Постанова

від 04.05.2011 по справі 3074/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний ад міністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнс ька, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 травня 2011 р. № 2-а- 3074/11/2070

Харківський окружний ад міністративний суд в складі :

голов уючого - судді Самойлової В.В.

за уча стю секретаря судового засід ання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харко ві справу за адміністративн им позовом виробничого коопе ративу "ЕТЦ "Солар-1" до Державн ої податкової інспекції у Дз ержинському районі м. Харков а про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ВК "ЕТЦ "Солар-1" звернув ся до належного суду з адміні стративним позовом, в якому п росить скасувати податкове п овідомлення-рішення Державн ої податкової інспекції у Дз ержинському районі м. Харков а від 03.03.2011 року № 0000582305 щодо на рахування йому суми грошовог о зобов"язання за платежем: по даток на додану вартість у ро змірі 114 140,00 грн.

Позивач обґрунтовує свої в имоги наступним чином.

Так, він посилається на те, щ о при проведенні перевірки п одатковим органом та при офо рмленні її результатів мало місце не дотримання вимог по даткового законодавства, вис новки акту перевірки базують ся на припущеннях і не підтве рджуються об'єктивними даним и, а оскаржуване податкове по відомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого за конодавства України, що є під ставою для його скасування.

В судовому засіданні предс тавник позивача за довіреніс тю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача з а довіреністю ОСОБА_2 прот и позову заперечував, посила ючись на те, що під час проведе ння вказаної перевірки та ск ладанню акту перевірки фахі вці відповідного податковог о органу діяли згідно до вимо г чинного податкового законо давства, а прийняте за резуль татами перевірки рішення є з аконним, у зв'язку з тим, що у ск ладеному за результатами пер евірки акті були зафіксовані порушення вимог Закону Укра їни "Про податок на додану вар тість" за що у відповідності до Податкового кодексу Украї ни позивачу були визначені в ідповідні податкові зобов'яз ання на підставі оскаржувано го рішення.

Заслухавши сторони, дослід ивши наявні в матеріалах спр ави докази, суд вважає, що позо в підлягає задоволенню з нас тупних підстав.

Встановлено, що уповноваже ними особами Державної подат кової інспекції у Дзержинськ ому районі м. Харкова була про ведена планова виїзна докуме нтальна перевірка позивача з питань дотримання вимог под аткового, валютного та іншог о законодавства, за результа тами якої 23.02.2011 року було складе но акт перевірки № 456/2305/21198802, де бу ли зафіксовані порушення вим ог Закону України "Про подато к на додану вартість", а саме: п п. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, в результат і чого, на думку відповідача, В К "ЕТЦ "Солар-1" було занижено по даток на додану вартість на з агальну суму 91312,00 грн.

За наслідками вказаного ак ту перевірки відповідачем бу ло прийняте податкове повідо млення-рішення № 0000582305/0 від 03.03.2011 р оку, згідно з яким позивачу бу ло збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: под аток на додану вартість у роз мірі 114140,00 грн.

Із зазначеним рішенням суб 'єкта владних повноважень су д не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ста тті 71 Кодексу адміністративн ого судочинства України, де п ередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин и, на яких ґрунтуються її вимо ги та заперечення. В адмініст ративних справах про протипр авність рішень, дій чи бездія льності суб'єкта владних пов новажень обов'язок щодо дока зування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльност і покладається на відповідач а, якщо він заперечує проти ад міністративного позову.

В даному випадку відповіда ч не надав належних доказів п равомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачаєт ься з наявних письмових дока зів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов св ого підтвердження при судово му розгляді та спростовуєтьс я наступним.

За матеріалами справи судо м встановлено, що перевіркою , проведеною відповідним под атковим органом були встанов лені вищезазначені порушенн я податкового законодавства .

Так, висновок відповідача с тосовно заниження позивачем податку на додану вартість н а загальну суму 91312,00 грн., виклад ений в акті перевірки, не міст ить обґрунтованих даних, які відповідно до приписів чинн ого законодавства України да ють підстави вважати, що дійс но ВК "ЕТЦ "Солар-1"допущено вищ езазначене порушення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач мав взаємові дносини з ТОВ "Електроспецте х".

Так, в ході проведення перев ірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ "Електроспецте х", на акт якої маються посилан ня відповідача, було встанов лено, що необхідних умов для д осягнення результатів відпо відної фінансово-господарсь кої діяльності, в силу відсут ності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміще нь, транспортних засобів, що д ає змогу ставити під сумнів ф акт здійснення суб'єктом гос подарювання, задекларованог о основного виду діяльності.

Таким чином, на думку податк ового органу правочини уклад ені від імені ТОВ "Електроспе цтех" не спричиняють реально го настання правових наслідк ів, а отже - мають ознаки нікче мності по ланцюгу до "вигодон абувача" та суперечать інтер есам держави та суспільства.

Виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" п одатковий кредит це сума, на я ку платник податку має право зменшити податкове зобов'яз ання звітного періоду, визна чене згідно з цим Законом, а пі дпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 ц ього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходя чи із договірної (контрактно ї) вартості товарів (робіт, пос луг), але не вище рівня звича йних цін, протягом такого зві тного періоду у зв'язку з:

- придбанням або вигот овленням товарів (у тому числ і при їх імпорті) та послуг з м етою їх подальшого використа ння в оподатковуваних операц іях у межах господарської ді яльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фонді в (основних засобів, у тому чис лі інших необоротних матеріа льних активів та незавершен их капітальних інвестицій в необоротні капітальні акти ви), у тому числі при їх імпорт і, з метою подальшого викорис тання у виробництві та/або по ставці товарів (робіт, послуг ) для оподатковуваних опера цій у межах господарської ді яльності платника податку.

Крім того, право на нарахува ння податкового кредиту вини кає незалежно від того, чи так і товари (роботи, послуги) та о сновні фонди почали використ овуватися в оподатковуваних операціях у межах господарс ької діяльності платника под атку протягом звітного подат кового періоду, а також від то го, чи здійснював платник под атку оподатковувані операц ії протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 п ункту 7.5 ст. 7 Закону датою виник нення права платника податку на податковий кредит вважає ться дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платни ка податку і оплата товарів (р обіт, послуг), дата виписки від повідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податк ової накладної, що засвідчує факт придбання платником по датку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до підпунк ту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону У країни "Про податок на додану вартість" не підлягають вклю ченню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нар ахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), я кі не підтверджені податкови ми накладними. У разі коли на м омент перевірки платника под атку органом державної подат кової служби суми податку, по передньо включені до складу податкового кредиту, залишаю ться не підтвердженими зазна ченими цим підпунктом докуме нтами, платник податку несе в ідповідальність у вигляді фі нансових санкцій, установлен их законодавством, нарахован их на суму податкового креди ту, не підтверджену зазначен ими цим підпунктом документа ми.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 зазначено го Закону податкова накладна видається платником податку , який поставляє товари (послу ги), на вимогу їх отримувача, т а є підставою для нарахуванн я податкового кредиту.

Згідно пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону Укр аїни "Про податок на додану ва ртість" датою виникнення под аткових зобов'язань з постав ки товарів (робіт, послуг) вваж ається дата, яка припадає на п одатковий період, протягом я кого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовник а) на банківський рахунок пла тника податку як оплата това рів (робіт, послуг), що підляга ють поставці, а у разі поставк и товарів (робіт, послуг за гот івкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платн ика податку, а при відсутност і такої - дата інкасації готів кових коштів у банківській у станові, що обслуговує платн ика податку;

- або дата відвантаже ння товарів, а для робіт (по слуг) - дата оформлення доку мента, що засвідчує факт вико нання робіт (послуг) платнико м податку.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Зак ону України "Про податок на до дану вартість" сума податку, щ о підлягає сплаті (перерахув анню) до бюджету або бюджетно му відшкодуванню, визначаєть ся як різниця між сумою подат кового зобов'язання звітного податкового періоду та сумо ю податкового кредиту такого звітного податкового період у.

Таким чином, в даному випад ку контрагентами ВК "ЕТ Ц "Солар-1" були виписані подат кові накладні з додержанням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону Укра їни "Про податок на додану вар тість".

Сума податку на додану варт ість за зазначеними податков ими накладними включена до п одаткового кредиту відповід ного періоду, вищезазначені податкові накладні відображ ені в реєстрі отриманих та ви даних податкових накладних, дані відповідають додаткам 5 до податкових декларацій з п одатку на додану вартість та даним декларацій з податку н а додану вартість.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статт і 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановл ено, що податкова накладна ск ладається у момент виникненн я податкових зобов'язань про давця у двох примірниках. Ори гінал податкової накладної н адається покупцю, копія зали шається у продавця товарів (р обіт, послуг).

Податкова накладна є звітн им податковим документом і о дночасно розрахунковим доку ментом. Податкова накладна в иписується, на кожну повну аб о часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податков их зобов'язань з поставки тов арів (робіт, послуг) вважаєтьс я дата, яка припадає на податк овий період, протягом якого в ідбувається будь-яка з подій , що сталася раніше: або дата з арахування коштів від покупц я (замовника) на банківський р ахунок платника податку як о плата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у ра зі поставки товарів (робіт, по слуг) за готівкові грошові ко шти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при в ідсутності такої - дата інкас ації готівкових коштів у бан ківській установі, що обслуг овує платника податку; або да та відвантаження товарів, а д ля робіт (послуг) - дата оформл ення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг ) платником податку.

За змістом підпункту 7.2.4 пунк ту 7.2 статті 7 Закону України "Пр о податок на додану вартість " право на нарахування податк у та складання податкових на кладних надається виключно о собам, зареєстрованим як пла тники податку у порядку, пере дбаченому статтею 9 цього Зак ону.

Відповідно до п. 3.4 Порядку за повнення і подання податково ї декларації з податку на дод ану вартість, затвердженого наказом Державної податково ї адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстр ованого в Міністерстві юстиц ії України 9 липня 1997 року за № 250 /2054, платник податку самостійн о обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в д екларації. Дані, наведені в де кларації, мають відповідати даним бухгалтерського та под аткового обліку платника, до стовірність даних підтвердж ується: підписом платника, як що платник - фізична особа, в і нших випадках (особа, яка визн ачена як платник податку на д одану вартість, крім фізични х осіб) - підписами відповідал ьних посадових осіб (керівни ка, головного бухгалтера) та п ечаткою, а в разі подання декл арації в електронній формі - е лектронним підписом осіб (як і підписують декларацію), зар еєстрованим у порядку, визна ченому законодавством.

Так, судом встановлено що су ма податку на додану вартіст ь у розмірі 91312,00 грн., яка була вк лючена позивачем до складу п одаткового кредиту за березе нь-вересень 2010 р., підтверджена податковими накладними.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством України на с торону цивільно-правової уго ди, яка є платником податків, н е покладено обов'язку переві рки відповідності законодав ству установчих документів п остачальників товару та дотр имання ними вимог податковог о законодавства.

Навіть якщо контрагент не в иконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне ві дповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особ и.

Чинне податкове законодав ство не ставить в залежність право позивача на формуванн я податкового кредиту від по даткового обліку (стану) інши х осіб і фактичної сплати кон трагентом податку до бюджету . Питання податкового кредит у поширюється тільки на окре мо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежн ість від розрахунку з бюджет ом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" н е встановлює обов'язку покуп ця сплачувати податок на дод ану вартість ще й до бюджету, к оли такий податок не буде спл ачений продавцем або іншою о собою, з урахуванням суми под атку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - плат ник податку на додану вартіс ть не несе відповідальності за податкові зобов'язання пр одавця.

Крім того, судом встановлен о, що в акті перевірки відпові дачем зазначено, що податков і декларації, надані позивач ем за вказаний період часу су перечать законодавству, а то му є недійсними, як і самі прав очини, вчинені позивачем, на щ о суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "П ро погашення зобов'язань пла тників податків перед бюджет ами та державними цільовими фондами", що діяв на час виникн ення спірних правовідносин, податкова звітність, отриман а контролюючим органом від п латника податків як податков а декларація, що заповнена ни м всупереч правилам, зазначе ним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не ви знана таким контролюючим орг аном як податкова декларація , якщо в ній не зазначено обов' язкових реквізитів, її не під писано відповідними посадов ими особами, не скріплено печ аткою платника податків. У ц ьому випадку контролюючий о рган звертається до платника податків з письмовою пропоз ицією надати нову податкову декларацію з виправленими по казниками (із зазначенням пі дстав неприйняття попереднь ої).

Як вбачається з матеріалів справи, то податкові деклара ції були подані контрагентом позивача у відповідності до вимог діючого законодавства України. ДПІ, в якій перебуває на обліку контрагент, не було надіслано жодних письмових пропозицій щодо надання ново ї податкової декларації з ви правними показниками, як це п ередбачено зазначеним закон ом.

Що стосується твердження в ідповідача про те, що у резуль таті порушення контрагентом позивача своїх податкових з обов'язань, приписів господа рського та цивільного законо давства (моральних засад), уго ди, укладені з позивачем мают ь протиправний характер, а та кий правочин, внаслідок яког о неправомірно віднесений ПД В до складу податкового кред иту за рахунок позивача по су ті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держав и і суспільства, вважається т аким, що порушує публічний по рядок, а отже згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним, суд вваж ає за необхідне зазначити на ступне.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України нед ійсним є правочин, якщо його н едійсність встановлена зако ном (нікчемний правочин). У цьо му разі визнання такого прав очину недійсним судом не вим агається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання т аких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не дов едено, на підставі якої саме с татті Цивільного кодексу Укр аїни правочини, вчинені між п озивачем та його контрагенто м є нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК Ук раїни передбачено, якщо неді йсність правочину прямо не в становлена законом, але одна із сторін або інша заінтерес ована особа заперечує його д ійсність на підставах, встан овлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний прав очин).

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою - трет ьою, п'ятою та шостою статті 203 ц ього загальні вимоги, доде ржання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передб ачено, що правочин є правомір ним, якщо його недійсність пр ямо не встановлена законом а бо якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд звертає увагу, що відпов ідачем не надано доказів, що д оговори, які були укладені мі ж позивачем та контрагентом, визнані судом недійсними.

А від так, відповідно до ста тті 204 Цивільного кодексу Укра їни та згідно з позицією Верх овного Суду України, викладе ною в Узагальненнях "Практик а розгляду судами цивільних справ про визнання правочині в недійсними" від 24.11.2008 р. - законо давцем закріплено презумпці ю правомірності правочину. П равомірність є конститутивн ою ознакою правочину, як юрид ичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його не дійсність встановлена закон ом.

Таким чином, правочин є прав омірним, якщо його недійсніс ть прямо не встановлена зако ном або якщо він не визнаний с удом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважаєт ься таким, що порушує публічн ий порядок, якщо він був спрям ований на порушення конститу ційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошко дження майна фізичної або юр идичної особи, держави, Автон омної Республіки Крим, терит оріальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок.

Отже відповідач при склада нні акту перевірки та прийня тті на його підставі оскаржу ваного повідомлення-рішення , вийшов за межі своїх повнова жень і самостійно, поза судов ою процедурою, визнав вищеза значені договори, укладені м іж позивачем - з одної сторони та ТОВ "Електроспецтех" - з дру гої сторони, недійсними.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 К онституції України органи де ржавної влади та органи місц евого самоврядування, їх пос адові особи зобов'язані діят и лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та закон ами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд п ри вирішенні справи керуєтьс я принципом законності, відп овідно до якого: суд вирішує с прави відповідно до Конститу ції та законів України, а тако ж міжнародних договорів, зго да на обов'язковість яких над ана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормати вно-правові акти, прийняті ві дповідним органом на підстав і, у межах та у спосіб, передба чені Конституцією та законам и України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ за вданням адміністративного с удочинства є захист прав, сво бод та інтересів фізичних ос іб, прав та інтересів юридичн их осіб у сфері публічно-прав ових відносин від порушень з боку органів державної влад и, органів місцевого самовря дування, їхніх посадових і сл ужбових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на ос нові законодавства, в тому чи слі на виконання делегованих повноважень шляхом справедл ивого, неупередженого та сво єчасного розгляду адміністр ативних справ.

Таким чином, відповідна сто рона - ДПІ у Дзержинському рай оні м. Харкова не дотримала ви моги закону про захист охоро няємих прав та інтересів юри дичної особи у сфері публічн о-правових відносин, на підст аві, у межах повноважень та у с посіб, що передбачені Консти туцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта вл адних повноважень є неправом ірним, що дає суду правові під стави для задоволення адміні стративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повід омлення - рішення Державної п одаткової інспекції у Дзержи нському районі м. Харкова від 03.03.2011 року № 0000582305 щодо нараху вання виробничому кооперати ву "ЕТЦ "Солар-1" суми грошового зобов'язання за платежем: под аток на додану вартість у роз мірі 114 140,00 грн.

Постанова може бути оскарж ена до Харківського апеляцій ного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протяг ом 10 днів з дня її проголошенн я, а в разі складання постанов и у повному обсязі відповідн о до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом пода чі апеляційної скарги, з напр авленням її копії до апеляці йної інстанції.

Повний текст постанови виг отовлено 05.05.2011 року.

Суддя Сам ойлова В.В.