Постанова

від 22.04.2011 по справі 15/149-д

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/149-Д

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

22 квітня 2011 року                                                           Справа № 15/149-Д  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Маціщук А.В.

судді                                                   Петухов М.Г. ,

 судді                                                   Гулова А.Г.   

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду  Житомирської області від 03.02.11 р.

у справі № 15/149-Д   (суддя  Кравець С.Г.)

за позовом товариства  з обмеженою відповідальністю "Фламінго"

до відповідача  публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр"

про визнання додаткової угоди від 12.05.2010р. до договору оренди № 210 від 01.07.1997 р. дійсною

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Житомирської області від 03.02.2011 р. у даній справі відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фламінго" до публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр" про визнання дійсною додаткової угоди від 12.05.2010р. до договору оренди №210 від 01.07.1997 р.

          Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Вважає, що місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, стверджує, що позивач не був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, оскільки представник позивача проживає та працює у м.Києві і заздалегідь не був повідомлений, тому не мав можливості з'явитись в судове засідання. У зв'язку з цим, суд неповно з'ясовав обставини справи і дійшов помилкового висновку щодо недоведенності факту виконання сторонами умов додаткової угоди. Також вважає суттєвими пояснення посадових осіб ТОВ «Фламінго» з приводу ухиляння відповідача від нотаріального посвідчення додаткової угоди.

Скаржник двічі був повідомлений Рівненським апеляційним господарським судом про розгляд апеляційної скарги, і оскільки ухвали суду, направлені скаржникові за юридичною адресою рекомедовандованою кореспонденцією, повернуті поштовим відділенням із повідомленнями про те, що адресат вибув і ‘за закінченням терміну зберігання', є належними доказами повідомлення учасника судового процесу про вчинення Рівненським апеляційним господарським судом процесуальних дій.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав і явку представника в судове засідання не забезпечив.

Зважаючи, що судом вжито всі заходи для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, а також те, що закінчується строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ст.102 ГПК України,  колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача/скаржника та представника третьої особи в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено слідуюче.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фламінго" звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Обласний торговий центр", в якій просить визнати дійсною додаткову угоду до договору оренди № 210 від 01.07.1997 р., укладену 12 травня 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю "Фламінго" та публічним акціонерним товариством "Обласний торговий центр".

Позов мотивований тим, що відповідно до договору оренди № 210 від 01.07.1997 р. ТОВ "Торговий центр" (в подальшому змінило організаційно-правову форму на публічне акціонерне товариство та назву на "Обласний торговий центр") передало в оренду ТОВ "Фламінго" нежиле приміщення площею 43 кв.м та кімнату для господарських потреб площею 7 кв.м, які розміщені на першому поверсі правого крила будівлі за адресою м.Житомир пл.Житній ринок,1 з метою здійснення господарської діяльності орендарем. На орендованій площі ТОВ "Фламінго" організувало діяльність кафе, яке функціонувало тривалий час, провело ремонт орендованого приміщення. Доказами виконання умов додаткової угоди до договору оренди є орендна плата, яку сплачував позивач відповідно до рахунків, виставлених торговим центром. Після підписання додаткової угоди до договору оренди позивач здійснив декілька платежів в рахунок сплати за оренду: 21 червня 2010 року відповідно до виставленого відповідачем рахунку від 26.05.2010 р., 02.07.2010 р. відповідно до виставленого рахунку від 26.06.2010 р. Доказами здійснених платежів слугують банківські виписки з поточного рахунку ТОВ "Фламінго", в яких зазначені дати платежів, їх суми та підстава оплати.

З метою підтвердження правовідносин сторін щодо оренди приміщення 12 травня 2010 року сторонами договору оренди було підписано додаткову угоду до цього договору, відповідно до якої термін дії договору продовжено до 2021 року. Разом з тим, з предмету договору виключили кімнату для господарських потреб площею 7 кв.м. Підписання додаткової угоди до договору оренди стало результатом процесу проведення сторонами переговорів, виявленням їх намірів та домовленостей. Проте, як стверджує позивач, переговори щодо нотаріального посвідчення такої угоди не призвели до позитивного результату, оскільки директор товариства - відповідача Вербило П.І. зволікав із візитом до нотаріуса. Посилаючись на існування підписаного договору оренди, додаткової угоди до цього договору, що відображає наміри сторін, з огляду на ухилення пана Вербила П.І. з невідомих позивачу причин від нотаріального посвідчення договору, позивач вважає, що відповідно до п.2 ст.220 ЦК України, господарський суд повинен визнати додаткову угоду від 12.05.2010 р. до договору оренди № 210 від 01.07.1997 р. дійсною (а.с.2-4).

Стверджуючи про фактичне виконання умов договору та письмової додаткової угоди до договору, позивач зазначає, що недотримання нотаріальної форми додаткової угоди пов'язане виключно з ухиленням колишнього керівника відповідача від нотаріального посвідчення даного правочину.   

З матеріалів справи вбачається, що за умовами договору оренди, укладеного сторонами 01 липня 1997 року, товариству з обмеженою відповідальністю "Фламінго"/орендарю надано в користування відповідачем нежиле приміщення площею 43 кв.м та кімнату для господарських потреб площею 7 кв.м, розміщені на першому поверсі правого крила будівлі за адресою м.Житомир майдан Житній ринок,1, для забезпечення здійснення діяльності товариства "Фламінго".

Відповідно до п.4.1. договору оренди № 210 термін дії договору визначений строком на 5 років - з 01.07.1998 р. по 01.07.2003 р. Договір вступив в силу з моменту підписання сторонами. Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку якщо жодна із сторін не заявить за три місяці до закінчення строку дії даного договору про свій намір розірвати договір, він автоматично продовжується на наступний строк.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди № 210 від 01.07.1997 р. неодноразово продовжував свою дію на наступний строк (5 років) за відсутності заперечень сторін щодо пролонгації даного договору.

12 травня 2010 року сторонами була підписана додаткова угода до договору оренди     № 210 від 01.07.1997 р./а.с.13/. За змістом додаткової угоди сторони домовились, зокрема, п.4.1. договору викласти в редакції: "4.1. Даний договір діє до 2021р.". Також сторони домовились доповнити договір оренди умовою за п.3.8, відповідно до якої орендарю надано право передавати нежиле приміщення площею 43 кв.м в суборенду для використання його суборендарем в особистих господарських цілях як торгову площу для реалізації промислових товарів, письмово повідомивши центр про укладений договір суборенди. Сторони також домовились виключити з п.1.1. договору слова "та кімнату для господарських потреб площею 7 кв.м" та з пункту 5.1. договору слова "а за використання кімнати 7 кв.м сплачує центру за кожен місяць 150,00 грн., з розрахунку 21,43 грн. за 1 кв.м. орендованої площі". Всі інші умови договору оренди залишаються незмінними.

Додаткова угода не посвідчена нотаріусом. За змістом позовної заяви та додаткових пояснень до неї, сторонами не дотримано нотаріальної форми додаткової угоди від 12.05.2010 р. до договору оренди № 210 від 01.07.1997 р. у зв'язку з ухиленням колишнього керівника ПАТ "Обласний торговий центр" від нотаріального посвідчення даного правочину, а тому відповідно до положень ст.220 ЦК України, додаткову угоду слід визнати дійсною.

Як визначено у частині 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже, місцевим господарським судом правомірно при вирішенні даного спору щодо визнання дійсним правочину, укладеного після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовані положення Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 р.

Згідно зі ст.153 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) в редакції, яка діяла на час укладення договору оренди № 210 від 01.07.1997 р., а також ст.638 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент укладення додаткової угоди від 12.05.2010 р. передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.ст.209,210 Цивільного кодексу України правочин у випадках, встановлених законом, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

За ч.1 ст.793 ЦК України договір  найму  будівлі  або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, і згідно з ч.2 ст.763 ЦК України договір найму будівлі або іншої  капітальної  споруди  (їх окремої частини) строком  на  три  роки  і більше  підлягає нотаріальному  посвідченню.

Згідно з нормами ст.794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше, ніж на три роки, підлягає державній реєстрації. Загальний порядок державної реєстрації таких договорів встановлений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Державна реєстрація даного договору відсутня.

Місцевий господарський суд на підставі наданих сторонами пояснень та доказів дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено факт виконання сторонами умов саме додаткової угоди від 12.05.2010 р. до договору оренди № 210 від 01.07.1997 р. При цьому судом враховано, що виписки з банківського рахунку (а.с.35-41), які свідчать про перерахування позивачем в березні-липні 2010 року відповідачу грошових коштів в якості плати за оренду приміщення, не є достатніми доказами внесення орендної плати саме за додатковою угодою, оскільки у графі ‘призначення платежу' відображено, що підставою перерахування коштів є  виставлені рахунки - без посилання на договір оренди чи  додаткової угоди до нього, і такі рахунки відсутні.

Крім того, відсутні докази на підтвердження пояснень позивача /у позовній заяві та додатково наданих письмових поясненнях від 11.01.2011 р./ про те, що  відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення додаткової угоди  від 12.05.2010 р. до договору оренди № 210 від 01.07.1997 р.:  ТОВ "Фламінго" не надано будь-яких доказів того, що позивач звертався до відповідача з пропозицією здійснити нотаріальне посвідчення правочину, укладеного 12.05.2010 р. (додаткової угоди до договору оренди № 210 від 01.07.1997 р.), як і того, що останній ухилявся від вчинення таких дій.

Разом з тим, вирішуючи даний спір, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст.210,640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і такими, що не породжують для сторін прав та обов'язків.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни. Доводи скаржника є необгрунтованими, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини.

Колегія суддів при цьому звертає увагу також на безпідставність доводів позивача про порушення норм процесуального права, зокрема, про неналежне повідомлення позивача про час і місце судового засідання. Так, у матеріалах справи наявні докази направлення позивачеві процесуальних документів не тільки за юридичною адресою, а також за адресою представника /а.с.11-12,15,22-24,26,54/. Колегія суддів звертає такожувагу, що розгляд справи відкладався місцевим господарським судом з урахуванням клопотання позивача про відкладення у зв'язку з хворобою його представника, тоді як можлива хвороба представника сторони не може слугувати підставою для відкладення вирішення господарського спору, поскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства. Сторонам надавалась можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи і міркуваня стосовно позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.75 ГПК України, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. У рішенні суддею зазначено, що неявка представників сторін не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також враховано, що поважність неявки представників позивача та відповідача не підтверджена документально, господарський суд відхиляє клопотання ПАТ "Обласний торговий центр" про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст.75 ГПК України. Крім того, господарський суд врахував, що встановлений ч.1 ст.69 ГПК України двохмісячний строк, який за клопотанням позивача ухвалою господарського суду від 11.01.2011 р. було продовжено, закінчується 07.02.2011 р., а відкладення розгляду справи (з  з урахуванням строків обігу поштової кореспонденції для повідомлення сторін про відкладення), в межах визначених ст. 69 ГПК України строків, є неможливим.

Таким чином, якщо суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та постановлення законного і обґрунтованого рішення, він вправі, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті, що і було правомірно зроблено судом першої інстанції. Колегія суддів погоджується, що матеріали даної справи містять достатньо доказів для прийняття рішення і пояснення представника сторони за конкретних обставин не мають значення з урахуванням норм ст.34 ГПК України. Пояснення/доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують таких висновків.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105  Господарського процесуального кодексу України,  суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 03.02.2011 р. у даній справі залишити без змін.

Матеріали справи повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий  суддя                                                                         Маціщук А.В.

Суддя                                                                                                 Петухов М.Г.  

Суддя                                                                                                 Гулова А.Г.