Постанова

від 12.12.2007 по справі 2-а-614/2007

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна, 10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, тел.42-24-91

П О С Т

А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 12 грудня 2007

року                                                                           

Справа № 2-а - 614/07

   Категорія 23

Житомирський

окружний адміністративний суд

у складі

головуючого - судді Щавінського В.Р.

при секретарі

судового засідання Кравчук Н.В.,

за участю

представників сторін:

    - від позивача - ОСОБА_1. - представник за

довіреністю;

 - від відповідача - Мосійчук О.В - представник

за довіреністю.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу

за позовом

Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2(м.Житомир)

до

Державної податкової інспекції у м.Житомирі

про

визнання недійсним Акта виїзної планової документальної перевірки №902/17-1 від

17.06.2007 року і його скасування та про визнання податкових повідомлень-рішень

від 03.07.2007 року №0003851702/0 і №0003861702/0 недійсними та їх скасування,

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2звернулася з вказаним позовом

до суду, в якому зазначає, що при проведенні виїзної планової перевірки з

14.06.2007 р. по 27.06.2007 р. працівниками ДПІ у м.Житомирі були встановлені

порушення нормативних актів з питань податкового законодавства. Відповідачем по

результатах перевірки було складено Акт „Про результати виїзної планової

документальної перевірки ОСОБА_2. з питань дотримання вимог податкового

законодавства” з яким Позивач не згідна.

17.07.2007 р. ухвалою Житомирського окружного

адміністративного суду позовна заява залишена без руху.

31.07.2007 р.

ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження за

вказаною позовною заявою

В обґрунтування

своєї правової позиції Позивач зазначає, що на підставі результатів перевірки

було прийнято податкові повідомлення-рішення №№0003851702/0 та 0003861702/0. З

вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Позивач не погоджується,

посилається на те, що Відповідачем порушено п.1.7 Наказу ДПА України від

10.08.2005 року №327 «Про порядок оформлення результатів документальних

перевірок дотримання податкового і валютного законодавства суб'єктами

підприємницької діяльності-фізичними особами». Також під час перевірки

Відповідачем було з'ясовано, що до складу податкового кредиту були включені

податкові накладні, видані підприємствами, які не являються платниками ПДВ і

виключені з реєстру платників ПДВ, зокрема: ТОВ «Центрторг-К», ТОВ «Стрингер»,

ТОВ «Ігнаж», ТОВ «Торгова компанія АСК», з чим Позивач не погоджується, а також

зазначає, що перевіряючими не взято до уваги надання маркетингових послуг ПП

ОСОБА_1. та транспортних послуг наданих ОСОБА_3. та відповідні накладні.

Позивач вказує

на те, що всі сплачені суми при розрахунках з контрагентами правильно та

достовірно відображені в облікових документах. У зв'язку з чим Позивач просить

визнати недійсним Акт виїзної планової документальної перевірки за №902/17-1

від 17.06.2007 року і скасувати його, а також визнати податкові

повідомлення-рішень від 03.07.2007 року №0003851702/0 і №0003861702/0

недійсними та їх скасувати.

Відповідач проти

позовних вимог заперечує. Зазначає, що за результатами проведення виїзної

планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань

дотримання підприємцем ОСОБА_2. вимог податкового законодавства за період з

01.10.2005 року по 31.03.2007 року встановлені наступні порушення:

- ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про

прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 року, п.п. а п.19 ст.19 Закону

України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року, в результаті

чого Позивачем завищено збитки за перевіряємий період на суму 10055,49грн. та

не сплачено податок з доходів фізичних осіб на суму 1424,95грн.;

- п.п. „а” п.19 ст.19 Закону України „Про податок

з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року, а саме: встановлено неналежне

ведення обліку доходів і витрат від зайняття підприємницькою діяльністю, а

саме: в книзі  обліку доходів і витрат

від 23.03.2005 року на сторінках №12,14,20,23, мали місце виправлення,

закреслення, уточнення;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3,

п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5,

п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від

03.04.1997 року №168-ВР (зі змінами і доповненнями), а саме ПП ОСОБА_2. за

період з 01.10.2005 р. по 31.03.2007 р.:

-

завищено від'ємне значення чистої суми ПДВ на суму 1403,00грн., в т.ч. по

періодах: жовтень 2005 року - 1403,00грн.;

-

занижено від'ємне значення чистої суми ПДВ на суму 6,00грн., в т.ч. по

періодах: січень 2006 року - 6,00грн.;

-

занижено податок на додану вартість на суму 23016,00грн., в т.ч. по періодах:

за жовтень 2005 р. - 181,00грн., листопад 2005 р. - 1496,00грн., лютий 2006 р.

- 2928,00грн., серпень 2006 р. - 167,00грн., вересень 2006 р. - 765,00грн.,

жовтень 2006 р. - 634,00грн., листопад 2006 р. - 12228,00грн., грудень 2006 р.

- 4617,00грн.

В

результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті на 16383,00грн, в тому

числі по періодах: жовтень 2005 р. - 1584,00грн., листопад 2005 р. - 2385 грн.,

грудень 2005 р. - 514,00грн., листопад 2006 р. - 7189,00грн., грудень 2006 р. -

4711,00грн.;

- ст.3 Закону

України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від

23.03.1996 року, встановлено факт здійснення діяльності без придбання торгового

патенту за період з 12.06.2006 року по 13.06.2006 року.

У зв'язку з чим

ДПІ у м.Житомирі було правомірно винесено податкові повідомлення-рішення

№№0003851702/0 та 0003861702/0.

На підставі

викладеного Відповідач просить відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши

матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід

відмовити з наступних підстав:

Спірні

правовідносини регулюються Законами України „Про податок на додану вартість”

від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, „Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №

2181-III, „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року №889-ІV,

Декретом Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” від

26.12.1992 №13-92 (далі - Декрет.)

Судом встановлено,

що на підставі направлень від 16.04.2007 року №570/17-1, виданих ДПІ у

м.Житомирі головним державним податковим ревізорам-інспекторам, інспекторам

податкової служби І рангу Бакаєнко О.А. та Ніколаєнко В.О. відділу

контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб на

підставі п.1 ст.11 Закону України від „Про державну податкову службу в Україні”

від 04.12.1990 р. та відповідно до плану-графіку проведення документальних

перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2007 р. проведена планова

документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання

підприємцем ОСОБА_2. вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 р.

по 31.03.2007 р.

Згідно п.1.3

Наказу Державної податкової адміністрації №327

від 10.08.2005 р. (зареєстровано Міністерством Юстиції України за №925/11205

від 25.08.2005 р.) „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних

документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання

податкового, валютного та іншого законодавства” за результатами проведення

невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок

фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а

в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства -

довідка.

Акт - службовий

документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної

планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта

господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог

податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином Акт

перевірки, не має обов'язкового характеру, оскільки у ньому зазначаються лише

виявлені в ході перевірки порушення законодавства. Відповідно до положень КАС

України зазначений Акти перевірки не є тим рішенням (нормативно-правовим актом

чи актом індивідуальної дії), який може бути оскаржений до адміністративного

суду. Зважаючи на це, суд  вважає, що у

задоволенні вимог Позивача про скасування Акта виїзної планової документальної

перевірки №902/17-1 від 17.06.2007 р. слід відмовити.

Виїзною плановою

документальною перевіркою встановлені порушення:

- ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про

прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року, п.п. а п.19 ст.19

Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб №889 від 22.05.2003 року;

- п.п. а п.19 ст.19 Закону України «Про податок з

доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3,

п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5,

п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від

03.04.1997 року №168-ВР (зі змінами і доповненнями);

- ст.3 Закону України „Про патентування деяких

видів підприємницької діяльності” №98/96-ВР від 23.03.1996 р.

За результатами

вказаної перевірки Відповідачем винесено два повідомлення-рішення, які

оспорюються Позивачем.

Податковим

повідомленням-рішенням №0003851702/0 від 03.07.2007 р. Позивачу встановлено

податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 23873,00

грн., з яких 16383,00 грн. основний платіж, 7490,00 грн. - штрафні (фінансові)

санкції.

Відповідно до

п.1.3 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку

особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення

до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає)

товари на митну територію України.

Відповідно до

п.п.7.2.4 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р.

право на складання податкових накладних надається виключно особам,

зареєстрованим як платники податку у порядку, встановленому ст.9 цього Закону,

Пунктом 9.3

вказаного закону передбачено, що особи, які підпадають під визначення платників

податку згідно з ст.2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники

податку, в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

В порушення

п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України

„Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року Позивачем до складу

податкового кредиту включені податкові накладні, які виписані підприємствами,

що не являються платниками ПДВ.

Згідно

інформації наданої на запит суду ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ТОВ

„Стрінгер” (код ЄДРПОУ 31900913) зареєструвалося у ДПІ у Голосіївському районі

м.Києва 20.05.2002 р. Свідоцтво платника ПДВ №37039214, індивідуальний

податковий номер 319009126503 від 21.06.2002 р. анульовано 31.08.2005 р.

(Акт №992/29-203) на підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від

01.04.2005 р. ТОВ „Стрінгер” податкові декларації з ПДВ за лютий-грудень 2006

р. до податкового органу не подавало.

Оскільки

рішенням ДПІ у Голосіївському районі м.Києві свідоцтво платника ПДВ ТОВ

„Стрінгер” скасовано, то це товариство у розумінні п.п.7.2.4 пункту 7.2 ст.7

Закону не мало права на нарахування податку на додану вартість та складання

податкових накладних №12 від 07.02.2006 р. та № 201 від 08.12.2006 р.

Згідно

інформації наданої на запит суду ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ТОВ „Ігнаж”

(код ЄДРПОУ 22944581) виключено з Реєстру платників податку на додану вартість

(свідоцтво платника ПДВ №35458115, індивідуальний податковий номер 229445826020

від 14.06.1998 р. анульовано 02.02.2004 р. (Акт №345) на підставі

рішення Арбітражного суду м.Києва від 26.02.2001 р. №11/139. Податкова

декларація з ПДВ за листопад 2006 р. до ДПІ у Дарницькому районі м.Києва не

подавалась.

Оскільки

рішенням ДПІ у Дарницькому районі м.Києві свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Ігнаж”

скасовано, то це товариство у розумінні п.п.7.2.4 пункту 7.2 ст.7 Закону не

мало права на нарахування податку на додану вартість та складання податкової

накладної №125 від 27.11.2006 р.

Згідно

інформації наданої на запит суду ДПІ у Печерському районі м.Києва ТОВ

„Центрторг-К” (код ЄДРПОУ 32851307) знаходиться на обліку в ДПІ Печерського

району м.Києва з 16.04.2004 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ №37654241,

(індивідуальний податковий номер 328513026554 від 29.04.2004 р.) 20.02.2006

р. Податкова декларація з ПДВ до ДПІ у Дарницькому районі м.Києва востаннє

подавалась за жовтень 2004 р.

Оскільки

рішенням ДПІ у Печерському районі м.Києві свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Центрторг

- К” скасовано, то це товариство у розумінні п.п.7.2.4 пункту 7.2 ст.7 Закону

не мало права на нарахування податку на додану вартість та складання податкової

накладної №252 від 20.11.2006 р.

Позивачем в

порушення п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану

вартість” від 03.04.1997 року до складу податкового кредиту в листопаді 2005

року включено податкову накладну №10/11 від 10.11.2005 р. на суму 8977,20грн.,

в тому числі ПДВ 1496,20грн. складену ПП ОСОБА_1. - Позивачем не надані

документи, що підтверджують ринок яких товарів досліджувався, та як

маркетингові дослідження використовувались в господарській діяльності Позивача.

Крім цього,

Позивачем, в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7

Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. до складу

податкового кредиту в жовтні 2005 року включено податкову накладну №124а від

13.09.2005 р.  на суму 9504,00грн., в

т.ч. ПДВ 1584,00грн. складену ПП ОСОБА_1., яка на момент проведення перевірки

надана не була.

Згідно абз.2

п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” у разі

коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби

суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не

підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе

відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,

нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим

підпунктом документами.

Відповідно до

цього вбачається, що ДПІ у м.Житомирі правомірно винесено

Повідомленням-рішенням №0003851702/0 за порушення Позивачем п.п.3.1.1 п.3.1

ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 п.7.2, п.7.4,

п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану

вартість” від 03.04.1997 року та визначено суму податкового зобов'язання за основним

платежем 16383,00 грн., та за штрафними санкціями 7490,00 грн.

Відповідно до

результатів перевірки Відповідач 03.07.2007 р. виніс повідомлення-рішення

№0003861702/0 яким встановлено порушення ст.13 Декрету, п.п. „а” п.19.1 ст.19

Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. та

визначено ОСОБА_2. суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних

осіб від підприємницької діяльності в сумі 1424,95 грн.

Згідно ст.13

Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом

календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення

юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти

оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним

доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом

(виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими

витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Судом

встановлено, що за період з 01.10.2005 р. по 31.03.2007 р. в деклараціях про

доходи від зайняття підприємницькою діяльністю Позивачем вказано суму збитків

15318,9 грн.

Вказана сума

збитків Позивачем визначена помилково, оскільки ним неправомірно до складу

витрат віднесено:

- маркетингові

послуги (маркетингове дослідження ринку) надані ОСОБА_1. (акт виконаних робіт

від 10.11.2005 р.) на загальну суму 8977,20 грн., в т.ч. ПДВ 1496,20 грн.

оскільки відсутні документи, що підтверджують ринок яких товарів досліджувався,

та як маркетингові дослідження використовувались в господарській діяльності

Позивача;

-

розгрузочно-погрузочні роботи - послуги крану, надані ОСОБА_3. (акт виконаних

робіт від 03.10.2006 р.) на загальну суму 4123,34 грн., в т.ч. ПДВ 688,22 грн.,

оскільки відсутні документи, що підтверджують оплату за дані послуги.

Перевіркою

правильності визначення оподатковуваного доходу встановлено, що збитки Позивача

за період з 01.10.2005 р. по 31.03.2007 р. становлять 5263,41 грн.

Таким чином,

Позивачем порушено ст.13 Декрету та п.19.ст.19 Закону України „Про податок з

доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. в результаті чого завищено збитки на

загальну суму 10055,49 грн. та не сплачено податок з доходів фізичних осіб на

суму 1424,95 грн.

Відповідно до

цього вбачається, що ДПІ у м.Житомирі правомірно винесено

Повідомленням-рішенням №0003861702/0 за порушення ст.13 Декрету Кабінету

Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 р., п.п.

„а” п.19.1 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від

22.05.2003 р.

Відповідно до

ст.19 Конституції України  правовий

порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути

примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та Законами України.

Згідно ч.2 ст.71

КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи

викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі

викладеного, керуючись ст. ст. 71-72, 158 - 163, 167, 254 КАС України,  суд,

П О С Т

А Н О В И В:

В задоволенні

позову відмовити.

Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не  встановлено КАС України набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву  не було подано. Якщо було подано

заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання

апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду  набирає законної сили після закінчення

строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про

апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний

суд до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з дня проголошення

постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                              

В.Р.Щавінський

Постанова складена в повному обсязі

та підписана 18 грудня 2007 року.