Ухвала

від 28.04.2011 по справі 53/314

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

28 квітня 2011 р.                                                                                   

№ 53/314  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:

Шевчук С.Р.

Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

Мирошниченка С.В.

Плюшка І.В.

розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив-Центр”     

про перегляд Верховним Судом України

постанови

у справі  

за позовом

до:

про

Вищого господарського суду України від 09.02.2011 

№ 53/314

Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив-Центр”

Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”;

Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро”

Антимонопольного комітету України

визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Актив-Центр” подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.03.2011  у справі № 53/314.

Зазначеною постановою касаційної інстанції постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 про відмову в задоволенні позову залишено без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив-Центр” –без задоволення. У прийнятті зазначеної постанови суд касаційної інстанції виходив з обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду щодо відповідності умов оспорюваних кредитних та іпотечних договорів вимогам чинного законодавства та їх належного виконання в повному обсязі, а також з  того, що дані правочини не порушують цивільні права та інтереси позивача, який не є стороною жодного з цих договорів.

Заявник у своїй заяві просить судові рішення Київського апеляційного господарського суду від 16.142.2010 та Вищого господарського суду України від 09.03.2011 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2010 у справі № 53/314 залишити без змін. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2009 у справі № 34/192 та від 19.06.2007 у справі 6-15/242-05-6854 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, а саме: статей 6, 14, 15 Закону України “Про іпотеку”.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень може бути подано на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з урахуванням такого.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009 у справі № 34/192 рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2009, яким у задоволенні позову відмовлено, залишено в силі. У прийнятті зазначеного судового рішення суд касаційної інстанції виходив з правильності висновків саме місцевого господарського суду про те, що спірна земельна ділянка на час укладання договору застави належала Відкритому акціонерному товариству “Чернігівавтодеталь” (одному з відповідачів у справі) на праві постійного користування, а отже не була у його власності, і тому відповідно до статей 5, 6 Закону України “Про іпотеку” не могла бути передана в іпотеку. Крім того згідно з наявним в матеріалах справи відповідним Державним актом відчужена за оспорюваним договором купівлі-продажу земельна ділянка не була предметом договору іпотеки, а відтак її відчуження не призвело до порушення прав іпотекодержателя.

Зі змісту оскаржуваної постанови Вищого господарського суду України від 09.03.2011  у справі № 53/314, про перегляд якої просить заявник, та постанови від 28.10.2009 у справі № 34/192, на яку здійснюється посилання, не вбачається подібності предмета спору, підстав звернення до суду, змісту відповідних вимог та встановлених судами фактичних обставин у згаданих справах, у зв’язку з чим відсутні підстави для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Що ж стосується іншої постанови Вищого господарського суду України від 19.06.2007 у справі № 6-15/242-05-6854, на яку також посилається заявник, рішення попередніх судових інстанцій скасовано з передачею справи на новий розгляд, тобто спір у зазначеній справі не було вирішено, в зв’язку з чим на таку постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, про що також зазначено в пункті 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 11.10.2010 № 2 “Про деякі питання практики застосування розділу XII2 Господарського процесуального кодексу України”.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114–11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Актив-Центр”  у допуску справи           № 53/314 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий  суддя

С. Шевчук

Судді

С. Владимиренко

А. Демидова

С. Мирошниченко  

І. Плюшко