Постанова

від 14.03.2008 по справі 4-389/2008

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 4-389/08

   П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

14 березня 

2008 року

суддя Печерського районного суду м. Києва 

Мельник А.В,

при секретарі:                      Пшегарницькій

І.Є.

за участю:

прокурора:                           Дробот

В О., Дмитренко В.В.

заявника:                              ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в

залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1  в

інтересах ОСОБА_2 на постанову  старшого прокурора відділу прокуратури м.

Києва ОСОБА_3  від 23.01.2008 року про

порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 212 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 

звернувся  до Печерського

районного суду м. Києва із скаргою в 

інтересах ОСОБА_2  в  якій просить 

скасувати  постанову  старшого прокурора

відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3  від

23.01.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.

212 КК України та винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи

відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 212 КК України.

В обґрунтування вимог зазначає,  що рішення про порушення кримінальної справи

прийнято незаконно, без наявності

достатніх  даних, які б  свідчили про наявність ознак злочину, та при

відсутності правових підстав для винесення постанови.

Також зазначав, що по даному факту нібито

порушень податкового законодавства, при наявності тих самих матеріалів

перевірки, вже була порушена кримінальна справа 25.04.2007 року, що

підтверджується і самою оскаржуваною постановою.

           На постанову про порушення

кримінальної справи від 25.04.2007 року було подано скаргу, яка була задоволена

Шевченківським районним судом м. Києва 07.06.2007 року: постанова про порушення

кримінальної справи була скасована, а у порушенні кримінальної справи відносно

ОСОБА_2. було відмовлено.

Дана постанова Шевченківського

районного суду м. Києва не оскаржувалась, вступила в законну силу і є чинною до

цього часу.

У судовому засіданні  заявник   підтримав доводи скарги, просив її

задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ній.

Прокурор, заперечуючи проти скарги, просив відмовити в її задоволенні та

зазначив, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи є

законною, і на час винесення постанови були приводи і підстави для порушення

кримінальної справи. Також  зазначив, що

однією з підстав для порушення кримінальної справи  була та обставина, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 19.10.2007 року визнано недійсним статут ТОВ «Пронт» з моменту його реєстрації 07.06.2003

року  та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на

додану вартість ТОВ «Пронт» також з моменту реєстрації, що підтверджує

фіктивність зазначеного підприємства.

Дослідивши матеріали на підставі яких було прийнято рішення про порушення

кримінальної справи, заслухавши пояснення заявника , прокурора ОСОБА_3. , який

одночасно є особою, яка винесла постанову про порушення кримінальної

справи,   дослідивши матеріали на

підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи прихожу

до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 94КПК України

приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб,

представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення

представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці

вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом

дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може

бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак

злочину.

Відповідно до

вимог ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті

94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані

винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і

підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується

справа, а також дальше її спрямування.

Відповідно

до  п.11 ч.1 ст. 6 КПК України

кримінальну справу не може бути порушено якщо про відмову в порушенні справи по

тому ж факту є не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.

Як вбачається з

матеріалів справи  старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3. 23.01.2008 року

винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.3

ст. 212 КК України.

Приймаючи рішення про порушення

кримінальної справи прокурор виходив з наступного:

СВ ПМ ДПА у м. Києві 25.04.2007

порушено кримінальну справу №70-00391

відносно директора АТЗТ «Фінансовий союз» ОСОБА_2. за ч.3 ст. 212 КК України.

Приводами та підставами до порушення даної кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки, проведеної

УПМ ДПА у м. Києві, та акт ДПІ у

Печерському районі м. Києва № 34/23-17/23702041 від 03.06.2005 «Про

результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та

валютного законодавства АТЗТ «Фінансовий союз» за період з 01.01.2002 по 01.01.2005».

         Встановлено, що директором АТЗТ

«Фінансовий союз» ОСОБА_2. укладено договори № 05/01 від 05.01.2004, № 0634/04 від 08.02.2004, №112/03 від 03.09.2003, № 47 від

28.02.2004, № 39 від 25.02.2004, № 18/11-04 від 12.11.2004, № 03/08 від 03.08.2003, № 01/04 від 01.04.2004, № 61/07 від

10.07.2003 з ТОВ «Пронт».

          Відповідно до умов вказаних договорів

та актів прийому-передачі виконавчих робіт, ТОВ «Пронт» розроблено програмне забезпечення для програмно-технічних комплексів Ровенської АЕС,

Запорізької АЕС та Хмельницької АЕС та

передано до АТЗТ «Фінансовий союз».

          Рішенням Голосіївського районного

суду м. Києва від 01.10.2004 визнано статут

та установчий договір ТОВ «Пронт» недійсними з моменту складання та свідоцтво

про реєстрацію платника податку на додану вартість за № 37062367, видане ДПІ у

Голосіївському районі м. Києва, з моменту внесення в реєстр платників такого

податку. Таке рішення суду прийнято у зв'язку

з тим, що ТОВ «Пронт» зареєстровано ОСОБА_4. за матеріальну винагороду від невстановлених осіб, без мети

здійснення господарської діяльності.

Також встановлено, що ОСОБА_4. не знайомий з ОСОБА_5., від імені якого підписувалися вищевказані

договори з АТЗТ «Фінансовий союз»,

директором підприємства його не призначав.

            На зазначений вище АЕС

фінансово-господарських відносин з ТОВ «Пронт» та АТЗТ «Фінансовий союз» взагалі не було.

            На постанову СВ ПМ ДПА у м. Києві від 25.04.2007 адвокатом ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. подано скаргу в порядку ст.

ст.236-7, 236-8 КПК

України, за результатами розгляду якої Шевченківським районним судом м. Києва

07.06.2007 скасовано вказану постанову слідчого, а відносно ОСОБА_2. відмовлено

в порушенні кримінальної справи.

          Суд у своїй постанові звернув увагу,

що Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01.10.2004 в подальшому скасоване і постановлено нове рішення від 04.04.2005 , згідно з яким визнані дійсними та такими, що відповіщаютьсь

вимогам закону установчі документи та

свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Пронт».

          Як зазначив суд, крім акту податкової

перевірки, наслідки якого

оскаржені та

прийнято рішення про сплату штрафних санкцій АТЗТ

«Фінансовий

союз», в матеріалах відсутні будь-які дані, щоб свідчили про

наявність

складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.                                  

          Однак, в подальшому, рішенням

Голосіївського районного суду м.Києва від

19.10.2007 за позовом ДПА у м. Києві визнано недійсним статут ТОВ «Пронт» з моменту його реєстрації 07.06.2003

та визнано недійсним свідоцтво про

реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Пронт» також з моменту

реєстрації.

         Під час перевірки, проведеної УПМ ДПА

у м. Києві, встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4., які є засновниками ТОВ «Пронт», до діяльності даного товариства не

мають ніякого відношення, ОСОБА_5. ніякі договори не підписувалися. Щодо договорів,

укладених з директором АТЗТ «Фінансовий союз» ОСОБА_2. на виконання робіт по виготовленню програмного забезпечення для АЕС, то

він їх бачить вперше і підписи, зроблені від його імені, йому не належать, а також він не

виконували-ніяких робіт.

          Інший засновник ТОВ «Пронт» -

ОСОБА_4. у своїй позовній заяві до суду

засвідчив, що дав згоду на реєстрацію ТОВ «Пронт» за матеріальну винагороду зі сторони невстановлених осіб, без

мети здійснення господарської

діяльності.

          Працівниками податкової міліції

встановлено, що фактичним розробником програмного забезпечення комплексів ПТК АРМ-РОМ-УПЗ, ПТК АЗ-ПЗ

для 2 енергоблоку на Хмельницькій АЕС було ЗАТ «Радій», м. Кіровоград, що підтверджується показаннями

працівників вказаної АЕС ОСОБА_6. та ОСОБА_7. Представники ТОВ «Пронт» та АТЗТ «Фінансовий союз»

ніякого відношення до виконання цих робіт не мали. Вказані комплекси є одиничним виробом і інформація

щодо технічних даних є інтелектуальною власністю ЗАТ «Радій» і розмноженню не

підлягає.

Таким чином,

директор АТЗТ «Фінансовий союз» ОСОБА_2., шляхом укладання мнимих угод, які фактично не

укладалися, вчинила порушення ст. 7

Закону України «Про податок на додану вартість» при проведенні

взаєморозрахунків з ТОВ «Пронт», що підтверджено актом податкової перевірки від 03.06.2005, згідно з висновками якого товариству донараховано до сплати в бюджет ПДВ за період з

березня по грудень 2004 року на суму 5 876 945 грн. Ці обставини вказують на

наявність підстав до порушення

кримінальної справи, оскільки в діях ОСОБА_2. є ознаки складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК

України.

           Приводом до порушення кримінальної

справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину. Підставами -

повідомлення (службова записка) ДПІ у Печерському районі м. Києва № 569/9/23-17

від 10.06.2005 року про виявлення порушень податкового законодавства службовими

особами АТЗТ «Фінансовий союз», акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №

34/23-17/23702041 від 03.06.2005 року «Про результати планової документальної

перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства АТЗТ

«Фінансовий союз» за період з 01.01.2002 по 01.01.2005» та матеріали дослідчої

перевірки, проведеної працівниками УПМ ДПА у м. Києві.

Наявність постанови Шевченківського

районного суду м. Києва від 07.06.2007 про відмову в порушенні кримінальної

справи відносно ОСОБА_2. відповідно до п. 11 ст. 6 КПК України не є обставиною,

що виключає провадження в кримінальній справі.

Враховуючи наведене прокурор прийняв

рішення про порушення  відносно ОСОБА_2. кримінальної справи за ч.3 ст. 212 КК

України.

Разом з тим, 

зазначені в постанові висновки про наявність в діях   ОСОБА_2. складу злочину передбаченого ч.3 ст.

212 КК України  є безпідставними

виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 

212 КК України встановлена кримінальна відповідальність за  умисне ухилення від сплати податків, зборів,

інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у

встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи,

організації, незалежно від форм власності або особою, що займається

підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою

особою, яка зобов'язана їх сплачувати, в тому числі вчинене за попередньою

змовою групою осіб, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до

бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Під час розгляду скарги встановлено, що  постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві  

Косика В.М. від  25.04.2007

порушено кримінальну справу №70-00391

відносно директора АТЗТ «Фінансовий союз» ОСОБА_2. за ч.3 ст. 212 КК України.

Приводами та підставами до порушення

даної кримінальної справи стали матеріали

дослідчої перевірки, проведеної УПМ ДПА у м. Києві, та акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №

34/23-17/23702041 від 03.06.2005 «Про результати планової документальної

перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства АТЗТ

«Фінансовий союз» за період з 01.01.2002 по

01.01.2005».

На

постанову  від 25.04.2007 адвокатом ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. подано

скаргу в порядку ст. ст.236-7, 236-8 КПК України, за результатами розгляду якої Шевченківським

районним судом м. Києва 07.06.2007 скасовано вказану постанову слідчого, а

відносно ОСОБА_2. відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Суд  приймаючи зазначене рішення у своїй постанові

звернув увагу, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01.10.2004, про яке йде мова

вище, в подальшому скасоване і постановлено

нове рішення від 04.04.2005 , згідно з яким

визнані дійсними та такими, що відповідають вимогам закону установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ

«Пронт».

Як зазначив суд, крім акту податкової перевірки, наслідки

якого

оскаржені та прийнято рішення про сплату штрафних санкцій

АТЗТ

«Фінансовий союз», в матеріалах відсутні будь-які дані,

щоб свідчили про

наявність складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК

України.                   

Рішенням

Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2007

року визнано недійсним статут ТОВ «Пронт» з

моменту його реєстрації 07.06.2003 року та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на

додану вартість ТОВ «Пронт» також з моменту реєстрації  про що зазначено  в

оскарженій постанові від 23.01.2008 року.

Виходячи з

наведеного прокурор вважає що  станом

на  23.01.2008 року,  враховуючи 

рішення

Голосіївського районного суду м. Києва від

19.10.2007 року, в діях  ОСОБА_2.

наявний  склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Однак зазначені

висновки безпідставні, оскільки  станом

на  день порушення кримінальної справи - 23.01.2008 року рішення Голосіївського районного суду

м. Києва від 19.10.2007 року 

скасовано  ухвалою  Голосіївського районного суду м. Києва від

21.01.2008 року.

               Приймаючи рішення про порушення

кримінальної справи прокурор також виходив з того, що за результатами

перевірки  проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва було  складено акт  №

34/23-17/23702041 від 03.06.2005 «Про результати

планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного

законодавства АТЗТ «Фінансовий союз» за період з 01.01.2002 по 01.01.2005» відповідно до висновків якого  документальною перевіркою встановлені

порушення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану

вартість”  в результаті чого донараховано

податку на додану вартість в сумі 5 876 945,16 гр. Ці обставин на думку автора

постанови вказують на наявність  в діях  ОСОБА_2. складу злочину передбаченого ч.3 ст.

212 КК України.

                  Зазначені висновки прокурора

безпідставні виходячи з наступного.

  За наслідками 

зазначеної перевірки на підставі акту  ДПІ у Печерському районі м.

Києва  12 серпня 2005 року було прийнято

податкове рішення-повідомлення №312317/0 

згідно з яким АТЗТ „Фінансовий союз” визначено суму податкового

зобов'язання з ПДВ у розмірі 8 830 754,00 грн., з яких 5 882 057 грн., основний

платіж та 2 943 585 грн. штрафні санкції.

Але як вбачається з ухвали Вищого

господарського суду України від 11 липня 2007 року(а.с.12-17) постановою

Господарського суду м. Києва від 19 травня 2006 року  зазначено податкове повідомлення-рішення  ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12

серпня 2005 року №312317/0   визнано

недійсним.

Наведене

свідчить про відсутність в матеріалах перевірки на підставі яких прийнято

рішення про порушення кримінальної справи 

даних, що б свідчили про несплату АТЗТ”Фінансовий союз” податку на

додану вартість  в розмірі 5 876 945,16

грн., а відтак  про  наявність в діях ОСОБА_2. складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК

України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена

тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак

злочину.

З огляду на

вищевикладене  достатніх  даних, які б вказували на наявність в 

діях  ОСОБА_2. ознак злочину,

передбаченого ч.3 ст.212 КК України, в ході проведеної перевірки встановлено не було, а відтак

кримінальна справа порушена без достатніх те підстав, та з порушеннями

вимог  ст.ст. 94 КПК України.

Крім того, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від  07 червня 2007 року  відмовлено в порушенні кримінальної справи

за  ст.212 ч.3 КК України щодо ОСОБА_2 за

ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах в період з березня по

грудень 2004 року на суму 5 876 945,16 грн.

Оскаржена постанова  від 28.01.2008 року підлягає скасуванню у

зв'язку з відсутністю підстав для її порушення, 

в порушенні кримінальної справи 

відносно ОСОБА_2 слід відмовити за відсутністю в діянні  складу злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України,

На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.6, ст. ст.94, 99, 236-7,

236-8 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1  в інтересах ОСОБА_2

задовольнити.

  Постанову  старшого прокурора

відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3  від

23.01.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.

212 КК України скасувати.

 В

порушенні кримінальної справи відносно  ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України відмовити

за відсутністю  в діянні складу злочину.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція

до Апеляційного суду м. Києва.

СУДДЯ                                                                                              А.В.Мельник