Рішення

від 31.05.2011 по справі 16/054-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2011 р.                                                                  Справа № 16/054-11

Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О. розглянув

позов   Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бориспіль

до         Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОНАР», с. Гора, Бориспільський район

про       стягнення 88 074,55 грн.,

                                                          за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 –особисто;

від відповідача: не з’явився.

                                                            Обставини справи:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі –позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою (Вх. № суду 1351 від 06.04.2011р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОНАР»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості по Договору суборенди № 17-С від 20.11.2009 р. всього 88 074,55 грн. з яких 70 576,66 грн. орендної плати, 7 552,16 грн. комунальних послуг, 5 171,40 грн. пені, 3 779,11 грн. інфляційних, 995,22 грн. 3% річних та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 11.04.2011р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/054-11 та призначено її розгляд на 26.04.2011р. о 10 год. 10 хв. за участю повноважних представників сторін.

      Позивач в судових засіданнях 26.04.2011р., 17.05.2011р. та 31.05.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

       Відповідач свого представника в судові засідання 26.04.2011р., 17.05.2011р. та 31.05.2011р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 11.04.2011р., ухвалами від 26.04.2011р., та від 17.05.2011р.

        Однак, копії зазначених ухвал суду були повернуті поштовим відділенням зв’язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці «за зазначеною адресою не проживає».

     Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “за зазначеню адресою не проживає”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

      Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

        Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

       Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами господарського суду Київської області від 11.04.2011р., від 26.04.2011р., та від 17.05.2011р., які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 611995 станом на 12.05.2011р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.  

   Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  

встановив:

      Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 («Орендодавець», надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОНАР»(«Суборендар», надалі - відповідач) 20.11.2009 р. було укладено договір суборенди № 17-С (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач передає, а відповідач приймає у строкове та платне користування нерухоме майно –нежилі приміщення, загальною площею 50 кв. м, що розташовані на I-му поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_1, яке надалі іменуються –об’єкт оренди.

Об’єкт оренди надається відповідачу для аптечної та медичної практики (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору, об’єкт оренди повинен бути переданий позивачем та прийнятий відповідачем у строк до 10.12.2009р.

Договір набуває чинності з дати фактичної передачі приміщення та підписання сторонами акту прийому-передачі і діє 1 рік (п. 3.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу в оренду нежилі приміщення, загальною площею 50 кв. м., що розташовані на I-му поверсі в будівлі у задовільному санітарно-технічному стані з 20.11.2009р. Також передані ключі від дверних замків, що підтверджується актом прийому - передачі приміщення від 20.11.2009 р., з якого вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв на умовах договору суборенди № 17-С від 20.11.2009 р. в орендне користування приміщення площею 50 м. кв., про що свідчить підпис відповідача на вказаному акті, засвідчений відбитком печатки.

Відповідно до п. 4.2 Договору, розмір орендної плати визначається додатком до цього договору.

Відповідно до додатку № 1 до Договору, розмір щомісячної орендної плати становить 12 500,00 грн.

Орендна плата сплачується відповідачем у безготівковому (на поточний рахунок орендаря) або готівковому порядку, в національній валюті України до 20 числа поточного місяця у якому відбувається користування об’єктом оренди (п. 4.3 Договору).

Згідно п. 4.4 Договору, відповідач відшкодовує позивачу витрати за користування електроенергією, та комунальними послугами (вода, газ, опалення, вивіз сміття та інше).

Відповідач свої договірні зобов’язання щодо орендної плати не виконав, борг відповідача перед позивачем по орендній платі відповідно до позовної заяви становить всього 70 576,67 грн. за період з червня 2010 р. по листопад 2010 р.

Як зазначалось раніше, відповідно до п. 4.4 Договору комунальні послуги в орендну плату не включаються та сплачуються відповідачем додатково.

Заборгованість за комунальні послуги становить 7 552,16 грн., що підтверджується рахунками-фактур № 34 від 28.01.2010 р., № 20 від 28.01.2010 р., № 114 від 26.02.2010 р., № 100 від 18.02.2010 р., № 86 від 18.02.2010 р., № 60 від 15.02.2010 р., № 129 від 04.03.2010 р., № 179 від 10.04.2010 р., № 152 від 07.04.2010 р., № 202 від 12.05.2010 р., № 243 від 10.06.2010 р., № 216 від 12.05.2010 р., № 270 від 12.07.2010 р., № 288 від 10.08.2010 р., № 302 від 10.09.2010 р., № 316 від 24.09.2010 р. та № 344 від 01.10.2010 р. (копії яких в матеріалах справи).  

Відповідач свої договірні зобов’язання щодо оплати комунальних послуг не виконав, борг відповідача перед позивачем по комунальним послугам відповідно до позовної заяви становить всього 7 552,16 грн. за період з листопада 2009 р. по вересень 2010 р. включно.

З метою досудового врегулювання даного спору, позивачем пред’явлено відповідачу вимогу №020/10 від 27.08.2010р., відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості відповідача за Договором та вимагав її погашення. Зазначену вимогу відповідач отримав 04.09.2010р., що підтверджується його підписом на вимозі, копія якої міститься в матеріалах справи.

На вимогу відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив.

     Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

    За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

     Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті орендної плати та комунальних послуг за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить:       70 576,67 грн. по орендній платі та 7 552,16 грн. по комунальним послугам.

       Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач жодного разу в судові засідання не з’явився, відзиву або доказів оплати заборгованості по орендній платі суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

        Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 70 576,67 грн. по орендній платі, та 7 552,16 грн. по відшкодуванню комунальних послуг на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору суборенди № 17-С від 20.11.2009р. у розмірі 70 576,67 грн. по орендній платі та 7 552,16 грн. по відшкодуванню комунальних послуг підлягає задоволенню.

    Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

        Згідно зі п. 8.1 Договору, відповідач несе відповідальність у випадку прострочення щодо сплати орендних платежів відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період порушення умов Договору, від суми боргу за кожен день прострочення, з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від загальної суми заборгованості.

        Позивачем на підставі п. 8.1 здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 5 171,40 грн., згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 01.07.2010р. по 28.02.2011р.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи вимоги п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 ГК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня всього в розмірі –4 655,04 грн. за період з 01.09.2010р. по 28.02.2011р. В частині стягнення пені в сумі 516,36 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 3 779,11 грн. за період з 01.07.2010р. по 28.02.2011р. та 3% річних в розмірі 995,22 грн. за період з 01.07.2010р. по 28.02.2011р. на підставі ст. 625 ЦК України.

       Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково у розмірі: 70 576,67 грн. орендної плати,  7 552,16 грн. комунальних послуг, 4 655,04 грн. пені, 3 779,11 грн. інфляційних та 995,22 грн. 3% річних.

        Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

    На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОНАР»(08321, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Щорса, б. 9, код ЄДРПОУ 36686282, р/р 2600101301318 в ВАТ «БМБанк»в м. Києві, МФО 380913) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ        «БМ БАНК», м. Київ, МФО 380913) 70 576 (сімдесят тисяч п’ятсот сімдесят шість) грн. 67 коп. орендної плати, 7 552 (сім тисяч п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 16 коп. комунальних платежів,  4 655 (чотири тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 04 коп. пені, 3 779 (три тисячі сімсот сімдесят дев’ять) грн. 11 коп. інфляційних, 995 (дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 22 коп. 3% річних, а також 875 (вісімсот сімдесят п’ять) грн. 58 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 62 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.           В решті позову відмовити.

           Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

             Суддя                                                                                                  Христенко О. О.