Рішення

від 27.09.2006 по справі 3/61-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/61-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "27" вересня 2006 р.                                                       по справі  № 3/61-38

за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку                            №4 Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Ковель

до відповідача: Турійського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України               у Волинській області, смт. Турійськ      

про стягнення 11585 грн. 75 коп. заборгованості

                                                                                                 Голова господарського суду Волинської області

                                                                                                 Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Здига В.Я. –юрисконсульт ІІ-ї категорії ЦЕЗ №4 Волинської філії ВАТ „Укртелеком”                  (дов. від 12.08.2005р.)         

від відповідача: Лисиця Ю.С. –начальник Турійського РВ УМВС України у Волинській області,               Новосад Т.П. –начальник фінансової частини Турійського РВ УМВС України у Волинській області  

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі                          ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв                            та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: Позивач –відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №4 Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Ковель звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –Турійського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, смт. Турійськ 11585,75 грн. заборгованості по оплаті наданих                                  у відповідності до укладеного між сторонами договору №1498 від 18.09.2001р. послуг електрозв'язку.

В судовому засіданні представником позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги                        було уточнено та у зв'язку з включенням до ціни позову суми заборгованості попередніх періодів                             в розмірі 5721,71 грн. заявлено клопотання про зменшення ціни позову до 5864,04 грн.

Відповідач у відзиві від 26.09.2006р. №1877 на позовну заяву та представники останнього в судовому засіданні пред'явлений до районного відділу позов в частині основної заборгованості визнали на суму 5864,04 грн. зазначивши, що причиною існування заборгованості перед позивачем виступає відсутність належного бюджетного асигнування Турійського РВ УМВС України у Волинській області, відсутність                 у останнього достатніх коштів для погашення заборгованості перед позивачем. Зазначається відповідачем також і те, що позивачем при поданні позову до суду до суми заборгованості включено борг в розмірі 5721,71 грн. стягнення котрого проводиться на даний час згідно рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2005р. у справі №3/33-38.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2001 року між Центром електрозв'язку №4 Волинської дирекції (на даний час філії)                  ВАТ “Укртелеком”, м. Ковель та Турійським районним відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, смт. Турійськ було укладено договір про надання послуг електрозв'язку за №1498.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного зв'язку.

На виконання умов вказаного договору Центром електрозв'язку №4 Волинської філії                              ВАТ “Укртелеком” впродовж періоду з квітня місяця 2005 року по серпень місяць 2006 року надавались  Турійському РВ УМВС України у Волинській області послуги електричного зв'язку.

З врахуванням заборгованостей минулих періодів (борг по оплаті послуг, наданих у період                            до 01.04.2005р.) та у відповідності до представлених господарському суду документів за період                               з 01.04.2005р. по 31.08.2006р. відповідачу було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв'язку на суму 28518,77 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, вартість здійснених останнім               у звітний період міжміських переговорів та вартість наданих останньому у звітний період інших послуг.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи особовими рахунками №№10 за послуги електрозв'язку за період з квітня 2005 року по серпень 2006 року, обіговими відомостями, підписаними між сторонами актами звірки взаємних розрахунків та іншими документами –а.с. 15-36).

Нарахування вартості послуг електрозв'язку, що надавались відповідачу, а саме абонентської плати               за основний телефон, плати за інші надані послуги та міжміські переговори здійснювалось ЦЕЗ №4 Волинської філії ВАТ „Укртелеком” у відповідності до Наказу Державного комітету зв'язку                                  та інформатизації України №120 від 07.06.2002р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.07.2002р. за №595/6883) „Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку                 та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги” (з наступними змінами та доповненнями).

Проте, Турійський РВ УМВС України у Волинській області взяті на себе згідно угоди від 18.09.2001р. №1498 зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг електрозв'язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив.

Турійським районним відділом УМВС України у Волинській області впродовж квітня місяця                  2005 року –серпня місяця 2006 року було проведено з позивачем розрахунків, спрямованих на оплату наданих останнім послуг електрозв'язку, лише на суму 16933,02 грн.

У зв'язку з викладеним у відповідача станом на 01.09.2006р. виникла заборгованість в сумі                  11585,75 грн., що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,                   але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозв'язку предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом               не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок,                        а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозв'язку, отримання останніх Турійським РВ УМВС України у Волинській області та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов                              до висновку про часткову підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову, зокрема, в частині стягнення заборгованості періоду з 01.04.2005р. по 31.08.2006р. в сумі 5864,04 грн. Вказана заборгованість повністю підтверджується наявними у матеріалах справи документами, визнана та не була заперечена                  в судовому засіданні представниками відповідача.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні позивачем при поданні позову до суду                        до позовних вимог було включено заборгованість котра виникла у період до 01.04.2005р. в сумі                    5721,71 грн. Згідно рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2005р. у справі №3/33-38 саме зазначену суму заборгованості було постановлено стягнути з Турійського РВ УМВС України                        у Волинській області на користь ВАТ „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №4 Волинської філії,  на виконання зазначеного рішення суду було видано наказ №3/33-1 від 29.07.2005р.

Викладена обставина виступає підставою для припинення провадження у справі в цій частині вимог згідно п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в силу того, що вже існує рішення господарського суду, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому                               у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок Турійського РВ УМВС України у Волинській області               (в пропорційному відношенні від величини підставних та задоволених судом позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України,               ст.ст. 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 2 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Турійського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України               у Волинській області (смт. Турійськ, вул. Луцька, 40, р/р 35219001000027 в УДК у Волинській області, МФО 303014, код 08670609) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №4 Волинської філії ВАТ „Укртелеком” (м. Ковель, вул. Незалежності, 84, р/р 260081960               в АППБ „Аваль” м. Луцька, МФО 303569, код 23251963) 5864,04 грн. заборгованості, 58,64 грн.                              в повернення витрат по сплаті державного мита та 59,72 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5721,71 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

Голова господарського суду

Волинської області                                                                                 В.О. Кравчук