Постанова

від 28.04.2011 по справі 2а-9862/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р.                                                                                    Справа № 2а-9862/10/1370  

Львівський окружний  адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Сакалоша В.М.,

при секретарі Дрозди І.С.,

за участю представника позивача  Олексів Н.М., представника відповідача –           Тістечка Ю.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємство «Науково –виробниче об’єднання «Пластикпром» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень –

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Науково –виробниче об’єднання «Пластикпром»(надалі –ПП «НВО «Пластикпром», позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області (надалі –ДПІ у Жовківському районі) про визнання протиправними дій податкового органу щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП «НВО «Пластикпром»з контрагентами: ПП «Стратос-Транзит»(договір № 23/02 від 23.02.2009 року), ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС»(договір № 18/03/08 від 18.03.2008 року), ТзОВ Фірма «Союз Віктан»(договір № 17/07 від 08.02.2007 року), ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай»(договір № 17/01 від 17.01.2007 року), ЗАТ «Одеський коньячний завод»(договір № 08/11/07 від 08.11.2007 року), ТзОВ «КЦ «Зевс»(договір № 05/01/09 від 05.01.2009року), ТзОВ «Артемівський лікеро-горілчаний завод плюс»(договір № 25/12 від 25.12.2007 року), ТзОВ «Профі-регіон»(договір № 12/01/09 від 12.01.2009 року), ТзОВ «Екотехпромсервіс»(договір № 01/11 від 01.11.2007 року), ТзОВ «Кримська горілчана компанія»(договір № 01/09 від 01.09.2009 року), ПП «Світлий дім»(договір № 30/03/09 від 30.03.2009 року), ПП «Тех-лайн»(договір № 01/12/2009 від 01.12.2009 року), а також визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішенння від 24.06.2010 року за № 604/23-0/8944/33429317 та № 606/23-0/8942/33429317, а також від 30.08.2010 року за № 604/23-0/1/8944/33429317 та № 606/23-0/1/8942/33429317.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки органу державної податкової інспекції є безпідставні та необґрунтовані, відповідач з перевищенням своїх прав та обов’язків, встановлених законодавством, дійшов висновку про нікчемність договорів позивача з його контрагентами та безтоварність операцій за такими договорами, оскільки у акті перевірки не наведено жодних належних доказів на підтвердження передбачених ст. 228 ЦК України ознак нікчемності правочинів, а відтак, діє презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України. Крім того, позивач зазначає, що на підтвердження виконання договорів з контрагентами, а відповідно і реальності здійснюваних операцій за ними, відповідачу були представлені первинні бухгалтерські документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зокрема договори, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні, банківські документи на оплату. Також позивач вказує, що не відповідають дійсності та вимогам Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість»висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 377 624,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 302 099,00 грн., внаслідок не проведеного коригування запасів використаних не у господарській діяльності підприємства, по невиправному браку, який не повернутий постачальникам.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, та посилаючись на викладені в позові обставини, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечив проти позовних вимог ПП «НВО «Пластикпром»з підстав, наведених у письмових запереченнях на позовну заяву, зазначивши, що оскаржувані позивачем рішення та дії є законними, вчиненні виключно в межах наданих відповідачу повноважень, на підставі та відповідно до закону. При цьому відмітив, що правочини, які укладені між позивачем та його контрагентами, є нікчемними, оскільки по своїй суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, протиречать інтересам держави і суспільства, а відтак порушують публічний порядок. В зв'язку з наведеним, просили  відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

У період з 18.05.2010 року по 07.06.2010 року ДПІ у Жовківському районі було проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «НВО «Пластикпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено Акт № 1020/23-0/33429317 від 10.06.2010 року (надалі –акт перевірки).

З даного акту перевірки вбачається, що відповідачем були встановлені такі порушення:

- ч. 2 ст. 228, ст. 216 ЦК України, ст. 3, ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових доходів на загальну суму 15 220 844,00 грн., та завищення валових витрат на загальну суму 15 220 844,00 грн., які підлягають коригуванню в частині відсутності об’єкта оподаткування по нікчемним правочинам,

- п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого останнім занижено податок на прибуток на загальну суму 377 624,00 грн., в т.ч.: в І кварталі 2009 року на суму 17 401,00 грн., в ІІ кварталі 2009 року на суму 427,00 грн., в ІІІ кварталі 2009 року на суму 207 918,00 грн., в ІV кварталі 2009 року на суму 73 564,00 грн., в І кварталі 2010 року на суму 78 314,00 грн.,

- ч.2 ст.228, ст.216 ЦК України ст. 3, ст.4, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 3 044 169,00 грн. та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 3 044 169,00 грн., які підлягають коригуванню в частині відсутності об'єкта оподаткування по нікчемним правочинам та зайво включені суми по податку на додану на додану вартість, вартість по бракованій продукції, яка не може бути використана в господарській діяльності підприємства за своїм призначенням. Вищенаведене призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 302 099,00 грн., в т.ч.: в березні 2009 року - 139 455,00 грн., в вересні 2009 року - 61 546,00 грн., в жовтні 2009 року - 51 944,00 грн., в березні 2010 року - 49 154,00 грн. та завищення від'ємного значення податку на додану вартість, ряд.26 Декларації на суму 9 858,00 грн.

На підставі описаних вище висновків акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 604/23-0/8944/33429317 від 24.06.2010 року, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов‘язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток підприємства, код платежу 11021000, на загальну суму 471 415,00 грн., в тому числі: за основним платежем –377 624,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –93 791,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 606/23-0/8942/33429317 від 24.06.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов‘язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100, на загальну суму 453 149,00 грн., зокрема: за основним платежем –302 099,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –151 050,00 грн.

ПП «НВО «Пластикпром» у порядку адміністративного оскарження було подано первинну скаргу на вказані податкові рішення, за результатами розгляду якої відповідач своїм рішенням № 12247/10/10-0 від 30.08.2010 року залишив без змін податкові повідомлення-рішення від 24.06.2010 року, а первинну скаргу ПП «НВО «Пластикпром»- без задоволення. Разом з тим, за результатами розгляду первинної скарги на адресу позивача надійшли нові, аналогічні за сумами податкових зобов’язань та підставами їх нарахування попереднім, податкові повідомлення-рішення від 30.08.2010 року за № 604/23-0/1/8944/33429317 та № 606/23-0/1/8942/33429317.

Як свідчать матеріали справи, підставою для винесення оскаржуваних рішень про донарахування позивачу податку на прибуток та податку на додану вартість слугували висновки акту перевірки, відповідно до яких встановлено порушення ПП «НВО «Пластикпром»п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого останнім занижено податок на прибуток на загальну суму 377 624,00 грн., в т.ч.: в І кварталі 2009 року на суму 17 401,00 грн., в ІІ кварталі 2009 року на суму 427,00 грн., в ІІІ кварталі 2009 року на суму 207 918,00 грн., в ІV кварталі 2009 року на суму 73 564,00 грн., в І кварталі 2010 року на суму 78 314,00 грн., а також пп. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого зайво включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у сумі 302 099,00 грн., в т.ч. за лютий 2009 на суму 13 921,00 грн., за травень 2009 року на суму 341,00 грн., за липень 2009 року на суму 12 800,00 грн., за серпень 2009 року на суму 19 279,00 грн., за вересень 2009 року на суму 134 255,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 35 205,00 грн., за листопад 2009 року на суму 23 647,00 грн., за січень 2010 року на суму 49,00 грн., за березень 2010 року на суму 62 602,00 грн.

В акті перевірки відповідач покликається на те, що позивачем в обревізованому періоді було отримане повернення невиправного браку. ПП «НВО «Пластикпром», після отримання бракованої продукції, не проводило повернення браку постачальнику чи самостійної утилізації браку. Бракована продукція не може бути використана в господарській діяльності підприємства за своїм призначенням.

Згідно пояснень позивача та наданих ним документів вбачається, що товар, який повертався позивачу згідно накладних, перелік яких наведено у акті перевірці, не містив ознак невиправного браку. Недоліки повернутого покупцями позивачу товару усувались, після чого такий товар в подальшому використовувався у господарській діяльності позивача. Частина товару, недоліки якого не можна було усунути, ПП «НВО «Пластикпром»був списаний або переданий виробнику.

На підтвердження даних обставин позивачем представлено листування з контрагентами, розпорядження щодо забезпечення усунення недоліків товару, службові записки начальника цеху, видаткові та податкові накладні за №№ 18 від 28.03.2009 року, 20/1 від 31.03.2009 року, 80 від 07.09.2009 року, 79 від 07.09.2009 року, № 147 від 16.12.2009 року, № 110 від 15.10.2009 року, 115/1 від 31.10.2009 року, 30 від 22.04.2010 року, № 83 від 08.09.2009 року, № 102 від 09.10.2009 року, 126 від 17.11.2009 року, 26 від 30.03.2010 року, 76 від 01.09.2009 року, 91/3 від 21.09.2009 року, 91/4 від 21.09.2009 року, 97/1 від 01.10.2009 року та податкові накладні № 18 від 28.03.2009 року, 20/1 від 31.03.2009 року, 80 від 07.09.2009 року, № 79 від 07.09.2009 року, № 147 від 16.12.2009 року, № 110 від 15.10.2009 року, 115/1 від 31.10.2009 року, 30 від 22.04.2010 року, № 83 від 08.09.2009 року, № 102 від 09.10.2009 року, 126 від 17.11.2009 року, 26 від 30.03.2010 року, 76 від 01.09.2009 року, 91/3 від 21.09.2009 року, 91/4 від 21.09.2009 року, 97/1 від 01.10.2009 року, акт списання поверненої бракованої продукції медальйону ТМ «Хортиця»Платинум на суму 3 162,96 грн., етикетки ТМ Марсель на суму 241,67 грн., пробки ТМ Есте на суму 21 900 грн., пробки мікрокорок ТМ «Шустов» (1863) на суму 17 116,67 грн., накладну № 3901 від 12.05.2010 року про повернення товару постачальнику.

Відповідно до наявної в матеріалах довідки Головного управління статистики у Львівській області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача за КВЕД є зокрема: інші види оптової торгівлі, виробництво інших виробів з пластмас, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Відповідно до пп. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент винесення оскаржуваних рішень) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. За змістом п. 1.32. ст. 1 вказаного закону господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачалось, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону.

Згідно п 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Разом з тим, відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент винесення оскаржуваних рішень) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно пп.7.4.4. п. 7.4. ст. 7  Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджується використання товару, який повертався позивачу його контрагентами, у господарській діяльності першого. В ході судового розгляду справи, відповідачем не наведено жодних посилань на будь-які документи, які достовірно засвідчують повернення ПП «НВО «Пластикпром»» товару з невиправним браком і що такий товар в подальшому не міг використовуватись та дійсно не використовувався в господарській діяльності позивача. Посилання на такі докази відсутні і в акті перевірки.

З огляду на вказане, висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо порушення ПП «НВО «Пластикпром»п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого останнім занижено податок на прибуток на загальну суму 377 624,00 грн., в т.ч.: в І кварталі 2009 року на суму 17 401,00 грн., в ІІ кварталі 2009 року на суму 427,00 грн., в ІІІ кварталі 2009 року на суму 207 918,00 грн., в ІV кварталі 2009 року на суму 73 564,00 грн., в І кварталі 2010 року на суму 78 314,00 грн., а також пп. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого зайво включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у сумі 302 099,00 грн., в т.ч. за лютий 2009 на суму 13 921,00 грн., за травень 2009 року на суму 341,00 грн., за липень 2009 року на суму 12 800,00 грн., за серпень 2009 року на суму 19 279,00 грн., за вересень 2009 року на суму 134 255,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 35 205,00 грн., за листопад 2009 року на суму 23 647,00 грн., за січень 2010 року на суму 49,00 грн., за березень 2010 року на суму 62 602,00 грн., внаслідок не проведення коригування запасів на підставі повернення бракованої продукції, не підтверджені належним чином, не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, а тому такі висновки не можуть бути підставою для донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а відтак і для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підставні та обґрунтовані.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання правочинів, укладених ПП «НВО «Пластикпром»з контрагентами, нікчемними, судом встановлено наступне.

У п. 3.1 акту перевірки «Податок на прибуток»та п. 3.2. акту перевірки «Податок на додану вартість»відповідач зазначає, що у зв’язку з нікчемністю договору поставки готової продукції від 23.02.2009 року № 23/02, укладеного з ПП «Стратос-Транзит»та безтоварності операцій по постачанню продукції, відсутні підстави для укладення угод по подальшій реалізації товару, а отже ПП «НВО «Пластикпром»неправомірно віднесло витрати по операції з ПП «Стратос Транзит»до складу валових витрат та безпідставно задекларувало валові доходи по виконанню угод з покупцями, з метою безпідставного формування валових витрат у отримувачів продукції, а також безпідставно задекларувало податкові зобов’язання з податку на додану вартість з метою безпідставного формування податкового кредиту у отримувачів (вигодонабувачів) продукції. У зв’язку з цим, відповідач викладає висновок, що у ПП «НВО «Пластикпром»відсутні об’єкти оподаткування, які підпадають під визначення ст.3, ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення валових доходів на загальну суму 15 220 844 грн. та завищення валових витрат на загальну суму 15 220 844,00 грн., а також завищення податкових зобов’язань по податку на додану вартість на загальну суму 3 044 169 грн. та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 3 044 169,00 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідач вважає, що договір від 23.02.2009 року № 23/02, укладений між ПП «Стратос-Транзит»та ПП «НВО «Пластикпром»на поставку продукції, та в свою чергу угоди, укладені ПП «НВО «Пластикпром»на подальшу реалізацію даної продукції, мають протиправний характер, в результаті порушення ПП «Стратос-Транзит»своїх податкових зобов’язань, принципів господарювання та цивільного законодавства (моральних засад), оскільки згідно акту невиїзної документальної перевірки ПП «Стратос-Транзит»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.08.2008 року по 31.03.10 року від 05.05.2010 року ДПІ в Артемівському районі м. Луганська встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та відсутність підприємства за юридичною адресою.

Судом встановлено, що 23.02.2009 року між позивачем, як покупцем, та ПП «Стратос-Транзит»(код ЄДРПОУ 36073272), як постачальником, було укладено договір поставки готової продукції, за умовами якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця, ковпачок для закупорювання скляних пляшок (надалі - товар), а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Матеріалами справи підтверджується, що упродовж 2009 року позивач згідно договору від 23.02.2009 року № 23/02 придбав у ПП «Стратос-Транзит»товар згідно накладних №№ 030305 від 03.03.09 року, № 030304 від 03.03.09 року, № 040302 від 04.03.09 року, № 060404 від 06.04.09 року, № 060405 від 06.04.09 року, № 080401 від 08.04.09 року, 080402 від 08.04.09 року, № 080403 від 08.04.09 року, № 100406 від 10.04.09 року, № 100407 від 10.04.09 року, № 040502 від 04.05.09 року, № 040509 від 04.05.09 року, № 050503 від 05.05.09 року, № 050504 від 05.05.09 року, № 050505 від 05.05.09 року, № 050506 від 05.05.09 року, № 050507 від 05.05.09 року, № 050508 від 05.05.09 року, № 100603 від 10.06.09 року, № 030702 від 03.07.09 року, № 080701 від 08.07.09 року, № 100702 від 10.07.09 року, № 200703 від 20.07.09 року, № 200704 від 20.07.09 року, № 010901 від 01.09.09 року, № 070903 від 07.09.09 року, № 070904 від 07.09.09 року, № 070905 від 07.09.09 року, № 070906 від 07.09.09 року, № 070907 від 07.09.09 року, № 090901 від 09.09.09 року, № 170901 від 17.09.09 року, № 091003 від 09.10.09 року, № 091002 від 09.10.09 року, № 131001 від 13.10.09 року, № 021101 від 02.11.09 року, № 021102 від 02.11.09 року, № 071101 від 07.11.09 року, № 131101 від 13.11.09 року, № 171103 від 17.11.09 року, № 201102 від 20.11.09 року, № 041202 від 04.12.09 року, № 041203 від 04.12.09 року, № 091202 від 09.12.09 року, № 121201 від 12.12.09 року, на загальну суму з ПДВ 18 265 012,81 грн., в т.ч. ПДВ –3 044 168,80 грн. На підставі отриманих від ПП «Стратос-Транзит»видаткових накладних вартість отриманого товару була включена до складу валових витрат.

За фактом здійснення операцій з продажу товару ПП «Стратос-Транзит»оформило та видало позивачу податкові накладні за №№ 030305 від 03.03.09 року, № 030304 від 03.03.09 року, № 040302 від 04.03.09 року, № 060404 від 06.04.09 року, № 060405 від 06.04.09 року, № 080401 від 08.04.09 року, 080402 від 08.04.09 року, № 080403 від 08.04.09 року, № 100406 від 10.04.09 року, № 100407 від 10.04.09 року, № 040502 від 04.05.09 року, № 040509 від 04.05.09 року, № 050503 від 05.05.09 року, № 050504 від 05.05.09 року, № 050505 від 05.05.09 року, № 050506 від 05.05.09 року, № 050507 від 05.05.09 року, № 050508 від 05.05.09 року, № 100603 від 10.06.09 року, № 030702 від 03.07.09 року, № 080701 від 08.07.09 року, № 100702 від 10.07.09 року, № 200703 від 20.07.09 року, № 200704 від 20.07.09 року, № 010901 від 01.09.09 року, № 070903 від 07.09.09 року, № 070904 від 07.09.09 року, № 070905 від 07.09.09 року, № 070906 від 07.09.09 року, № 070907 від 07.09.09 року, № 090901 від 09.09.09 року, № 170901 від 17.09.09 року, № 091003 від 09.10.09 року, № 091002 від 09.10.09 року, № 131001 від 13.10.09 року, № 021101 від 02.11.09 року, № 021102 від 02.11.09 року, № 071101 від 07.11.09 року, № 131101 від 13.11.09 року, № 171103 від 17.11.09 року, № 201102 від 20.11.09 року, № 041202 від 04.12.09 року, № 041203 від 04.12.09 року, № 091202 від 09.12.09 року, № 121201 від 12.12.09 року, на загальну суму ПДВ –3 044 168,80 грн. Дані податкові накладні були включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних, а суми ПДВ по таких накладних включені до податкового кредиту у березні –грудні 2009 року.

Спору щодо наявності чи правильності оформлення вказаних вище документів немає, відповідачем не заперечується той факт, що надані позивачем документи не мають недоліків та заповнені згідно порядку, встановленого чинним на момент проведення перевірки законодавством.

Позивачем, на підтвердження обставин реальності господарських операцій, проведених за його участю та ПП «Стратос-Транзит», надано рахунки на оплату, банківські документи про оплату вартості отриманого товару згідно договору від 23.02.2009 року № 23/02, сертифікати якості.

Придбаний у ПП «Стратос-Транзит»товар в подальшому був реалізований позивачем таким контрагентам:

-          ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС»(код ЄДРПОУ 32096432) згідно договору постачання № 18/03/08 від 18.03.2008 року по накладних №№ 22 від 10.04.2009 року, №23 від 10.04.2009 року, №28 від 22.04.2009 року, №31 від 04.05.2009 року, №32 від 04.05.2009 року, №33 від 04.05.2009 року, №34 від 04.05.2009 року, №37 від 05.05.2009 року, №38 від 05.05.2009 року, №40 від 18.05.2009 року, №41 від 18.05.2009 року, №50 від 29.05.2009 року, №51 від 29.05.2009 року, №52 від 04.06.2009 року, №56 від 23.06.2009 року, №57 від 23.06.2009 року, №63 від 26.06.2009 року, №74 від 08.08.2009 року, №77 від 07.09.2009 року, №78 від 07.09.2009 року, №79 від 07.09.2009 року, №80 від 07.09.2009 року, №81 від 07.09.2009 року, №82 від 07.09.2009 року, №89 від 14.09.2009 року, №90 від 14.09.2009 року, №91/1 від 18.09.2009 року, №91/2 від 18.09.2009 року, №103 від 09.10.2009 року, №104 від 09.10.2009 року, №112 від 22.10.2009 року, №113 від 22.10.2009 року, №115 від 31.10.2009 року, №116 від 31.10.2009 року, №125 від 17.11.2009 року, №127 від 20.11.2009 року, №128 від 20.11.2009 року, №129 від 20.11.2009 року, №130 від 20.11.2009 року, №131 від 20.11.2009 року, №132 від 20.11.2009 року, №133 від 20.11.2009 року, №136 від 23.11.2009 року, №137 від 23.11.2009 року, накладної №140 від 02.12.2009 року, №145 від 12.12.2009 року,

-          ТзОВ Фірма «Союз Віктан»ЛТД (код ЄДРПОУ 20749622) згідно договору № 17/07 від 08.02.2007 року по накладних № 21 від 10.04.2009 року, № 36 від 05.05.2009 року, № 43 від 20.05.2009 року, № 70 від 08.07.2009 року,

-          ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод»(код ЄДРПОУ 00411855) згідно договору поставки № 17/01 від 17.01.2007 року по накладних № 15 від 06 березня 2009 року, № 20/11 від 08 квітня 2009 року, № 30 від 30 квітня 2009 року, № 76 від 01 вересня 2009 року, №97 від 28 вересня 2009 року, № 121/1 від 07 листопада 2009 року, № 135 від 23 листопада 2009 року, № 143 від 04 грудня 2009 року, № 143/1 від 11 грудня 2009 року, № 159 від 29 грудня 2009 року,

-          ЗАТ «Одеський коньячний завод»(код ЄДРПОУ 412056) згідно договору № 08/11/07 від 08.11.2007 року по накладних: № 72 від 22.07.2009 року, № 73 від 27.07.2009 року, № 123 від 13.11.2009 року, № 154 від 22.12.2009 року, № 155 від 22.12.2009 року, № 156 від 22.12.2009 року,

-          ТзОВ «КЦ «Зевс»(код ЄДРПОУ 20814012) згідно договору поставки готової продукції № 05/01/09 від 05.01.2009 року по накладних: № 24 від 13.04.2009 року, № 29 від 27.04.2009 року, № 51\2 від 03.06.2009 року, № 87 від 09.09.2009 року, № 92 від 21.09.2009 року, № 94 від 24.09.2009 року, № 120 від 02.11.2009 року, № 124 від 16.11.2009 року, № 134 від 20.11.2009 року, № 139 від 27.11.2009 року,

- ТзОВ «Артемівський лікеро-горілчаний завод плюс»(код ЄДРПОУ 31049491) згідно договору поставки продукції № 25/12 від 25.12.2007 року по накладних: № 25 від 14.04.2009 року, № 69 від 03.07.2009 року, № 71 від 10.07.2009 року,

- ТзОВ «Профі-регіон» (код ЄДРПОУ 32823109) згідно договору на постачання № 12/01/09 від 12.01.2009 року по накладній № 23/1 від 10.04.2009 року,

- ТзОВ «Екотехпромсервіс»(код ЄДРПОУ 35151477) згідно договору поставки № 01/11 від 01.11.2007 року по накладних: № 119 від 02.11.2009 року, № 138 від 27.11.2009 року № 157 від 22.12.2009 року,

- ТзОВ «Кримська горілчана компанія»(код ЄДРПОУ 36499654) згідно договору поставки № 01/09 від 01.09.2009 року по накладних: № 107 від 13.10.2009 року, № 1571 від 22.12.2009 року,

- ПП «Світлий дім»(код ЄДРПОУ 34773493) згідно договору № 30/03/09 від 30.03.2009 року по накладних: Накладна № 121 від 03.11.2009 року,

- ПП «Тех-лайн»(код ЄДРПОУ 36150976) згідно договору № 01/12/2009 від 01.12.2009 року по накладній № 147 від 16.12.2009 року.

Дохід від продажу товару згідно наведеного вище переліку накладних був включений позивачем до валового доходу. Також внаслідок таких операцій позивачем були задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ.

В матеріалах справи містяться договори, додатки (специфікації) до них, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, реєстри виданих податкових накладних, рахунки на оплату, банківські виписки, сертифікати якості, якісні посвідчення на товар, товарно-транспортні накладні, що підтверджують реальність існування між позивачем та його контрагентами господарських правовідносин щодо поставки товару.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (в редакції чинній на момент проведення перевірки), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. /п.2.1, п. 2.2 Положення/.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа /п.2.4 Положення/.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення операцій між позивачем та його контрагентами з поставки товару відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року.

Відповідач прийшов до висновку про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами в силу ч. 2 ст. 228 ЦК України, посилаючись на те, що згідно акту невиїзної документальної перевірки ПП «Стратос-Транзит»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.09.2008 року по 31.03.2010 року від 05.05.2010 року № 190/2300/36073272 підприємство не знаходиться за юридичною адресою та у нього відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської діяльності.

За приписами ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Отже, наявність акту перевірки ПП «Стратос-Транзит», в якому викладені порушення останнім своїх податкових зобов’язань, не є достатньою підставою для висновку про нікчемність договорів, укладених ПП «НВО «Пластикпром»з ПП «Стратос-Транзит»та з наступними покупцями, а також про безтоварність операцій за такими договорами. Сам факт неналежного декларування зобов'язань, не звітування перед органами державної податкової служби однією із сторін договору не свідчить про наявність мети на укладення угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави, оскільки чинне на момент проведення перевірки законодавство не передбачало обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків (свого контрагента).

Разом з тим, суд бере до уваги долучену до матеріалів справи копію припису прокуратури м. Луганська № 07/2024-вих від 21.08.2010 року про усунення порушень закону про державну податкову службу в Україні, згідно яким зобов’язано вжити вичерпних заходів до усунення порушень вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відновити ПП «Стратос-Транзит»суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 01.09.2008 року по 31.03.2010 року в сумі 58 579 508 грн., та суми податкового кредиту за період з 01.09.2008 року по 31.03.2010 року в сумі 58 349 383 грн.

Крім цього, стаття 228 ЦК України не містить такої підстави для визнання правочинів нікчемними, як відсутність у сторони договору необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, виробничих активів, недостатність технічного персоналу, як про це зазначає відповідач. Відсутність в суб’єкта господарювання відповідних ресурсів для здійснення операцій не може бути достатнім підтвердженням неможливості ведення підприємницької діяльності таким суб’єктом, так як законодавство не встановлює обмеження щодо використання суб’єктом господарювання у своїх діяльності лише власних основних засобів та найманої праці.

Щодо відсутності ПП «Стратос Транзит»за юридичною адресою, то така обставина також не є самостійною правовою підставою для визнання правочину нікчемним.

Також, відповідач зазначає про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки позивачем не представлено документів, які б підтверджували фактичне транспортування продукції від ПП «Стратос-Транзит»до ПП «НВО «Пластикпром», а також санітарно-гігієнічних висновків на кожну партію товару, який постачався контрагентам позивача.

Однак, з наявних матеріалів справи слідує, що відповідно до п. 3.3. та п. 3.4 договору між ПП «НВО «Пластикпром»та ПП «Стратос-Транзит», поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника, пунктом поставки товару за даними договором є приміщення покупця. Контрагентом товарно-транспортні накладні по доставці товару позивачу не надавались, а останній не вимагав, оскільки такі документи не є обов’язковими для відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Щодо санітарно-гігієнічних висновків, то такі документи в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, не є первинними документами, які фіксують та підтверджують господарські операції щодо поставки товарів. Разом з тим, у договорах, укладених між позивачем та ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», ТзОВ «КЦ «Зевс», ТзОВ «АЛГЗ-плюс», ТзОВ «Профі Регіон», ТзОВ «Екотехпромсервіс», ПП «Тех-Лайн», не передбачено такого обов’язку, як надання санітарно-гігієнічних висновків на кожну партію товару.

Таким чином, висновки відповідача щодо нікчемності договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, не є обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що господарські операції позивача з вищенаведеними контрагентами не суперечать актам цивільного законодавства, у ході судового розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили б про те, що проведення таких не відповідає дійсним намірам сторін і , що спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не надано суду доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та його контрагентів на здійснення господарських операцій, наявність судових рішень про скасування установчих документів чи свідоцтв платників ПДВ позивача та його контрагентів, доказів визнання недійсними в судовому порядку описаних вище договорів позивача з його контрагентами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції чинній на момент проведення перевірки, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

Згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент проведення перевірки) до компетенції контролюючих органів віднесено право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Діючим на момент проведення перевірки Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205 (надалі - Порядок), передбачалось, що акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3. Порядку). Висновок акту виїзної планової перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів, а виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов’язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється (пп. 2.4.1, 2.4.2 пункту 2.4)

Відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 ст. 2 вказаного вище Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб’єкта господарювання (наприклад, «приховування об’єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка»тощо).

Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у пункті 4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб’єктів господарювання –юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПА України від 11.09.2008 р. № 584. Одночасно згаданими Методичними рекомендаціями передбачено, що у разі встановлення в ході проведення перевірки правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства (нікчемних правочинів) в описовому вигляді зазначається інформація щодо здійснення посадовими особами платників податків дій, спрямованих на порушення публічного порядку та моральних засад суспільства. Також зазначається інформація, що повинна містити: назву товарів (робіт, послуг), що поставлялись (надавались); кількісні та вартісні показники товарів (робіт, послуг), які поставлялись (надавались): ціна за одиницю, кількість та вартість за періодами; перелік виписаних накладних (актів виконаних робіт, інше); перелік виписаних податкових накладних із зазначенням номера, дати та суми; відображення податкових накладних у реєстрі виданих податкових накладних з урахуванням коригування (із зазначенням дати та номера запису); перелік актів приймання-передачі, вантажно-митних декларацій, платіжних доручень; відображення операцій з поставки товарів (робіт, послуг) у бухгалтерському та податковому обліку суб'єкта господарювання в розрізі податкових періодів; форму розрахунків, наявність заборгованості на певну дату; спосіб та засіб перевезення, реквізити перевізника, розрахунку з перевізником тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені зазначені вище вимоги щодо порядку оформлення результатів перевірок та неправомірно зроблено висновок щодо нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, та у свою чергу висновки про порушення позивачем ч.2 ст. 228, ст. 216 ЦК України, ст. 3, ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення валових доходів на загальну суму 15 220 844 грн. та завищення валових витрат на загальну суму 15 220 844 грн., завищення податкових зобов’язань з ПДВ на загальну суму 3 044 169 грн. та завищення податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 3 044 169 грн.

Враховуючи, що позивач виступає стороною договорів щодо яких відповідач приходить до висновків про їх нікчемність, то такі висновки безпосередньо зачіпають законні права та інтереси позивача, тягнуть за собою негативні наслідки для останнього в частині визначення об’єктів оподаткування, формування податкового кредиту, валових доходів та витрат.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при викладенні в акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів позивача з його контрагентами та винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не дотримані.

Згідно із ч.1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Згідно ч. 3 вказаної статті докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятих ним рішень та вчинених дій щодо визнання правочинів нікчемними.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти зокрема постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналізуючи діюче на момент спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати дії відповідача про визнання нікчемними угод, укладених позивачем з його контрагентами, а також податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено податкові зобов'язання, правомірними.

Сукупність вищенаведених обставин справи, які встановлені та підтверджені документально, дає підстави суду визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі ст. 94 КАС України присуджуються з державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Львівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП «НВО «Пластикпром»з контрагентами: ПП «Стратос-Транзит»(договір № 23/02 від 23.02.2009 року), ДП «Імідж Холдинг»АК «Імідж Холдинг АпС»(договір № 18/03/08 від 18.03.2008 року), ТзОВ Фірма «Союз Віктан»(договір № 17/07 від 08.02.2007 року), ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай»(договір № 17/01 від 17.01.2007 року), ЗАТ «Одеський коньячний завод»(договір № 08/11/07 від 08.11.2007 року), ТзОВ «КЦ «Зевс»(договір № 05/01/09 від 05.01.2009року), ТзОВ «Артемівський лікеро-горілчаний завод плюс»(договір № 25/12 від 25.12.2007 року), ТзОВ «Профі-регіон»(договір № 12/01/09 від 12.01.2009 року), ТзОВ «Екотехпромсервіс»(договір № 01/11 від 01.11.2007 року), ТзОВ «Кримська горілчана компанія»(договір № 01/09 від 01.09.2009 року), ПП «Світлий дім»(договір № 30/03/09 від 30.03.2009 року), ПП «Тех-лайн»(договір № 01/12/2009 від 01.12.2009 року).

3. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області від 24.06.2010 року за № 604/23-0/8944/33429317, від 24.06.2010 року за № 606/23-0/8942/33429317, від 30.08.2010 року за № 604/23-0/1/8944/33429317, від 30.08.2010 року за № 606/23-0/1/8942/33429317.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «НВО «Пластикпром»3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії  постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 29 квітня 2011 року.

                  Суддя                                                                                      Сакалош В.М.