Постанова

від 24.05.2011 по справі 8/4(02-2)/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/4(02-2)/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року                                                                                Справа № 8/4(02-2)/2011/5003  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. ,  суддя Грязнов В.В.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився  

відповідача: представник Вільчинський В.Г., представник Ошовська І.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача   Контрольно-ревізійного управління України у Вінницькій області на ухвалу господарського суду Вінницької області у справі № 8/4(02-2)/2011/5003 від 07.04.11р. (суддя Грабик В.В.)

за позовом Контрольно-ревізійного управління України у Вінницькій області    

до відповідача  Вінницької обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні

про стягнення 12 533 грн. 33 коп. за порушення вимог чинного законодавства

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.11р. змінено склад суду. Суддю Іоннікову І.А., у зв'язку із її відпусткою замінено суддею Грязновим В.В.

Ухвалою господарського суду Вінницької області у справі № 8/4(02-2)/2011/5003 від 07.04.11р. відмовлено позивачу у прийнятті позовної заяви.

Ухвала місцевого господарського суду мотивоване тим, що вимога позивача підсудна суду адміністративної юстиції, оскільки Контрольно-ревізійне управління України у Вінницькій області є субєктом владних повноважень у розумінні Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та статті 3 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції Контрольно-ревізійне управління України у Вінницькій області звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 07.04.11р. у справі 8/4(02-2)/2011/5003 а справу передати на розгляд господарського суду Вінницької області для розгляду по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що 21.07.2010 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької обласної клінічної дитячої лікарні про стягнення коштів. 17.09.2010 року Вінницьким окружним адміністративним судом винесено постанову про відмову у задоволенні позову позивачу повністю. 24 листопада 2010 року Київським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу КРУ в Вінницькій області задоволено частково, а саме в частині скасування постанови суду першої інстанції, в іншій частині відмовлено, враховуючи, що справа підвідомча господарському суду. Для підтвердження вказаного рішення апеляційна інстанція суду адміністративної юрисдикції навела цитату із листа Верховного суду України № 3.2. - 2005 від 26.12.2005 року.

У судове засідання на визначений час представники апелянта не зявилися, явка представників апеляційним судом обов'язковою не визнавалася. Представники відповідача висловилися за розгляд апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що 24.05.11р. закінчується встановлений статтею 102 ГПК України строк для розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги позивача по суті за наявними матеріалами.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.04.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Після проголошення вступної та резолютивної частини постанови у судовому засіданні 24.05.11р. о 15год.30хв. надійшло клопотання від позивача у вигляді електронного повідомлення №67 про відкладення розгляду апеляційної скарги на більш пізніший термін. Зазначене клопотання не було предметом розгляду, відтак долучається до матеріалів справи.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.04.11р. у даній справі слід залишити без змін, апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління України у Вінницькій області - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області 06.04.2011р. звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення 12 533,33 грн. з Вінницької обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході проведення планової ревізії в січні-лютому 2010р. у підконтрольної установи - Вінницької обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні було виявлено факт зайвої сплати лікарнею постачальнику - підприємству "Автоінвестстрой - Вінниця"  податку на додану вартість в сумі 12533,33грн. при купівлі санітарного автомобіля ГАЗ-2752 АХШДУ. На думку позивача заявлений спір є  господарсько-правовим, і не може бути віднесений до категорії публічно-правових, оскільки існує спір між двома юридичними особами про стягнення коштів.

Правова природа виникнення спірної суми - нецільове використання бюджетних коштів підконтрольною установою та відображення цього бюджетного правопорушення  у одному із пунктів вимоги контрольно-ревізійного управління Вінницької області. Факт надіслання вимоги підтверджується постановою Вінницького окружного адміністративного суду 17 вересня 2010 року у справі № 2-а-3298/10/0270 (а.с.13-16) та поясненням керівника установи у судовому засіданні.

Відповідно до п. 8 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" органам контрольно-ревізійної служби надано право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Діяльність органів контрольно-ревізійної служби, пов'язана із здійсненням державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, відноситься до сфери публічно-правових відносин.

За змістом частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України дає визначення терміну суб'єкт владних повноважень. Це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України, затвердженого Указом Президента України від 28 листопада 2000 року N 1265/2000 (чинним на момент винесення оспорюваної ухвали) Головне контрольно-ревізійне управління України (ГоловКРУ України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Місцевим господарським судом вірно зазначено в ухвалі від 07.04.11р., що у спірних правовідносинах  КРУ у Вінницькій області здійснює владні управлінські функції. Оскільки позов подано суб'єктом владних повноважень на виконання своїх повноважень щодо державного фінансового контролю, передбачених законом, то такий спір підлягає розгляду судами адміністративної юрисдикції.

Твердження апелянта з приводу того, що заявлена позовна вимога про стягнення коштів є господарсько-правовою, є безпідставним та помилковим.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно із частиною 1 статті 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Апелювання до суду апеляційної інстанції з приводу зазначення у ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду про те, що правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем є господарсько-правовими не може бути підставою для скасування законної ухвали у даній справі.

Рівненський апеляційний господарський суд, не ставлячи під сумнів судовий акт суду апеляційної інстанції адміністративної юрисдикції, вважає за необхідне наголосити та звернути увагу апелянта на те, що як Вищим адміністративним судом України так і Верховним судом України (Судовою палатою в адміністративних справах) запроваджена інша практика за аналогічними (подібними) категоріями спорів.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.  

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105, 106  ГПК України, суд  –

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.04.11р. у справі № 8/4(02-2)/2011/5003 залишити без змін, апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління України у Вінницькій області - без задоволення.

Справу 8/4(02-2)/2011/5003 повернути  господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили..

Головуючий  суддя                                                                      Юрчук М.І.

Суддя                                                                                              Дужич С.П.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.