Рішення

від 05.04.2011 по справі 5968.2-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5968.2-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207  

РІШЕННЯ

Іменем України

05.04.2011Справа №5002-2/5968.2-2010

за позовом   ТОВ “Стандарт –Строй” (м.Севастополь, вул.Брестська, 18а)

до Державного підприємства “Санаторій “Дніпро” Державної  податкової адміністрації України  (м.Ялта, Гаспра –2,  вул.Алупкінське шосе, 13)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Управління державного казначейства в АР Крим (м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 19); 2) Управління державного казначейства в м. Ялта (м. Ялта,  вул.Московська, 33а)

про стягнення  1 206 588,00 грн.

                                                                                                                                           Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.  

Від третіх осіб: 1); 2) не з'явилися

Суть спору:

ТОВ “Стандарт – Строй” звернулось до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до Державного підприємства “Санаторій “Дніпро”, якою просить суд стягнути з відповідача  заборгованість за договором  закупівлі робіт за держані кошти № 239 у розмірі 1 193 832,00 грн., штрафні санкції за порушення строків виконання грошових зобов'язань в сумі 12 756,00 грн.,  всього – 1 206 588,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у  порушення взятих на себе зобов'язань за договором закупівлі робіт за державні кошти від 27.11.2007 року № 239, не оплатив підряднику вартість виконаних робіт, що обумовило виникнення заборгованості у розмірі 1 193 832,00 грн.

02.2.2011 року від позивача надійшло пояснення до позову, в якому зазначено, що діюче законодавство, або законодавство, яке діяло на момент  виконання та здачі робіт не передбачало  обов'язкового створення робочої комісії  при прийнятті  виконаних робіт, що проводились за договором №239  від 27.11.2007р.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду  відзив на позов, в якому зазначено, що в один і той же період виконані дві  однакові будівельно-технічні експертизи, але результати відрізняються  практично на всю суму. Розбіжність у висновках експертів  щодо визначення  вартості  проведення будівельних робіт  відповідно договору №239 складає 1 189  954грн80коп.

16.2.2011 року від Головного Управління МВС України  в Автономній Республіки Крим Слідче управління  надійшла копія висновку  будівельно - технічної    експертизи №1011 від 03.6.2008 року.  

24 березня 2011 року від позивача до суду надійшли пояснення до позовної заяви, відповідно до якого просить суд задовольнити позовні вимоги зазначаючи при цьому, що висновки експертиз, які знаходяться  у матеріалах справи не можуть бути прийняті судом до уваги оскільки суперечать один одному.

Також 24.3.2011 року до суду від відповідача надійшов додатковий відзив №120 від 24.3.2011р на позов, відповідно до якого просить суд  відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 1 206 588,00грн та стягнути з відповідача лише 3 877грн20коп відповідно до висновку Кримського НДІ судових експертиз.

24 березня 2011 року судове засідання відбулося за участю представника позивача Харчишиної (довіреність у справі), представника відповідача Усошина  Б.М. – ю/к (довіреність  у справі), представника Управління державного казначейства в АР Крим Угневого К.П. – головний спеціаліст (довіреність у справі) та представника Управління державного казначейства в м. Ялта Откидач – нач. управління Держказначейства у м.Ялта. (посвідчення №963).

У судовому засіданні 24.3.2011р представником Управління державного казначейства в м. Ялта були надані суду пояснення №01.1-09/912 від 24.3.2011р, у яких зазначено, що відмови у реєстрації фінансових зобов'язань та їх оплати ДП «Санаторій «Дніпро» Державної податкової адміністрації України перед ТОВ «Стандарт – Строй» на суму 1 193 832,00грн у зв'язку з  відсутністю акту приймання – передачі робочої комісії, і були оформлені у відповідності та з дотриманням бюджетного законодавства.

Також представниками сторін,  а також представниками третіх осіб 24.3.2011р  було заявлено клопотання про розгляд справи у більш тривалий строк ніж передбачено ч.3 ст.69 ГПК України.

24 березня 2011 року у судовому засіданні оголошувалась перерва на 05.4.2011р, після перерви судове засідання було продовжене.

Представники сторін та третіх осіб у судове засідання 05.4.2011р не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що є відмітка у бланку перерви від 24.3.2011р.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін та третіх осіб не була визнана судом обов'язковою.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1 ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен  виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до  ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Між ТОВ “Стандарт–Строй”, як підрядником, та Державним підприємством “Санаторій “Дніпро” Державної  податкової адміністрації України, як замовником, був укладений договір № 239 від 27.11.2007 року закупівлі робіт за державні кошти,   у відповідності до п. 1.1. якого підрядник, що є переможцем відкритих торгів, проведених 15.11.2007 року по закупівлі робіт з реконструкції захисних берегоукріплювальних споруд пляжної зони, довжиною 300 метрів (протокол рішення тендерного комітету про результати проведених торгів № 108 від 16.11.2007 року), відповідно до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні   засоби”, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій  ризик  власними  (власними і залученими) силами та засобами виконати всі роботи згідно проектно – кошторисної документації у встановлений строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

У відповідності до п.2.1. договору, ціна договору визначається у кошторисі, який є невід'ємною частиною договору, та становить 1193832,00 грн.

Згідно до п.3.1. договору, підрядник зобов'язаний  почати виконання робіт на протязі одного місяця та закінчити їх виконання 31.12.2007 року.

У відповідності до п.3.3. договору, датою завершення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником.

Відповідно до п.4.1 - 4.3 договору, фінансування робіт проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування складається на підставі титулу об'єкту з урахуванням календарних графіків виконаних робіт (етапів), порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Замовник оплачує підряднику виконані роботи по мірі надходження коштів з Державного Бюджету. Розрахунки за надані роботи здійснюються на підставі п.7 ст.51 Бюджетного кодексу України. Замовник зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів  оплатити виконані роботи, зазначені  в п. 3.2. договору, шляхом проміжних платежів  у розмірі їх вартості.  Оплату  виконаних робіт за останній місяць, згідно з графіком, замовник має право перерахувати  підряднику протягом 14-ти календарних днів після підписання акту робочої комісії, створеної замовником, про їх прийняття.    

Пунктом 4.4. договору встановлено, що  розрахунки за виконані роботи (етапи роботи) проводяться на підставі  документів про  обсяги виконаних робіт та їх вартості по формі №№ КБ-3, КБ-2 з усіма необхідними підтверджуючими документами згідно з вимогами проектно –кошторисної документації, договору ДБН.

Пунктом 16.1. договору встановлено, що  порушення зобов'язань за договором  підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами  або договором підряду.

У відповідності до п.19.1 договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного розрахунку сторін.

Позивач - ТОВ “Стандарт – Строй” звернулось до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до Державного підприємства “Санаторій “Дніпро”, якою просить суд стягнути з відповідача  заборгованість за договором  закупівлі робіт за держані кошти № 239 у розмірі 1 193 832,00 грн., штрафні санкції за порушення строків виконання грошових зобов'язань в сумі 12 756,00 грн.,  всього – 1 206 588,00грн, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачем були виконані взяті на себе зобов'язання за договором  закупівлі робіт за державні кошти № 239 від 27.11.2007 року на суму 1193832,00 грн, про що нібито свідчить наявний у  матеріалах справи  акт прийомки виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року. Проте відповідач, у  порушення взятих на себе зобов'язань, не оплатив підряднику вартість виконаних робіт, що обумовило виникнення заборгованості та нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Відповідно до п.18,19 Постанови Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001р «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.  Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною. Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

Доводи позивача, відносно того, що оскільки предметом договору №239 від 27.11.2007р не було капітальне будівництво, тому не можна користуватися постановою КМУ №1764 від 27.12.2001р, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п.2 вказаної постанови капітальне будівництво – це  процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів. Отже вказана постанова поширюється і на реконструкцію, якими і являються роботи за договором № 239 від 27.11.2007 року закупівлі робіт за державні кошти.

Як вже зазначалося, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на акт прийомки виконаних підрядних робіт №59 по формі 2-КБв  за грудень 2007 року та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року

Проте, відповідно до пунктів 11.1 та п. 11.3 договору № 239 сторони домовилися, що після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання. Передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання – передачі робочої комісії, які відповідно до ст.ст. 626, 629 ЦК України, є обов'язковими для виконання обома сторонами, тоді як комісійно не здавалися та не приймалися виконані позивачем роботи, про що свідчить відсутність таких актів у матеріалах справи.

Відсутність актів приймання – передачі робочої комісії виконаних робіт стала підставою для відмови Управлінням Держказначейства у м.Ялта у реєстрації і оплати фінансових зобов'язань ДП «Санаторій «Дніпро» Державної податкової адміністрації України перед ТОВ «Стандарт – Строй» та платіжних доручень з оплат виконаних робіт згідно з умовами договору № 239 від 28.11.07 року на суму 1 193 832,00грн, про що було повідомлено суду Управлінням державного казначейства в м. Ялта у поясненнях №01.1-09/912 від 24.3.2011р.

Згідно роз'яснення Управління державного казначейства в місті Ялта вих. № 11-02.2/13-91 від 21.01.2008, наданого директору Державного підприємства "Санаторій "Дніпро", встановлено, що відповідальним працівником Управління Державного казначейства в місті Ялта були оформлені відмови у реєстрації зобов'язань та виконанні платіжних доручень з посиланнями на нормативні документи, вимоги яких були порушені, зокрема, відмова № 16 (платіжне доручення) від 25.12.2007 на суму 1193832,00грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Строй" - у зв'язку з обмеженням здійснення видатків, що встановлюється нормативно - правовими актами: 1) порушення умов пункту 11.3. договору; 2) порушення пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва"; 3) порушення Постанови кабінету міністрів України № 1243 від 22.09.2004 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

Враховуючі характер спору та необхідність отримання відповідей на питання, що вимагають спеціальні пізнання по справі призначалася судова будівельно – технічна експертиза.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта  повинен  містити  докладний  опис проведених  досліджень,  зроблені  в  результаті  їх  висновки і обґрунтовані  відповіді на поставлені господарським судом питання.

Відповідно до висновку експерта №432 від 23.6.2008р експертом встановлено, що  обсяг та вартість робіт, виконаних позивачем на території пляжної зони відповідача відповідають обсягам та вартості, які вказані у акті виконаних робіт №59 за грудень 2007р.

Вищенаведений висновок експертів не містить докладного опису проведених досліджень, математичних підрахунків та замірів площ виконаних робіт, а базується на візуальному обстеженні кількох ділянок пляжу та наданих позивачем документах, що також зазначає Вищий господарський суд України у постанові  від 26.5.2009р по справі №2-25/2512-2008 (№2-2/5968.2-2010).

Більш того, судом встановлено, що слідчим управлінням МВС України порушено кримінальну справу № 10806030024 за фактом проведення робіт з реконструкції берегоукріплювальних споруд пляжної зони ДП ''Санаторій "Дніпро" згідно з договором № 266, укладеним 12 грудня 2007 року між ДП ''Санаторій "Дніпро" та ТОВ "Стандарт-Строй" на суму 4 500 000грн., до якої долучено документи за договором № 239 від 28.11.2007 року.

У межах розслідування кримінальної справи було призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

16 лютого 2011 року до суду від  слідчого управління МВС України ГУ МВС України в АР Крим надійшла копія висновку будівельно – технічної експертизи, проведеної в рамках кримінальної справи № 10806030024.

Суд дослідив та дав оцінку висновку експерту від 03.6.2008р №1011 та дійшов до висновку про те, що даний висновок являється повним і всестороннім та може являтися допустимим та відносним доказом по справі.

Відповідно до експертного висновку, дослідження проводилося методом огляду на місці з фото фіксацією, з вимірюванням рулеткою ГОСТ 7502-89 з точністю до 1 см та складенням опису та ескізів, також проводилось дослідження матеріалів справи та додатково наданих документів.

Висновок вказаного експертного закладу свідчить про те, що:

«У наданих для дослідження матеріалах справи проектно - кошторисна документація  на «реконструкцію захисних берегоукріплювальних споруд пляжної зони ДП «Санаторій «Дніпро» відсутня. Тому визначити чи відповідають об'єми виконаних будівельних робіт включених у «Акт приймання виконаних підрядних робіт №59 від 25.12.2007р у сумі 1 193 832,00грн», проектно - кошторисній документації не представляється можливим.

За результатами дослідження матеріалів справи, додатково наданими документів та огляду берегоукріплювальних споруд пляжної зони ДП «Санаторій «Дніпро» і ТОВ МК "Антарес", на 28.12.07, із включених до «Акту № 59 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року на суму 1193832,00 грн» робіт на території пляжної зони, що знаходиться у користуванні ДП «Санаторій Дніпро» (карта пляжу 3), були виконані наступні роботи: відсипання щебеню в обсязі, що не перевищує 15куб.м., і демонтаж металевої огорожі набережної загальною довжиною 14м.

ДП «Санаторій «Дніпро» в акті № 59 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року на суму 1193832,00грн від 25.12.2007, виходячи зі стану на 28.12.2007р. необґрунтовано прийняті наступні роботи (по позиціях в акті):  позиція 1. Відсипання автосамоскидами піонерним способом над водою щебеню - 2893 куб. м; позиція 2. Вартість щебеню з природного каменю для будівельних робіт, фракція 20-40 мм, марка М1000 і більше - 2892,25 куб. м; позиція 3. Вартість крана на автомобільному ходу дня переміщення бульдозера, вантажопідйомність 10-5 маш-год; позиція 4. Розрівнювання кавальєром (відвалів) бульдозерами потужністю 96 кВт (130 к.с.) з переміщенням ґрунту до 10 м, група ґрунтів 3 - 2908 куб. м; позиція 5. Додавати на кожні наступні 10 м переміщення ґрунту при розрівнюванні кавальєром (відвалів) бульдозерами потужністю 96 кВт (130 к.с.), група грунтів 3 - 2908 куб. м; позиція 6 Середній ремонт металевих огорож - 240 кв. м; позиція 7. Забарвлення масляними складами за 2 рази металевих поверхонь грат і огорож - 240 кв.м.

Станом об'єкта дослідження на 28.12.07 здійснено демонтаж металевої огорожі довжиною 14 м, вагою 0,108 т. Зазначена робота може бути включена в Акт приймання виконаних підрядних робіт.

Крім того, ДП «Санаторій «Дніпро» в Акті №59 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року на суму 1193832,00 грн від 25.12.07 прийняті роботи, завищені по вартості (підвищувальні коефіцієнти 1, 15, які враховують умови виконання будівельних робіт) та матеріали за цінами, що перевищує середньорегіональні (вартість). Виходячи зі стану об'єкта на 28.12.2007, вартість виконаних робіт на частини берегоукріплювальних споруд пляжної зони, що знаходяться в користуванні ДП «Санаторій «Дніпро», становить 3 877грн20коп (див. додаток № 2).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 3 877грн20коп.. боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок, більш того, відповідач у додатковому відзиві №120 від 24.3.2011р на позов визнає наявність вказаної заборгованості.»

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 877грн20коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У частині стягнення 1 189 954грн80коп боргу  позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Що ж стосується позовних вимог відносно  стягнення штрафних санкцій за порушення строків виконання грошових зобов'язань в сумі 12 756,00 грн, то вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як вже зазначалося, зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Відповідно до п. 6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 16.1 договору сторони визначили, що порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду.

Проте, як вже зазначалося, відповідно до п. 4.1 - 4.3 договору, фінансування робіт проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування складається на підставі титулу об'єкту з урахуванням календарних графіків виконаних робіт (етапів), порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Замовник оплачує підряднику виконані роботи по мірі надходження коштів з Державного Бюджету. Розрахунки за надані роботи здійснюються на підставі п.7 ст.51 Бюджетного кодексу України. Замовник зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів  оплатити виконані роботи, зазначені  в п. 3.2. договору, шляхом проміжних платежів  у розмірі їх вартості.  Оплату  виконаних робіт за останній місяць, згідно з графіком, замовник має право перерахувати  підряднику протягом 14-ти календарних днів після підписання акту робочої комісії, створеної замовником, про їх прийняття.    

У ході судового розгляду встановлено, що відповідачу не надходили кошти з держбюджету, акт робочої комісії відсутній.

Отже позивач не довів суду факт порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт за договором.

Відповідно до ст. 49 ГПК України держмито,  витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, витрати за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом, відноситься на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У  судовому засіданні були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення підготовлено та підписано 11.4.2011р.

Керуючись ст.ст. 49,77,75,82,84,85, ГПК України  

В И Р І Ш И В :  

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Державного підприємства “Санаторій “Дніпро” Державної  податкової адміністрації України  (м.Ялта, Гаспра –2,  вул.Алупкінське шосе, 13, ЗКПО 01996059, р/р 2600100235538 в ВАТ ЯФ Укрексімбанк, МФО 324786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт –Строй” (м.Севастополь, вул.Брестська, 18а, ЗКПО 30825453, р/р 26000035658200 в АКИБ УкрСиббанк, МФО 351005) 3 877грн20коп. боргу, 38грн.77коп державного мита, 0,38грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу,  3грн86коп витрат за проведення  судової  експертизи.

3.          У частині стягнення 1 189 954грн80коп боргу, 12 756,00грн. штрафних санкцій відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.