Рішення

від 10.05.2011 по справі 1023-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

10.05.2011 Справа №5002-24/1023-2011

За позовом Закритого акц іонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Кок тебель" (98187, м.Феодосія, смт.Щеб етовка, вул.Леніна, 27)

До відповідача Агропромис лового товариства з обмежено ю відповідальністю "Кольбер- Агро" (97000, смт. Красногвардійсь ке, вул.Островського, 25)

Про стягнення 99 682,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - ОСОБА_1 , представник за довіреністю б/н від 15.11.2010р., паспорт НОМЕР_1 виданий 14.10.2003р.

Від відповідача - не з' яв ився.

Обставини справи: до госп одарського суду звернулось З АТ "Завод марочних вин та конь яків "Коктебель" з позовом до А гропромислового ТОВ "Кольбер -Агро" про стягнення 99682,00грн.

Позовні вимоги вмотивован і наступним: 17.02.2009р. між ЗАТ «ЗМВ К «Коктебель» та АТОВ "Кольбе р-Агро" був укладений договір поставки виноматеріалів № 323 ВМ.

На виконання умов розділу 3 Договору, 18.02.2009р. та 19.02.2009р. ЗАТ «ЗМ ВК «Коктебель» була здійснен а поставка товару на суму - 16 5890,70 грн., що підтверджується ви датковими накладними № 2-00000002 ві д 18.02.2009р. та № 2-00000003 від 19.02.2009р.

Строк оплати за товар, з ура хуванням п.4.1 розділу 4 Договор у, закінчився 20.04.2009р.

Відповідач з 15.042009р. по 02.07.2010р. зд ійснив лише часткову оплату в розмірі 85890,70 грн.

Позивач зазначає, що 21.01.2011р. по зивачем на адресу відповідач а була надіслана претензія № 36 про неналежне виконання умо в договору та повернення кош тів, яка була отримана 24.01.2011р. Пр оте претензія відповідачем з алишена без розгляду.

Таким чином, позивач визнач ає суму позову у розмірі 99682,00гр н., у тому числі: суму заборгов аності у розмірі 80000,00 грн., 15307,00 гр н. - інфляційні втрати, 4374,36 грн . - 3% річних.

Також позивач просить покл асти на відповідача судові в итрати.

19.04.2011р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимо г у порядку ст. 22 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни.

Так, позивач просить суд стя гнути з відповідача 80 000,00 грн. ос новного боргу, 4968,16 грн. 3 % річних та 13957,00 грн. інфляційних витрат , тобто позивачем зменшено ро змір інфляційних витрат та з більшено розмір 3% річних.

Дослідивши вказану заяву, с уд дійшов висновку, що позива чем були зменшені позовні ви моги в частині стягнення з ві дповідача інфляційних втрат і збільшені у частині стягне ння 3% річних та змінено період їх нарахування.

Суд прийняв до розгляду зая ву позивача про зменшення по зовних вимог щодо стягнення з відповідача 80000,00 грн. основно го боргу, 4968,16 грн. 3 % річних та 13957,00 грн. інфляційних витрат.

Також позивач заявою від 10.05. 2011 р., в порядку ст.. 22 ГПК України , зменшив розмір позовних вим ог та просить суд стягнути з в ідповідача 70 000,00 грн. основного боргу, 4968,16 грн. 3 % річних та 13 957,00 гр н. інфляційних витрат. вказан е обґрунтовує тим, що відпові дачем в процесі розгляду спр ави погашено заборгованість у розмірі 10 000 грн., що підтвердж ується банківською випискою №1 - БВ - 00061 від 21.04.2011 р.

Частиною 4 до ст.22 Господарсь кого процесуального кодексу України передбачено, що пози вач вправі до прийняття ріше ння по справі збільшити розм ір позовних вимог за умови до тримання встановленого поря дку досудового врегулювання спору у випадках, передбачен их статтею 5 цього Кодексу, в ц ій частині, відмовитись від п озову або зменшити розмір по зовних вимог.

Під збільшенням чи зменшен ням розміру позовних вимог с лід розуміти зміну кількісни х показників, в яких виражаєт ься позовна вимога (збільшен ня чи зменшення ціни позову, з більшення чи зменшення кільк ості товару тощо).

При таких обставинах суд ді йшов висновку прийняти вказа ну заяву позивача до розгляд у.

Відповідач явку представн ика в судове засідання жодно го разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про ча с та місце розгляду справи сп овіщався належним чином.

Суд вважає, що матеріали спр ави в достатній мірі характе ризують правовідносини, що с клалися між сторонами, та вва жає за можливе розглянути сп раву за наявними в ній матері алами в порядку статті 75 Госпо дарського процесуального ко дексу України за відсутністю представника відповідача.

Розгляд справи відкладавс я в порядку ст. 77 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши представлені докази, заслухавши поясненн я представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

17.02.2009 р. між позивачем ( продав ець ) та відповідачем ( покупец ь ) було укладено договір на по ставку виноматеріалів №323 ВМ ( а. с. 8 - 10 ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору продавець передає, а покупець приймає і сплачує виноматеріали власного виро бництва в асортименті, номен клатурі ціни та на умовах, виз начених цим договором.

Загальна сума договору скл адає 810 000 грн.

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору строки поставки: на протязі 2009 р. відповідно до зая вок покупця.

Відповідно до п. 3.4 вказаного договору перехід права влас ності на товар здійснюється в момент: передачі товару і пі дписання документів у відпов ідності до п. 3.7 вказаного дого вору.

Відповідно до п. 3.7 вказаного договору передача виноматер іалів від продавця покупцю п роходить на підставі накладн их при умові пред' явлення п редставником покупця довіре ності на отримання товарно - матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору розрахунки здійсню ються на умовах оплати на про тязі 60 - ти календарних днів після поставки. Форма оплати : безготівковий розрахунок.

Відповідно до п. 7.1 вказаного договору він вступає в силу з моменту його підписання і ді є 31.12.2009 р.

У виконання умов вказаного договору позивачем було пос тавлено на користь відповіда ча виноматеріалів на загальн у суму 165 890,70 грн., що підтверджує ться наявними в матеріалах с прави витратними накладними на виноматеріали №2 - 00000003 від 19.02.2009 р. на суму 82 952,10 грн. і №2 - 00000002 в ід 18.02.2009 р., які були підписані пр едставниками обох сторін та завірені відповідними печат ками. ( а. с. 13 - 14 ).

З урахуванням вказаного та вимог пункту 4.1 вищевказаног о договору поставки виномате ріалів відповідач повинен бу в сплатити отримані виномате ріали 19.04.2009 р. та 20.04.2009 р. відповідн о.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України з обов' язанням є правовіднош ення, в якому одна сторона (бор жник) зобов' язана вчинити н а користь другої сторони (кре дитора) певну дію (передати ма йно, виконати роботу, надати п ослугу, сплатити гроші тощо) а бо утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йог о обов' язку.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діло вого обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться. А налогічне положення містить ся в частині 1 статті 193 Господа рського кодексу України, яко ю визначено, що суб' єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов' язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов' язан ня - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ста вляться.

Статтею 525 Цивільного кодек су України передбачено, що од ностороння відмова від зоб ов'язання або одностороння з міна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановле но договором або законом.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 626 Цивільн ого кодексу України договоро м є домовленість двох або біл ьше сторін, спрямована на вст ановлення, зміну або припине ння цивільних прав та обов' язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільн ого кодексу України договір є обов' язковим для виконанн я сторонами Договору.

Однак відповідач всупереч вимогам вищевказаного догов ору на момент пред' явлення до суду з вказаним позовом сп латив за поставлений товар т ільки 85 890,70 грн., що підтверджує ться наявними в матеріалах с прави № 1БВ-00281 за 15.04.2009 p., № 1_БВ-00303 за 22. 04.2009 p., № К-00000004 за 18.05.09 p., № 1_БВ-00402 за 29.05.2009 p., № 1БВ-00465 за 24.06.2009 p., № 1_БВ-00498 за 03.07.2009 p., № 1_БВ -00508 за 09.07.2009 p., № 1БВ-00519 за 15.07.2009 р., 1_БВ-00537 з а 24.07.2009 p., 1БВ-00575 за 05.08.2009 р., 1_БВ - 00579 за 07.08.200 9 р., 1_БВ-00602 за 19.08.2009 p., 1_БВ-00638 за 02.09.2009 р., 1БВ -00657 за 11.09.2009 р., 1_БВ-00703 за 06.10.2009 p., 1_БВ-00209 за 29.04.2010 р., 1_БВ-00220 за 11.05.2010 р., 1БВ-00294 за 02.07.2010 р . ( а. с.27 - 49 ).

Оскільки відповідач не спл ачував залишок заборгованос ті у розмірі 80 000 грн. позивач зв ернувся до суду з вказаним по зовом.

Судом встановлено, що в проц есі розгляду справи відповід ач частково сплатив наявну з аборгованість у розмірі 10 000 гр н., що підтверджується предст авленою позивачем банківськ ою випискою №1_БВ - 00061 від 21.04.2011 р .

В зв' язку з вказаним позив ач заявою від 10.05.2011 р. зменшив ро змір позовних вимог в частин і стягнення основного боргу на вказану суму і вказана зая ва прийнята судом.

Оскільки відповідачем суд у, всупереч положенням ст.. 33 ГП К України, не було представле но доказів сплати заборгован ості за поставлені матеріали у розмірі 70 000 грн., позовні вимо ги в даній частині підлягают ь задоволенню.

Також позивач просить суд с тягнути з відповідача інфляц ійні втрати у розмірі 13 957,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільно го кодексу України встановле но, що боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и проценти річних від простр оченої суми, якщо інший розмі р процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позив ачем розрахунок інфляційних втрат, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підл ягають стягненню інфляційні втрати за період з травня 2009 р . по січень 2011 р. у розмірі 13 957,00 гр н.

Також позивач просить стяг нути з відповідача 3% річних у розмірі 4968,16 грн.

Дослідивши наданий позива чем розрахунок 3% річних, суд в становив, що 3% річних було нар аховано на суму боргу з ураху ванням інфляційних втрат.

Вказане позивач обґрунтов ує тим, що борг, якій підлягає сплаті боржником кредитору - це реальний борг , що дорівн ює сумі основного боргу та ін фляційних втрат. На підставі вказаного позивач вважає, що 3% річних повинно нараховуват ися на суму боргу, яка складає ться з основного боргу та інф ляційних втрат. У підтвердже ння своєї позиції суд посила ється постанову Вищого госпо дарського суду України від 11.0 9.2007 р. №28/341-06.

Однак суд не може погодитис я з подібним способом нараху вання в зв' язку з наступним .

По-перше, відповідно до ч. 2 ст . 625 ЦК України боржник зобов'я заний сплатити суму заборгов аності з врахуванням індексу інфляції за весь час простро чення. Індекс інфляції є стат истичною інформацією, яка що місячно надається Держкомст атом та публікується в газет і "Урядовий кур'єр" та на офіці йному веб-сайті Державного к омітету статистики України ( http://www.ukrstat.gov.ua).

По-друге, коментована статт я передбачає можливість стяг увати за прострочення викона ння грошового зобов'язання п роценти річних. Розмір проце нтів річних визначається сто ронами в договорі. Якщо сторо ни в договорі не передбачили сплату процентів річних та ї х розмір, підлягають сплаті т ри проценти річних від прост роченої суми за весь час прос трочення. Проценти річних, пе редбачені коментованою стат тею, є самостійною формою цив ільно-правової відповідальн ості за порушення грошових з обов'язань та можуть стягува тися поряд із пенею.

Виходячи із положень зазна ченої норми, наслідки простр очення боржником грошового з обов'язання у вигляді інфляц ійного нарахування на суму б оргу та 3 % річних не є санкціям и, а виступають способом захи сту майнового права та інтер есу, який полягає у відшкодув анні матеріальних втрат кред итора від знецінення грошови х коштів внаслідок інфляційн их процесів та отриманні ком пенсації (плати) від боржника за користування утримуваним и ним грошовими коштами, нале жними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуютьс я незалежно від вини боржник а та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

У постанові Вищого господ арського суду України від 11.09.20 07 р. №28/341-06 дійсно зазначено, що в трати внаслідок інфляційних процесів необхідно розцінюв ати як суму знецінення грошо вих коштів за прострочення г рошового зобов' язання за пе вний період і вони є невід' є мною складовою суми основног о боргу.

Суд з цім повністю згоден, а ле ж необхідно зауважити, що у ч. 2 ст. 625 ЦК України чітко зазн ачено, що три проценти річних нараховуються від простроче ної суми , а не боргу. Сумою про строченого грошового зобов' язання є 80 000 грн. А тому 3% річних повинні розраховуватися сам е від вказаної суми, без враху ванням інфляційних втрат.

Позивач відповідно до оста ннього зменшення позовних ви мог, які прийняті судом до роз гляду, просить суд стягнути 3 % річних у розмірі 4968,16 грн.

Перерахувавши нараховані позивачем 3% річних, суд встано вив, що насправді їх розмір с кладає 4759,29 грн.

Перерахувавши 3% річних за п еріод з 21.04.2009 р. по 31.03.2011 р. суд встан овив, що розмір 3% річних за вка заний період складає 5674,07 грн.

Однак оскільки суд позбавл ений права виходити за межі з аявлених позовних вимог, а по зивач в даній частині позовн і вимоги не збільшив, то суд ді йшов висновку стягнути 3% річн их у розмірі, який зазначений позивачем.

При таких обставинах у задо воленні позовних вимог в час тині стягнення 3% річних у розм ірі 208,87 грн. у позові необхідно відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу пок ладаються на відповідача, ві дповідно до вимог статті 49 Гос подарського процесуального кодексу України.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до підпункту ” а” пункту 2 статті 3 Декрету Ка бінету міністрів України «Пр о державне мито» від 21 січня 19 93 року N 7-93 зі змінами та доповне ннями із заяв майнового хара ктеру, що подаються до господ арських судів, встановлена с тавка державного мита у розм ірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мі німумів доходів громадян (102 г рн.) і не більше 1500 неоподаткова них мінімумів доходів громад ян (25500 грн.).

Як вбачається з позовної за яви, позивач первоначально п росив суд стягнути з відпові дача 99 681,36 грн., а значить повине н був сплатити державне мито у розмірі 996,81 грн.

Однак як вбачається з платі жнього доручення № 59 від 09.03.2011 р . позивач сплатив державне ми то у розмірі 998 грн.

Таким чином суд дійшов висн овку повернути з Державного бюджету м. Сімферополь на кор исть позивача державне мито у розмірі 1,19 грн.

У судовому засіданні оголо шені вступна та резолютивна частини рішення згідно статт і 85 Господарського процесуал ьного кодексу України та пов ідомлено позивачу, що повний текст рішення буде складено 13.05.2011 р. Повний текст рішення ск ладений та підписаний у відп овідності до вимог статті 84 Го сподарського процесуальног о кодексу України 13.05.2011 р.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволь нити частково.

2. Стягнути з агропроми слового товариства з обмежен ою відповідальністю "Кольбер -Агро", 97000, с.м.т. Красногвардійс ьке, вул. Островського, 25, ( р/р 260073 017630 в КРУ ВАТ «Ощадбанк», м. Сімф ерополь, ЄДРПОУ 31091323 ) на користь закритого акціонерного тов ариства "Завод марочних вин т а коньяків "Коктебель", 98187, м. Фе одосія, с.м.т. Щебетовка, вул. Ле ніна, 27, ( р/р 26000526239371 в КРФ АКБ «Укрс оцбанк», МФО 324010, ідентифікацій ний код 31382382 ) заборгованість у р озмірі 70 000 грн., інфляційні втр ати у розмірі 13 957,00 грн., 3% річних у розмірі 4759,29 грн., державне мит о у розмірі 887,16 грн. та 235,45 грн. вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

3. Повернути з Державно го бюджету м. Сімферополь на к ористь закритого акціонерно го товариства "Завод марочни х вин та коньяків "Коктебель", 98187, м. Феодосія, с.м.т. Щебетовка , вул. Леніна, 27, ( р/р 26000526239371 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ідентиф ікаційний код 31382382 ) державне м ито у розмірі 1,19 грн., надмірно сплачене на підставі платіж нього доручення № 59 від 09.03.2011 р.

4. В частині стягненн я 3% річних у розмірі 208,87 грн. у по зові відмовити.

Видати накази після наб уття судовим рішенням законн ої сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Кр им Кол осова Г.Г.