Рішення

від 02.06.2009 по справі 2-772/2009

СТАХАНОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-772 за 2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 p. Стахановський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді КУЗНЕЦОВОЇ М.Л.

при секретарі ФЕСЕНКО Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовом Кредитної спілки „Добробут" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, 06.08.2009р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 892, відповідно до якого позивач надав йому кредит у розмірі 3200, 00 грн. З метою забезпечення зобов’язання за кредитним договором № 892, 06.08.2008р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 892. Відповідно до п.4.2. кредитного договору сума кредиту повинна повертатися щомісячними рівними частинами основного боргу починаючи з 06.09.2008р., згідно з встановленим графіком. Плата за користування кредитом повинна вноситись згідно п.1.1 кредитного договору в розмірі 48 % річних від суми залишку позики. ОСОБА_1 порушив строки повернення кредиту і внесення плати за користування ним, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка на час звернення до суду не погашена. Просить стягнути з відповідачів суму кредиту у розмірі 2452, 62 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 380, 59грн., всього в сумі 2833, 21 грн., та судові витрати.

Відповідачем ОСОБА_2 надано заперечення на позов, згідно з якими позовні вимоги визнаються ним частково, в сумі 1226, 31грн. В обгрунтування заперечень зазначено, що відповідач не заперечує, що є поручителем ОСОБА_1 за кредитними зобов’язаннями останнього перед позивачем. Проте, повідомлень позивача щодо невиконання зобов’язань ОСОБА_1 він не отримував, у зв’язку з чим він готовий здійснити проплату 1/2 частини основного боргу в сумі 1226, 31грн. При цьому відповідач вважає, що відсотки за користування кредитом мають бути покладені виключно на ОСОБА_1 т.я. ОСОБА_2 не було відомо, що позичальник не сплачував кредит в строк та мав заборгованість перед позивачем. Крім того, відповідач зазначив, що за вказаною в позові адресою ОСОБА_1 не мешкає, т.я. він неодноразово намагався його за цією адресою знайти, місце перебування його не відомо, а отже позивач має уточнити свої позовні вимоги в частині зазначення належної адреси відповідача ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав, посилаючись на доводи, викладені в позові та просив стягнути солідарно з відповідачів суму кредиту у розмірі 2452, 62 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 380, 59грн., всього в сумі 2833, 21 грн., та судові витрати. Додатково пояснив, що на час розгляду справи судом наявна заборгованість за кредитним договором не погашена. При цьому, доводи відповідача ОСОБА_2 щодо часткового визнання ним позову є необгрунтованими, т.я., укладаючи з позивачем договір поруки від 06.08.2008р. він зобов’язався солідарно відповідати у повному обсязі за зобов’язаннями ОСОБА_1 перед позивачем, зокрема в частині повернення позики, сплати відсотків за її користування тощо. При цьому будь-яких вимог щодо стягнення з відповідачів сум неустойки внаслідок порушення строків сплати кредитних сум у позові не порушується, а отже, ОСОБА_2 має відповідати лише у межах сум зобов’язань, які існували та були визначені кредитним договором при його укладенні. Також представник відповідача вважав безпідставними доводи ОСОБА_2 щодо необхідності уточнення позовної заяви в частині зазначення адреси ОСОБА_1 т.я., у позові зазначена адреса, вказана ним у кредитному договорі. Дійсно, фактичне місце перебування ОСОБА_1 не відомо, але відповідно до відомостей відділу громадянства та імміграції Стахановського MB УМВС, він зареєстрований за адресою, зазначеною в позові: м. Стаханов, вул. Саратовська, 52. А отже, його повідомлення про час та місце судового розгляду через оголошення у пресі, відповідно до ст. 74 ЦПК України вважається його належним повідомленням та не перешкоджає розгляду справи по суті за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні були відсутні, надавши заяви про слухання справи за їхньої відсутності.

Відповідач ОСОБА_1І, в судовому засіданні був відсутній. Згідно з телеграфним повідомленням судова телеграма йому не доставлена, т.я. адресат вибув у невідомому напрямку (а.с. 39). Відповідно до повідомлення сектору відділу громадянства та імміграції Стахановського MB УМВС, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою, зазначеною в позові: м. Стаханов, вул. Саратовська, 52. У зв’язку, з чим про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений через оголошення у пресі, а саме в газеті „Наша газета" № 48 від 07.04.2009р., що відповідно до ст. 74 ЦПК України вважається його належним повідомленням. Заяву про слухання справи за його відсутністю, відкладення розгляду справи та заперечення на позов, не надав, причини неявки суду не повідомив.

З урахуванням наявності заяви відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 про розгляд справи за їхньої відсутності та підтвердження належного повідомлення відповідача ОСОБА_1, судом прийнято рішення про розгляд справи за їхньої відсутності.

На підставі ч. 1 с т. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. Судом досліджені всі докази, надані по справі. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надійшли. Суд постановляє рішення на підставі доказів, досліджених під час розгляду цивільної справи.

Дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:

На підставі ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має права вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором, який є окремим видом зобов’язання, банк або інша фінансова (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 06.08.2008р. ОСОБА_1 уклав з позивачем кредитний договір № 892 (ар.с. 5), у відповідності до п. 1.1 якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у сумі 3200, 00 (три тисячі двісті) грн., про що свідчить копія видаткового касового ордеру (ар.с. 12), а ОСОБА_1 зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування в сумі 48 % річних. Відповідно до положень п.4.2. кредитного договору сума кредиту повинна повертатися щомісячними рівними частинами основного боргу починаючи з 06.09.2008р., та відсотки на залишок кредитної заборгованості, згідно з встановленим графіком. Станом на 04.02.2009р. за ОСОБА_1 склалася заборгованість по кредиту в сумі 2452, 62 грн. та відсотках за користування кредитом в сумі 380, 59 грн., що підтверджено копією картки платежів за кредитом (а.с. 9). Згідно з листами позивача (а.с. 28-30) відповідачі попереджались про наявну заборгованість та необхідність її погашення.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним своїх обов’язків. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Частина 1 ст. 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

В судовому засіданні встановлено, що 06.08.2008 р. між позивачем, з одного боку, та ОСОБА_2, з другого боку, було укладено договір поруки № 892, що підтверджено копією договору (а.с. 8). Відповідно до п.3.1. договору поруки відповідальність поручителя настає у випадку невиконання, або неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором. За п.3.2. договору поруки відповідачі несуть солідарну відповідальність перед кредитором. ОСОБА_2 прийняв на себе відповідальність за зобов’язання ОСОБА_1 у повному обсязі, тобто: повернення позики, виплату відсотків за її користування тощо.

Доводів на спростування факту наявності заборгованості за кредитом та відсотками за його користування, у розмірі, про який зазначає позивач, відповідачами не надано, а отже з урахуванням досліджених письмових доказів, суд вважає його доведеним.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 щодо можливості стягнення з нього лише 1/2 суми основного боргу, з огляду на те, що як було встановлено у справі, він зобов’язався відповідати перед позивачем як солідарний боржник за зобов’язаннями ОСОБА_1 у повному обсязі, як в частині повернення позики, так і в частині виплати відсотків за її користування, в розмірі, визначеному кредитним договором. При цьому будь-яких вимог щодо стягнення з відповідачів сум неустойки внаслідок порушення строків сплати кредитних сум у позові не порушується, а отже, ОСОБА_2 має відповідати лише у межах сум зобов’язань, які існували та були визначені кредитним договором при його укладенні та були йому достовірно відомі. А отже, за доведеності факту невиконання позичальником умов кредитного договору, звернення позивача до суду з вимогами в тому числі і до ОСОБА_2 як до солідарного боржника про стягнення наявної заборгованості, є такими, що базуються на законі та відповідають умовам кредитного договору та договору поруки, які були укладені сторонами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором та відсотках за його користування в розмірі 2833, 21 грн. є обгрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, слід стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 509 ч. 1, 526, 553ч. 1, 554ч. 1, 1054ч.3 ЦК України; ст. ст. 10, 11, 30, 212-215, 292, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кредитної спілки „Добробут" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки „Добробут" (р/р 26500590691711 в Стахановському відділенні Луганської обласної дирекції АКБ „Укрсоцбанк", МФО - 304018, код ЕДРПОУ 25938753, м. Стаханов, вул. Макерова, 11, оф.З) 2833 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять три гривні) 21 коп. (з яких 2452, 62 грн. - сума основного боргу, 380, 59 - відсотки за користування кредитом) в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № 892 від 06.08.2008р.; 51, 00 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору; 30, 00 грн. в рахунок відшкодування оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього в сумі 2914, 21 грн. (дві тисячі дев’ятсот чотирнадцять гривень 21 коп.).

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання до Стахановського міського суду Луганської області письмової заяви про апеляційне оскарження та шляхом подання, протягом 20 днів, з дня подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Стахановський міський суд Луганської області.