Постанова

від 25.03.2008 по справі 5/723-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24

березня 2008 року                                                               

Справа № 5/723-06

                               Судова колегія у

складі:

головуючого судді  Карбань

І.С.,

судді-доповідача Бабакової Л.М., судді Істоміної О.А.

                                      при

секретарі Міракові Г.А.

        за участю представників сторін:

прокуратури

Харківської області -Мірошниченко

М.Л. - посвідчення № 149 від 29.10.2001р.

позивача  -Шеханін

М.М. -дов. № 01-13/16 від 10.01.2008р.   

відповідача -не з'явився

розглянувши у

відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу відповідача, приватного підприємця ОСОБА_1(вх. № 222 С/2-4)

на рішення господарського суду Сумської області від 10.01.2008 р. по справі №

5/723-06

за

позовом Прокурора

Зарічного району м. Суми в інтересах держави в особі Сумського обласного

управління у справах захисту прав споживачів, м. Суми

до Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Косівщина,

Сумського району, Сумської області

про

стягнення 1700,00 грн.

встановила:

Прокурор

Зарічного району м. Суми в інтересах держави в особі Сумського обласного

управління у справах захисту прав споживачів, м. Суми, звернувся до

господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив стягнути з

відповідача на користь державного бюджету штраф у розмірі 1700,00 грн. за

порушення порядку розповсюдження реклами, накладеного рішенням Сумського

обласного управління у справах захисту прав споживачів № 71 від 14.12.2005 р.

Рішенням

господарського суду Сумської області від 10.01.2008р. (суддя Гудим В.Д.) позов

було задоволено. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1. на користь

державного бюджету  штраф у розмірі

1700,00 грн.

Відповідач, ПП

ОСОБА_1., з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився,

звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від

10.01.2007р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та

процесуального права та на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин,

що мають значення для справи.

Відповідач в

судове засідання не з'явився, 21.03.2008р. до суду надійшло клопотання від

відповідача з проханням відкласти розгляд справи на інший термін часу у зв'язку

з неможливістю з'явитись в судове засідання за станом здоров'я. Дане клопотання

не підлягає задоволенню, оскільки доказів неможливості приймати участь у справі

відповідач не надав та розгляд справи вже відкладався з 18.02.2008р. на

24.03.2008р. 

Позивач,

Сумське обласне управління у справах захисту прав споживачів, та прокурор

відзивів на апеляційну скаргу не надали, у судовому засіданні просять рішення

суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без

задоволення. Вважають, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є

необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої

інстанції законним та таким, що прийнято у чіткій відповідності з нормами

чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення

для даної справи.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи

апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та

процесуального права, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з

матеріалів справи, 28.10.2005р. відповідачем була проведена перевірка

дотримання позивачем рекламного законодавства, про що було складено акт №

000131. На підставі цього акту було прийнято рішення № 71 від 14.12.2005р.,

яким застосовано до позивача штрафну санкцію в сумі 1700 грн. за порушення

вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", а саме спеціальна

тимчасова конструкція (штендер) розміщена по вул. Воскресенська,15 з рекламою

послуг перукарні "Панночка" без дозволу і за ненадання інформації

щодо вартості розповсюдженої реклами.

Штраф в розмірі

1700 грн. був застосований до позивача згідно рішення № 71 від 14.12.2005 року

не за встановлене відповідачем порушення порядку розміщення реклами, а за

ненадання інформації щодо вартості розповсюдження реклами.

Листом від

01.11.05р. вих. №01-13/2340 позивачу був направлений примірник акту, запит щодо

вартості розповсюджуваної реклами та попередження про відповідальність, яка

передбачена за неподання або подання завідомо недостовірної інформації стосовно

вартості розповсюдження вказаного рекламоносія. Даний лист згідно поштового

повідомлення було отримано позивачем особисто 02.11.2005р.  

Відповідно до

п. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" 18.11.2005р. до позивача

повторно був надісланий лист від відповідача № 01-13/2495 щодо надання

інформації стосовно вартості виготовлення рекламоносія та запрошення на

30.11.2005р. з'явитися до відповідача для розгляду справи щодо дотримання

рекламного законодавства, також позивача було попереджено про відповідальність,

яка передбачена за неподання або подання завідомо недостовірної інформації.

Потім, втретє

позивачу було надіслане запрошення для розгляду матеріалів про порушення

рекламного законодавства (лист від 06.12.2005р. № 01-13/2638), який також був

отриманий позивачем згідно поштового повідомлення 12.12.2005р. особисто.

На засідання

комісії по розгляду матеріалів справи приватним підприємцем ОСОБА_1. не було

надано ніяких доказів, пояснень, відповідних документів, або інших матеріалів в

підтвердження своєї позиції.

Засідання

відбулось 14.12.2005р. (протокол №71) за участю начальника управління ОСОБА_2.

та спеціаліста 1 категорії ОСОБА_3. Приватний підприємець ОСОБА_1. до управління

не з'явилась та не надала інформацію про вартість розповсюдження вказаного

рекламоносія.

Тому, рішення

від 14.12.2005р. №71 про накладення штрафу на ПП ОСОБА_1. за порушення порядку

розповсюдження реклами, в якому за неподання інформації щодо вартості

розповсюджуваної реклами, згідно ст. 27 Закону України „Про рекламу"

накладено штраф у розмірі 1700,00грн. і зобов'язано ПП ОСОБА_1. у 10-денний

термін з дня отримання рішення сплатити штраф в установленому порядку до

Державного бюджету було винесено правомірно, що підтверджується постановою

Харківського апеляційного господарського суду від 21.05.2007р., якою постанова

господарського суду Сумської області від 12.02.2007 року по справі №

АС-12/644-06 була скасована в частині визнання нечинним рішення Сумського

обласного управління у справах захисту прав споживачів від 14.12.2005р. № 71

про застосування до ПП ОСОБА_1. штрафу в розмірі 1700 грн. В позові про

визнання нечинним рішення Сумського обласного управління у справах захисту прав

споживачів від 14.12.2005р. № 71 про застосування до ПП ОСОБА_1. штрафу в

розмірі 1700 грн. відмовлено. В іншій частині постанову залишено без змін.

Апелянт

посилається на те, що ним до Вищого господарського суду України було подано

касаційну скаргу з проханням скасувати постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 21.05.2007р. та залишити в силі постанову Сумської

області від 12.02.2007р., у зв'язку з чим господарський суд повинен був

зупинити розгляд даної справи до вирішення пов'язаної із нею справою № АС-12/644-06.

Однак, жодних доказів прийняття касаційної скарги до провадження Вищою

інстанцією відповідач не надав.

Суду

відповідачем було надано копії листів керівника апарату Вищого

адміністративного суду України № С-4748 від 09.01.2008р. про те, що його касаційна

скарга в порядку черговості буде передана судді-доповідачу для вирішення

питання про відкриття касаційного провадження. Однак, вказані листи не є

підтвердженням прийняття скарги до розгляду та не можуть бути прийняті судом до

уваги, оскільки згідно чинного законодавства таким доказом є ухвала про

прийняття касаційної скарги до провадження. 

Тому, постанова

апеляційної інстанції вступила в законну силу, рішення позивача про накладення

штрафу є чинним, а подання касаційної скарги не є підставою для зупинення

провадження у справі.

Враховуючи

вищевикладене, суд першої інтонації обґрунтовано зробив висновок, що вимоги

прокурора щодо стягнення суми штрафу в доход Державного бюджету, є

обґрунтованими, правомірними, повністю підтверджуються матеріалами справи і

підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідач в

апеляційній скарзі помилково посилається на те, що даний спір підвідомчий

адміністративному суду.

Поняття

"справа адміністративної юрисдикції" визначено у статті 3

КАС України, і

під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду

публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює

владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної

юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий

спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх

прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт

законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів,

а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого

владного суб'єкта.

Поняття

"суб'єкт владних повноважень" визначено статтею З КАС України, згідно

з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня

посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Відтак

необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом

владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися

відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб'єкт (у

тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова

чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних

управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий

суб'єкт не перебуває "при здійсненні управлінських функцій" і не має

встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень і, отже,

спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом, тобто у

випадку по даній справі позивач є суб'єктом, який не здійснює управлінських

функцій.

Таким чином,

від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності

і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим

змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

З огляду на

викладене до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у

спорах:

а)          про  

оскарження   рішень   (нормативно-правових   актів  

чи   актів

індівідуальної

дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній

зобов'язує   суб'єкта  

господарювання   вчинити   певні  

дії,   утриматись   від

вчинення певних

дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний

акт згідно із

законодавством України є обов'язковим до виконання;

б)          про  

оскарження   суб'єктом   господарювання   дій  

(бездіяльності)

органу

державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта

владних

повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з

наданих їм

владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не

пов'язані з

відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між

суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у

сфері

управління;

г)    з приводу укладання та виконання

адміністративних договорів;

д) за    зверненням    суб'єкта   

владних    повноважень    у    випадках,

встановлених

законом.

Даний спір про

стягнення з відповідача штрафу в сумі 1700 грн. не має ознак справи

адміністративної юрисдикції і повинен розглядатися господарськими судами на

загальних підставах.

На підставі

викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах

справи.

Судова колегія

вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте

при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності

до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні

висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду

Сумської області від 10.01.2008р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна

скарга відповідача - без задоволення.

Враховуючи

викладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

судова колегія

постановила:

Апеляційну

скаргу відповідача, приватного підприємця ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Рішення

господарського суду Сумської області від 10.01.2008 р. по справі № 5/723-06

залишити без змін.

       Головуючий суддя                                                         

Карбань І.С.

                               Судді                                                          Бабакова Л.М.

Істоміна О.А.