Постанова

від 05.10.2006 по справі 14/183пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/183пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.10.2006 р.                                                                                    справа №14/183пн

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Калантай М.В.

суддівЗапорощенка М.Д.

Кондратьєвої С.І.

Судова колегія змінена розпорядженням Першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2006 року

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю комерційної фірми “Авторитет” м. Харцизьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від31.08.2006 року

у справі14/183пн

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю комерційної фірми “Авторитет” м. Харцизьк

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Агропром”     м. Харцизьк

третя особа з боку позивача:Державна податкова інспекція у м. Харцизьку

провизнання права власності на нерухоме майно

За участю представників сторін:

Від позивача:Подгорна С.В. –дов. від 02.10.06.

Від відповідача:Чекменьов Г.А. –дов. від 15.06.06.

Від третьої особи:не з'явився

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2006 року у справі №14/183пн (суддя Арсірій Р.О.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю комерційної фірми “Авторитет” м. Харцизьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропром” м. Харцизьк за участю третьої особи з боку позивача - Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання права власності на приміщення корівника №5, розташованого за адресою: сел. Липово, м. Харцизьк та витребування  технічної документації і довідки БТІ на спірне майно.

Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю заявлених позовних вимог.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю комерційна фірма “Авторитет”      м. Харцизьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, так як вважає, що зазначене рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

В своїй апеляційній скарзі заявник посилається на те, що  між сторонами відбулась домовленість щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу корівника №5. Це підтверджується письмовими доказами та відбулось виконання договору, однак відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору. Тому, на думку позивача, суд, у відповідності до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, міг визнати такий договір дійсним.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропром” м. Харцизьк, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.

Третя особа з боку позивача, Державна податкова інспекція у м. Харцизьку, наданим їй правом не скористалась, представника в судове засідання не направила, відзив не надала.

Розглянувши наявні к матеріалах справи документи та вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Позивач здійснює фактичне користування об'єктом нерухомості корівника №5, розташованого за адресою: сел. Липово, м. Харцизьк та посилається на те, що 13.12.2005 року між ним та відповідачем було досягнуто згоду відносно купівлі-продажу нерухомого майна.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, технічна документація на спірне майно позивачу не передана.

Відповідач 20.12.2005 року пред'явив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000001 на  суму 10000 грн., з призначенням платежу “передплата за корівник №5” (арк. 9).

Господарський суд правомірно вказав на те, що зазначений документ не містить посилання на договір саме відчуження майна, в ньому відсутні істотні умови договору купівлі –продажу: ціна та предмет.

Платіжним дорученням №593 від 23.12.2005 року (арк.10) позивач сплатив вищевказаний рахунок.

Квитанцією від 25.04.2006 року (арк.66) відповідач повернув позивачу сплачену ним суму за корівник № 5 в розмірі 10000 грн.  

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У відповідності до статті 662 цього ж Кодексу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Із наявних в матеріалах справи доказів не вбачається того, що  предмет договору був сторонами індивідуально визначений.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Як правомірно вказано судом першої інстанції стаття 220 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однак, позивачем не було надано до матеріалів справи доказів, які б належним чином  підтверджували укладання спірної угоди  та того, що вона не була посвідчена нотаріально, саме через ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про те, що оскільки у позивача немає ніяких правових підстав набуття права власності на приміщення корівника №5, розташованого за адресою: сел. Липово, м. Харцизьк, то в позовних вимогах в частині визнання права власності позивача на спірне майно та передачу технічної документації на нього, слід відмовити.

За результатами розгляду матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано виніс рішення, яке відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю комерційної фірми “Авторитет” м. Харцизьк на рішення господарського суду Донецької області від           31.08.2006 року у справі №14/183пн залишити без задоволення.

Рішення від 31.08.2006 року господарського суду Донецької області у справі №14/183пн залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий          Калантай  М.В.

Судді:          Запорощенко  М.Д.

          Кондратьєва  С.І.

                                                                                                                                       Надруковано  6 примірників                                                                                                                                                         1 –у справу, 2 –сторонам,                                                                                                                                                          2 –ДАГС, 1 –ГС Донецької обл.