Постанова

від 15.04.2011 по справі 2а-8442/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 р.                                                                                    № 2а-8442/09/1370  

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого –        судді                            Дем’яновського Г.С.,

                                  при секретарі               Бугарі        Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом  Приватного підприємства „Ойл-Сервіс” до Державної податкової інспекцїї у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень.

.в с т а н о в и в :

Приватне підприємство „Ойл-Сервіс” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001192320/0/13964/23-2 від 09.06.2009р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 74396,40 грн. та № 0001202320/0/13963/23-2 від 09.06.2009р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 71284,5 грн. Позивачем було у передбаченому законом порядку оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення, однак ДПІ було залишено їх без змін. Причиною виникнення спору у справі стало, зокрема, питання щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартості наданих маркетингових та консультаційних послуг.

Заявою про уточнення позовних вимог від 15.06.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просить  визнати нечинними також наступні податкові повідомлення-рішення :

-№0002362320\2\8326\10\23-2 від 13 квітня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання за платежем –податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 289,70 грн., в т.ч. за основним платежем 241,40 грн.,за штрафними санкціями 48,30 грн.

№0001192320\2\8323\10\23-2 від 13 квітня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання за платежем –податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 74396,40 грн., в т.ч. за основним платежем 61997 грн.,за штрафними санкціями  12399,40 грн. грн.

№0001202320\2\8324\10\23-2 від 13 квітня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання за платежем –податок на додану вартість із вироблених на Україні товарів в розмірі 71284,50 грн., в т.ч. за основним платежем 47523 грн.,за штрафними санкціями  23761,50 грн. грн.

Позивач з рішенням ДПІ не погоджується, просить скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник позовні вимоги не визнав з підстав, наведених у запереченні, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, які наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців  та Свідоцтва про державну реєстрацію Приватне підприємство „Ойл-Сервіс” (далі –ПП «Ойл-Сервіс») зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 02.09.1999р. за №14649 в якості  юридичної особи та присвоєно ідентифікаційний код –30539151.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків  ПП «Ойл-Сервіс»перебуває на обліку у ДПІ у Личаківському районі м.Львова.

Як вбачається з матеріалі в справи ДПІ у Личаківському районі м.Львова було проведено планову виїзну перевірку ПП «Ойл-Сервіс»  з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р,  за наслідками якої було складено Акт №215/23-0/30539151 від 29.05.09р. ( далі –Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки (п.3.1.1), ДПІ у Личаківському районі м.Львова покликається на те, що ПП «Ойл-Сервіс»занизило валовий дохід за 4 квартал 2008 року на суму 1 036 грн. на суму безнадійної кредиторської заборгованості, чим допустив порушення п.п.1.22.1 п. 1.22, п.1.25 ст.1, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 12.3.1 п.12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вiд 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі –Закон № 334/94-ВР). Так, відповідач покликається на те, що згідно ст.609 ЦК України зобов”язання припиняється  ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), а відповідно і припиняється строк позовної давності  за відсутності позивача або відповідача.  Станом на 31.12.2008р. у ПП «Ойл-сервіс»на балансовому рахунку «631 –розрахунки з вітчизняними постачальниками»обліковувалась кредиторська заборгованості перед ПП «Торговий дім Галтехпром»(код за ЄДПРОУ 32311349) в сумі 1036,42 грн.

На доказ правомірності своєї позиції відповідач покликається на Постанову Господарського суму м.Києва від 20.11.2008р. №24/48-б ПП «Торговий дім «Галтехпром»»визнано банкрутом, а згідно даних ЦБД ДПА України 20.11.2008р. ПП «Торговий дім «Галтехпром»» знято з обліку в ДПІ у Подільському районі м.Києва.

Тому вважає, що оскільки ПП «Ойл-Сервіс»сума заборгованості не була списана з балансу підприємства, воно зобов’язано було від дня зняття з обліку ПП «Торговий дім «Галтехпром»»до 31.12.2008р. суму безнадійної кредиторської заборгованості віднести до складу валових доходів за 4 квартал 2008р. Однак, позивачем цього зроблено не було.

На спростування даного твердження ДПІ у Личаківському районі м.Львова позивач покликається на те, що у відповідності до п.1.25 Закону № 334/94-ВР безнадійною заборгованістю є зокрема, заборгованість, по якій минув строк позовної давності, а також  юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законом порядку, або при її  ліквідації (зняття з реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності). Однак, юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В силу ст.104 ЦК України з моменту прийняття судової ухвали про порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури юридична особа ПП «Торговий дім «Галтехпром»»не вважається такою, що знята з реєстрації як суб’єкт підприємницької діяльності. Зазначає, що Господарським судом в межах розгляду справи №24/48-б господарський суд не приймав ухвалу про ліквідацію юридичної особи –банкрута, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність безнадійної заборгованості ПП «Ойл-Сервіс»перед ПП «Торговий дім «Галтехпром»».

Крім того, як вбачається з ухвали Господарського суду м.Києва по справі №  24/481-б-49/128-б-15/409-б за позовом ТзОВ «Транспортні мережі»до ПП «Торговий дім «Галтехпром»про визнання банкрутом, Постанова Господарського суду, на яку посилається як на доказ відповідач, скасована.

Так,  Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2008 (суддя Смілянець В.В.) було порушено провадження у справі № 24/481-б за особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та призначено судове засідання на 20.11.2008. Постановою Господарського суду міста Києва від 20.11.2008 (суддя  Смілянець В.В.)  було визнано Приватне підприємство «Торговий дім «Галтехпром»(код 32311349) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута -  ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортні мережі», яке зобов’язано за підсумками роботи подати до Господарського суду міста Києва звіт та ліквідаційний баланс строком до 20.11.2009.

На виконання вимог Постанови Господарського суду міста Києва від 20.11.2008 у справі № 24/481-б ліквідатором було подано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке опубліковано у газеті «Голос України» № 231 (4481) від 03.12.2008 (оригінал примірника газети знаходиться у матеріалах справи).

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 25.02.2009 постанову Господарського суду міста Києва від 20.11.2008р. скасовано, справу № 24/481-б передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно резолюції Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 справу № 24/481-б передано на новий розгляд судді Митрохіній А.В.   Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2008 суддя Митрохіна А.В.  прийняла справу № 24/481-б до свого провадження, присвоїла новий номер, а саме: 24/481-б- 49/128-б та призначила розгляд справи на 16.03.2009.

Постановою Господарського суду м. Києва від 25.05.2009 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено ініціюючого кредитора -Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортні мережі".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009  апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва задовольнили частково, постанову Господарського суду м. Києва від 25.05.2009 скасовано.

Розпорядженням керівництва суду  матеріали справи №24/481-б-49/128-б передано на новий розгляд судді Хоменку М.Г. на стадії порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 01.10.2009 справу №24/481-б-49/128-б прийнято до свого провадження суддею Хоменком М.Г., присвоєно їй номер 24/481-б-49/128-б-15/409-б, зобов"язано ініціюючого кредитора надати суду докази про внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»про відсутність юридичної особи за місцем її знаходження.

Однак, ініціюючий кредитор не надав суду доказів підтвердження наявності в реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцемзнаходження. Тому, враховуючи вищевикладене суд 17.11.2009р. залишив заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортні мережі"  про порушення справи про банкрутство  Приватного підприємства "Торговий дім"Галтехпром" без розгляду.

В судовому засіданні судом було зобов’язано ДПІ у Личаківському районі м.Львова представити довідку про перебування ПП «Торговий дім «Галтехпром»» в єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.  Доказів про виключення ПП «Торговий дім «Галтехпром»»з єдиного  державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не представлено

Таким чином, в ході судового засідання було з’ясовано, що у позивача були відсутні підстави для віднесення до валових доходів кредиторської заборгованості перед ПП «Торговий дім «Галтехпром»», тому в даному випадку податкове повідомлення рішення № 0001192320/0/13964/23-2 від 09.06.2009р. підлягає скасуванню в частині нарахування податку на прибуток у розмірі 259,00 грн.  основного зобов’язання та 51,80 грн.штрафних санкцій.

Актом перевірки позивача від 29.05.2009 року встановлено,що у березні 2008 року ПП „Йол-сервіс” при формуванні податкового кредиту з ПДВ двічі внесено до реєстру одержаних податкових накладних накладну №03202 від 20.03.2008 року ,виписану ПП „Торговий дім „Галтехпром”,сума ПДВ -2856,00 грн..,що і складає податкове зобов”язання.П.П. 17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено застосування за таке порушення штрафної санкцїї у розмірі 10% за кожен звітний період,але не більше 50%.Тому суд вважає,що відповідачем правомірно застосоване визначення податкового зобов”язання  в сумі 2856,00 грн. та штрафної санкції 1428 ,00 грн. і в тій частині в позові позивачу слід відмовити.

Як вбачається з п.3.1.2 Акту перевірки, ДПІ у Личаківському районі м.Львова  позивач неправомірно відніс в 4 кв.2008 року до складу валових витрат вартість послуг, отриманих від ТзОВ БТФ „Вівізон” по навчанню персоналу відділу збуту в порядку та на умовах, визначених договором.

Перевіряючі, зокрема, вказали, що до складу валових витрат підприємства можна включити витрати на навчання в сумі, що не перевищує двох відсотків оплати праці звітного періоду, покликаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 24.12.1997 р.№1461 „Про розмір витрат платника податку на професійну підготовку або перепідготовку”. Вказана Постанова була прийнята відповідно до абзацу третього підпункту 5.4.2. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, однак в редакції цього абзацу діяла до 14.12.2004 року.

Абзац третій підпункту 5.4.2. п.5.4. статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” згідно Закону України від 14.12.2004 р.№2229-1У викладено в редакції, згідно якої в періоді, який перевірявся, абзацу третьому пп.5.4.2. п.5.4 ст.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, витрати платника податку, пов’язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податків у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов’язання повинні відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років, витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих професійно-технічних навчальних закладах.

Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3-х відсотків фонду оплати праці звітного періоду. Отже позивач вважає, що розрахунок суми валових витрат, здійснений перевіряючими невірний і не відповідає абзацу 3 пп.5.4.2. п.5.4. ст.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі 3 відсотки фонду оплати праці звітного періоду. Суд погоджується з доводами позивача і приходить до висновку ,що в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Позивач не згідний з п.3.1.2. акту перевірки, де вказано, що до перевірки представлено договір №15\12-01 від 15.12.2008 р. про надання послуг по доопрацюванню конфігурації програми 1С Бухгалтерія та при необхідності, навчання користувачів навичкам роботи з програмою, але крім актів не подано інших документи, які б свідчили про виконану роботу по даних послугах, не представлено жодних деталізованих актів з описом наданих послуг, щоб свідчили про фактичне виконання послуг. Це суперечить даним Акту, де вказано, що на виконання умов Договору  ПП „Ойл-Сервіс” представлено наступні акти здачі-прийняття робіт про те, що Виконавцем були надані наступні послуги:

1.Доопрацювання елемента конфігурації „Довідники” програми 1С Бухгалтерія в розрізі номенклатура. Загальна вартість робіт \послуг\ без ПДВ 24833,34 грн., ПДВ 4966,66 грн.

2. Доопрацювання елемента конфігурації „Довідники” програми 1С Бухгалтерія в розрізі Контрагентів. Загальна вартість робіт \послуг\ без ПДВ 24833,34 грн., ПДВ 4966,66 грн.

3. Доопрацювання елемента конфігурації ”Обробка документів” програми ІС Бухгалтерія. Загальна вартість робіт \послуг\ без ПДВ 24500 грн., ПДВ 4900 грн.

Суд вважає,що ці докази є обов”язковими,оскільки позивачем  надано означений договір з додатками від 18.12.2008 року ,податкові накладні  від 30.12.2008 року та акти здачі-прийняття робіт від 25.12.2008 року. Враховуючи ,що доопрацювання програми 1С Бухгалтерія проводиться виконавцем за зразками,що є інтелектуальною власністю і доопрацьована програми, як заявив представник позивача-відповідальний за комп”ютерне забезпечення, то представлення деталізованих письмових звітів з інформацією про те, яку роботу провів виконавець не обов”язкове, зважаючи на опис робіт в актах  здачі-прийняття робіт  та загальний економічний ефект в роботі підприємства. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Позивачем представлено Договір №07\12-01 від 07.12.2008 року про надання послуг ,укладений з  ТзОВ БТФ „Візіон” ,з додатками №№ 1-3 ,з якого вбачається,що виконавець зобов”язується за завданням замовника провести аналіз фінансового стану підприємства по результатам роботи за 9 місяців 2008 року.Також надано акти здачі-прийняття робіт \надання послуг\ :від 15.12.2008 року  -аналіз змін в капіталі підприємства ПП „Ойл-Сервіс” по результатам роботи за 9 місяців 2008 року,від 10.12.2008 року-аналіз активів та пасивів підприємства ПП „Ойл-Сервіс” по результатам роботи за 9 місяців 2008 року, від  17 грудня 2008 року-аналіз ліквідності підприємства „Ойл-Сервіс” по результатам роботи за 9 місяців 2008 року.Також надано податкову накладну  від 30.12.2008 року. Суд вважає,що ці докази є обов”язковими ,але не вичерпними,оскільки позивач не представив саме аналізи ,про які згадується в актах здачі-прийняття робіт ,докази,що вони використані в виробництві,розрахунок економічного ефекту від отриманих послуг,інформацію про понесені виконавцем витрати. Крім цього в штатному розкладі ПП „Ойл-сервіс” затверджені посади головного бухгалтера та його заступника,і на означених працівників покладається здійснення ведення бухгалтерського і податкового обліків,аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.Це передбачено п.4 ст.8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.Позивачем не обрана така форма організацїї бухгалтерського обліку ,як користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку,зареєстрованого як підприємець або ведення бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудіторською фірмою,і тому суд вважає,що позивач не підтвердив фактичного надання вказаних послуг за означеним договором. Тому суд вважає,що в цій частині в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

Позивачем представлено Договір №03\12-01 від 03.12.2008 року на проведення досліджень ринку мастильних матеріалів з додатками. Представлено також : акти здачі-прийняття робіт \надання послуг\ від 19,23 грудня 2008 року –дослідження ринку мастильних матеріалі-відомості про потенційних споживачів по Львівській області,від 26.12.2008 року дослідження ринку мастильних матеріалів-ціни та їх динаміка за період 01.03-30.11 по Львівській області по наступних марках-М10В2,М10Г2К,МВВ,М1482,М10Г2Н. Представлено податкову накладну  від 30.12.2008 року. Також судом оглянуто об”ємну працю : звіт по результатам дослідження ринку мастильних матеріалів по Львівській області ,який складено ТзОВ „БТФ „Візіон” на замовлення ПП „Ойл-Сервіс”,з якого вбачається,що виконавець подав відомості про потенційних конкурентів,а також про потенційних споживачів продукції позивача в розрізі підриємств,на 295 сторінках. Тому суд вважає,що виконання робіт дійсно відбулося і в цій частині позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 5.1, підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі —валові витрати) —це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 —5.7 цієї статті Закону.

До складу валових витрат належать лише витрати, прямо передбачені Законом, що використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства.

Згідно з пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (в ред. Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4. ст. Закону України  „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної  /контрактної/ вартості товарів /послуг/, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари /послуги/ відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари /послуги/, та складається із сум податків, нарахованих /сплачених/ платником податку за ставкою, встановленою п.6.1. ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того ,чи  товари /послуги/ та основні фонди почали використовуватися в оподатковуємих операціях, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операцїї протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої подїї:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чеку/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків,

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг/.

Однак наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до п.п.7.4.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту в випадку, коли перевіркою встановлюються обставини, що підтверджують нікчемність правочинів, укладених між покупцем і продавцем, а також, що дії  покупця спрямовані на зменшення бази оподаткування по податку на додану вартість.

Так, підпунктами 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту  вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Позивач довів ,що підприємство є постійно діючим і використало послуги виконавців в виробництві ,за винятком проведення аналізу ліквідності.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в  адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб’єкта  владних  повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається    на відповідача, якщо  він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку ,що позовні вимоги слід задоволити частково: визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському  районі  м.Львова № 0001192320/0/13964/23-2 від 09.06.2009р., № 0001192320/2/13964/23-2 від 13.04.2010 року  в частині визначення податкового зобов”язання   в сумі 52071,20 грн.,в тому числі основного боргу в сумі 43392,67 грн.,8678,53 грн. штрафних санкцій,визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському  районі  м.Львова № 0001202320\0\13963\23-2 від 09.06.2009 року, № 0001202320\2\13963\23-2 від 13.04.2010 року в частині визначення податкового зобов”язання в сумі 44675,00 грн.,в тому числі 29783,33 грн.основного боргу,14891,67 грн. штрафних санкцій,визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі  м.Львова № 0002362320\2\8326\10\23-2 від 13.04.2010 року.В  решті позовних вимог відмовити.       

Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100,  158, 159, 160, 161, 163, 162, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському  районі  м.Львова № 0001192320/0/13964/23-2 від 09.06.2009р., № 0001192320/2/13964/23-2 від 13.04.2010 року  в частині визначення податкового зобов”язання   в сумі 52071,20 грн.,в тому числі основного боргу в сумі 43392,67 грн.,8678,53 грн. штрафних санкцій

3.          Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському  районі  м.Львова № 0001202320\0\13963\23-2 від 09.06.2009 року, № 0001202320\2\13963\23-2 від 13.04.2010 року в частині визначення податкового зобов”язання в сумі 44675,00 грн.,в тому числі 29783,33 грн.основного боргу,14891,67 грн. штрафних санкцій.

4.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському  районі  м.Львова № 0002362320\2\8326\10\23-2 від 13.04.2010 року.

5.          В  решті позовних вимог відмовити.       

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя: підпис- з оригіналом звірено.

Суддя:                                                                                                          Дем’яновський Г.С.