Постанова

від 11.09.2006 по справі 15/252-06-6770а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/252-06-6770А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "11" вересня 2006 р.Справа  № 15/252-06-6770А

    13 год. 18 хв.                                                                        м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                                Петрова В.С.

при секретарі                                  Антощук С.І.

За участю представників сторін:

від позивача –      Шевченко М.В., Смірнова О.П.;

від відповідача –  Колеснік О.І., Ярош І.З.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя-Хлібопродукт” до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

    ВСТАНОВИВ:  

В засіданні суду від 07 серпня 2006 р. оголошувались перерви до 18 серпня 2006 р. о 16 год. 00 хв., до 08 вересня 2006 р. о 09 год. 00 хв., до 11 вересня 2006 р. о 12 год. 30 хв.  в порядку ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Затишшя-Хлібопродукт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомленнь-рішеннь Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції від 15.03.2006 р. № 000072351/0, від 10.05.2006 р. № 000072351/1, від 06.06.2006р. № 000072351/2 щодо визначення податкових зобов'язань у розмірі 38099,00 грн., посилаючись на невідповідність зазначених повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства України.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати  вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, оскільки вважає цілком правомірним нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, про що зазначено у запереченнях на позов.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

З 16 лютого 2006 р. по 01 березня 2006 р. проводилась документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя-Хлібопродукт” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2005 р. по 31 грудня 2005 р.

Перевіркою встановлені порушення п.4.1 ст. 4, п.п.7.2.2 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/98-ВР із змінами та доповненнями, а саме: у перевіряємому періоді занижено податок на додану вартість 2005 році у розмірі 28 931 грн.    

За результатами проведеної перевірки складено акт № 34/23-32646204 від 06 березня 2006 р. „Про результати планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя-хлібопродукт” (код за ЄДРПОУ 32646204) за період з 01 січня 2005 р. по 31 грудня 2005 р.”, на підставі якого Товариству з обмеженою відповідальністю „Затишшя-хлібопродукт” визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 38 099,00 грн., у тому числі за основним платежем 25 399,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 12 700,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 000072351/0 від 15.03.2006 р., та № 000072351/1 від 10.05.2006 р., та № 000072351/2 від 06.06.2006 р.

Зазначені податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 4.1  ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість”, підприємство визначило базу оподаткування податком на додану вартість операції з поставки товарів, а саме: поставку сільськогосподарської продукції, виходячи з вартості товару, одержаної від постачальників без урахування фактичних витрат на їх придбання, які обумовлені п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р., а саме: без урахування вартості послуг по зберіганню цієї продукції, за результатами чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2005 р. на 25 399 грн.

Статтєю 9 Закону України від 23.11.2004 р. „Про державний бюджет на 2005 рік” передбачено, що база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (прибання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, та інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України  „Про податок на додану вартість” у період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт,послуг) визначалася, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної по звичайним цінам, але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання).

Відповідач, посилаючись на відсутність у податковому законодавстві визначення поняття „фактичних витрат” та наявність в Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. визначення валових витрат виробництва (обігу), вважає, що зазначені поняття мають аналогічний економічний зміст, а тому мають застосовуватися при визначенні бази оподаткування.

Зазначені твердження відповідача судом оцінюються критично з огляду на п.п.4.4.1. ст. 4.4. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р., що передбачає: у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.”

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що рішення-повідомлення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції № 000072351/0 від 15.03.2006, № 000072351/1 від 10.05.2006 р., № 000072351/2 від 06.06.2006р. відносно визначених до сплати податкових зобовязань у розмірі 38099,00 грн., до Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя-Хлібопродукт” прийнято в порушення вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

               ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя-Хлібопродукт” до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

2.          СКАСУВАТИ податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 000072351/0 від 15.03.2006 р. щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 38 099,00 грн.

3.          СКАСУВАТИ податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 000072351/1 від 10.05.2006 р. щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 38 099,00 грн.

4.          СКАСУВАТИ податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 000072351/2 від 06.06.2006 р. щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 38 099,00 грн.

5.          СТЯГНУТИ з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя-Хлібопродукт” (66740, Одеська область, Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Елеваторна, 24; код ЄДРПОУ 32646204; р/р 26002301538687 в Філії „Одеське Центральне відділення ПІБ”, м. Одеса, МФО 328135) 10 /шість/ грн. 20 коп. судового збору.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2006 р.

                Суддя                                                                                 Петров В.С.