116 Господарського процесуа льного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольни ти повністю.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю „Тонус Інвест” (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Остряк ова, 89, кв. 19, ідентифікаційний к од 36127301, п/р 26005219228600 в АКІБ „Укр Сиббанк”, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юніфарм У країна” (08322, Київська обл., Б ориспільський район, с. Пролі ски, вул. Промислова, 9, ідентиф ікаційний код 34248172, п/р 26007005083001 в Сол ом' янському відділенні КБ „ Сведбанк” м. Києва, МФО 300164) 27 985,73 грн (двадцять сім тися ч дев' ятсот вісімдесят п' я ть грн 73 коп.), а та кож судові витрати в сумі 515,86 грн (п' ятсот п' ятна дцять грн 86 коп.).

Видати наказ після набра ння рішенням законної сили.

Суддя В.О .Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

30.05.2011.