Постанова

від 09.06.2011 по справі 5023/327/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р.                                                           Справа № 5023/327/11  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1

1-го відповідача –ОСОБА_2  

2-го відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх. № 1439Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.11 р. по справі № 5023/327/11

за позовом ТОВ "Будівельник-97", м. Харків

до  1) ФОП ОСОБА_3, м. Харків

      2) ТОВ "Харків Хімпром", сел. Васищево, Харківського р-ну, Харківської області

про стягнення 16302 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач –ТОВ "Будівельник-97", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій, просив суд стягнути з 1-го відповідача - ФОП ОСОБА_3, м. Харків та 2-го відповідача –ВАТ «Харків Хімпром»с. Васищево 16302,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачами взятих на себе зобов’язань щодо оплати виконаних робіт за укладеним між позивачем та 2-м відповідачем в особі 1-го відповідача договором підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (заява вх. № 5087 від 24.02.2011 р. а.с. 35) та просив суд стягнути заборгованість в вищезгаданій сумі з 1-го відповідача, з посиланням на невиконання ним умов договору підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р. Про відмову від позовних вимог до ТОВ "Харків Хімпром", м. Харків позивач в даній заяві не зазначив.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Погорелова О.В.) від 14.03.11 р. по справі № 5023/327/11 позов задоволено повністю. З 1-го відповідача на користь позивача стягнуто 16302,00 грн. заборгованості, 163,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог. А також з тих підстав, що 1-й відповідач не виконав зобов’язання за договором підряду № Б-89 від 05.11.2008р. та не оплатив виконані роботи у встановлений строк та ін.

1-й відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його не законним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, в обґрунтування своїх вимог 1-й відповідач посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно проігнорував його доводи стосовно того, що замовником робіт за договором підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р. є 2-й відповідач - ВАТ «Харків Хімпром»сел. Васищево, а сам 1-й відповідач не мав ні прав, ні повноважень на підписання від імені ВАТ «Харків Хімпром»ні зазначеного договору, ні актів прийняття виконаних робіт, та був введений при підписанні даних документів в оману керівництвом  ВАТ «Харків Хімпром». Сам же договір підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р. 1-й відповідач, з посиланням на вищевказані обставини, вважає таким, що підлягає визнанню недійсним та ін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції та їх відповідність матеріалам справи та обставинам спору.

Зокрема позивач зазначає, що текст договору підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р. був складений особисто 1-м відповідачем - ФОП ОСОБА_3, якого позивач і вважає замовником робіт, оскільки саме він і підписував договір і приймав виконані роботи за ним. Саме з цих підстав позивач просить покласти відповідальність за порушення умов договору підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р. саме на 1-го відповідача.

Крім того, у вказаному відзиві позивач просить суд за результатами розгляду справи направити до слідчих органів повідомлення щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, та окремої ухвали на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром».

2-й відповідач в судове засідання свого представника не направив. Оскільки неявка представника останнього не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за необхідне розглядати скаргу за відсутності представника останнього, за наявними в матеріалах справи матеріалами та документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, позивач при зверненні до суду з позовом по даній справі в обґрунтування своїх вимог зокрема вказував на те, що 05.11.2008 року між ним та ТОВ "Харків Хімпром", м. Харків укладено договір підряду № БУ-89 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання своїми силами робіт з монтажу підкранових шляхів та крану-балки г/п 3,2 т., а ТОВ "Харків Хімпром", м. Харків зобов'язався виконані роботи прийняти та оплатити.

В подальшому, в заяві про уточнення позовних вимог позивач наполягав на тому, що даний договір ним укладався з ФОП ОСОБА_3

Як свідчить наданий позивачем примірник договору підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р. (а.с. 9-12), в його преамбулі зокрема зазначено про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром»яке іменується далі Замовник, в особі ФОП ОСОБА_3, діючого на підставі статуту, з однієї сторони і Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство «Будівельник-97», яке іменується далі підрядник, з другої сторони, уклали даний договір про нижченаведені в ньому умови.

В графі місцезнаходження і реквізити сторін замовником визначено також Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром». В графі підписи зазначено «Директор ТОВ «Харків Хімпром», а сам договір підписано ФОП ОСОБА_3, та скріплено його печаткою, як суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору вартість робіт по договору складає 16302,00 грн.

У пункті 2.4 договору сторони узгодили, що кінцеві розрахунки по договору за виконані роботи відповідач здійснює на підставі довідки про вартість виконаних робіт по формі № КБ-3 та акту прийомки виконаних робіт за формою № КБ-2в, підписаного уповноваженими сторонами на протязі 15-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до довідки про вартість виконаних робіт, підписаної позивачем та 1-м відповідачем у листопаді 2008 року (аркуш справи 13) вартість робіт склала 16302,00 грн.

У листопаді 2008 року позивачем та 1-м відповідачем підписано акт № 48 прийомки виконаних підрядних робіт (а.с. 14-15), в якому замовником значиться ТОВ «Харків Хімпром».

Позивач при зверненні до суду зазначив, що 1-й відповідач, в порушення п. п. 4.1.3 та 4.1.4 договору, виконані роботи хоча і прийняв, проте у встановлений строк їх не оплатив.

30.09.2010 року позивачем на адресу 2-го відповідача був направлений лист з вимогою про оплату виконаних робіт, однак, як зазначає позивач, відповіді від 2-го відповідача не надійшло, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що 1-й відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо оплати виконаних робіт за укладеним між сторонами договором підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р.

Проте, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з договору та іншого правочину.

Правове регулювання щодо вчинення правочинів передбачено гл.16 ЦК України. Зокрема,  відповідно до ст.ст. 204, 207, 237-241 ЦК України, правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.ст. 237-241 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи,  яку він представляє, лише  у  разі наступного схвалення правочину цією особою. При цьому, правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ні наявності доручення на право вчинити договір підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р. 1-м відповідачем від імені другої сторони (2-го відповідача), ні наступного схвалення договору особою, яку представляє 1-й відповідач сторони не надали.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 627-628 ЦК України передбачено, що Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Отже, господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно проігнорував той факт, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на невиконанні 1-м відповідачем договору підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р., хоча замовником робіт відповідно до вказаного договору визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром», а сам договір з боку останнього підписано ФОП ОСОБА_3 без доказів наявності в останнього відповідних повноважень на укладання договору.

Так само, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акт прийняття виконаних підрядних робіт, договірна ціна до договору також містять посилання на договір підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р., замовником робіт в даних документах також визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром»а самі документи з боку останнього підписано ФОП ОСОБА_3 без надання суду доказів наявності в останнього відповідних повноважень на укладання договору та підписання відповідних документів.

Доказів усунення вказаних обставин у встановленому законом порядку, в т.ч. шляхом внесення змін до договору в частині найменування замовника сторонами суду також не надано. Більше того, як зазначалося вище, в позовній заяві, при зверненні до суду позивач наполягав на укладанні договору та невиконанні його умов саме 2-м відповідачем, без будь-яких поправок в подальшому, щодо помилок або описок.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 р. по даній справі зі сторін витребовувалися докази наявності в ФОП ОСОБА_3 повноважень на підписання зазначеного договору підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром», проте, таких доказів сторонами надано не було.

В судовому засіданні представники сторін не заперечували, що ОСОБА_3 ні на момент укладання договору, ні в подальшому не був директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром», а відповідно, без наявності відповідної довіреності, з урахуванням відповідних вимог Закону України «Про господарські товариства», ЦК України, ГК України, не мав повноважень на підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром»договору підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р. та документів щодо прийняття робіт від імені товариства за цим договором.

Відповідно до залученого до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ (а.с. 24-25) директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Хімпром»є ОСОБА_4 Доказів наявності правовідносин з ТОВ «Харків Хімпром»за договором підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р. позивач також не надав.

Оскільки позовні вимоги позивача ґрунтуються на невиконанні 1-м відповідачем договору підряду № БУ-89 від 05.11.2008 р., який не є замовником робіт або повноважним представником за ним, зазначене унеможливлює задоволення позовних вимог щодо стягнення з 1-го відповідача заборгованості за зазначеним договором, та є підставою для скасування прийнятого по даній справі рішення, та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104,  ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2011 р. по справі № 5023/327/11 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.

Суддя                                                                                           Пушай В.І.  

Суддя                                                                                           Плужник О.В.