Постанова

від 10.06.2011 по справі 2а/0570/6073/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 10 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/6073/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Зінченка О.В.

при секретарі          Гончар О.О.

з участю представників:

позивача – ОСОБА_1 за довіреністю №41 від 29.04.2011 року,

відповідача – ОСОБА_2 за довіреністю №15877/08 від 04.01.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. - центр» до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання дій неправомірними, скасування рішень управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, -  

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. - центр»  (далі – позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішень №№ 434/02-51/32686315, 435/02-51/32686315, 436/02-51/32686315, 437/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 01.04.2011 року.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідачем 01.04.2011 року на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків №№ 434/02-51/32686315, 435/02-51/32686315, 436/02-51/32686315, 437/02-51/32686315, якими відповідач неправомірно застосував до  Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. - центр» фінансових санкцій, оскільки дана норма втратила чинність з набранням чинності 01.01.2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.06.2010 року.

Тобто, застосована управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька норма матеріального права не діяла на дату прийняття спірних рішень. Зважаючи на вказані обставини, позивач просив суд визнати дії відповідача неправомірними, які виразилися у винесенні оскаржуваних рішень та скасувати рішення № 434/02-51/32686315, 435/02-51/32686315, 436/02-51/32686315, 437/02-51/32686315 від 01.04.2011 року.    

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 23-24) в яких вказала, що управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління ПФУ від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 року за № 4421/6730, постановами правління та наказом Фонду.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до 01.01.2011 року) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, (п. 12 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції до 01.01.2011 року).

Оскаржувані рішення винесені 01.04.2011 року на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який на 01.04.2011 року втратив чинність у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.п. 6 п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Зважаючи на повідомлені обставини представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. - центр» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 32686315, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12  Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до п. 12 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків управлінням Пенсійного фонду у Ворошиловському районі м. Донецька у відношенні позивача прийняті наступні рішення.

          Так, 01.04.2011 року прийнято рішення №434/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. - центр» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 06.10.2008 року по 15.10.2008 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого відповідачем до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 2037, 77 грн. та нарахована пеня у розмірі 183, 40 грн. (а.с. 6).

01.04.2011 року прийнято рішення №435/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. - центр» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.10.2008 року по 14.11.2008 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 2037, 77 грн. та нарахована пеня у розмірі 509, 44 грн. (а.с. 7).

01.04.2011 року управлінням Пенсійного фонду у Ворошиловському районі м. Донецька прийнято рішення №436/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. - центр» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.11.2008 року по 12.01.2009 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 2037,77 грн. та нарахована пеня у розмірі 419,23 грн. (а.с. 9).

Управлінням Пенсійного фонду у Ворошиловському районі м. Донецька 01.04.2011 року прийнято рішення №437/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. - центр» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 22.12.2008 року по 14.01.2009 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 2087, 26 грн. та нарахована пеня у розмірі 439, 82 грн. (а.с. 9).

Несвоєчасність сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті позивачем, не є спірною обставиною між сторонами.

Відповідачем прийняті оскаржувані рішення, які є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені рішення, як спосіб реалізації владних управлінських функцій прийняті управлінням Пенсійного фонду у Ворошиловському районі м. Донецька на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4.

Наведену частину дев'яту статті 106 виключено на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-17 від 8 липня 2010 року, з 1 січня 2011 року (розділ 8 «Прикінцеві та Перехідні положення»).

Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України.

Даючи оцінку спірним відносинам, необхідно виходити з позиції Конституційного Суду України наведеній у пункті 2 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-7/99, викладеної стосовно дії загально - правового принципу норми права у часі. Позиція Конституційного Суду України за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним, чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як зазначено абзацом першим даного Рішення в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Виходячи з аналізу норми покладеної в основу застосування санкцій та нарахування пені вона діяла з 01 січня 2004 року до 01 січня 2011 року, саме цей проміжок часу норма визначала склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Як зазначено абзацом четвертим вказаного Рішення, відповідальність можлива лише за  наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Відповідно до пункту 22 статті 99 Конституції України виключно законами України визначаються зокрема діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них. Зазначені норми найшли своє відображення щодо їх офіційного тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001, у справі №1-22/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб). Абзацом сьомим мотивувальної частини даного Рішення передбачено, що системний аналіз викладених конституційних положень дає підстави дійти висновку, що за своїм змістом пункт 22 частини першої статті 92 Конституції України спрямований не на встановлення переліку видів юридичної відповідальності, ним визначено, що виключно законами України мають врегульовуватись засади відповідальності (загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності - діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. Пунктом п'ятим мотивувальної частини зазначеного Рішення передбачено, що закони України, які встановлюють відповідальність юридичних осіб у публічних сферах, процесуальні норми стали органічною частиною законодавства про юридичну відповідальність.

На момент прийняття спірних рішень норм, які встановлюють відповідальність за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, не існувало.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зокрема органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

З огляду на зазначене, відповідач помилково застосував норми матеріального закону, що були чинними на момент вчинення позивачем, як страхувальником правопорушення, без врахування того, що ця сама норма передбачає не тільки засади юридичної відповідальності, але й саму відповідальність за правопорушення.

Таким чином, відповідачем на момент застосування фінансових санкцій та нарахування пені застосована неіснуюча норма Закону, що доводить безпідставність прийняття спірних рішень відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України.

При цьому, судом доводи представника відповідача про правомірність винесення оскаржуваних рішень з посиланням на абзац 6 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно зазначеної норми, законодавцем за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування залишені повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності вказаним Законом, однак застосування штрафних санкцій та нарахування пені за законодавством, яке втратило чинність, ним не передбачено.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, виходячи із вказаних норм Конституції України та загальновизнаних принципів права, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень, в яких як підставою для їх прийняття керувався пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на момент прийняття цих рішень втратив чинність, діяв не на підставі, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене, оскільки відповідачем при застосуванні штрафних санкцій та нарахуванні пені позивачу всупереч Конституції України застосовано норми, які втратили чинність, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача про визнання дій неправомірними, скасування рішень №№ 434/02-51/32686315, 435/02-51/32686315, 436/02-51/32686315, 437/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 01.04.2011 року, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. - центр» до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, скасування рішень №№ 434/02-51/32686315, 435/02-51/32686315, 436/02-51/32686315, 437/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 01.04.2011 року, – задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, які виразилися у винесенні рішень №№ 434/02-51/32686315, 435/02-51/32686315, 436/02-51/32686315, 437/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 01.04.2011 року, в яких як підставою для їх прийняття застосований пункт 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на момент прийняття цих рішень втратив чинність.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька № 434/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 01.04.2011 року.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька № 435/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 01.04.2011 року.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька № 436/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 01.04.2011 року.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька № 437/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 01.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. - центр» судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 10 червня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 15 червня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Зінченко О.В.