Ухвала

від 24.05.2011 по справі 2а-15355/10/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯ ЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15355/10/12/0170

24.05.11 м. Севастополь

Севастопольськ ий апеляційний адміністрати вний суд у складі колегії суд дів:

головуючого судді Іще нко Г.М.,

суддів Кучерука О .В. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засід ання Кисельова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, То вариства з обмеженою відпові дальністю "Ратон"- не з' явивс я,

представник відповідача, - ОСОБА_2, довіреність № 7763/ 9/10-0 від 20.10.08

розглянувши апеляційну ск аргу Державної податково ї інспекції у місті Ялта Авто номної Республіки Крим на по станову Окружного адміністр ативного суду Автономної Ре спубліки Крим (суддя Котарев а Г.М. ) від 11.01.11 у справі № 2а-15355/10/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратон" (вул. Горького, 4, кв. 18 , Гаспра, місто Ялта, Автономн а Республіка Крим, 98660)

до Державної податково ї інспекції у місті Ялта Авто номної Республіки Крим (вул. В асильєва, 16, місто Ялта, Автоно мна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним и та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружно го адміністративного суду Ав тономної Республіки Крим від 11.01.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відпо відальністю «Ратон»задовол ено: визнано протиправним та скасовано податкове повідом лення-рішення Державної под аткової інспекції у місті Ял та Автономної Республіки Кри м від 22.11.2010 №0003951502/0 на суму 159619,00грн., у тому числі, основний платіж - 49881,00грн., штрафні санкції- 109738,00гр н., вирішено питання про судов і витрати.

На зазначене судове р ішення від Державної податко вої інспекції у місті Ялта Ав тономної Республіки Крим на дійшла апеляційна скарга, в я кій ставиться питання про ск асування рішення суду першої інстанції та відмову у задов оленні позову у зв' язку з по рушенням судом норм матеріал ьного та процесуального пра ва.

Колегія суддів, обгов оривши доводи апеляційної ск арги, перевіривши юридичну о цінку обставин справи та пов ноту їх встановлення, дослід ивши правильність застосува ння Окружним адміністративн им судом Автономної Республі ки Крим норм матеріального т а процесуального права, вста новила наступне.

Відповідно до частин и першої статті 69 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни доказами в адміністра тивному судочинстві є будь-я кі фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявніс ть або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і за перечення осіб, які беруть уч асть у справі, та інші обстави ни, що мають значення для прав ильного вирішення справи.

Для органів державної под аткової служби таким доказом є акт документальної переві рки, в якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділ у 2 Порядку оформлення резуль татів документальних переві рок щодо дотримання податков ого та валютного законодавст ва суб' єктами підприємниц ької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділен нями та іншими відокремленим и підрозділами, затвердженог о наказом Державної податков ої адміністрації України від 10.08.2005 №327 зазначено, що факти вия влених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевір ки повинні викладатися чітко , об' єктивно та в повній мірі , з посиланням на первинні док ументи, що підтверджують ная вність зазначених фактів та на підставі яких вчинені зап иси у податковому та бухгалт ерському обліку, з наведення м кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність фак ту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умов и дотримання контролюючим ор ганом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визн ачення платнику податкових з обов' язань.

При апеляційному пе регляді справи встановлено, що за результатами проведен ої Державною податковою інс пекцією у місті Ялта Автоном ної Республіки Крим невиїзно ї документальної перевірки Товариства з обмеженою відпо відальністю «Ратон»з податк у на додану вартість за верес ень 2010 року складено акт від 02.11. 2010 №3882/20684259/15-2, яким встановлено пор ушення позивачем приписів пі дпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 За кону України «Про податок на додану вартість», а, саме, зан иження суми податку на додан у вартість, яка підлягає нара хуванню до сплати в бюджет у с умі 49881,00грн.

На підставі даного ак ту відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-ріше ння від 22.11.2010 №0003951502/0 про визначенн я позивачу суми податкового зобов' язання з податку на д одану вартість у розмірі 159619,00г рн., у тому числі: за основним п латежем - 49881,00грн., за штрафним и (фінансовими) санкціями - 109 738,00грн.

Як свідчать матеріал и справи, що позивач є суб' єк том господарювання та викону є зобов' язання по перевезен ню пасажирів за маршрутами.

Позивачем було задек ларовано у декларації за вер есень 2010 року загальний обсяг операцій, які звільнені від о податкування на підставі під пункту 5.1.13 пункту 5.1. статті 5 За кону України «Про податок на додану вартість»у сумі 259027,00 гр н.

Актом перевірки вста новлено, що тарифи на послуги з перевезення пасажирів на м іських автобусних маршрутах загального користування в р ежимі «маршрутного таксі»пі длягають регулюванню органа ми місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються пі дприємствами комунальної вл асності.

Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим від 24.07.2008 №1655 позивачу погод жені тарифи на проїзд у міськ их автобусних маршрутах на т ериторії міста Ялта.

Недоречними визнають ся судовою колегією доводи а пеляційної скарги про те, що о скільки дія підпункту 5.1.13 пун кту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану варті сть»не поширюється на позива ча, тому позивачем занижені с уми податку на додану вартіс ть до сплати в бюджет, через на ступне.

Відповідно до статті 138 Код ексу адміністративного судо чинства України предметом до казування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вим оги чи заперечення або які ма ють інше значення для виріше ння справи та які належить вс тановити при ухваленні судов ого рішення у справі.

Із змісту рішення Ви конавчого комітету Ялтинськ ої міської ради Автономної Р еспубліки Крим № 1655 від 24.7.2008 вбач ається про погодження єдино го тарифу- 2,00грн. на проїзд в мі ських автобусних маршрутах з агального користування, що п рацюють в режимі маршрутного таксі.

Заявником апеляційно ї скарги не враховано, що звіл ьняються від оподаткування о перації з надання послуг з пе ревезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомото рів) у межах населеного пункт у, тарифи на які регулюються о рганом місцевого самоврядув ання відповідно до його комп етенції, визначеної законом, що повністю узгоджується з в имогами підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Підпунктом 2 пункту «а »частини першої статті 28 Зак ону України «Про місцеве сам оврядування в Україні»визна чено, що до відання виконавчи х органів сільських, селищни х, міських рад належать власн і (самоврядні) повноваження в становлення в порядку і межа х, визначених законодавством , тарифів щодо оплати побутов их, комунальних, транспортни х та інших послуг, які надают ься підприємствами та органі заціями комунальної власнос ті відповідної територіальн ої громади; погодження в уста новленому порядку цих питань з підприємствами, установам и та організаціями, які не нал ежать до комунальної власнос ті.

Слід зазначити, що нор мою, яка визначає компетенці ю органу місцевого самовряду вання з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту «а»частин и першої статті 28 Закону Украї ни «Про місцеве самоврядуван ня в Україні», яким встановле но у який саме спосіб орган мі сцевого самоврядування здій снює регулювання, про яке йде ться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст атті 5 Закону України «Про под аток на додану вартість», а са ме: шляхом встановлення тари фів, які надаються підприємс твами та організаціями комун альної власності відповідно ї територіальної громади, шл яхом погодження тарифів з пі дприємствами, установами та організаціями, які не належа ть до комунальної власності.

Відповідно до частин перш ої та четвертої статті 70 Кодек су адміністративного судочи нства України належним є док ази, які містять інформацію щ одо предмета доказування. Об ставини, які за законом повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватися ніяким и іншими засобами доказуванн я, крім випадків, коли щодо так их обставин не виникає спору .

Таким чином, Виконав чий комітет Ялтинської міськ ої ради Автономної Республік и Крим,прийнявши рішення №1655 в ід 24.07.2008, погодив єдиний тариф, ч им, в розумінні положень підп ункту 2 пункту «а»частини пер шої статті 28 Закону України «П ро місцеве самоврядування в Україні»та підпункту 5.1.13 пунк ту 5.1 статті 5 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь»у межах встановленої закон ом компетенції врегулював та рифи перевезення осіб пасажи рським транспортом.

Колегія суддів зверт ає увагу на те, що норма підпун кту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на дода ну вартість»сама по собі не в становлює компетенцію орган у місцевого самоврядування щ одо регулювання тарифів пере везення, а відсилає до іншого закону, яким встановлена так а компетенція.

Діюче законодавство, крім положень підпункту 2 пу нкту «а»частини першої статт і 28 Закону України «Про місцев е самоврядування в Україні», не містить інших норм, що вста новлювали б компетенцію орга ну місцевого самоврядування з регулювання тарифів на пер евезення пасажирів.

Таким чином, суд зазна чає, що рішення № 1655 від 24.07.2008 прий нято Виконавчим комітетом Ял тинської міської ради Автоно мної Республіки Крим у межах компетенції, у порядок та спо сіб, що встановлені Законом У країни «Про місцеве самовряд ування в Україні», тому тариф и з надання послуг з перевезе ння осіб пасажирським трансп ортом врегульовано органом м ісцевого самоврядування від повідно до його компетенції шляхом погодження тарифів.

Судом першої інстанц ії безперечно встановлено, щ о Виконавчий комітет Ялтинсь кої міської ради Автономної Республіки Крим, прийнявши р ішення №1655 від 24.07.2008, вчинив дії н аправлені на впорядкування в межах своєї компетенції тар ифів перевезення осіб пасажи рським транспортом врегулюв авши їх у встановлений закон ом спосіб.

Судова колегія вважа є правильним висновок суду п ершої інстанції про те, що поз ивач мав право використовува ти положення підпункту 5.1.13 пун кту 5.1 статті 5 Закону України « Про податок на додану вартіс ть»щодо звільнення від опода ткування податком на додану вартість операцій з надання послуг перевезення пасажирі в при формуванні сум податку на додану вартість у податко вій звітності, оскільки він к ерувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб па сажирським транспортом врег ульованими органом місцевог о самоврядування.

Тому помилковими виз наються висновки відповіда ча, покладені в акті перевірк и, які стали підставою для при йняття спірного податкового повідомлення-рішення про за ниження позивачем суми подат кового зобов' язання з подат ку на додану вартість до спла ти в бюджет у перевіряємому п еріоді на суму 49881,00грн. та засто сування фінансових санкцій в сумі 109738,00грн.

Судова колегія погод жується з висновками суду пе ршої інстанції про те, що висн овки акту перевірки від 02.11.2010 №3 882/20684259/15-2 про визначення позивач у податкових зобов' язань з податку на додану вартість в сумі 159619,00грн. згідно зі спірним податковим повідомленням-рі шенням є неправомірними і ви сновки акту перевірки згідно з частиною другою статті 71 Ко дексу адміністративного суд очинства України, мали бути п ідтверджені відповідачем.

Відповідно до частин и третьої статті 70 Кодексу адм іністративного судочинства України докази, одержані з по рушенням закону, судом при ви рішенні справи не беруться д о уваги.

На підставі наявних у справі доказів, відповідно д о вимог статей 69, 70, 86 Кодексу адм іністративного судочинства України, судовою колегією не приймається акт перевірки в ід 02.11.2010 №3882/20684259/15-2, як доказ встано влення факту порушення позив ачем норм Закону України “Пр о податок на додану вартість ” щодо визначення податкових зобов' язань з податку на до дану вартість в сумі 159619,00грн.

Згідно зі статтею 70 Ко дексу адміністративного суд очинства України обставини с прави, які відповідно до зако нодавства повинні бути підтв ерджені певними засобами док азування не можуть підтвердж уватись іншими засобами дока зування.

При цьому судова коле гія виходить з того, що акт пер евірки є основним джерелом ф іксації та закріплення доказ ів правопорушення. Інші дока зи, окрім акту перевірки, що пі дтверджували б факт вчинення позивачем зазначених поруше нь, відповідачем суду не нада ні через їх відсутність.

Згідно з частиною другою с татті 71 Кодексу адміністрати вного судочинства України, в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обов' я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності покладається н а відповідача, якщо він запер ечує проти адміністративног о позову.

Проте, доказів правомірнос ті і законності обґрунтовано сті спірного податкового пов ідомлення-рішення про визнач ення податкового зобов' яза ння з податку на додану варті сть в сумі 159619,00грн., у тому числі : основний платіж- 49881,00грн., штра фні санкції- 109738,00грн. колегії су ддів не надано. Висновки пере віряючих, що викладені в акті перевірки, не підкріплені жо дними доказами і носять хара ктер суб' єктивних припущен ь.

За таких умов факти порушен ня позивачем норм Закону Укр аїни “Про податок на додану в артість” слід вважати ненале жно встановленим, отже, визна чення позивачу податкових зо бов' язань з податку на дода ну вартість в сумі 159619,00грн.- неп равомірно.

Таким чином, відповідач не н адав докази, що підтверджуют ь заперечення та факти, викла дені в акті перевірки віднос но донарахування податкови х зобов' язань з податку на д одану вартість в сумі 159619,00грн., що послужило підставою до ви несення спірного податковог о повідомлення-рішення, доку ментально не спростував нада ні позивачем вимоги.

Згідно з частиною четверт ою статті 13 Конституції Украї ни, Держава забезпечує захис т прав усіх суб'єктів права вл асності і господарювання, со ціальну спрямованість еконо міки. Усі суб'єкти права власн ості рівні перед законом.

Відповідно до статті 9 Кон ституції України, чинні міжн ародні договори, згода на обо в'язковість яких надана Верх овною Радою України, є частин ою національного законодавс тва України. Такі міжнародні договори підлягають переваж ному застосуванню перед акта ми національного законодавс тва (стаття 19 Закону України "П ро міжнародні договори Украї ни").

Таким міжнародним договор ом у даному випадку є Конвенц ія про захист прав людини і ос новоположних свобод. Відпові дно до статті 1 Першого проток олу до названої Конвенції, ні хто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтер есах суспільства. Встановлен о також виняток, відповідно д о якого позбавлення майна де ржава може передбачити, якщо це необхідно для здійснення контролю за користуванням м айном відповідно до загальни х інтересів або для забезпеч ення сплати податків чи інши х зборів або штрафів.

Відповідно до статті 17 Зако ну України "Про виконання ріш ень та застосування практики Європейського суду з прав лю дини" суди застосовують при р озгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоп оложних свобод та практику Є вропейського Суду з прав люд ини як джерело права. Це означ ає, що статтю 1 Першого протоко лу слід розуміти так, як вона р озуміється в практиці Європе йського Суду з прав людини.

Зокрема, у багатьох рішення х Європейського Суду з прав л юдини під майном розуміється будь-який економічний актив . Наприклад, у справі "Шмалько проти України" Європейський Суд з прав людини кваліфікув ав тривале невиконання судов ого рішення на користь заявн ика як втручання в його право на мірне володіння майном у р озумінні статті 1 Першого про токолу.

У даному випадку визначенн я позивачу податкових зобов' язань з податку на додану вар тість в сумі 159619,00грн. передбача є вилучення у Товариства з об меженою відповідальністю «Р атон»грошових коштів у зазна ченій сумі. Це дає підстави дл я кваліфікації спірного пода ткового повідомлення-рішенн я, як його втручання у право вл асності позивача.

У даному випадку дії позива ча не завдають будь-якої шкод и інтересам держави, суспіль ства або споживачів. За відсу тності такої шкоди чи загроз и її завдання позивачу були в изначені неправомірно подат кові зобов' язання. Слід так ож враховувати, що актом пере вірки не встановлено будь-як их фактів, які б свідчили про н амагання позивача приховати доходи.

Викладене дає підстави для висновку про те, що відповідн о до статті 1 Першого протокол у до Конвенції про захист пра в людини і основоположних св обод з урахуванням практики Європейського Суду з прав лю дини спірне податкове повідо млення-рішення підлягає визн анню протиправним та скасува нню.

Частиною першою статті 9 Код ексу адміністративного судо чинства України передбачено , що суд при вирішенні справи к ерується принципом законнос ті, відповідно до якого орган и державної влади, органи міс цевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зо бов' язані діяти лише на під ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та Законами Україн и.

Зазначена норма кореспонд ується із приписами частини другої статті 19 Конституції У країни.

Статтею 13 Закону України "Пр о державну податкову службу в Україні" передбачено, що пос адові особи органів державно ї податкової служби зобов'яз ані дотримувати Конституції і законів України, інших норм ативних актів, прав та охорон юваних законом інтересів гро мадян, підприємств, установ, о рганізацій, забезпечувати ви конання покладених на органи державної податкової служб и функцій та повною мірою вик ористовувати надані їм права .

За таких умов факт вказаних порушень слід вважати ненал ежно встановленим, отже, визн ачення позивачу податкових з обов' язань з податку на дод ану вартість в сумі 159619,00грн.згі дно зі спірним податковим по відомленням-рішенням, неправ омірно.

Згідно з частиною третьою с татті 2 Кодексу адміністрати вного судочинства України у справах щодо оскарження ріше нь, дій чи бездіяльності суб' єктів владних повноважень ад міністративні суди перевіря ють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни; з використанням повн оваження з метою, з якою це пов новаження надано; обґрунтова но, тобто з урахуванням усіх о бставин, що мають значення дл я прийняття рішення (вчиненн я дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного бала нсу між будь-якими несприятл ивими наслідками для прав, св обод та інтересів особи і ціл ями, на досягнення яких спрям оване це рішення (дія); з ураху ванням права особи на участь у процесі прийняття рішення .

Суд першої інстанції прави льно встановив обставини спр ави та ухвалив рішення з доде ржанням норм матеріального т а процесуального права.

Судове рішення є законним т а обґрунтованим, й не може бут и скасовано чи змінено з підс тав, що викладені в апеляційн ій скарзі.

З таких підстав, судовій кол егії дає право для висновку, щ о апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інста нції залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 196, частиною першої статті 198, с таттею 200, пунктом 1 частини пер шої статті 205, статтями 206, 212, 254 Код ексу адміністративного судо чинства України, суд

УХ ВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державн ої податкової інспекції у мі сті Ялта Автономної Республі ці Крим залишити без задовол ення.

Постанову Окружного адмін істративного суду Автономно ї Республіки Крим від 11.01.2011 у сп раві №2а-15355/10/12/0170 залишити без змі н.

Ухвала суду набирає закон ної сили з моменту проголоше ння.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адм іністративного суду України в порядку та строки, передбач ені статтею 212 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни.

Головуючий суддя підпис Г .М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.А .Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. І щенко

Повний текст судового рі шення

виготовлений 30 травня 2011рок у