Постанова

від 19.01.2011 по справі 2а-6762/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19 січня 2011 року                                                         Справа № 2а-6762/10/2370

14 год. 20 хв.                                                                                                              м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

при секретарі - Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

від позивача  -  не з’явився,   

від відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Лисянському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно –ремонтне комунальне підприємство»про стягнення 574 грн. 69 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Лисянському районі Черкаської області   звернулася до суду з адміністративним позовом до  товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно –ремонтне комунальне підприємство»про стягнення 574 грн. 69 коп.

Позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача борг по податку на додану вартість у розмірі 574 грн. 69 коп.  за жовтень 2010 року.        

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте надіслав клопотання про те, що позов підтримує у повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень проти позову не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно –ремонтне комунальне підприємство»як суб’єкт підприємницької діяльності зареєстроване Лисянською районною державною адміністрацією 23.07.1998 року.

Згідно відомостей, вказаних у довідці від 27.07.2006 року за № 788/29-023 відповідача взято на облік як платника податків в державній податковій інспекції у Лисянському районі Черкаської області.

Крім того, судом встановлено, що відповідач 27.04.2006 року включений до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою №89.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість. Сума податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду відповідачем визначена самостійно в розмірі 739 грн., але у зв’язку з тим, що відповідач 29.10.2010 року частково сплатив даний податок, то його заборгованість становить 574 грн. 69 коп.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою дотримання вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 позивачем на адресу відповідача надсилалися перша податкова вимога №1/64 від 20.09.2009 року та друга податкова вимога № 2/69 від 26.08.2009 року.       

Судом встановлено, що згідно відомостей, вказаних у рішенні про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №7/24-036/24355328 від 25.09.2009 року, позивачем прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Також, суд встановив, що 30.09.2007 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про накладення податкової застави на активи ТОВ «Будівельно –ремонтне комунальне управління».

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем прийнято всі передбачені чинним законодавством заходи по стягненню податкового боргу з відповідача, які не призвели до повного погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що спеціальним Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі за текстом –Закон № 168/97-ВР).  

Згідно положень ст.2 Закону України № 2181-III податкові органи є контролюючими органами та органами стягнення стосовно податків та зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону відповідач як платник податків і зборів зобов'язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181-III платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів від отримання податкового повідомлення (з моменту його розміщення на дошці податкових оголошень). Вказані податкові повідомлення –рішення не були оскаржені платником податків в апеляційному та судовому порядку, отже відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 ст.4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (розміщення на дошці податкових оголошень).

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 4 грудня 1990 року передбачено, що однією з функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є звернення до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від  25 червня 1991 року, податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно до статті 2 цього Закону платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Відповідно до пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.    

Законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21 грудня 2000 року.

Положеннями пункту 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено звітний (податковий) період як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону України № 2181-III для подання податкової декларації.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну  податкову службу  в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ,  організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами,  за  рахунок  їх  майна.

Отже, суд встановив, що податковий борг у сумі 574 грн. 69 коп. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на  яких ґрунтуються її вимоги та  заперечення, крім  випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно –ремонтне комунальне підприємство», що знаходиться за адресою: 19300, Черкаська обл.,  Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Київська, буд.65А, ідентифікаційний код 24355328 в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Лисянському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: 19300, Черкаська обл., Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Кірова, 25, ідентифікаційний код 34324276  борг по податку на додану вартість у сумі 574 грн. (п’ятсот сімдесят чотири) 69 коп.  

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена згідно порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                          В.І. Коваленко