Рішення

від 27.04.2011 по справі 38/250-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р.                                                            Справа № 38/250-10

вх. № 7706/5-38

Суддя господарського суду Жигалкін І.П. 

при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача (за первісним позовом) - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 11.08.2010 р.)

відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 25.09.2010 р.)

розглянувши справу за позовом Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, м. Харків  

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків  

про стягнення 46 742,68 грн. та розірвання договору

та за зустрічним позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, м. Харків

про стягнення 28 472,80 грн. боргу, 15 043,10 грн. штрафу, 1 504,07 грн. інфляційних втрат, 650,58 грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся Позивач із позовною заявою до Відповідача відповідно до якої просить суд розірвати договір підряду №347/09 від 14.09.2009 року, укладений між Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3; стягнути на користь Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (код ЄДРПОУ 03187743) з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) суму збитків у розмірі 41000,00 грн. (сорок одна тисяча гривень 00 коп.) за договором підряду №347/09 від 14.09.2009 року та 5742,68 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок дві гривні 68 коп.) за додатковою угодо №1 від 30.09.2009 року; і стягнути на користь Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (код ЄДРПОУ 03187743) з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) державне мито у розмірі 467,43 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 236,00 грн.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні та у наданому відзиві на зустрічну позовну заяву підтримує первісні позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі, проти зустрічних позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти первісних позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у повному обсязі. Зустрічну позовну заяву підтримує та просить суд задовольнити її у повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Позивача, Відповідача та Третьої особи всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. 14.09.2009 року між Позивачем (замовник) та Відповідачем (підрядник) 6yв укладений договір підряду №347/09 (далі - Договір), за яким за дорученням замовиш підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи по монтажу опалювальних електроприладів.

На виконання п. 5.2.1. Договору замовник 15.09.2009 року здійснив аванс у розмірі 41 000,00 грн. (сорок одна тисяча гривень 00 коп.), що підтверджується платіжна дорученням № 297. Загальна вартість робіт за Договором згідно кошторису склад 69 472,80 грн. (шістдесят дев'ять гривень чотириста сімдесят дві гривні 80 коп.).

30.09.2009 року між Позивачем та позивачем було укладено додаткову угоду № 1 на монтаж заземлення, за якою замовник розрахувався повністю у розмірі 5742,68 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок дві гривні 68 коп.), що підтверджується платіжні дорученням № 378 від 06.10.2009 року.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що замовник надає підряднику необхідні проектну документацію для виконання робіт. Однак, замовник проектну документації підряднику не надавав.

Підрядник самостійно та на власний ризик приступив до виконання робіт б необхідної проектної документації, що призвело до непридатності об'єкт будівництва. Під час експлуатації встановленого підрядником технічного оснащені відбувається перегрівання електричного кабелю медичного корпусу замовника, що підтверджується актом від 05.10.2009 року.

Позивач вважає, що роботи виконані з істотними недоліками, які підрядні відмовляється усувати за власні кошти. Результат робіт є непридатним для використання з вини підрядника. Підрядник не повідомив замовника про існування обставин, що загрожують придатності результату робіт та виконав роботи без застережень, чим порушив п.п. 3 ч. 1 ст. 847 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів в умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умов договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичай] ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайно використання роботи такого характеру.

У відповідності до ч. 3 ст. 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовні має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідачем за первісним позовом було подано зустрічну позовну заяву про стягнення заборгованості та вимагає стягнути з Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства 28 472,80 грн. заборгованості; 1 5043,10 грн. штрафу; 1 504,07 грн. інфляційних витрат; 650,58 грн. 3% річних від простроченої суми та стягнути з Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства 457 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Позовні вимоги за нею останній обґрунтовує наступним. 14.09.2009 року між Відповідачем та Позивачем було укладено договір підряду № 347/09, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи по монтажу опалювальних електроприладів.

Підрядником відповідно до вимог Договору були виконані монтажні роботи, про що Підрядник 10.11.09. повідомив Замовника письмово (вх. 1458/10.11.09р.).

Акт виконаних робіт є підписаним 23.11.2009р. і виконана робота підлягає оплаті відповідно до п. 5.2.2 Договору впродовж трьох днів з моменту підписання акту, а саме не пізніш ніж 26.11.2009р. Вартість робіт, виконаних відповідачем на підставі Договору, сплачена частково у сумі 46 742,68 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, копії яких додаються до матеріалів справи. Загальна вартість робіт відповідно до Договору складає 75 215,48 грн. Заборгованість за роботи у сумі 28 472,80 грн. залишилася відповідачем позивачу несплаченою.

Згідно з п. 8.2.3 Договору за несвоєчасний остаточний розрахунок Замовник сплачує Підрядникові штраф у розмірі 20 % від загальної вартості Договору.

Таким чином, Замовник зобов'язаний сплатити Підрядникові штраф у розмірі 15 043 грн. 10 коп.

Згідно з наданим розрахунком з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 1 504,07 гри., які нараховані за період з грудня 2009 р. по серпень 2010 р. включно, з урахуванням індексу інфляції. За період з 27.11.2009р. по 27.09.2010р. підлягає стягненню з відповідача 3% річних у сумі 650,58 грн. До стягнення підлягають витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (457 грн. та 236 грн. відповідно).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об’єктивної  істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги за первісним та зустрічними позовами не  підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках,  передбачених законодавчими  актами  України,  до господарського  суду мають право також звертатися державні та інші органи,   фізичні   особи,  що  не  є  суб'єктами  підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1 ГПК України).

Згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядні зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передає затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництві капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажу пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженні об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювач будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проекти документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проекти кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в які строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється в відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою ці статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкту будівництва.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 847 Цивільного кодексу України (далі - ЦК Україні підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника: про  те,   що  додержання  вказівок замовника  загрожує якості  або  придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущенних у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник не заявляв про відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник відмовився підписувати акт виконаних робіт, посилаючись на відсутність коштів на розрахункових рахунках підприємства.

Згідно з приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене законом або договором.

Згідно з ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаний обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

20 жовтня 2010 року судом було призначено проведення судової експертизи результати якої були отримані 7 квітня 2011 року, а провадження у справі – поновлено.

Так, законом зокрема визначено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу (ст. 42 ГПК України).

За ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що обставини на які посилаються сторони за первісним та зустрічними позовами не є доведеними матеріалами справи: не доведено наявності підстав для  розірвання договору підряду №347/09 від 14.09.2009 року, укладеного між Харківським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством і Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3; не  доведено наявності підстав для стягнення на користь Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (код ЄДРПОУ 03187743) з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) суми збитків у розмірі 41 000,00 грн. (сорок одна тисяча гривень 00 коп.) за договором підряду № 347/09 від 14.09.20 09 року та 5 742,68 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок дві гривні 68 коп.) за додатковою угодою № 1 від 30.09.2009 року.

Також, суд зазначає, що не доведено Відповідачем за первісним позовом за зустрічною позовною заявою підстав для стягнення з Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства 28 472,80 грн. заборгованості; 15 043,10 грн. штрафу; 1 504,07 грн. інфляційних витрат; 650,58 грн. 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 44 та ст. 49 ГПК України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на позивачів за первісним та зустрічним позовами оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, статтями, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 34, 35, 43, 44-49, 80, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   

ВИРІШИВ:

У первісному позові відмовити повністю.

У зустрічному позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                 Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний 29 квітня 2011 року

по справі № 38/250-10.