Рішення

від 30.05.2011 по справі 40/97пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/97пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.05.11 р.                                                                                 Справа № 40/97пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання  Іванкової Н.Р.

Розглянув  у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ Донспецпром”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ Укрспецсервіс”, м. Донецьк      

про визнання договору оренди недійсним

за зустрічним позовом  товариства з обмеженою відповідальністю  „Укрспецсервіс”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ Донспецпром”, м. Донецьк

про  визнання  права  власності  та  розірвання  договору  на   капітальне будівництво №51 від 25.10.07р.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Марченко С.В. – юрисконсульт

від відповідача Петриченко Є.В. – юрисконсульт

 СУТЬ СПОРУ:

        Товариство з обмеженою відповідальністю  „Донспецпром ” звернулося до господарського суду Донецької  області з первісним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” про визнання недійсним договору оренди №3  від 01.07.09р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „ Укрспецсервіс” та товариством з обмеженою відповідальністю „ Донспецпром”.

       До початку розгляду спору по суті та відкриття судового засідання, відповідач у справі -  товариство з обмеженою відповідальністю „ Укрпсецсервіс”  звернувся до  позивача – товариства з обмеженою відповідальністю „ Доспецпром”  зі зустрічним позовом про:

·          визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва - адміністративну будівлю, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Дубравна (вул. Дібровна), 64, процент готовності якої складає 23%;

·          стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю  „Укрспецсервіс”  боргу в сумі 21 000 грн. згідно договору оренди  №3 від 01.07.09р.;

·          розірвання договору підряду на капітальне будівництво №51 від 25.10.07р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” та товариством з обмеженою відповідальністю „ Донспецпром”;

·          відмовити  товариству з обмеженою відповідальністю „ Донспецпром” у задоволенні  його первісного позову про визнання недійсним договору оренди  №3 від 01.07.09р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю  „Укрспецсервіс” та товариством з обмеженою відповідальністю „ Донспецпром”.

          З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, приймаючи до уваги доводи представника позивача та заперечення представника відповідача за первісним та зустрічним позовами, суд встановив:

              Первісний позов обґрунтовано тим, що 01.07.09р. між  товариством  з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, далі Орендар було укладено договір  оренди нерухомого майна №3 від 01.07.09р., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Дубравна, буд. 64.  Оскільки сторонами не досягнуто згоди відносно предмету договору,  передбаченого у  1.1, а саме відсутні індивідуальні визначені ознаки майна та його площа, позивач намагається визнати його недійсним за ознаками ст.ст. 203, 215 ЦК України.  Зобов'язання за договором оренди з боку відповідача не припинилося виконанням проведеним належним чином, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 21 000 грн., який позивач намагається стягнути.

             Відповідач проти первісного позову заперечує  та  звернувся згідно вимог статті 69 ГПК України  до позивача із зустрічним позовом.

  До відкриття судового засідання та розгляду  спору  по  суті, відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс”  на підставі  статті 22 ГПК України  відмовився від зустрічного позову у частині стягнення з  позивача - товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” боргу в сумі 21 000 грн., який утворився на підставі договору оренди №3 від 01.07.09р. Господарським судом   згідно статті 78 ГПК України перевірено заяву на предмет  її відповідності чинному законодавству, у тому числі чи не порушує така відмова охоронювальні  законом інтереси інших осіб.

Оскільки відмова від позову, не суперечить законодавству,  не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб,  є по суті - волевиявленням  позивача, вона прийнята судом.  Позивачеві роз'яснені  процесуальних  наслідки його дій, а також те, що державне мито сплачене ним в сумі 210 грн. розподілу не підлягає  та відноситься на нього.

Провадження у  справі за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс”  про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” боргу в сумі 21 000 грн., слід припинити за ознаками пункту 4 статті 80 ГПК України, так як відповідач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Відповідач за зустрічним позовом надав уточненні своїх вимог у частині технічної характеристики нерухомого  майна, додавши до найменування адміністративної будівлі ознаки літ. П-5, а решту частину зустрічного   позову –  залишив без змін.

              Зустрічний позов мотивовано тим, що існують всі правові підстави стверджувати, що сторонами досягнуто згоди відносно суттєвих умов договору оренди, а тому в розумінні вимог ст.ст. 759, 760, 762, 638 ЦК України  та ст.ст. 180, 181, 284 ГК України  він  вважається укладеним, а тому   первісний позов не підлягає задоволенню.  На підтвердження своїх заперечень, відповідач стверджує, що він є єдиним власником недобудованого об'єкту нерухомості, який розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Дубравна, 64.  

               Відповідач наполягає на тому, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх його суттєвих умов, відбулося часткове виконання  договору оренди, а  посилання позивача на зміну площі та інших характеристик є - хибними.

                Також вказує, що статті  331, 392 ЦК України  встановлюють, що особа, яка виготовила  (створила) річ зі своїх  матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі, і  має право у судовому порядку визнати за собою право власності на спірне  майно. Частина 3 статті 376 ЦК України  вказує, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Головним у даній статті є те, що земельна ділянка не повинна змінювати свого цільового призначення.

                  За зустрічним позовом відповідач намагається розірвати договір підряду на капітальне будівництво №51 від 25.10.07р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”.

                 25 жовтня 2007 року сторонами укладено договір на капітальне будівництво за №51, далі -  договір підряду, відповідно до умов  якого позивач, як Замовник, зобов'язався надати відповідачу, як Підряднику, будівельний майданчик, проектну-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених вказаним договором підряду. В свою чергу відповідач, зобов'язався  виконати роботи з будівництва адміністративної будівлі на вулиці Дубравна, 64 у місті Донецьку згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати об'єкт в експлуатацію у встановлений термін.

                 Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що  між сторонами було укладено додаткову угоду №1/1  від 23.06.09р. до  договору на капітальне будівництво №51 від 25.10.07р., за змістом якої вбачається, що до закінчення Підрядником будівництва адміністративної будівлі право власності на збудований частково об'єкт   будівництва належить товариству з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс”. Тому відповідач за зустрічним позовом намагається визнати за ним право власності на об'єкт незавершеного будівництва  - адміністративну будівлю, літ  П-5, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Дубравна ( вул.  Дібровна),  буд  64.

                  Замовник  не здійснив оплати виконаного обсягу робіт, і Підрядник був  змушений зупинити роботи на об'єкті, та пропонував внести зміни до існуючого договору щодо строків  здачі об'єкта  в експлуатацію. Замовник  самостійно без узгодження з Підрядником вирішив питання щодо передачі  частково збудованого об'єкту на свою адресу та визнання за ним права власності на спірну нерухомість. Підрядник  на підставі  вказаних обставин висловив свій намір про можливе розірвання договору підряду та стягнення  з останнього заподіяних йому  збитків.

             22 квітня 2011 року  було отримано висновок Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецьку за № 122567 про готовність спірного об'єкт незавершеного будівництва, який дорівнює 23 процентам. Слід зазначити, що будівництво адміністративної будівлі здійснювалося Підрядником без отримання необхідного дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки Замовником не було надано проектно-кошторисну документацію на час укладення договору ( ст. 877 ЦК України).

             Майно будівництвом не завершено, і на час проведення  робіт триває постійна  зміна її складової. Так, підлягає постійному корегуванню площа об'єкту незавершеного будівництва, інші технічні характеристики, за якими нерухомість  взагалі не може бути предметом  оренди. Тобто,  змінилися істотні  обставини якими сторони керувалися на час укладення договору.

            Доказом  на підтвердження викладеного є місцезнаходження об'єкту незавершеного будівництва за адресою:  м. Донецьк, вул. Дібровна 64, яка була присвоєна будинку, ані адміністративної будівлі,  будівництво якої доти поки не завершено.

             Втім, позивач обґрунтовує свій первісний позов вимогами пункту 3 статті 331 ЦК України та   приписами  частини першої статті 761 ЦК України, наполягаючи на тому, що він є  єдиним власником спірного об'єкту незавершеного будівництва, а права передання майна у найом має лише власник речі або особа, якій належать майнові права.  Земельна ділянка на якій Підрядник здійснював будівельні роботи, була передана Замовнику на підставі договору оренди земельної ділянки від 07.04.2011р. загальною площею 0,1470 га, за актом прийому-передачі від 08.04.11р. та відповідно до рішення  Донецької міської ради від 25.02.11р. за № 4/183.

              Зазначені обставини надають,  на думку позивача право згідно вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України визнати  недійсним спірний договір оренди №3 від 01.07.09р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” та товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс”.

             Дослідивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд дійшов висновку  що вимоги за первісним позовом є необґрунтованими, виходячи із наступного:   

   Матеріали  справи та докази на їх підтвердження, свідчать про те, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов договору оренди, а тому договір вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 208, 629, 638, 759, 760, 762 ЦК України  та ч. ч. 2, 3 ст. 180, ч.1 ст. 181 ГК України.

 Так,  стаття 759 ЦК України та стаття 284 ГК України визначають, що за умовами договору оренди, одна сторона ( Орендодавець) передає  другої стороні ( Орендарю) за плату на визначений строк у користування майно для здійснення господарської діяльності ( ч. 1 ст. 283 ГК України). До  істотних умов договору оренди відносяться, зокрема:

·           строк, на який укладається договір оренди;

·           орендна плата з урахуванням її індексації;

·           порядок використання амортизаційних відрахувань;

·           відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

               Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

    Вирішуючи  спори про визнання угод недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

                  Законодавець встановлює правові підстави для визнання правочину недійсним за наявністю певних умов, зокрема:

§           відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства;

§          зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, окрім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з Конституцією України (статті 1, 8 Конституції України);

§          згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності угоди є недотримання в момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України;

§          якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, проте одна зі сторін або інша заінтересована особа оспорює її дійсність за підставами, встановленими законом, така угода може бути визнана судом недійсною, що встановлено частиною 3 статті 215 ЦК України.

 Позивачем   в розумінні  вимог ст. ст. 33, 36 ГПК України не доведені правові підстави для визнання  недійсним договору оренди №3  від 01.07.09р., так як сторони досягли згоди щодо усіх суттєвих умов договору, відбулося  часткове виконання, встановили індивідуальні ознаки переданого в оренду майна, що відповідає вимогам предмету договору, зазначеного у пункті 1.1.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” щодо визнання недійсним договору оренди №3  від 01.07.09р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

              Щодо зустрічного позову то вимоги зазначені у ньому обґрунтовані у частинах: розірвання договору на капітальне будівництво №51 від 25.10.07р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”; визнання за товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” право власності на об'єкт незавершеного будівництва  - адміністративну будівлю літ П-5, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Дубравна ( вул. Дібровна), буд 64.

              Між сторонами було укладено договір на капітальне будівництво, як це зазначено у  главі 61 ЦК України, главі 33 ГК України  та Постанові Кабінету Міністрів  від 01.08.05р. за №668 „ Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду  в капітальному будівництві ”.

          Сторони досягли  згоди щодо суттєвих умов договору вказаного типу підряду, тобто встановили предмет, ціну, визначили договірну його ціну (проектно-кошторисна документація), та встановили порядок прийомки виконаних робіт, що відповідає вимогам ст.ст. 638, 837, 877 ЦК України та ст.ст.  180, 181, 318 ГК України, а тому він вважається укладеним.   

                    Загальні умови розірвання договорів зазначені у статті 651 ЦК України. Договір може бути розірваним за такими умовами, зокрема:

·          за згодою сторін на це;

·          за рішенням суду;

·           у випадку порушення істотних його умов.

                Вимоги частини 2 статті 651 ЦК України вказують на те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотнім є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

                Істотність порушення вимог частини 2 статті 651 ЦК України визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору.  Вина сторони, що припустила порушення договору, не має  будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі вказаної статті. Однак, всі вказані умови повинні застосовуватися лише у тому випадку, коли з боку Орендаря або Орендодавця не були порушені умови договору та закону.  Підстави для розірвання договору підряду на капітальне будівництво відображені у статтях 846, 847, 848, 877, 851 ЦК України та  статті 320 ГК України.

             На час укладення договору підряду Замовник повинен був забезпечити своєчасне фінансування будівництва та прийняти  завершені будівництвом об'єкт, повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах передбачених вказаним договором. На виконання умов договору підряду Підрядник впродовж періоду з 01.02.08р. по 30.04.08р. активно здійснював будівництво зазначеного об'єкту нерухомості, а Замовник відповідно до вимог пункту 4.4 договору підряду повинен був здійснити оплату за фактично виконаний обсяг робіт на підставі актів виконаних робіт окремих етапів будівництва протягом 15  (п'ятнадцяти) днів з моменту оформлення відповідних актів. Доказом виконання підрядних робіт є укладені між сторонами акти прийомки за формою  №КБ -2в, та довідки №КБ -3, які були підписані сторонами без зауважень та пропозицій.

             Зобов'язання з боку Замовника щодо своєчасної сплати виконаного обсягу робіт не здійснено, про що останнього було повідомлено Підрядником  листом від 20.05.09р. за № 20-05/17.   Листом за № 19-06/02 від 19.06.09р. Підрядник  додатково повідомив Замовника про  свій намір щодо зупинення робіт  на об'єкті, внесення змін до існуючого  договору підряду на капітальне будівництво у частині строку  введення об'єкту до експлуатації, та скорегувати  з цього приводу, графік виконання робіт.

             Замовник листом від 22.06.09р. за №22-06/12 підтвердив наявність у нього заборгованості  перед Підрядником, та просив останнього  відстрочити виконання грошових зобов'язань у зв'язку з фінансовими труднощами на його підприємстві. Втім,  незалежно від досягнутих  між сторонами домовленостей, Замовник  листом від 11.08.10р. за № 28-07/2010 повідомив Підрядника про можливу передачу  частково збудованого об'єкту за актом прийому-передачі на його адресу та визнання за ним права власності на спірну нерухомість.

              Укладена між сторонами додаткова угода №1/1 від 23.06.09р. до договору підряду на капітальне будівництво змінила графік здачі об'єкту незавершеного будівництва до експлуатації із строком до 15.12.10р.,  підтвердила, що до закінчення Підрядником будівництва адміністративної будівлі по вул. Дубравна, 64, у місті Донецьку та повного розрахунку здачі його в експлуатацію, право власності на  частково збудований об'єкт нерухомості належить саме Підряднику. Замовник безпідставно повідомив  Підрядника про право власності на спірну нерухомість, та його бажання самостійно завершити будівництво незавершеного об'єкт,  здійснити його продаж та повністю розрахуватися  з Підрядником після його повної реалізації. Крім того, Замовник звинуватив Підрядника в зриву графіку виконаних робіт, а також намагався робити тиск на нього  щодо обов'язкового підписання акту прийому-передачі часткового збудованого об'єкту нерухомості.                 

             Відповідач за зустрічним позовом  довів підстави за законом для розірвання договору підряду на капітальне будівництво №51 від 25.10.07р., надав суду докази істотного  порушення його умов з боку позивача у частині сплати виконаного обсягу робіт,  довів поняття „значна міра”, що позбавила його того, на що він розраховував під час укладення договору. Натомість, позивач доказів належного виконання умов договору  підряду на капітальне будівництво суду не надав.

             За такими обставинами зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” до товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” у частині розірвання договору підряду, є обґрунтованими та підлягаючим задоволенню, у зв'язку з чим слід розірвати договір підряду  на капітальне будівництво №51 від 25.10.07р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”.

              Право власності може бути захищатися пред'явленням позову про визнання цього права, як це вказане у статті 392 ЦК України.  Такий позов може бути пред'явлений до будь - якої особи, яка словами чи діями заявила про свої претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи. Позивач пред'являючи позов, повинен надати докази вчинення відповідачем дій, у тому числі його висловлювань, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права власності.

         Позов про визнання права – це превентивна форма захисту права. Такий позов може пред'являтися, коли право ще не порушене, але існує загроза його порушення.

          За загальними правилами, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Відповідно до порядку прийняття в експлуатацію закінчених  об'єктів право власності на нерухомі речі підлягає державної реєстрації, у зв'язку з чим видається свідоцтво про право власності. Отже до державної реєстрації органами місцевого самоврядування право власності на об'єкти нерухомого майна, що прийняті до експлуатації, не виникає.

          До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме  майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використане при будівництві. Законодавець не визначає хто є власником матеріалів, обладнання тощо. Оскільки інше не встановлено, власником слід вважати того, хто надав відповідне майно для здійснення будівництва, крім випадків, коли договором передбачене інше. За умовами договору підряду на капітальне будівництво та додаткової угоди до нього, сторони узгодили питання, що до закінчення підрядником будівництва, повного розрахунку за нього, і введення  до експлуатації, у тому числі право власності на частково збудований об'єкт нерухомості належить Підряднику. Такі обставини не суперечать законодавству, і є волевиявленням сторін.

           Тобто, на законодавчому рівні передбачається можливість визнання судом права власності на недобудоване нерухоме майно. Необхідність в цьому виникає, коли є потреба у відчуженні незавершеного будівництв. Але це можливо за умови, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною. Позивачем доведено за зустрічним позовом те, що процент готовності об'єкту незавершеного будівництва - адміністративної будівлі, літ П-5 дорівнює 23 процентам. Застосування позивачем до спірних  підрядних відносин частини 1 та 3 статті 331 ЦК України обґрунтовано, оскільки власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі Замовникові є Підрядник.  

            Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України значиться, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

           Відповідачем за зустрічним позовом доведені докази вчинення позивачем дій, у тому числі його висловлювань, як розглядаються  судом як невизнання ним права власності.  Правових підстав володіння  спірним об'єктом нерухомості на праві власності товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” суду не надано.

            З урахуванням викладеного, слід задовольнити зустрічний позов у частині  визнання за товариством з обмеженою відповідальністю „ Укспецсервіс”  права власності на об'єкт незавершеного будівництва - адміністративну будівлю, літ П-5, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Дубравна (вул. Дібровна), 64, і процент готовності якої складає 23%.

            Витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. за подання первісного позову щодо визнання договору оренди №3 від  01.07.09р.,  відносяться на  позивача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю  „Донспецпром”.

  Витрати по державному миту в сумі 85 грн. за подання зустрічного позову  в частині розірвання договору  підряду на капітальне будівництво №51 від 25.10.07р., покладаються на  позивача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю „ Донспецпром” на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

     Витрати по державному миту в сумі 13 253 грн. 15 коп. (вартість спірного майна визначена на підставі незалежної оцінки органів бюро технічної інвентаризації)  за подання зустрічного позову  у частині визнання права власності  на об'єкт незавершеного будівництва - адміністративну будівлю, літ П-5, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Дубравна (вул. Дібровна), 64, процент готовності якої складає 23 процента, покладаються на  позивача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю „ Донспецпром”, згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

    Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито  незалежно від результатів вирішення спору. Розподіл витрат  по забезпеченню судового процесу здійснюється судом за допомогою статті 49 ГПК України. Спір доведений до суду  у зв'язку з неправомірними діями позивача, а тому витрати  по забезпеченню судового процесу за подання зустрічного позову покладаються на позивача у справі – товариство з  обмеженою відповідальністю „Донспецпром” у повному обсязі, а саме в сумі 236 грн.

           Докази у справі свідчать про те, що позивач  - товариство з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” за зустрічним позовом згідно платіжного доручення №471 від 17.05.11р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, зайво перерахував до державного бюджету державне мито в сумі 0,05 грн., а тому на підставі статті 47 ГПК України воно підлягає поверненню йому на його розрахунковий рахунок.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.05.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

 На підставі викладеного керуючись ст. ст. 203, 208, 215, 317, 318, 319, 320, 321, п.п. 1,3 ст. 331, 376, 392, 629, 638, ч. 2 ст. 651, 759, 760, 761, 762, 840,  843, 848, 877  ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181, 283, 284 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22,  33, 34, 36, 44, 47, 49, 60, 78,  п. 4 ст. 80, 82, 82-1, 84, ч. ч 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

       1. У задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” щодо визнання недійсним договору оренди №3  від 01.07.09р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” - відмовити.    

      2.             Витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. за подання первісного позову щодо визнання договору оренди №3 від  від 01.07.09р. відносяться на  позивача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю  „Донспецпром”.

       3. Провадження у справі за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” до товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”   у частині стягнення з останнього боргу в сумі 21 000 грн. – припинити.

       4.   Розірвати за зустрічним позовом договір підряду  на капітальне будівництво №51 від 25.10.07р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”.

       5.  Визнати за зустрічним позовом за товариством з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс” право власності на об'єкт незавершеного будівництва - адміністративну будівлю, літ П-5, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Дубравна (вул. Дібровна), 64, процент готовності якої складає 23%.

       6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ Донспецпром”, 83087, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Калініна, 51, ід.код 30645586, на користь:

          - товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецсервіс”, 83096, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Фоміна, буд. 2/22, ід. код 30600812, витрати по державному миту  за подання зустрічного позову  в сумі 13 338 грн. 15 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

       7.  Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „ Укрспецсервіс”, 83096, м. Донецьк, вул. Фоміна, буд. 2/22, ід. код 30600812,  зайве сплачене державне мито в сумі 0,05 грн., згідно платіжного доручення №471 від 17.05.11р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення державного мита є дане рішення господарського суду Донецької області, яке затверджене гербовою печаткою суду  або довідка цього суду.

      8.           Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                               Підченко Ю.О.           

Повний текст рішення складено - 06.06.11р.