Ухвала

від 10.06.2011 по справі 41/36-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/36-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             У  Х  В  А  Л  А

10.06.11 р.                                                                                                       № 41/36-63                                                                                                                                                                 

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гончарова С.А., розглянувши матеріали:

за позовом: Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк

до відповідача: КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов'янська

про встановлення факту державної власності; зобов'язання зареєструвати право власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, звернувся до господарського суду з позовом до КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов'янська про:

1. встановлення факту державної власності на об'єкт нерухомості – новозбудований 4-хповерховий спальний корпус літера „А-4”, розташований на земельній ділянці бази відпочинку „Лісова” Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, за адресою: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Островського, 39, на ім'я: держава Україна в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, закріплені на праві оперативного управління за Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського;

2. зобов'язання КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов'янська зареєструвати право державної власності на об'єкт нерухомості – новозбудований 4-хповерховий  спальний корпус літера „А-4”, розташований на земельній ділянці бази відпочинку „Лісова” Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, за адресою: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Островського, 39, на ім'я: держава Україна в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, закріплені на праві оперативного управління за Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, зокрема, просить суд встановити факт державної власності на об'єкт нерухомості.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України визначені належні способи захисту права у господарських судах.

Так, згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Наведеними нормами не передбачено застосування такого способу  захисту права (цивільного або як суб'єкта господарювання) як встановлення факту наявності права власності за особою.

Чинним господарським процесуальним кодексом України не передбачено порядку встановлення факту, що має юридичне значення. За приписами статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарський суд захищає порушені або оспорювані права і охоронювані законом інтереси в порядку позовного провадження, вирішуючи спір про право.

Таким чином, факт порушення права може бути встановлений господарським судом при розгляді спору про право цивільне, однак саме по собі визнання такого факту не є способом, що призведе до поновлення порушеного права позивача, тому така вимога не може бути предметом позову в господарському суді, не кореспондується зі способами захисту права.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що вимога позивача про встановлення факту державної власності на об'єкт нерухомості не підлягає розгляду у господарських судах України.

Також, позивачем заявлено до суду вимогу про зобов'язання КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов'янська зареєструвати право державної власності на об'єкт нерухомості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Отже, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; до сфери господарських відносин включаються також  організаційно-господарські відносини, під якими розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; адміністративний суд - суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

За приписами п. 7 ч.1 ст.3 наведеного кодексу суб'єкт владних повноважень  - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Згідно з статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість може бути оскаржена до суду.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно з пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Здійснюючи надані йому державою функції, підприємство технічної інвентаризації не перебуває в господарських правовідносинах з особою, що звернулася за здійсненням за собою державної реєстрації речових прав, між підприємством технічної інвентаризації та заявником в межах виконання вказаних вище функцій не може існувати спору про речове право.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що спір щодо здійснення відповідачем реєстрації права державної власності на об'єкт нерухомості є публічно-правовим спором, а вимога позивача про зобов'язання КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов'янська зареєструвати право державної власності на об'єкт нерухомості пов'язана зі здійсненням відповідачем владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

Таким чином, позовна вимога про зобов'язання КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов'янська зареєструвати право державної власності на об'єкт нерухомості підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, підсудна Донецькому окружному адміністративному суді та не підлягає  розгляду у господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду у господарських судах України.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті позовної заяви Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського до КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов'янська про встановлення факту державної власності на об'єкт нерухомості – новозбудований 4-хповерховий спальний корпус літера „А-4”, розташований на земельній ділянці бази відпочинку „Лісова” Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, за адресою: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Островського, 39, на ім'я: держава Україна в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, закріплені на праві оперативного управління за Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського; зобов'язання КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Слов'янська зареєструвати право державної власності на об'єкт нерухомості – новозбудований 4-хповерховий  спальний корпус літера „А-4”, розташований на земельній ділянці бази відпочинку „Лісова” Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, за адресою: 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Островського, 39, на ім'я: держава Україна в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, закріплені на праві оперативного управління за Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.

Додаток на адресу позивача: позовна заява з доданими документами на 49-ти арк.

Суддя                                                               Гончаров С.А.