Постанова

від 12.12.2006 по справі 15/252-06-6770а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/252-06-6770А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" грудня 2006 р. Справа № 15/252-06-6770А

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

за участю представників сторін в засіданні суду 28.11.2006р.:

від позивача Шевченко М.В., Смірнова О.П.,

від відповідача Колесник О.І.,

за участю представників сторін в засіданні суду 12.12.2006р.:

від позивача Китайка Ю.В.,

від відповідача Колесник О.І., Василинич О.В.,

розглянула апеляційну скаргу

Роздільнянської МДПІ Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області

від 11.09.2006р.

у справі № 15/252-06-6770А

за позовом ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт”

до Роздільнянської МДПІ Одеської області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою Роздільнянської МДПІ Одеської області.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2006р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 28.11.2006р.

Вказані ухвали надіслана сторонам 10.11.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За правилами ст.150 КАС України в засіданні суду 28.11.2006р. оголошено перерву до 12.12.2006р.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 12.12.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт” звернулось до господарського суду Одеської області із уточненим в засіданні 07.08.2006р. адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Роздільнянської МДПІ Одеської області від 15.03.2006р. № 000072351/0, від 10.05.2006р.          № 000072351/1, від 06.06.2006р. № 000072351/2.

Постановою місцевого господарського суду від 11.09.2006р. (суддя Петров В.С.) позов задоволено в повному обсязі, скасовано названі вище акти індивідуальної дії, стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства 10,2 грн. судових витрат.

Судове рішення вмотивоване тим, що з огляду на наявність конфлікту інтересів, який полягає в різному визначенні в період з 01.01.2005р. по 31.03.2005р. бази оподаткування ПДВ статтею 9 Закону України „Про Державний бюджет на 2005 рік” та п.4.1 ст.4 Закону України „Про ПДВ” та у відсутності в діючому законодавстві поняття „фактичні витрати”, отже при вирішенні спірних податкових правовідносин слід застосовувати п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у зв'язку з чим оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Роздільнянська МДПІ Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт”, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що приписи п.п.5.1,5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не суперечать нормам Закону України „Про податок на додану вартість” на предмет встановлення законодавцем визначення „фактичних витрат”. Відтак, підстав для застосування положень Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо конфлікту інтересів у господарського суду першої інстанції не було, оскільки українське законодавство в даному випадку не припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків, що (з урахуванням надання до матеріалів справи документів первинного бухгалтерського обліку в підтвердження не віднесення до складу фактичних витрат коштів, які витрачено на зберігання товару) свідчить про помилковість скасування податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, колегія судів встановила наступне:

Роздільнянською МДПІ Одеської області проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт” за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., за результатами якої складено акт від 06.03.2006р. № 34/23-32646204.

Зазначеним актом встановлено, зокрема, порушення підприємством приписів п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено ПДВ в березні 2005 році на 25 399 грн., а саме ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт” визначило базу оподаткування ПДВ операції з поставки сільськогосподарської продукції, виходячи з вартості товару, одержаного від постачальників, без урахування фактичних витрат на їх зберігання, що, на думку контролюючого органу, підтверджується даними досліджених під час перевірки податкових накладних, оборотно-сальдової відомості та розрахунків зберігання, виданих ВАТ „Затишанське ХПП”, яким безпосередньо надано послуги по зберіганню.

На підставі акту перевірки за вищеназвані порушення, згідно із п.п. „б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ та п.10.2 ст.10 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, Роздільнянською МДПІ Одеської області оформлено та надіслано податкове повідомлення-рішення від 15.03.2006р.     № 000072351/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 38 099 грн., у т.ч. 25 399 грн. основного платежу та 12 700 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В подальшому платник податків на підставі п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” неодноразово звертався до органів ДПС різного рівня зі скаргами в порядку апеляційного узгодження, які залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення –без змін із оформленням податкових повідомлень-рішень Роздільнянською МДПІ Одеської області від 10.05.2006р. № 000072351/1 та від 06.06.2006р. № 000072351/2, аналогічних за змістом акту індивідуального характеру від 15.03.2006р. № 000072351/0.

Вважаючи, що вказані податкові повідомлення-рішення суперечать нормам українського законодавства, ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт” звернулось до господарського суду Одеської області із уточненим адміністративним позовом про їх скасування, який задоволено з мотивів, викладених в описовій частині цієї постанови.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту, об'єктивність дослідження наданих доказів, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови з огляду на таке.

Статтею 9 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 24.12.2004р. № 2285-ІV, яка розповсюджує свою дію на спірні правовідносини та була чинна до 31.03.2005р., передбачено, що база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Згідно із приписами п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено під час перевірки, між ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт” та ВАТ „Затишанське ХПП” укладено договір зберігання сільськогосподарської продукції від 01.07.2004р. № 50/08, на виконання якого останнім станом на 01.01.2005р. надано послуги на суму 124 006,05 грн. (ПДВ –20 667,68 грн.). Витрати на зберігання віднесені ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт” до складу валових по рядку 04.1 декларацій.

На протязі січня та лютого 2005р. ВАТ „Затишанське ХПП” на виконання вказаної угоди надано позивачу послуги зі зберігання товару на суму 55 135,25 грн. (ПДВ –9189,21 грн.), які також віднесені позивачем до складу валових витрат по рядку 04.1 відповідної декларації.

11.03.2005р. та 31.03.2005р. на підставі договорів купівлі-продажу ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт” відвантажило ВАТ „Затишанське ХПП” сільськогосподарську продукції вартістю 1 641 794,85 грн. (ПДВ –268 358,97 грн.), що підтверджується у тому числі оформленими податковими накладними від 11.03.2005р. № 01/05 та від 31.01.2005р. № 02/05п. Оплата за угодами здійснювалась у вигляді 100% попередньої оплати вартості товару згідно рахунків продавця на протязі 3-х банківських днів. Від реалізації продукції отримано прибуток у розмірі 16 074,65 грн. При цьому, підприємством занижено базу оподаткування ПДВ, оскільки при її визначенні не враховано понесені витрати на придбання послуг зі зберігання товару, який використаний у власній господарській діяльності, про що обґрунтовано вказано в акті перевірки.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, не врахував ту обставину, що поняття „фактичні витрати”, наведене в ст.9 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, та „валові витрати”, наведене в п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, є абсолютно тотожними за своїм змістом, у тому числі економічним.

Крім того, до спірних правовідносин не можна застосовувати вимоги Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відносно конфлікту інтересів, оскільки Закон України „Про Державний бюджет на 2005 рік” в частині спірних питань прийнято законодавцем пізніше в часі за Закон України „Про ПДВ”, тому до спірних правовідносин слід застосовувати саме вимоги першого.

Додатково колегія суддів вважає, що доводи товариства, викладені в позовній заяві, відносно нерозповсюдження на спірні правовідносини (в частині продажу сільськогосподарської продукції за податковою накладною від 31.03.2005р. № 02/05п) положень ст.9 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 24.12.2004р. № 2285-ІV з набранням чинності Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005р. № 2505-ІV не відповідають дійсності, т.я. на підставі п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення податкового зобов'язання за господарською операцією з поставки товару за податковою накладною від 31.03.2005р. № 02/05п є перша подія, яка припадає на оплату вартості придбаної продукції. При цьому, згідно угоди купівлі-продажу оплата проведена у вигляді 100% попередньої оплати, у зв'язку з чим колегія суддів вважає,що органом ДПС правомірно застосовано приписи ст.9 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 24.12.2004р. № 2285-ІV та визначено податкове зобов'язання у загальній сумі 38 099 грн., у т.ч. 25 399 грн. основного платежу та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12 700грн.

Враховуючи викладене, оскаржуване судове рішення слід скасувати як постановлене з порушенням норм матеріального права та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.150,160,162,198,202,205,207 КАС України,                        колегія суддів

     Постановила:

Постанову господарського суду Одеської області від 11.09.2006р. зі справи № 15/252-06-6770А скасувати.

У задоволенні позову ТОВ „Затишшя-Хлібопродукт” про скасування податкових повідомлень-рішень Роздільнянської МДПІ Одеської області від 15.03.2006р. № 000072351/0, від 10.05.2006р. № 000072351/1, від 06.06.2006р. № 000072351/2 відмовити.

Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач

В.Т. Пироговський

Судді

В.І. Картере

В.І. Жеков