Постанова

від 31.05.2011 по справі 5015/711/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/711/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

31.05.11                                                                                 Справа № 5015/711/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів          -  Кравчук Н.М.

          -  Мирутенко О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Західно-Української автотранспортної асоціації, м. Львів від 14.04.2011р. №51

на рішення господарського суду Львівської області від 29.03.2011р.

у справі № 5015/711/11

за позовом Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів

до відповідача Західно-Української автотранспортної асоціації, м. Львів

про  визнання договору розірваним та повернення орендованого майна.

за участю представників сторін:

від позивача:  Гіра С.В. –представник,

від відповідача: Цімко О.І. –представник.

Позивачу та відповідачу роз‘яснено їх права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. в склад колегії замість  судді  Скрипчук О.С. введено суддю Мирутенка О.Л.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.03.2011р. у справі №5015/711/11 (суддя Деркач Ю.Б.) позов задоволено повністю, визнано розірваним договір оренди нежитлового приміщення і обладнання від 04.06.2007р. №97, укладений між Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс»та Західно-Українською автотранспортною асоціацією, зобов'язано відповідача повернути позивачу орендоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 1 та стягнено з Західно-Української автотранспортної асоціації на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідачем не подано доказів сплати орендної плати у строки та у розмірі, що встановлені у договорі оренди, а також не подано доказів повернення об'єкту оренди орендодавцеві.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Західно-Українська автотранспортна асоціація оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, просить рішення місцевого господарського суду скасувати повністю. Зокрема, відповідач зазначає, що фактично він прийняв не всі приміщеннями згідно договору оренди (лише 2,9 кв.м. із 19,55 кв.м.) Лист ЛКП «Львівелектротранс»від 21.01.2011р. про відмову від договору оренди вважає таким, що не впливає на припинення договору, оскільки поданий із порушенням п.9.6. договору оренди. Також відповідач обґрунтовує належну сплату ним орендної плати, посилаючись на копії квитанцій, що наявні в матеріалах справи.

У відзиві на апеляційну скаргу від 26.05.2011р. позивач доводи скаржника заперечує, посилаючись на ст. 782 ЦК України та на ту обставину, що відповідачем не здійснено орендної плати за жовтень-грудень 2010 року відповідно до положень договору оренди від 04.06.2007р. №97. Просить рішення господарського суду Львівської області від 29.03.2011р. у справі №5015/711/11 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 29.03.2011р. у справі №5015/711/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс»та Західно-Українською автотранспортною асоціацією 04.06.2007р. укладено договір оренди нежитлового приміщення і обладнання №97, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення у диспетчерському пункті по вул. Чернівецькій, 1, загальною площею 19, 55 кв.м. для розміщення громадської організації.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частина 1 ст. 286 Господарського кодексу зазначає, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Згідно ч.4 ст.286 Господарського кодексу строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п.п.9.1., 9.4. договору оренди №97 від 04.06.2007р. строк дії цього договору встановлено з 04.06.2007р. по 30.11.2008р. з можливістю його продовження на той самий строк і на тих самих умовах, якщо протягом 1 місяця з моменту закінчення строку його дії від жодної із сторін не надійшло заяви про припинення чи зміну договору.

Відповідно до п. 3.2. договору, орендна плата за орендовані приміщення здійснюється в наступному порядку: за перший місяць оренди –в 10-ти денний термін після укладення договору та підписання акту приймання-передачі, за наступні місяці оренди –до 10-го числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Крім цього, умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за вимогою однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п.9.4. договору).

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Орендарем було порушено умови та терміни сплати орендної плати за період з жовтня по грудень 2010 року (протягом трьох місяців ним не вносилась орендна плата). Зважаючи на це, позивач звернувся до відповідача із листом №30/60 від 21.01.2011р. в якому повідомив про відмову від договору оренди №97 від 04.06.2007р. Вказаний лист відповідач отримав 28.01.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №26297610. (а.с.11)

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного  вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно  до законодавства  повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність задоволення позовних вимог в частині визнання договору оренди №97 від 04.06.2007р. розірваним та зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 1.

Доводи скаржника про те, що в період з жовтня по грудень 2010 року ним належним чином сплачувалась орендна плата не підтверджені документально. В матеріалах справи містяться копії квитанцій №ПН1528 та №ПН1542, які підтверджують внесення орендної плати за січень 2011р. та лютий 2011р. Квитанція №ПН755 від 31.01.2011 підтверджує перерахунок орендної плати за грудень 2010 р., проте такий перерахунок здійснений із порушенням умов договору оренди щодо строків внесення орендної плати, а також здійснений після отримання скаржником листа відповідача про відмову від договору.

Доводи скаржника про те, що лист №30/60 від 21.01.2011р. не впливає на припинення договору суд вважає невірними. Положення п.9.6. договору застосовуються до припинення його дії у зв'язку із закінченням строку дії договору, натомість позивачем використано своє право, передбачене ст. 782 ЦК України і належним чином повідомлено відповідача про рішення щодо відмови від договору.

Доводи скаржника про те, що він фактично прийняв не всі приміщеннями згідно договору оренди (лише 2,9 кв.м. із 19,55 кв.м.) та про те, що частину орендованого приміщення займає стороння особа не підтверджені ним документально.

Отже доводи, викладені апелянтом, як підстава скасування рішення, колегією суддів відхилено за їх необґрунтованістю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 29.03.2011р. у справі №5015/711/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Західно-Української автотранспортної асоціації –без задоволення.

2.          На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

3.          Постанова  набирає законної сили з дня її прийняття та  може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.          Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 03.06.2011р.