27/40/2011
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.06.2011 р. справа №27/40/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецького підприємства "МЖК Мрія" м.Сєвєродонецьк Луганська область
на рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2011р. по справі № 27/40/2011 (суддя- Лазненко Л.Л.)
за позовом Приватного підприємства "Металсервіс" м.Свердловськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецького підприємства "МЖК Мрія" м.Сєвєродонецьк Луганська область
про стягнення 37519,00грн.
За участю представників сторін:
від позивача – не з`явився
від відповідача –не з`явився
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Металсервіс" м.Свердловськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецького підприємства "МЖК Мрія" м.Сєвєродонецьк Луганська область 37519,00грн., з яких: 36738,93грн. основний борг, пеня в сумі 780,07грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.04.2011р. по справі № 27/40/2011 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецького підприємства "МЖК Мрія" м.Сєвєродонецьк Луганської області на користь Приватного підприємства "Металсервіс" м.Свердловськ Луганської області –36738,93 грн. - боргу, 367,39 грн. - державного мита, 231,09 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог відмовлено.
Дане рішення мотивовано наступним:
-умовами договору № 201 від 02.03.2010р.;
-положеннями ст.33, 49 Господарського процесуального кодексу України;
-частковою обгрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 12.04.2011р. у справі № 27/40/2011 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, виходячи з її змісту, просить скасувати згадане рішення, у частині вирішення спору про стягнення боргу в сумі 36 738,93грн.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:
-умовами договору не встановлено строк для оплати відповідачем за отриманий товар;
-в порушення вимог ст.530 Цивільного кодексу України, позивач не звернувся з вимогою про оплату отриманого товару до відповідача.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
02.03.2010р. між Приватним підприємством "Металсервіс" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецького підприємства "МЖК Мрія" (Замовник) укладено договір № 201.
Згідно з п.1.1. договору, постачальник зобовґязується надавати у власність замовника товар у відповідності зі специфікацією. Ціна, кількість, строки поставки товару передбачені умовами договору.
Замовник зобовґязується прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених договором. (п.1.2. договору).
Кількість товару, який поставляється за цим договором, вказується у специфікації. (п.2.1. договору).
Підрядник поставляє товар на протязі 10 днів з моменту 30% передоплати. (3.1. договору).
Замовник оплачує поставлений товар за цінами, передбаченими специфікацією. (п.4.1. договору).
Пунктом 4.2. договору передбачений порядок оплати: на підставі рахунку на оплату замовник проводить попередню оплату товару, вказану в специфікації.
Сторони за невиконання або часткове невиконання зобовґязань по договору несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством. (п.5.1. договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання своїх зобовґязань, сторонами. (п.7.1. договору).
Позивач вважає, що він виконав свої договірні зобов'язання та за видатковими накладними №ЧП-0000001 від 28.04.2010р., №ЧП-0000003 від 30.06.2010р. поставлені товари: вітраж віконний серії Люкс-69, вітраж віконний дверний серії Люкс-69, двері алюмінієві серії Люкс-69, вітраж віконний ФД-50 вартість 75667,25 грн. та 55536,91грн. відповідно.
Окрім цього, як зазначає позивач, ним виконано тонування склопакетів на суму 15283,80 грн. (акт здачі-приймання робіт №ЧП-0000004 від 29.06.2010р. (а.с.12).
До того ж позивачем не доведено, що виконані ним роботи про які йдеться у вищезгаданому акті здачі-приймання робіт відноситься до предмету договору, на підставі якого заявлений позов.
З наданого розрахунку позовних вимог неможливо зробити висновок про його обґрунтованість, оскільки не визначено за що саме (товар чи виконані роботи) оспорюється заявлена до стягнення заборгованість.
За даними позивача загальна вартість поставленої продукції та виконаних робіт складає 146487,96 грн.
Замовником здійснена часткова оплата у сумі 109749,03 грн. за платіжним дорученням: 1500,00 грн. –27.04.2010р., 45000,00 грн. –19.05.2010р., 30000,00 грн. –11.06.2010р., 12400,00 грн. –27.12.2010р., 20.07.2010р. по накладній №66 повернутий вітраж віконний Люкс-69 білий вартістю –4605,78грн., по накладній №118 16.12.2010р. повернутий склопакет з тонуванням вартістю 2743,25 грн.
Позивач стверджує, що станом на 15.02.2011р. сума боргу складає –36738,93 грн., тому позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецького підприємства "МЖК Мрія" м.Сєвєродонецьк Луганська область 37519,00грн., з яких: 36738,93грн. основний борг, пеня в сумі 780,07грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду про необґрунтованість вимог у частині стягнення пені в сумі 780,07грн., умовами договору не передбачена сплата пені за несвоєчасне здійснення розрахунків.
Судова колегія вважає, що господарький суд Луганської області дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в сумі 36 738,93грн., з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субґєкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є субґєктами підприємницької діяльності.
Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обґєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Позивачем не доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної сплати товару на підставі п.4.2. договору № 201 від 02.03.2010р., оскільки саме після надання позивачем рахунку на оплату, відповідач здійснює попередню оплату товару, вказану в специфікації.
Позивачем не надано доказів, що такий рахунок на оплату ним виставлявся відповідачу, та у відповідача виникло зобовґязання щодо передплати товару.
Згідно з частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовґязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У договорі № 201 від 02.03.20101р. не встановлений строк передплати товару.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовґязку не встановлений або визначений моментом предґявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовґязок у семиденний строк від дня предґявлення вимоги, якщо обовґязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач не дотримався вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України та не предґявив відповідачу вимогу щодо оплати товару за фактом його отримання.
Отже, позивачем не доведено факту порушення його прав з боку відповідача щодо своєчасності здійснення розрахунків.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 36738,93грн. є недоведеними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, рішення господарського суду у частині стягнення боргу в сумі 36738,93грн. не відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.
У частині відмови у стягненні пені в сумі 780,07грн. оскаржуване рішення залишається в силі.
Судові витрати за позовом та апеляційною скаргою покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
П О С Т А Н О В И В:
1)Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецького підприємства "МЖК Мрія" м.Сєвєродонецьк Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2011р. по справі № 27/40/2011 задовольнити.
2)Рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2011р. по справі №27/40/2011 скасувати скасувати.
3)У частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецького підприємства "МЖК Мрія" м.Сєвєродонецьк Луганська область на користь Приватного підприємства "Металсервіс" м.Свердловськ боргу в сумі 36738,93грн. у позові відмовити.
4) В решті рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2011р. по справі №27/40/2011 залишити без змін.
5)Стягнути з Приватного підприємства "Металсервіс" м.Свердловськ Луганської області (код ЄДРПОУ 31890660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецького підприємства "МЖК Мрія" м.Сєвєродонецьк Луганська область (код ЄДРПОУ 13377640) витрати зі сплати державного мита за апеляційною скаргою в сумі 184,00грн.
6)Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 5примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2011 |
Оприлюднено | 20.06.2011 |
Номер документу | 16202681 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Бойченко К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні