20-12/051
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"22" квітня 2008 р. справа № 20-12/051
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Юреко”
до Міністерства оборони Російської Федерації
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Юреко”
до Міністерства Оборони Російської Федерації,
Фінансово-економічного управління
Чорноморського Флоту Російської Федерації
про стягнення з Міністерства Оборони Російської Федерації на користь позивача збитки за втрачене майно в сумі 117 222 112,41 руб.,
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Міністерство Оборони України, Військово-Морські Сили України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Уряд Російської Федерації
Суддя Харченко І.А.,
Представники сторін
Від позивача –Дімянко С.П., довіреність б/н від 01.06.2007, представник;
Від відповідача Міноборони РФ - Вишняков С.В., довіреність №379 від 02.10.2007, начальник групи юридичної служби;
Від відповідача Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації –не з'явився;
Від третій особи на стороні позивача Кабінет Міністрів України –не з'явився;
Від третій особи на стороні позивача Міністерство Оборони України –не з'явився;
Від третій особи на стороні позивача Військово-Морські Сили України –не з'явився;
Від третій особи на стороні відповідача Уряд Російської Федерації - не з'явився;
Суть спору:
10.08.2000 (вх.№1462) Мале приватне підприємство „Юреко” (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Юреко”) (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації) про виконання зобов'язання в натурі за договором про сумісну діяльність по організації інвестування будівництва житлового будинку: зобов'язання відповідача передати позивачу в житловому будинку шифр 8/7-757 по вул. Адм. Макарова в м. Севастополі п'ятнадцять квартир, в тому числі п'ять двохкімнатних та десять однокімнатних (т.1 арк.с.2-5).
Під час розгляду справи позивач неодноразового змінював свої позовні вимоги (вх.№5892 від 05.08.2002, вх.№ 8656 від 14.11.2002, вх.№ 963 від 26.01.2004, вх.№ 3888 від 23.03.2004, вх.№ 29401 від 27.09.2004).
05.11.2004 від позивача надійшло клопотання (вх.№ 25751) про уточнення позовних вимог, викладених раніше в клопотанні про уточнення позовних вимог від 27.09.2004, в якій позивач просить стягнути з в/ч 59131 –відділу капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації на користь ТОВ „Юреко” ринкову вартість майна, яке не було передано позивачу, як його частка в спільному частковому майні в розмірі 11346836,59 грн.; зобов'язати в/ч 59131 –відділу капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації підписати Акт прийому-передачі на передану ТОВ „Юреко” трьохкімнатну квартиру № 49, розташовану в будинку № 5 блок 3-1 по вул. Шостака в м. Севастополі.
29.11.2004 рішенням Господарського суду міста Севастополя, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2005, позов задоволено, постановлено стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Юреко” з військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації) 11346836,59 грн. ринкової вартості спірного майна та зобов'язано останню підписати акт прийому-передачі вищезазначеної трикімнатної квартири (т.5 арк.с.42-46, 73-81).
Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2005 зазначені судові рішення залишені без змін (т.5 арк.с.135-137).
Ухвалою Верховного Суду України від 26.05.2005 відповідачу відмовлено в порушенні касаційного провадження (т.5 арк.с.163).
06.07.2005 (вх.№15335) стягувач в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду міста Севастополя з заявою про зміну порядку виконання рішення господарського суду по зазначеній справі в частині стягнення з боржника грошових коштів шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать боржнику, з інших осіб, а саме –з Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації (т.6 арк.с.29-32).
У подальшому стягувач уточнив свої вимоги, просив змінити порядок виконання рішення шляхом звернення стягнення на грошові кошти Міністерства оборони Російської Федерації в особі Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації, які належать боржнику в межах фінансування боржника, в частині стягнення грошових коштів в сумі 11346836,59 грн., в частині зміни способу і порядку виконання рішення про стягнення з боржника судових витрат в сумі 6317,52 грн., провадження по заяві просив припинити у зв'язку зі стягненням вказаної суми органами державної виконавчої служби (т.7 арк.с.79-81, т.8 арк.с.24-26).
15.08.2005 (вх.№2235) ТОВ „Юреко” звернулось до господарського суду м. Севастополя з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в частині зобов'язання в/ч 59131 підписати Акт прийому-передачі на трьохкімнатну квартиру № 49, в якій стягувач просив змінити номер квартири з 49 на 50 (т.6 арк.с.116-117).
17.08.2005 вх.№2272 в/ч 59131 (відділ капітального будівництва) Чорноморського Флоту Російської Федерації звернувся до господарського суду м. Севастополя з Заявою про перегляд рішення від 29.11.2004 за нововиявленими обставинами (т.6 арк.с.19-20).
22.08.2005 (вх. № 20012) ТОВ „Юреко” уточнив вимоги, просив скасувати рішення від 29.11.2004 в частині спонукання відповідача підписати Акт прийому-передачі на передану ТОВ „Юреко” трьохкімнатну квартиру № 49, розташовану в блоці 3-1 будинку № 5 по вул. Шостака в м. Севастополі; прийняти нове рішення в частині спонукання відповідача підписати Акт прийому-передачі на передану ТОВ „Юреко” трьохкімнатну квартиру № 50, розташовану в блоці № 3-1 будинку № 5 по вул. Шостака в м. Севастополі (т.7 арк.с.31).
02.09.2005 вх.№20823 в/ч 59131 (відділ капітального будівництва) Чорноморського Флоту Російської Федерації доповнив заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просить скасувати рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004, провадження по справі припинити (т.7 арк.с.50).
13.09.2005 ухвалою суду заяву в/ч 59131 (відділ капітального будівництва) Чорноморського Флоту Російської Федерації про перегляд рішення суду від 29.11.2004 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 –без змін (т.7 арк.с.148).
16.09.2005 ухвалою суду до участі у розгляді заяви залучено Міністерство оборони Російської Федерації в особі Фінансово-економічного управління Чорноморського флоту Російської Федерації (т.7 арк.с.150).
26.09.2005 рішенням господарського суду м. Севастополя заяву ТОВ „Юреко” задоволено, рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 в частині спонукання відповідача підписати Акт прийому-передачі на передану ТОВ „Юреко” трьохкімнатну квартиру № 49, розташовану в блоці 3-1 будинку № 5 по вул. Шостака в м. Севастополі змінено, зобов'язано відповідача підписати Акт прийому-передачі на передану ТОВ „Юреко” трьохкімнатну квартиру № 50, розташовану в блоці № 3-1 будинку № 5 по вул. Шостака в м. Севастополі (т.8 арк.с.32-33).
04.10.2005 ухвалою суду заява ТОВ “Юреко” задоволена, змінений порядок виконання рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 по справі №20-6/294-7/732-2/103-5/353 в частині стягнення збитків за втрачене майно у розмірі 11346836, 59 грн.; постановлено стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації в особі Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації на користь ТОВ “Юреко” в якості збитків за втрачене в/ч 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації) майно грошові кошти у розмірі 11346836,59 грн., провадження по заяві ТОВ “Юреко” в частині зміни порядку виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 29.11.2004 по справі №20-6/294-7/732-2/103-5/353 щодо стягнення з військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації) судових витрат в розмірі 6 317,52 грн. припинено; скасовані заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти, що належать військовій частині 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації) в СФ ЗАТ “Банк Петрокоммерц Україна” на п/р №260084012902, МФО 384544, ідентифікаційний код 07598006, в сумі 11346 836,59 грн., вжиті ухвалою суду від 19.07.2005 (т.8 арк.с.70-73).
Постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2005, 24.10.2005, 14.11.2005 ухвали господарського суду м. Севастополя від 13.09.2005, 26.09.2007, 04.10.2005 залишені без змін (т.9 арк.с.52-58).
Постановами Вищого господарського суду України від 07.02.2006 рішення господарського суду м. Севастополя від 26.09.2005, ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.10.2005, ухвала господарського суду м. Севастополя від 13.09.2005, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2005 та від 14.11.2005 у справі №20-6/294-7/732-2/103-5/353 залишені без змін.
06.04.2006 ухвалами Верховного Суду України відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанов Вищого господарського суду України від 07.02.2006.
26.04.2006 постановою Верховного Суду України постанова Вищого господарського суду України від 07.02.2006, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.10.2005, ухвала господарського суду міста Севастополя від 04.10.2005 скасовані, заява про зміну порядку виконання рішення передана на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя (т.10 аркс.307-308).
26.07.2006 (вх.№1635) ТОВ „Юреко” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до в/ч 59131 –відділу капітального будівництва Чорноморського Флоту Російської Федерації, Міністерства Оборони Російської Федерації, Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації про стягнення з Міністерства Оборони Російської Федерації в особі Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації грошових коштів в сумі 150000,00 грн. у зв'язку з невиконанням рішення суду від 29.11.2004 (т.13 арк.с.2-8).
Під час розгляду справи позивачем неодноразово змінювались позовні вимоги (вх.№26728 від 29.09.2006, вх.№27493 від 09.10.2007) позивач уточнив позовні вимоги, просить: стягнути з Міністерства Оборони Російської Федерації в особі Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації грошові кошти сумі 20407762,63 грн. (т.13 арк.с.131-132, т.13 арк.с.145-146).
16.10.2006 (вх.№28377) позивач уточнив позовні вимоги, просить: стягнути з Міністерства Оборони Російської Федерації на користь позивача збитки за втрачене майно в сумі 108673319,29 рублів Російської Федерації (т. 14 арк.с.4-5).
01.11.2006 вх.№30351 в/ч 59131 (відділ капітального будівництва) Чорноморського Флоту Російської Федерації звернулась до господарського суду міста Севастополя з заявою про перегляд рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 за нововиявленими обставинами (т.11 арк.с.57-58).
13.11.2006 рішенням господарського суду м. Севастополя по справі №20-8/223 позов задоволено, постановлено стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації на користь ТОВ “Юреко” збитки за втрачене майно в розмірі 108673319,29 грн., з числа відповідачів виключені військова частина 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації) Фінансово-економічне управління Чорноморського флоту Російської Федерації. Це рішення обґрунтоване невиконанням рішення господарського суду міста Севастополя від 29.11.2004 у справі №20-6/294-7/732-2/103-5/353 за виною боржника та збільшенням цін на нерухоме майно (т.14 арк.с.41-45).
14.11.2006 ухвалою заява про зміну порядку виконання рішення господарського суду м. Севастополя від 29.11.2004 по справі №20-6/294-7/732-2/103-5/353 прийнята до провадження суддею Остаповою К.А., справі привласнений №20-6/294-7/732-2/103-5/353-4/324 (т.11 арк.с.70-71).
14.11.2006 ухвалою заява про перегляд рішення господарського суду м.Севастополя від 29.11.2004 за нововиявленими обставинами прийнята до провадження суддею Остаповою К.А. (т.11 арк.с.72-73).
27.11.2006 ухвалою господарського суду міста Севастополя відмовлено у задоволенні заяви військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 29.11.2004, рішення залишено без змін (т.11 арк.с.117-118).
27.11.2006 ухвалою суду провадження за заявою ТОВ “Юреко” про зміну порядку та способу виконання рішення господарського суду від 29.11.2004 по справі №6/294-7/732-2/103-5/353 припинено у зв'язку з відмовою заявника від заяви (т.11 арк.с.115-116).
20.12.2006 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду рішення господарського суду міста Севастополя від 13.11.2006 змінено, позов задоволено частково –в частині вимог до військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації), в частині вимог до Фінансово-економічного управління Чорноморського флоту Російської Федерації - відмовлено (т.14 арк.с.105-113).
22.12.2006 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду міста Севастополя від 27.11.2006 про відмову у задоволенні заяви військової частини 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 29.11.2004 залишено без змін (т.11 арк.с.147-154).
22.02.2007 постановою Вищого господарського суду України постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 та рішення господарського суду міста Севастополя від 13.11.2006 скасовані, справу направлено на новий розгляд, через невстановлення правового статусу відповідачів та правового врегулювання їх співвідносин або підпорядкування, закриття або закінчення виконавчого провадження за рішенням у справі №20-6/294-7/732-2/103-5/353, дотримання позивачем обов'язку пред'явлення до основного боржника –військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації) –додаткової вимоги про відшкодування збитків у збільшеному розмірі, наявності спеціальної нормативної чи договірної підстави субсидіарної відповідальності Міністерства оборони Російської Федерації (т.14 арк.с.175-181).
17.04.2007 постановою Верховного Суду України постанова Вищого господарського суду України від 12.04.2005, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2005 та рішення Господарського суду міста Севастополя від 29.11.2004 скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що судами не перевірено, чи є військова частина 59131 Чорноморського флоту Російської Федерації (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту) юридичною особою та чи може вона бути відповідачем у даній справі, а якщо ні, то в чиїх інтересах і на підставі ким наданих повноважень вона діяла та хто буде належним відповідачем (т.11 арк.с. 246-247).
17.05.2007 постановою Вищого господарського суду України постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2006, ухвалу господарського суду міста Севастополя від 27.11.2006 залишено без змін, справу передано до господарського суду міста Севастополя до розгляду (т.11 арк.с.257-260).
12.06.2007 ухвалою господарського суду міста Севастополя справа прийнята до провадження суддею Рибіною С.А., присвоєний номер 20-6/294-7/732-2/103-5/353-4/324-9/172 (т.12 арк.с. 1).
03.07.2007 позивач заявив клопотання (вх.№ 22211) про заміну неналежного відповідача –військової частини 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації) –на належного відповідача –Міністерство оборони Російської Федерації (т.12 арк.с. 28).
04.07.2007 ухвалою суду Міністерство оборони Російської Федерації в особі Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації виключено з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; військова частина 59131 (відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації) замінена на належного відповідача –Міністерство оборони Російської Федерації (т.12 арк.с.37-38).
02.04.2007 справа №20-8/223 прийнята до провадження суддею Рибіною С.А., справі присвоєно №20-8/223-9/129 (т.15 арк.с. 1).
Ухвалою від 03.05.2007 провадження у справі №20-8/223-9/129 зупинено до розгляду справи №20-6/294-7/732-2/103-5/353 в порядку статей 112-114 Господарського процесуального кодексу України (т.15 арк.с.41).
03.09.2007 (вх.№29199) позивач змінив предмет позовних вимог шляхом надання нової позовної заяви, в якій просить стягнути з Міністерства Оборони Російської Федерації на користь ТОВ „Юреко” збитки за втрачене майно в сумі 23068140,83 грн. (т.12 арк.с.41-48).
25.09.2007 ухвалою провадження у справі №20-8/223-9/129 поновлено, справу №20-8/223-9/129 об'єднано зі справою №20-6/294-7/732-2/103-5/353-4/324-9/172 (т.15 арк.с.45).
05.11.2007 (вх. № 49750) позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Уряду Російської Федерації (т.12 арк.с. 91).
07.11.2007 ухвалою суду, встановивши, що відповідно до наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради №205 від 15.03.2007 право власності на майно, яке позивач вважає належним йому на праві спільної часткової власності, зареєстровано за Російською Федерацією в особі Уряду, суд відхилив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Уряду Російської Федерації, та залучив його до участі у справі в якості другого відповідача (т.12 арк.с.103-105).
03.12.2007 (вх.№51926) на адресу господарського суду м. Севастополя надійшло клопотання позивача про уточнення позовних вимог, в якому позивач просить: стягнути з Міністерства Оборони Російської Федерації на користь позивача збитки за втрачене майно в сумі 117222112,41 рублів Російської Федерації (т.15 арк.с.46-48).
Розпорядженням голови суду № 107 від 11.12.2007 справа передана у провадження судді Алсуф'єва В.В. (т.15 арк.с.56-57).
Розпорядженням голови суду № 108 від 17.12.2007 справа передана у провадження судді Ілюхіної Г.П. (т.15 арк.с.58-59).
Ухвалою від 17.12.2007 справа №20-6/294-7/732-2/103-5/353-4/324-9/172 прийнята до провадження суддею Ілюхіної Г.П., її привласнено №20-6/294-7/732-2/103-5/353-4/324-9/172-(20-8/223-9/129)-7/503, залучені до участі у справі треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Міністерство Оборони України, Військово-Морські Сили України.
Розпорядженням голови суду №17 від 01.02.2008 справа передана до провадження судді Харченко І.А.
Ухвалою від 04.02.2008 справа №20-6/294-7/732-2/103-5/353-4/324-9/172-(20-8/223-9/129)-7/503 прийнята до провадження суддею Харченко І.А., її привласнено №20-6/294-7/732-2/103-5/353-4/324-9/172-(20-8/223-9/129)-7/503-12/051.
Ухвалою від 04.02.2008 провадження у справі в частині позовних вимог до Уряду Російської Федерації припинено, залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Уряд Російської Федерації.
Ухвалою від 08.04.2008 провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Міністерства оборони Російської Федерації підписати Акт прийому-передачі на передану ТОВ „Юреко” трьохкімнатну квартиру № 50, розташовану в будинку № 5 блок 3-1 по вул. Шостака в м. Севастополі припинено в порядку пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (том 16 арк. с. 82-85).
Відповідач Фінансово-економічне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, явку повноважних представників до судового засідання не забезпечили, про дату, місце та час засідання повідомлені належним чином –рекомендованою кореспонденцією.
Справа розглядається за наявними в неї матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.
Суд у задоволенні клопотання відмовив.
Відповідач Міністерство оборони Російської Федерації позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позов (вх. №6785 від 16.04.2008), вважає, що позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, спірне майно не належить на праві власності Міністерству оборони РФ, а тому правові підстави для покладання майнової відповідальності на Міністерство оборони РФ відсутні.
Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні учасникам процесу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав учасників процесу, суд,
в с т а н о в и в :
Відповідач - Міністерство оборони Російської Федерації - є|з'являється,являється| іноземною юридичною особою яка знаходиться у місті Москва, що вказане в статях 13, 14 Положень|становища| про Міністерство оборони Російської Федерації, затвердженого Указом Президента Російської Федерації від 16.08.2004 №1082 (далі по тексту Положення|становище| про Міноборони Росії).
Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди мають право розглядати|розглядувати| справи|речі| за участю іноземних підприємств і організацій, якщо: місцезнаходженням філії|філіалу|, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства або організації є|з'являється,являється| територія України; іноземне підприємство або організація має на території України нерухоме майно, відносно якого виник спір|суперечка|.
Згідно статті 9 Конституцій України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Частиною|часткою| 4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд, у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.
У відповідності з пунктом 1 статті 4 Угоди про порядок|лад| вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, укладеною|ув'язнене| 20.05.92 в місті Києві (ратифіковано Постановою|ухвалою| Верховної Ради України №2889-12 від 19.12.92 далі по тексту Угода), компетентний суд держав-учасників СНД має право розглядати|розглядувати| спори, згадані в статті 1 даної Угоди, якщо на території даної держави-учасника СНД: здійснюється торгова|торгівельна|, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філії|філіалу|) Відповідача; виконано або повинне бути повністю або частково виконане зобов'язання з|із| договору, що є|з'являється,являється| предметом спору|суперечки|.
Стаття осква, что прямо указано в является иностранным юридическим лицом с местом нахождения г. недостоверности того или иного доказаосква|, що прямо вказане в є|з'являється,являється| іноземною юридичною особою з|із| местомом знаходження р. невірогідності того або іншого доказаСтатья| 11 Угоди визначає, що цивільне|громадянське| законодавство однієї держави-учасника Співдружності Незалежних Держав застосовується на території іншої держави-учасника СНД згідно|згідно з| наступним|слідуючим| правилам: цивільна|громадянська| правоздатність і дієздатність|дієспроможний| юридичних осіб визначається за законодавством держави-учасника СНД, на території якого заснована юридична особа; до відносин, які витікають з|із| права власності, застосовується законодавство місце|місце-миля| знаходження майна; виникнення і припинення права власності або іншого речового права на майно, що є|з'являється,являється| предметом угоди, визначається за законодавством місця|місце-милі| здійснення угоди, якщо інше не передбачене угодою Сторін; права і обов'язки Сторін по угоді визначаються за законодавством місця|місце-милі| здійснення, якщо інше не передбачене угодою Сторін.
Враховуючи вказані вище норми права, виходячи з тих обставин, що даний спір|суперечка| витікає з|із| відносин виникнення права власності на майно, яке знаходиться|перебуває| на території м. Севастополя (Україна), військова|воїнська| частина|частка| 59131 - відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації входить до складу Збройних Сил Російської Федерації, діє на підставі Положення|становища| про відділ капітального будівництва Чорноморського флоту, затвердженого наказом|наказ-інструкцією| заступника командувача Чорноморським флотом по будівництву, інженерному забезпеченню і розквартируванню №122 від 11.09.2002 (далі Положення|становище| про ВКБ) і здійснює господарську діяльність на території України (в/ч 59131 є|з'являється,являється| суб'єктом ЕДРПОУ, якому привласнено ідентифікаційний код 07598006 (лист ДПI у Ленінському районі від 26.01.2005 №181/9/28-12; т.5, арк.с.100; лист вих. 730/1/61 від 11.01.96 за підписом керівника управління Головного штабу ВМФ РФ), суд прийшов до висновку, що господарський суд м. Севастополя є|з'являється,являється| компетентним судом по розгляду даного спору|суперечки| і до спірних правовідносин|правостосунків|, що розглядаються|розглядують| у даній справі, повинно застосовуватись законодавство України. У той же|також| час, цивільна|громадянська| право і дієздатність|дієспроможний| відповідача, а також військовій|воїнській| частині|частці| 59131 визначається за законодавством Російської Федерації.
Виходячи з вимог статей 48, 49 Цивільного|громадянського| кодексу Російської Федерації (далі по тексту ЦК РФ), що визначають поняття юридичної особи і його правоздатність, пункту 2 статті 51 ЦК РФ, що визначає, що юридична особа вважається|лічить| створеною з дня внесення відповідного запису до єдиного державного реєстру юридичних осіб, статті 52 ЦК РФ, що містить|утримує| перелік установчих документів юридичної особи і їх зміст|вміст,утримання|, на підставі яких воно діє, Закону Російської Федерації «Про державну реєстрацію юридичних осіб і індивідуальних підприємців» №129-ФЗ| від 08.08.2001, Положення|становища| про ВКБ, а також представлених|уявляти| доказів: довідка №725/52/07 від 26.07.05 (т.6, арк.с. 90), лист управління статистики м. Севастополя вих. №16-2/1269 від 27.07.2005 (т.6, арк.с. 93), вих.№09-3-05/3442 від 07.09.2005 Федеральної податкової служби РФ (т.7, арк. 104), суд прийшов до висновку, що військова|воїнська| частина|частка| 59131 відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації, як суб'єкт господарювання і суб'єкт цивільно-правових відносин не наділений повноваженнями юридичної особи і відповідно до вимог статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України не може бути ні відповідачем, ні стороною у даній справі.
Суд на підставі представлених|уявляти| доказів і пояснень сторін прийшов до висновку, що Фінансово-економічне управління Чорноморського флоту Російської Федерації також входить до складу Збройних Сил Російської Федерації, є|з'являється,являється| бюджетною організацією без прав юридичної особи. З врахуванням викладеного, Фінансово-економічне управління Чорноморського флоту РФ відповідно до вимог статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України не може бути стороною у даній справі.
Згідно статті 11 Закону Російської Федерації «Про| оборону»№61-ФЗ| від 31.05.1996 (далі Закон РФ), Збройні Сили Російської Федерації складаються з центральних органів управління, об'єднань, з'єднань|сполучень,сполук|, військових|воїнських| частин|часток| і організацій, які входять у види і роди військ Збройних Сил Російської Федерації.
У відповідності з пунктом 2 статті 13 Закону РФ, Управління Озброєними Силами Російської Федерації здійснює міністр оборони Російської Федерації через Міністерство оборони Російської Федерації.
Пунктом 12 статті 1 Закону РФ визначено, що майно Збройних Сил Російської Федерації, інших військ, військових|воїнських| формувань і органів є|з'являється,являється| федеральною власністю і знаходиться|перебуває| у них на правах господарського ведення або оперативного управління.
У відповідності з пунктами 2, 5 Положення|становища| про Міноборони Росії, ФРФ Міноборони Росії є|з'являється,являється| органом управління Збройними Силами Російської Федерації. Міністерство оборони Росії здійснює свою діяльність безпосередньо і через органи управління військових|воєнних| округів, інші органи військового|воєнного| управління, територіальні органи (військові|воєнні| комісаріати)|становища|.
Згідно статті 7 Положення|становища| про Міноборони Росії, Міноборони Росії здійснює зокрема наступні повноваження: організовує оперативне, технічне, тилове і фінансове забезпечення Збройних Сил; здійснює розміщення і оплату замовлень на закупівлю, сервісне обслуговування, модернізацію, ремонт і утилізацію озброєння і військової|воєнної| техніки, капітальне будівництво, закупівлю продовольства, речового і іншого майна, матеріальних і інших ресурсів для Збройних Сил, а також в установленому порядку для інших військ, військових|воїнських| формувань і органів в межах виділених на ці цілі засобів|коштів|; забезпечує в Збройних Силах облік|урахування|, зберігання і витрачання матеріальних ресурсів і фінансових коштів відповідно до встановлених|установлених| порядком|ладом| і нормами, а також здійснює контроль фінансово-економічної і господарської діяльності Збройних Сил; здійснює розквартирування і облаштування військ (сил), управління і розпорядження житловим фондом|фундацією|, закріпленим за Міноборони Росії, відповідно до його призначення, а також організовує будівництво і експлуатацію об'єктів військової|воєнної| і соціальної інфраструктур в Збройних Силах; здійснює в межах своєї компетенції правомочність власника майна, закріпленого за Збройними Силами .
Відповідно до статті 10 Положення|становища| про Міноборони Росії, Міністрові оборони РФ надані повноваження, зокрема бути|з'являється,являється| головним розпорядником коштів федерального бюджету, передбачених на зміст|вміст,утримання| Міноборони Росії і реалізацію покладених на нього повноважень; організовувати контроль фінансово-економічної і господарської діяльності Збройних Сил; затверджувати плани і програми по видах забезпечення Збройних Сил, плани капітального будівництва в Збройних Силах.
Згідно|згідно з| Положенню|становищу| про ВКБ, яке розроблене на підставі Положення|становища| про Управління начальника будівництва, інженерного забезпечення і розквартирування Військово-морського Флоту, Положення|становища| про Флот, директиви Командуючого ЧФ від 11.03.2002 №ДК-13, Положення|становища| про заступника командувача Чорноморським Флотом по будівництву, інженерному забезпеченню і розквартируванню, Відділ капітального будівництва Чорноморського флоту є|з'являється,являється| органом військового|воєнного| управління Чорноморського флоту і підкоряється заступникові командуючого ЧФ по будівництв, інженерному забезпеченню і розквартируванню, в своїй діяльності відділ капітального будівництва керується, зокрема: наказами|наказ-інструкціями| і директивами міністра оборони Російської Федерації і його заступників. (розділ I, п. 3 Положення|становища| про ВКБ), організаційно-штатна структура Відділу визначається штатом управління флоту, затверджуваним начальником Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (розділ I, п. 2 Положення|становища| про ВКБ). Згідно п. 5 розділу II Положення|становища| про ВКБ, на Відділ покладено виконання наступних задач, зокрема: виконання функцій генерального замовника капітального будівництва по об'єктах флоту; керівництво організацією планування|планерування|, проектування, фінансування капітального будівництва флоту; здійснення контролю за дотриманням кошторисно-договірної дисципліни і виконанням претензійний –позовної роботи при будівництві об'єктів флоту; також на Відділ покладені інші задачі передбачені наказами|наказ-інструкціями| і директивами Верховного головнокомандуючого Збройними Силами Російської Федерації, наказами|наказ-інструкціями| і директивами Міністра оборони Російської Федерації, директивами Генерального штабу, наказами|наказ-інструкціями| і директивами Головнокомандуючого ВМФ, наказами|наказ-інструкціями| і директивами командування ЧФ. У відповідності ч. 1 п. 6 розділу III Положення|становища| про ВКБ, на нього покладені функції, зокрема: укладення договорів на проектування і будівництво об'єктів флоту підрядними організаціями, виконання претензійний - позовної роботи; забезпечення фінансування будівництва об'єктів флоту; укладення договорів на придбання|надбання| виробничих фондів|фундацій|, житла і часткова|подовжня| участь в будівництві об'єктів; передача знов|знову,щойно| побудованих|спорудити| об'єктів житла на баланс експлуатуючих організацій з|із| реєстрацією прав власності і постановкою на облік|урахування|;
У відповідності з пунктом 7 розділу IV Положення|становища| про ВКБ, начальник ВКБ відповідає, у тому числі і за стан|достаток| бойової і мобілізаційної готовності Відділу; забезпечення правопорядку, безпечних умов військової|воєнної| служби і праці у Відділі; забезпечення строгого|суворого| цільового витрачання виділених бюджетних коштів і своєчасного виконання зобов'язань перед федеральним бюджетом.
Згідно пункту 10 розділу IV| Положення|становища| про ВКБ, на начальника ВКБ покладені, зокрема, наступні повноваження: укладати договори підряду на проектування і будівництво об'єктів флоту з|із| підрядними організаціями; укладати договори на будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи, на постачання обладнання і будівельних матеріалів; керувати виробничою і фінансово-господарською діяльністю Відділу, підписувати грошові і інші документи по фінансово-господарських операціях. Начальник ВКБ здійснює також інші повноваження, передбачені нормативними актами Російської Федерації, наказами|наказ-інструкціями| і директивами Верховного Головнокомандуючого Збройними Силами Російської Федерації, наказами|наказ-інструкціями| і директивами Міністра оборони Російської Федерації, директивами головного командування ВМФ, директивами командування Чорноморського флоту.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що військова|воїнська| частина|частка| 59131, як суб'єкт господарювання і суб'єкт цивільно-правових відносин, згідно п. 2 ст. 2 Угоди між Російської Федерації і Україною про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997 (далі Угода від 1997 року) підпадає під визначення терміну «Підприємства, організації і установи Чорноморського флоту Російської Федерації». Згідно п. 2 ст. 6 Угоди від 1997 року, господарська діяльність підприємств, організацій і установ Чорноморського флоту Російської Федерації не повинна суперечити|перечити| законодавству України. У теж|також| час військова|воїнська| частина|частка| 59131 є|з'являється,являється| військовим|воїнським| формування в розумінні п. 1 ст. 2 Угоди від 1997 року, і діє вже не як суб'єкт господарських і цивільно-правових відносин, а як військовий підрозділ, що входить до складу Збройних Сил Російської Федерації у складі Чорноморського флоту Російської Федерації і керується в своїй діяльності, згідно п. 1 ст. 6 Угод від 1997 року, законодавством Російської Федерації у сфері оборони, у тому числі і Положенням|становищем| про ВКБ.
Як вбачається з |згідно з| матеріалів справи|речі|: копія довіреності від 25.03.1999 №205/2829, видана Міністром оборони Російської Федерації на ім'я головкома ВМФ з|із| правом представляти|уявляти| інтереси Міністерства оборони РФ в судах, а також укладати договори (угоди) на користь Збройних Сил Російської Федерації з|із| правом передоручення, термін дії довіреності три роки (т. 1, арк.с. 55); копія довіреності від 14.03.2000 Головнокомандуючого ВМФ, що діє на підставі довіреності Міністра оборони РФ від 25.03.99 №205/2829 на ім'я начальника відділу капітального будівництва Чорноморського флоту Руденко Ю.Р., командир в/ч 59131 уповноважується|вповноважує| цією довіреністю представляти|уявляти| інтереси Міністерства оборони Російської Федерації в судах, а також укладати договори (угоди) на користь Збройних Сил Російської Федерації, термін дії довіреності два роки (т. 1 арк.с. 54). У відповідності з п. 2 Положення про особливості організації і ведення бухгалтерського обліку|урахування| в бюджетних установах Збройних Сил Російської Федерації (додаток|застосування| №1 до наказу|наказ-інструкції| Міністра оборони Російської Федерації від 28.03.2001 №135) (далі –Положення) по бухобліку, одержувачами|отримувачами| бюджетних коштів в Міністерстві оборони є|з'являються,являються| органи військового|воєнного| управління, військові|воїнські| частини|частки|, замовники і групи фінансування капітального будівництва, установи, організації, федеральні державні унітарні і казенні підприємства Збройних Сил Російської Федерації, що мають право на отримання|здобуття| бюджетних коштів відповідно до бюджетного розпису на відповідний рік. У п. 3 Положення по бухобліку військові|воєнні| установи по своїх витратах фінансуються виключно|винятково| з|із| федерального бюджету, якщо інше не передбачене законодавчими і іншими нормативними актами Російської Федерації.
Статтею 6 Бюджетного кодексу Російської Федерації визначено, що під бюджетною установою розуміється державна (муніципальне) установа, фінансове забезпечення виконання функцій якого, зокрема по наданню|виявленню| державних (муніципальних) послуг фізичним і юридичним особам відповідно до державного (муніципальним) завдання|задавання|, здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету на основі бюджетного кошторису.
З урахуванням|з врахуванням| викладеного, суд прийшов до висновку, що військова|воїнська| частина|частка| 59131 - відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації, як військове|воїнське| формування (військова|воїнська| частина|частка|) входить до складу Збройних Сил Російської Федерації, федеральним органом управління якого є|з'являється,являється| Міністерство оборони Російської Федерації. Військова|воїнська| частина|частка| 59131 є|з'являється,являється| бюджетною організацією без прав юридичної особи, діє на підставі затвердженого в установленому порядку Положення|становища| про ВКБ, знаходиться|перебуває| на території України (м. Севастополь), тобто поза|зовні| місцем|місце-милею| знаходження юридичної особи (Міноборони Росії), повністю|цілком| фінансується за рахунок федерального бюджету Російської Федерації, що виділяється на оборону через Міністерство оборони РФ і здійснює діяльність, у тому числі і господарську згідно делегованих їй власником повноважень, вказаних в Положенні|становищі| про ВКБ. В той же час, Міністерство оборони РФ, будучи|з'являтися,являтися| федеральним органом виконавчої влади Російської Федерації, наділений правами власника майна, закріпленого за Збройними Силами Російської Федерації, у тому числі і майна, закріпленого за військовою|воїнською| частиною|часткою| 59131 на праві оперативного управління, здійснює фінансування останнього з|із| федерального бюджету в рамках|у рамках| кошторису доходів і витрат на відповідний рік.
У відповідності з пунктом 2 статті 55 ЦК РФ, відособлений підрозділ юридичної особи, що розташований|схильний| поза|зовні| місцем|місце-милею| його знаходження, здійснює всі його функції або їх частину|частку|, зокрема функції представництва є|з'являються,являються| філіями|філіалами|. Представництва і філії|філіали| не є|з'являються,являються| юридичними особами. Вони наділяються майном що створив їх юридичною особою і діють на підставі затверджених ним положень|становищ|.
Виходячи з повноважень відповідача і повноважень відділу капітального будівництва Чорноморського флоту РФ, визначених в їх положеннях|становищах|, а також вимог законодавства Російської Федерації, що визначає правовий статус юридичної особи і філії|філіалу|, суд приходить до висновку, що військова|воїнська| частина|частка| 59131 - відділ капітального будівництва Чорноморського флоту Російської Федерації, як суб'єкт господарських і цивільно-правових відносин відповідає всім ознакам відособленого підрозділу юридичної особи - Міністерства оборони Російської Федерації. Військова|воїнська| частина|частка| 59131, як відособлений підрозділ юридичної особи відповідно до Положення|становища| про ВКБ наділений повноваженнями укладати|ув'язнювати,замикати,поміщати| угоди від імені Міністерства оборони Російської Федерації в межах тих задач і функцій, які визначені в Положенні|становищі| про ВКБ, у тому числі і договори про часткову участь в будівництві житла для військовослужбовців Чорноморського флоту. При цьому права і обов'язків по цих договорах придбає саме юридична особа, тобто Міністерство оборони Російської Федерації.
Як вбачається з матеріалів справи у період з 1993 року по 2000 рік між МПП «Юреко»(правопопередник| ТОВ «Юреко») і військовою|воїнською| частиною|часткою| 59131 були укладені|ув'язнені| |слідуючі| договори про інвестування грошових коштів на будівництво житла для військовослужбовців:
1. договір про інвестування Чорноморському Флоту грошових коштів на будівництво житла для військовослужбовців від 30 червня 1993 року (далі - договір від 30.06.93)
2. договір про спільну діяльність по організації інвестування Чорноморському Флоту грошових коштів на будівництво житла для військовослужбовців від 08 жовтня 1993 року (вбудовані службові приміщення|помешкання|)(далі –договір від 08.10.93).
3. договір про інвестування Чорноморському Флоту грошових коштів на будівництво житла для військовослужбовців від 08 жовтня 1993 року (квартири) (далі –договір від 08.10.93).
4. договір про інвестування Чорноморському Флоту грошових коштів на будівництво житла для військовослужбовців від 20 жовтня 1993 року (далі –договір від 20.10.93).
5. договір про інвестування Чорноморському Флоту грошових коштів на будівництво житла для військовослужбовців від 08 грудня 1993 року (далі - договір від 08.12.93).
6. договір про інвестування Чорноморському Флоту грошових коштів на будівництво житла для військовослужбовців від 22 лютого 1994 року (далі –договір від 22.02.94).
7. договір про спільну діяльність по організації інвестування на завершення будівництва житлового будинку від 14 лютого 1995 року (далі - договір від 14.02.94).
8. договір - намірів про спільну діяльність по інвестуванню в житлове капітальне будівництво для військовослужбовців Чорноморського Флоту від 28 березня 1995 року (далі - договір –намірів від 28.03.95).
9. договір про спільну діяльність по організації інвестування будівництва житлового будинку по вул. Адмірала Макарова в м. Севастополі від 21 червня 1995 року (далі –договір від 21.06.95).
10. договір про спільну діяльність по організації інвестування будівництва житлового будинку по вул. Шостака в м. Севастополі (шифр 8/7- 575, блоки: 3-1, 3-2, 3-3) від 20 липня 1995 року, (квартири) (далі - договір від 20.07.95).
11. договір про спільну діяльність по організації інвестування будівництва житлового будинку по вул. Шостака в м. Севастополі (шифр 8/7- 575, блоки: 3-1, 3-2) від 20 липня 1995 року з|із| доповненням від 02.02.96 (вбудовані службові приміщення|помешкання|) (далі –договір від 20.07.95). (т. 2 арк.с. 73-109).
Згідно до вимог пункту 4 розділу IX «Заключні положення|становища|»Господарського Кодексу України, пункту 4 «Заключні і перехідні положення|становища|»Цивільного|громадянського| Кодексу України в редакції Закону 2003 року, правовідносини|правостосунки|, що виникли між позивачем і відповідачем в зв'язку з укладенням і виконання вказаних договорів, регулюються Цивільним|громадянським| Кодексом України в редакції Закону 1963 року. Положення|становища| Господарського Кодексу України і Цивільного|громадянського| Кодексу Укр.,аїни в редакції Закону 2003 року застосовуються тільки|лише| щодо|відносно| тих прав і обов'язків, які продовжують існувати між сторонами після|потім| вступу їх в законну силу.
Так, відповідно до матеріалів справи|речі|, договори від 30.06.93, від 08.10.93, від 20.10.93, від 08.12.93 і від 22.02.94, з боку в/ч 59131 уклав начальник відділу капітального будівництва Арсенічев Ю. П., який діяв від імені Чорноморського флоту, виступаючи|вирушати| як замовник.
Договір від 14.02.95, договір-намірів від 28.03.95, договір від 21.06.95 і договір від 20.07.95 були укладені|ув'язнені| відділом капітального будівництва Чорноморського флоту (в/ч 59131), що діяв, як замовник від імені Чорноморського флоту. Підписані ці договори начальником відділу капітального будівництва Чорноморського флоту Арсенічевим Ю. П.
У матеріалах справи|речі| є|наявний| копія Рішення командувача Чорноморським флотом від 11.05.1992 про часткову|подовжню| участь міських організацій в будівництві житла по планах ЧФ, згідно|згідно з| якому, начальникові ВКБ ЧФ надається право укладати договори з|із| міським організаціями по частковому|подовжньому| будівництву житлових будинків (т. 3 арк.с. 73, 74).
З|із| умов вказаних вище договорів вбачається, що права і обов'язки сторін, що уклали ці договори, пов'язані із створенням|створінням| (будівництвом) нового нерухомого майна (об'єкти інвестицій) і придбанням|надбанням| на нього прав спільної|загальної| часткової|подовжньої| власності. Отже, права і обов'язки по договорах, зокрема, і право власності на знов|знову,щойно| створене нерухоме майно набуває|придбаває| юридична особа, від імені якої були укладені|ув'язнені| і виконувалися дані договори.
Суд, виходячи з пояснень сторін та наданих|речі| |уявляти|доказів дійшов висновку, що Чорноморський флот Російської Федерації, від імені якого, як вказано в договорах, діє в/ч 59131, не набуває|придбаває| права і обов'язку по договорах, укладеним в/ч 59131 (ВКБ Чорноморського флоту) з|із| МПП «Юреко»по тих підставах, що Чорноморський флот не є|з'являється,являється| юридичною особою, а також іншим суб'єктом господарських і цивільно-правових відносин, що підтверджується матеріалами справи|речі| (довідка №725/52/07 від 26.07.05) (т.6, арк. 90).
Згідно пункту 14 Основ політики Російської Федерації в області військово-морської діяльності на період до 2010 року, затверджених Указом Президента Російської Федерації від 04.03.2000 і Морської доктрини Російської Федерації на період до 2020 року, затвердженою Указом Президента Російської Федерації від 27.07.2001 Чорноморський флот Російської Федерації відноситься до оперативно-стратегічних об'єднань Військово-морського флоту Російської Федерації.
Таким чином, виходячи з наведених обставин, суд дійшов висновку, що:
- майно Збройних Сил Російської Федерації, інших військ, військових|воїнських| формувань і органів є|з'являється,являється| федеральною власністю і знаходиться|перебуває| на правах господарського ведення або оперативного управління (п. 12 ст. 1 Закону РФ «Про| оборону»);
- Міністерство оборони РФ здійснює в межах своєї компетенції повноваження власника майна, закріпленого за Збройними Силами (п. 71 ст. 7 Положень|становища| про Міноборони Росії), в повноваження якого входить здійснення розквартирування і облаштування військ (сил), управління і розпорядження житловим фондом|фундацією|, закріпленим за Міноборони Росії, відповідно до його призначення, а також організація будівництва і експлуатації об'єктів військової|воєнної| і соціальної інфраструктур в Збройних Силах; є|з'являється,являється| юридичною особою (стаття 13 Положення|становища| про Міноборони Росії)
- військова|воїнська| частина|частка| 59131, входить до складу Збройних Сил Російської Федерації, є|з'являється,являється| бюджетною організацією без прав юридичної особи, що фінансується із|із| коштів федерального бюджету Російської Федерації, виділених на оборону по кошторису Міністерства оборони Російської Федерації, володіє всіма ознаками відособленого підрозділу юридичної особи –Міністерства оборони Російської Федерації і наділено повноваженнями, делегованих їй, як органу військового|воєнного| управління (п. 2 Положення|становища| про Міноборони Росії) укладати договори на користь Збройних Сил Російської Федерації на капітальне будівництво, як військового|воєнного| призначення, так і об'єктів соціальної інфраструктури, зокрема, житла для військовослужбовців Чорноморського флоту РФ по договорах про часткову|подовжню| участь в будівництві житла для військовослужбовців Чорноморського флоту;
- фінансування відповідачем (Міноборони Росії) за рахунок коштів федерального бюджету, як головним розпорядником бюджетних коштів, часткового|подовжнього| будівництва житлових будинків для військовослужбовців Чорноморського флоту РФ, які є|з'являються,являються| об'єктами будівництва по інвестиційних договорах спільно з|із| МПП «Юреко», що підтверджується|речі| зокрема: постановою|ухвала| Уряду Російської Федерації від 29.11.99 за №1313 «Про підписання Угоди між Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України про взаємне визнання|зізнання| прав і регулюванні відносин власності Чорноморського флоту Російської Федерації на житловий фонд|фундацію| і об'єкти соціально-побутового призначення в місцях|місце-милях| дислокації його військових|воїнських| формувань на території України», згідно|згідно з| якому був схвалений проект вказаної Угоди з|із| прикладеним до нього Переліком об'єктів, побудованих|спорудити| і придбаних|набутих| за рахунок коштів Російської Федерації, в якому вказані об'єкти будівництва в м. Севастополі, зокрема: по вул. Генерала Лебедя, б. 2, б. 37, б. 39, б. 47; по пр. Генерала Острякова, б. 139; по вул. Шостака, б. 5 і б. 7. Зі змісту|вмісту,утримання| даної постанови|ухвали| Уряд РФ визнає, що сам проект Угоди з|із| переліком об'єктів був представлений|уявляти| безпосередньо Міністерством оборони РФ; 2) довідка від 25.09.2002 вих. №82/2143-6 про залучення бюджетних коштів РФ на завершення будівництва об'єктів: житлового будинку по вул. Адмірала Макарова б. 4 «А», (шифр 8/7-757) і житлового будинку по вул. Шостака б. 5 (шифр 8/7-575, блок 3-3).
- безпосереднього виконання військовою|воїнською| частиною|часткою| 59131, покладених на неї пунктом 6 розділу III Положення|становища| про ВКБ, функцій, зокрема: укладення договорів на проектування і будівництво об'єктів флоту підрядними організаціями, забезпечення фінансування будівництва об'єктів флоту; укладення договорів на придбання|надбання| житла і часткову|подовжню| участь в будівництві об'єктів; передача знов|знову,щойно| побудованих|спорудити| об'єктів житла на баланс експлуатуючих організацій з|із| реєстрацією прав власності і постановкою на облік|урахування| (у матеріалах справи|речі| є|наявний| письмові докази, що свідчать про реєстрацію права власності на спірні об'єкти, як за Російською федерацій, так і за військовою|воїнською| частиною|часткою| 59131, зокрема: лист ДКП БТІ і ДРОНМ м. Севастополя в адресу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя від 09.03.2005 за №172, (т.7 арк.с. 24), лист ДКП БТІ і ДРОНМ м. Севастополя на ім'я судді господарського суду м. Севастополя від 02.03.2004 №154 (т.3. арк. с. 81);
Таким чином, суд дійшов висновку, що саме Міністерство оборони Російської Федерації, як юридична особа, наділена правами власника майна, закріпленого за Збройними Силами РФ, здійснювала|скоювала,чинила| юридично значущі дії, направлені|спрямовані| на реалізацію наданих йому законодавством Російської Федерації повноважень і придбало, по вказаних вище інвестиційних договорах, укладеним військовою|воїнською| частиною|часткою| 59131 з|із| МПП «Юреко», всі права і обов'язки.
Виходячи з предмету, зміст|вміст,утримання| прав і обов'язків сторін, спірні правовідносини|правостосунки| при укладенні і виконання вказаних вище договорів регулюються Законом України «Про інвестиційну діяльність»від 18.09.1991 із|із| змінами; Законом України «Про власність»із|із| змінами (скасований Законом України від 27.04.2007 №997-V|); розділом 11 «Спільна|загальна| власність»і розділом 38 «Сумісна діяльність»Цивільного|громадянського| Кодексу України в редакції Закону 1963 року Після|потім| набуття чинності Господарського Кодексу України і Цивільного|громадянського| Кодексу України в редакції Закону 2003 року спірні правовідносини|правостосунки| регулюються розділом 26 «Право спільної|загальної| власності»ЦК України в редакції Закону 2003 року.
Згідно ч. 4 п. 3 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.04.95 за №02-5/302 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність», сумісна діяльність може також здійснюватися шляхом інвестування згідно|згідно з| Закону України "Про інвестиційну діяльність" і Закону України "Про режим іноземного інвестування".
Основним правовим документом, регулюючим взаємовідношення між суб'єктами інвестиційної діяльності, відповідно до статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», є|з'являється,являється| договір.
Згідно|згідно з| предметам наданих|уявляти| суду договорів, метою взаємовідносин сторін є|з'являються,являються| їх сумісні|спільні| дії, направлені|спрямовані| на досягнення конкретної мети (об'єкти інвестицій), в даному випадку це: будівництво житлових будинків, розташованих|схильних| в м. Севастополі по наступних|слідуючих| адресах: вул. Адмірала Макарова 4 «А», вул. Шостака 5 (блоки: 3-1, 3-2, 3-3), вул. Шостака 7 (блоки: 4-1, 4-2, 4-3, 4-4), вул. Генерала Лебедя 2, вул. Генерала Лебедя 37, вул. Генерала Лебедя 39, вул. Генерала Лебедя 47, проспект Генерала Острякова 139.
В рахунок інвестування позивачем грошових коштів в будівництво житла, відповідач (Міністерство оборони РФ), в особі відділу капітального будівництва Чорноморського флоту (в/ч 59131), зобов'язався передати|передавати| у власність позивачеві після|потім| закінчення будівництва квартири і вбудовані службові приміщення|помешкання| відповідно до його частки|долі| у всіх побудованих|спорудити| об'єктах, з урахуванням|з врахуванням| проведеного|виробляти,справляти| позивачем об'єму|обсягу| інвестування.
Виходячи з умов договорів, термін їх дії визначений до виконання сторонами зобов'язань в повному|цілковитому| обсязі.
За своєю правовою природою всі договори є|з'являються,являються| договорами про спільну діяльність. Зі|із| змісту|вмісту,утримання| договорів вбачається, що права і обов'язки сторін по всіх договорах ідентичні. Для досягнення вказаної в договорах мети|цілі| сторони домовся про слідуючи зобов'язання: позивач, виконуючи функції генерального інвестора по договорах, здійснює фінансування будівництва об'єктів інвестування за рахунок власних, а також привернутих|приваблювати,залучати,притягати| грошових коштів (інвестицій) третіх осіб. Військова|воїнська| частина|частка| 59131 (ВКБ Чорноморського флоту РФ), виконуючи функції замовника, здійснює організацію і контроль над ходом будівництва об'єктів інвестування, тобто вносить до створюваного спільного|загального| майна трудову участь.
Як випливає з умов пунктів 3.1 договору від 21.06.95 (будинок|дім,хата| по вул. Адмірала Макарова 4 «А»), договору від 14.02.95 (будинок|дім,хата| по вул. Генерала Лебедя 2), договорів від 20.07.95 (будинок|дім,хата| по вул. Шостака 5), сторони домовилися про те, що суми інвестицій, що вносяться позивачем в рамках|у рамках| виконання своїх зобов'язань по договорах, визначаються як попередні. Остаточна сума інвестицій визначається від фактичної вартості будівництва об'єкту інвестування.
Згідно пунктам 3.1. договору від 30.06.93 (будинок|дім,хата| по вул. Шостака 7), договорів від 08.10.93 (будинок|дім,хата| по вул. Шостака 7), договору від 08.12.93 (будинок|дім,хата| по вул. Шостака 7), договору від 20.10.93 (будинки|вдома,дома| по вул. Генерала Лебедя 37 і 39), договору від 22.02.94 (будинок|дім,хата| по пр. Генерала Острякова 139) сторони домовилися про те, що вартість будівництва визначається поетапно, при цьому, на останньому етапі позивач перераховує грошові кошти (інвестиції) у відповідності фактичними витратами|затратами| по будівництву об'єкту інвестування.
Позивач при перерахуванні грошових коштів в адресу в/ч 59131 за договорами про спільну діяльність не вказував|вказував| в первинних документах, по якому конкретно об'єкту інвестування оплачуються грошові кошти. У зв'язку з цим, визначити об'єм|обсяг| інвестицій, вкладених фактично позивачем по кожному з об'єктів інвестування, не має можливості. Дані обставини підтверджуються висновками судової комплексної будівельно-бухгалтерської експертизи №53 від 16.04.2002 (т.1. арк.с. 93-102).
У відповідності з пунктом 1.2. договору від 30.06.93 (будинок|дім,хата| по вул. Шостака 7, блоки|: 4-3, 4-4) сторони досягли угоди про передачу позивачеві в рахунок погашення інвестицій 26,3% загальної площі|майдану| квартир в кількості|у кількості| 425,76 м2| (одну 1-кімнатну площею|майданом| 35,72 м2|; одну двокімнатну загальною площею|майданом| 52,59 м2|; п'ять трикімнатних, загальною площею|майданом| 337,45 м2|).
Відповідно до пунктів 1.2 договорів від 08.10.93 (будинки по вул. Шостака 5, вул. Шостака 7, блоки: 3-3, 4-1, 4-3, 4-4), договору від 08.12.93 (будинок|дім,хата| по вул. Шостака 7, блоки: 3-3, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4) сторони досягли угоди про передачу позивачеві трьох вбудованих службових приміщень|помешкань| загальною площею|майданом| 637 м2| в будинку|домі,хаті| 7 по вул. Шостака, вбудованого службового приміщення|помешкання| загальною площею|майданом| 247 м2| в будинку|домі,хаті| 5 по вул. Шостака, а також житлових квартир: сім двокімнатних квартир, дев'ять трикімнатних квартир, дві однокімнатні квартири в будинку|домі,хаті| 7 по вул. Шостака.
Згідно пункту 1.1 договору від 20.07.95 (будинок|дім,хата| по вул. Шостака 5, блоки: 3-1, 3-2) і доповнення до нього від 02.02.96, сторони досягли угоди про передачу позивачеві двох вбудованих службових приміщень|помешкань| загальною площею|майданом| 445 м2|, а також житлових квартир в кількості|у кількості| 21 (двадцяти одній) квартири, зокрема: одинадцять двокімнатних, десять|десятеро| трикімнатних квартир.
Відповідно до пункту 3.7 договору від 14.02.95 (будинок|дім,хата| по вул. Генерала Лебедя 2), а також доповненню до нього від 21.06.95 сторони досягли угоди про передачу позивачеві шести трикімнатних квартир, шести двокімнатних квартир.
У відповідності з пунктом 1.1 договору від 21.06.95 (будинок|дім,хата| по вул. Генерала Макарова 4 «А») сторони досягли угоди про передачу позивачеві 15 квартир, зокрема: п'ять двокімнатних квартир, десять|десятеро| однокімнатних квартир.
У відповідності з пунктом 1 договору від 10.02.95 і пункту 1.2. договору від 22.02.94 (будинок|дім,хата| по пр. Генерала Острякова 139) сторони досягли угоди про передачу позивачеві двох трикімнатних квартир і чотирьох двокімнатних квартир.
Згідно пункту 1.2 договору від 20.10.93 і доповнення до нього від 02.06.94 (удома|вдома,дома| по вул. Генерала Лебедя 37, 39, 47) сторони досягли угоди про передачу позивачеві трьох вбудованих службових приміщень|помешкань| загальною площею|майданом| 472,7 м2| і шести двох кімнатних квартир.
Ухвалою|визначенням| від 09.02.2004 суд зобов'язав позивача і військову|воїнську| частину|частку| 59131 провести звірку|звіряння| переданих|передавати| площ|майданів| по кожному з об'єктів будівництва (т.3. арк.с. 64).
З |згідно з| наданого|уявляти| суду акту звірки|звіряння| взаємних розрахунків по договорах про спільну діяльність з|із| протоколом розбіжностей до нього (т.4. арк.с. 27-31), вбачається:
- за даними військової|воїнської| частини|частки| 59131 (ВКБ Чорноморського флоту РФ), як безпосереднього господарюючого суб'єкта, який виконував договори і вів по ним бухгалтерський облік|урахування| всіх господарських операцій, МПП «Юреко»всього інвестувало| будівництво по всіх договорах про спільну діяльність 9038,67 м2| загальної|загальної| площі|майдану| житлових (квартири) і нежилих приміщень|помешкань| (вбудовані службові приміщення|помешкання|). У той же|також| час військовою|воїнською| частиною|часткою| 59131 передано|передавати| інвесторові - МПП «Юреко»квартир і вбудованих службових приміщень|помешкань| загальною|загальною| площею|майданом| 5144,90 м2| (протокол розбіжностей до акту звірки|звіряння| площ|майданів|, отриманих|одержувати| ТОВ «Юреко»по договорах про спільну діяльність з|із| в/ч 59131 (ВКБ ЧФ РФ) за період з|із| 1993 по 2002 рік);
- за даними позивача їм отримано|одержувати| по вказаних договорах всього 4947,28 м2| загальної|загальної| площі|майдану| житлових і нежилих приміщень|помешкань| (акт звірки|звіряння| площ|майданів|, отриманих|одержувати| ТОВ «Юреко»по договорах про спільну діяльність з|із| в/ч 59131 за період з|із| 1993 по 2002 рік).
Пунктом 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»№01-8/98 від 31.01.2001 із|із| змінами, визначено, що, вирішуючи|рішати,розв'язати| спори, пов'язані з визнанням|зізнанням| права власності або усунення перешкод в користуванні майном, арбітражні (господарські) суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є|з'являються,являються| джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства). Аналогічні питання виникають і тоді, коли, наприклад, будинок|дім,хата| побудований за участю декількох підприємств (організацій). За таких обставин позивач з метою підтвердження свого права на користування і розпорядження конкретним нежилим приміщенням, яке перебуває на балансі відповідача, повинен подати господарському суду документи, що підтверджують його участь у витратах на спорудження будинку для визначення його частки приміщення або рішення власника (органу, уповноваженого управляти майном) про закріплення за ним певної частки будинку на праві повного господарського відання (оперативного управління).
Відповідно до висновків судової комплексної будівельно-бухгалтерської експертизи №53 від 16.04.2002 (т. 1 арк.с. 93-102) частка|доля| позивача у всіх побудованих|спорудити| спільно з|із| в/ч 59131 об'єктах з урахуванням|з врахуванням| об'єму|обсягу| фінансування складає 49,345% від всього обсягу побудованого|спорудити| або 8855 м2| загальної|загальної| площі|майдану| житлових (квартири) і нежилих приміщень|помешкань| (вбудовані службові приміщення|помешкання|).
В процесі судового засідання, позивач погодився з|із| даними бухгалтерського обліку|урахування| військової|воїнської| частини|частки| 59131, що вказані в протоколі розбіжностей до акту звірки|звіряння| і відповідає 5144,90 м2| житлових і нежилих приміщень|помешкань| переданих|передавати| МПП «Юреко».
Виходячи з викладеного, суд вважає|лічить|, що висновок|укладення,ув'язнення| судової комплексної будівельно-бухгалтерської експертизи №53 від 16.04.2002 в частці об'ємів|обсягів| фінансування позивачем будівництва житла по договорах з|із| військовою|воїнською| частиною|часткою| 59131 фактично підтверджує дані акту звірки|звіряння| між позивачем і військової|воїнської| частини|частки| 59131 з урахуванням|з врахуванням| протоколу розбіжностей (різниця є|з'являється,являється| незначною і складає: 9038,67 м2| –8855 м2| = 183,67 м2|), а сам по собі висновок|укладення,ув'язнення| судового експерта для суду не є|з'являється,являється| обов'язковим і оцінюється|оцінює| по правилах, встановлених|установлених| статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.
Пункт 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV| від 16.07.1999 (далі Закон №996-XIV|) визначає, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку|урахування| і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, збереження оброблених документів, реєстраторів і звітності протягом встановленого|установленого| терміну, але|та| не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства і установчих документів.
Метою|ціллю| ведення бухгалтерського обліку|урахування| і складання фінансової звітності |із|є|з'являється,являється| надання користувачам для ухвалення|прийняття,приймання| рішень повної|цілковитої|, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан|достаток|, результати діяльності і руху грошових коштів підприємства (п. 1 ст. 3 Закону № 996-XIV|).
Частиною|часткою| 1 статті 9 Закону №996-XIV| визначено, що зведені облікові документи, до яких відносяться акти звірок|звірянь| взаєморозрахунків, складаються на підставі первинних документів, що безпосередньо відображають|відображують| факти проведених господарських операцій. При цьому ці зведені документи несуть контрольні функції, тобто вони (зведені|зведені| облікові документи) повинні відображати|відображувати| повну|цілковиту| інформацію про всі господарські операції, що мали місце з метою надання користувачам правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан|достаток|, результати діяльності і рух грошових коштів підприємства|.
Згідно пункту 2 статті 6 Закону №996-XIV|, регулювання питань методології бухгалтерського обліку|урахування| і фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення|становища| (стандарти) бухгалтерського обліку|урахування|, інші нормативно-правові акти по веденню бухгалтерського обліку|урахування| і складанню фінансової звітності.
У відповідності з пунктом 1 статті 10 Закону №996-|XIV, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку|урахування| і фінансової звітності, підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, в ході якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан|достаток| і оцінка.
Пунктом 11.11 Інструкції по інвентаризації основних засобів|коштів|, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків (далі Інструкція), затвердженою наказом|наказ-інструкцією| Міністерства фінансів України від 11.08.94 №69, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.08.94 №202/412 визначено, що при інвентаризації розрахунків: всім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати|передавати| виписки про їх заборгованість, які пред'являються інвентаризаційній комісії для підтвердження дійсної заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язані впродовж|упродовж| десяти|десятеро| днів з дня отримання|здобуття| виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення, які пред'являються інвентаризаційній комісії для підтвердження дійсної заборгованості. Підприємства-дебітори зобов'язані впродовж|упродовж| десяти|десятеро| днів з дня отримання|здобуття| виписок підтвердити виписки про їх заборгованість або заявити свої заперечення; на рахунках обліку|урахування| розрахунків з|із| покупцями і замовниками, постачальниками і підрядчиками, іншими дебіторами і кредиторами повинні залишатися виключно|винятково| узгоджені|погоджені| суми.
У пункті 3 спільного Наказу|наказ-інструкції| Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України і Державного комітету статистики України №148/234/383 від 10.11.98 «Про інвентаризацію заборгованості за станом на 1 листопада 1998 рік», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.98 за №714/3154, під випискою про заборгованість розуміється акт звірки|звіряння| розрахунків, форма якого приводиться|призводить,наводить| в додатку|застосуванні| 1 до цього наказу|наказ-інструкції|.
У відповідності з пунктом 3.6 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»(далі по тексту Інструкція про безготівкові розрахунки), затвердженій постановою|ухвалою| Правління НБУ від 21.01.2004 №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 №377/8976, платіжні доручення застосовуються в розрахунках товарним і нетоварним платежам: для завершення розрахунків по актах звірки|звіряння| взаємної заборгованості підприємств, складених не пізніше за термін, встановлений|установлений| законодавством України.
Пунктом 9.3 Інструкції про безготівкові розрахунки визначено, що підприємства, що мають господарські зв'язки щодо постачання товарів (виконаним роботам, наданим послугам), можуть здійснювати розрахунки періодично по сальдо зустрічних вимог.
Згідно пунктам 9.4, 9.5 Інструкції про безготівкові розрахунки, в договорах між підприємствами передбачаються періодичність звірки|звіряння| взаємної заборгованості з|із| складанням відповідного акту, терміни і платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки. Після|потім| складання акту звірки|звіряння| взаємної заборгованості в терміни, визначені законодавством України, та сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо, виписує розрахунковий документ, (платіжне доручення, вимога-доручення) або оформляє вексель.
Таким чином, виходячи з вимог чинного законодавства України і наявності доказів у справі, суд дійшов висновку, що саме дані бухгалтерського обліку|урахування| учасників спірних господарських правовідносин|правостосунків|, відбиті в Акті звірки|звіряння| взаємних розрахунків і протоколі розбіжностей до нього, є|з'являються,являються| достовірною (фактичною) інформацією про наявність заборгованості відповідача –Міністерства оборони РФ перед позивачем по виконанню інвестиційних договорів. При цьому, Акт звірки|звіряння| взаємних розрахунків з|із| протоколом розбіжностей до нього між позивачем і військовою|воїнською| частиною|часткою| 59131 (ВКБ Чорноморського флоту РФ), як відособленим підрозділом юридичної особи, що безпосередньо здійснювало господарську діяльність по спірних правовідносинах|правостосунках| і ведучих самостійно бухгалтерський облік|урахування| по всіх здійснюваних фінансово-господарських операціях відповідно до покладених на неї функцій, відповідає вимогам статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України і є|з'являється,являється| належним засобом|коштом| доведення у даній справі.
Посилання відповідача на той факт, що ними відкликано підписи під актами звірок, - суд не бере до уваги, тому що на час звірки взаєморозрахунків наявність заборгованості підтверджено і даними бухгалтерського обліку і висновками судової експертизи.
З урахуванням|з врахуванням| викладеного, суд прийшов до наступних|слідуючих| висновків|висновків,виведень|:
- по всіх договорах про спільну діяльність по інвестуванню грошових коштів в будівництво житла для військовослужбовців Чорноморського флоту МПП «Юреко»всього було проінвестовано| будівництва 9038,67 м2| спільної|загальної| площі|майдану| квартир і вбудованих службових приміщень|помешкань|.
- частка|доля| позивача у спільному частковому майні, а саме у всіх об'єктах будівництва, побудованих|спорудити| відповідно до вказаних договорів про спільну діяльність в кількісному вираженні склала 9038,67 м2| загальної|загальної| площі|майдану| квартир і вбудованих службових приміщень|помешкань|;
- відповідно до умов договорів про спільну діяльність військова|воїнська| частина|частка| 59131 передала|передавала| позивачеві 5144,90 м2| загальної|загальної| площі|майдану| квартир і вбудованих службових приміщень|помешкань|;
- частка|доля| позивача у спільному частковому майні, яка належала йому на праві спільної|загальної| частоквої|подовжньої| власності і до теперішнього часу не була передана|передавати|, складає 3893,77 м2| (9038,67 м2| –5144,90 м2| = 3893,77 м2|) загальної|загальної| площі|майдану| у вигляді квартир і вбудованих службових приміщень|помешкань|.
Суд не може погодитися з|із| доводами представників відповідача Міністерство оборони РФ про те, що до правовідносин|правостосунків|, що виникли між ним і МПП «Юреко»у зв'язку з виконанням зобов'язань по договорах про спільну діяльність застосовуються вимоги Положення|становища| про інвестування будівництва і придбання|надбання| житла для військовослужбовців Збройних Сил України (далі Положення|становище|), затверджене Указом Президента України від 1.07.1993 №240/93 із|із| змінами і доповненнями від 19.01.94 №13/94, від 05.04.94 №136/94, від 06.12.96 №1166/96.
Вимоги вказаного Положення|становища| застосовується до правовідносин|правостосунків|, пов'язаними з інвестуванням будівництва і придбання|надбання| житла для військовослужбовців Збройних Сил України. Обов'язковим суб'єктом даних відносин у відповідності з пунктом 2 Положення|становища| є|з'являється,являється| Міністерство оборони України. Згідно пункту 5 Положень|становища|, житло, побудоване|спорудити| за рахунок інвестицій, є|з'являється,являється| загальнодержавною власністю України і перебуває у веденні Міністерства оборони України.
У свою чергу|своєю чергою,в свою чергу| по спірних правовідносинах|правостосунках|, предметом яких є|з'являється,являється| право власності на майно (нерухомість) що набуває|придбаває| по вказаних вище інвестиційних договорах, укладеним між МПП «Юреко»і військовою|воїнською| частиною|часткою| 59131, суб'єктний склад учасників інший, а саме: Міністерство оборони Російської Федерації, як іноземна юридична особа.
Також в пункті 3 Положення|становища| йде мова про кількість житла в процентному|відсотковому| відношенні|ставленні| до спільного|загального| об'єму|обсягу| побудованого|спорудити| за рахунок інвесторів (від 35% до 50%), яке передається у власність інвесторів. Коефіцієнти у вказаному Положенні|становищі| не згадуються.
Суд вважає|лічить| необґрунтованими твердження представників Міністерства оборони РФ про те, що позивач повністю|цілком| отримав|одержував| частку|долю|, що належить йому у спільному частковому майні, створеному в результаті|унаслідок,внаслідок| їх спільної діяльності.
Судом встановлено, що МПП «Юреко»проінвестовано| будівництво 9038,67 м2|, а передано|передавати| йому військовою|воїнською| частиною|часткою| 59131, що діяла від імені відповідача тільки|лише| 5144,90 м2| (акт звірки|звіряння| з|із| протоколом розбіжностей); також в довідці про передані|передавати| площі|майдани| МПП «Юреко»по договорах інвестицій в житлове будівництво з початку дії договорів про співробітництво | за період з 1993 по 2002 рік| за підписом посадових осіб військової|воїнської| частини|частки| 59131 (т.2 арк.с. 143, 144) вказано, що позивачем проінвестовано| будівництво 8969,89 м2| площ|майданів|, а передано|передавати| йому лише 5178,94 м2| Викладені обставини спростовують доводи відповідача про те, що військова|воїнська| частина|частка| 59131, що діяла від імені Міністерства оборони Російської Федерації, повністю|цілком| передала|передавала| позивачеві його частку|долю| у спільному частковому майні
Суд не може прийняти як допустимий доказ, наданий|уявляти| в судовому засіданні, висновок|укладення,ув'язнення| фахівця|спеціаліста|-економіста і фахівця|спеціаліста|-будівельника|будівника| НІЕКЦ при ГУМВД України в АР Крим за №161 від 30.10.2006 (т. 11 акр.с. 62-69).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України обставини у справі встановлюються, у тому числі і висновками|укладеннями,ув'язненнями| судових експертів. Тобто|цебто| процесуальний закон визначає як допустимий доказ висновок|укладення,ув'язнення| судового експерта по питаннях, що вимагають спеціальних пізнань.
У відповідності з пунктом 10 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 11.11.98 за №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»із|із| змінами, Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі.
Не може погодитися суд з|із| доводами представника Міністерства оборони РФ про те, що належним відповідачем по цьому|теперішньому,даному| спору|суперечці| є|з'являється,являється| Російська Федерація, як держава, по тих підставах, що все майно, що побудоване|спорудити| або набуває|придбаває| по договорах з|із| позивачем є|з'являється,являється| власністю Російської Федерації і зареєстровано за ним на праві власності і що в цьому випадку, на участь в справі|речі| Російської Федерації поширюється судовий імунітет в порядку статті 125 ГПК України.
У відповідності з пунктами 1, 3 статті 125 ЦК РФ «Порядок|лад| участі Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень у відносинах, регульованих цивільним|громадянським| законодавством», від імені Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації можуть своїми діями набувати|придбавати| і здійснювати майнові і особові немайнові права і обов'язки, виступати|вирушати| в суді органи державної влади в рамках|у рамках| їх компетенції, установленої актами, що визначають статус цих органів. У випадках і порядку|ладі|, передбачених федеральними законами, Указами Президента Російської Федерації і постановами|ухвалами| Уряду Російської Федерації, нормативними актами суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень, за їх спеціальним дорученням від їх імені можуть виступати|вирушати| державні органи, органи місцевого самоврядування|самоуправління,самоврядності|, а також юридичні особи і громадяни.
Згідно|згідно з| Положенню|становищу| про Міністерство оборони РФ, Міноборони Росії при реалізації покладених на нього функцій у сфері організації будівництва і експлуатації об'єктів військової|воєнної| і соціальної інфраструктури в Збройних Силах, у тому числі і житлового фонду|фундації| для військовослужбовців Чорноморського флоту Російської Федерації, діє самостійно, а не від імені Російської Федерації. В цьому випадку Міністерство оборони діє для реалізації власних нужд, з метою вирішення поставлених перед ним задач відповідно до повноважень визначеними в пункті 68 статті 7 Положення|становища| про Міністерство оборони РФ. Які-небудь докази, що свідчать тому, що у вказаних спірних правовідносинах|правостосунках| Міністерство оборони діяло від імені Російської Федерації, як держави - учасника господарських відносин суду, надано|уявляти| не було.
Вказані обставини свідчать, що Російська Федерація, як держава не є|з'являється,являється| учасником спірних правовідносин|правостосунків| і отже, права і обов'язки по вказаних вище договорах інвестицій Російська Федерація, як держава, не набувала|придбавала|.
При цьому, суд вважає|лічить| посилання|заслання| представника Міноборони Росії на Угоду, укладену|ув'язнену| між Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України «Про взаємне визнання|зізнання| прав і регулюванні відносин власності Чорноморського флоту Російської Федерації на житловий фонд|фундацію| і об'єкти соціально-побутового призначення в місцях|місце-милях| дислокації його військових|воїнських| формувань на території України»від 16.03.2000, як на доказ у справі безпідставними на тих підставах, що вказана Угода по своїй правовій природі відноситься до міжнародного договору, а відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відносно вказаної Угоди згода|злагода| Верховною Радою України не надавалась.
Також суд звертає увагу на ті обставини, що даний спір|суперечка| стосується майна позивача, яке побудоване|спорудити| за рахунок його інвестицій, а згідно|згідно з| цій Угоді, в частині|частці| визнання|зізнання| права власності на житловий фонд|фундацію| і об'єкти соціально-побутового призначення, воно стосується тільки|лише| тих об'єктів, які побудовані|спорудити| і придбані|набуті| за рахунок засобів|коштів| Російської Федерації.
Під інвестиціями відповідно до статті 1 Закону України «Про| інвестиційну діяльність»(далі - Закон), розуміються всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: грошові кошти, рухоме і нерухоме майно (будівлі, споруди|спорудження|, устаткування|обладнання| і інші матеріальні цінності).
Згідно пункту 1 статті 2 Закону, інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється, у тому числі і на основі спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.
Відповідно до статей 4, 5, 7 Закону об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об'єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено цим Законом, іншими актами законодавства України, визнається невід'ємним правом інвестора і охороняється законом. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.
Згідно статей 128, 432 Цивільного кодексу України (у редакції 1963 року) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю, з|із| визначенням часток в спільному|загальному| майні згідно статті 112 ЦК України (у редакції 1963 року).
Таким чином, закон, що діяв на момент реалізації прав і обов'язків по інвестиційних договорах передбачав, що право власності на частку|долю| у спільному частковому майні виникає у інвестора з моменту|із моменту| створення|створіння| (споруди) цього майна (нерухомого майна).
З|із| наданих|уявляти| суду актів державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, затверджених в установленому порядку виконавчим органом місцевого самоврядування|самоуправління,самоврядності|, по всіх об'єктах, побудованих|спорудити| по вказаних вище інвестиційних договорах вбачається, що всі об'єкти будівництва прийняті в експлуатацію (т.3 арк.с. 87-127).
Дані обставини свідчать, що з моменту|із моменту| прийняття в установленому порядку об'єктів будівництва в експлуатацію ці об'єкти вважаються|лічать| знов|знову,щойно| створеними (побудованими|спорудити|), а позивач, як інвестор з цього моменту придбав|набув| право спільної|подовжньої| власності, разом з|із| відповідачем (Міністерство оборони РФ) у знов|знову,щойно| створеному (побудованому|спорудити|) майні.
Позивач, як власник частки|долі| у спільному з|із| відповідачем частковому |подовжньому| майні, наділений законом (ч. 1 ст. 115 ЦК України в редакції 1963 року) правом вимагати виділу в натурі частки|долі|, що належить йому, із|із| спільного|загального| часткового|подовжнього| майна у розмірі 3893,77 м2| загальної|загальної| площі|майдану| у вигляді ізольованих житлових і нежилих приміщень|помешкань| в побудованих|спорудити| спільно з|із| відповідачем будинках|домах,хатах|.
Відповідно до вимог частини 2 статті 151 Цивільного кодексу України (у редакції 1963 року) зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України (у редакції 1963 року), цивільні|громадянські| права і обов'язки виникають, зокрема з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до умов пунктів 2.2 договорів від 30.06.93, від 08.10.1993, від 08.12.93, від 22.02.94, пункту 3.7 договору від 14.02.95, пункту 6.9 договору від 21.06.95, пунктів 6.9 і 5.9 договорів від 20.07.95 відповідач взяв на себе зобов'язання після|потім| закінчення будівництва житлових будинків передати|передавати| позивачеві що належать йому у спільному частковому|подовжньому| майні житлові і нежилі приміщення|помешкання|.
Згідно з вимогами статей 161, 162 ЦК України (у редакції 1963 року) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до матеріалів справи|речі|, останнім інвестиційним об'єктом, прийнятим в експлуатацію є|з'являється,являється| 10-квартирний житловий будинок з|із| вбудованим службовим приміщенням|помешканням| (шифр 8/7-575 блок 3-1) по вул. Шостака будинок|дім,хата| 5 в м. Севастополі. Дана обставина підтверджується актом державної приймальної комісії №33, затвердженого розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації за №101-р| від 20.01.2000 (т.3. акр.с. 104-107). Всі інші об'єкті інвестицій були прийняти в установленому порядку в експлуатацію до 20 січня 2000 року.
Згідно з умовами договору від 20.07.95 термін передачі що належить позивачеві частки|долі| передбачений протягом 45 календарних днів з моменту|із моменту| підписання акту про приймання в експлуатацію об'єкту (п. 6.9 договорів). Відповідно до договору від 21.06.95 відповідач зобов'язався передати|передавати| позивачеві його частку|долю| протягом 25 календарних днів з моменту|із моменту| підписання акту введення в експлуатацію (п. 6.9. договорів). Пунктом 3.7 договору від 14.02.95 передбачений місячний термін передачі частки|долі| позивачеві після|потім| закінчення будівництва об'єкту по його письмовому повідомленню. Згідно|згідно з| умовам останніх договорів термін передачі позивачеві його частки|долі| визначений датою закінчення будівництва об'єктів інвестицій.
Під закінченням будівництва об'єктів інвестицій (об'єкти нерухомості) в даному випадку мається на увазі готовність до експлуатації об'єктів нового будівництва будов|споруд| і споруд|споруджень| як житлово-суспільного|громадського|, так і виробничого призначення, інженерних сітей і споруд|споруджень|, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів їх інженерно-технічне оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, початкових|вихідних| даних на проектування, що підтверджується в установленому порядку державними приймальними комісіями (п. 2 постанови|ухвали| Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243 «Про порядок|лад| прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»).
З урахуванням|з врахуванням| викладеного, суд дійшов висновку, що між позивачем і відповідачем (Міноборони Росії) згідно|згідно з| умовам договорів було досягнуто угоди про виділення частки|долі| позивача із|із| спільного|загального| майна у встановлених|установлених| цими договорами терміни. Проте|однак|, як випливає з матеріалів справи|речі| (акт звірки|звіряння| взаємних розрахунків з|із| протоколом розбіжностей), відповідач (Міноборони Росії) лише частково виконав узяті на себе зобов'язання і передав|передавав| позивачеві тільки|лише| частину|частку| його частки|долі| у спільному нерухомому майні. Частину|частку| частки|долі| в спільному|загальному| майні, що залишилася, належить на праві спільної|загальної| часткової|подовжньої| власності позивачеві, відповідач (Міноборони Росії) до теперішнього часу йому не передав|передавав|, що свідчить про порушення відповідачем (Міноборони Росії) зобов'язань, передбачених вказаними вище договорами про спільну діяльність.
Після|потім| набрання законної сили Господарського і Цивільного|громадянського| кодексів України в редакції від 2003 року до спірних правовідносин|правостосунків| застосовуються правила даних кодексів України.
Згідно частини 1 статті 364 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, співвласник має право на виділення в натурі частки|долі| з|із| майна, що знаходиться|перебуває| в спільній|загальній| частковій|подовжній| власності.
З|із| пояснень сторін та наявних в справі|речі| матеріалів, у тому числі і листа БТІ і ДРОНМ м. Севастополя від 02.03.2004 №154 (т.3. арк.с. 81), вбачається, що на день розгляду справи, фактично виділити частку|долю| позивача, що залишилася, у розмірі 3893,77 м2| із|із| спільного|загального| часткового|подовжнього| майна у вигляді ізольованих житлових приміщень|помешкань| (квартир) і вбудованих службових приміщень|помешкань| не представляється можливим з тієї причини, що відповідач (Міноборони Росії) в особі військової|воїнської| частини|частки| 59131, фактично володіючи часткою|долею| позивача в спільному|загальному| майні, без згоди|злагоди| позивача розпорядився його часткою|долею| в спільному|загальному| майні, передавши|передавати| її у вигляді житлових і нежилих приміщень|помешкань| у власність і в користування третім (фізичним і юридичним) особам.
На думку суду, вказані обставини позбавляють позивача можливості|спроможності|, як власника майна в спільній|загальній| частковій|подовжній| власності, відповідно до чинного законодавства (статей 387, 388 ЦК України в редакції 2003 року) витребувати це майно у|біля,в| третіх осіб, які є|з'являються,являються| його добросовісними набувачами|покупцями,набувачами|.
Суд не може погодитися із|із| твердженнями відповідача (Міноборони Росії) про те, що скінчився|витікав| термін позовної давності|давнини| для захисту порушеного права позивача, З|із| матеріалів справи|речі| виходить, що правопопередник| позивача –МПП «Юреко»- звернувся до господарського суду з|із| позовом до військової|воїнської| частини|частки| 59131 про примушування|примус| до виконання зобов'язань в натурі в червні 2000 року, а не в липні 2007 року, як затверджує|стверджує,ухвалює| представник відповідача. Предметом даного позову були|з'являлися,являлися| вимоги про передачу позивачеві його частки|долі| у спільному частковому майні. У липні 2007 року відповідачеві (Міноборони Росії) було тільки|лише| направлена|спрямована| копія позову відповідно до вимог статті 56 ГПК України, при заміні господарським судом неналежного відповідача у справі.
Часткою першої статті 79 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року визначено, перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову в установленому порядку.
У відповідності з пунктом 2 статті 264 ЦК України в редакції 2003 року позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. При цьому тільки|лише| залишення пред'явленого позову без розгляду не зупиняє перебіг позовної давності|давнини| (ст. 79, ст. 265 ЦК України в редакції 2003 року).
У відповідності до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно пунктів 1, 4 статі 225 Господарського кодексу України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою|обличчям,лицем|, що допустила|припустилася| господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. Суд має право, виходячи з конкретних обставин, задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Відповідач (Міноборони Росії), відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України і статті 218 Господарського кодексу України, не надав|уявляв| суду докази про прийняття ним яких-небудь залежних від нього заходів для недопущення з його боку господарського правопорушення, яке виразилося|виказувало,висловлювало| у втраті ним майна, що належить позивачеві на праві спільної|загальної| часткової|подовжньої| власності у спільному частковому майні. Також відповідач (Міноборони Росії) не надав|уявляв| суду доказів, що належне виконання зобов'язання, виявилося неможливим унаслідок|внаслідок| дії непереборної|нездоланної,непоборної| сили.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача (Міноборони Росії) ринкової вартості майна, що належить позивачеві на праві спільної|загальної| часткової|подовжньої| власності і не передане|передавати| йому відповідачем (Міноборони Росії) у розмірі 3893,77 м2| загальної|загальної| площі|майдану| житлових (квартир) і вбудованих службових приміщень|помешкань| спільному частковому майні, є|з'являються,являються| обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному|цілковитому| об'ємі|обсязі|.
Згідно|згідно з| висновкам експерта, викладеним в судовій будівельно-технічній|технічній| експертизі №484 від 27.09.2006 ринкова вартість одного метра квадратного спільній|загальній| площі|майдану| в будинку|домі,хаті| №139 по пр. Генерала Острякова складає 5617,00 грн. в т.ч. ПДВ; ринкова вартість одного метра квадратного нежитлової площі|майдану| в будинку|домі,хаті| №139 по вул. Генерала Острякова складає 6523,00 грн. в т.ч. ПДВ; ринкова вартість одного метра квадратного спільній|загальній| площі|майдану| в будинках|домах,хатах| №2, 37, 39, 47 по вул. Генерала Лебедя складає 5345,00 грн. в т.ч. ПДВ; ринкова вартість одного метра квадратного нежитлової площі|майдану| в будинках|домах,хатах| №2, 37, 39, 47 по вул. Генерала Лебедя складає 3798,00 грн. в т.ч. ПДВ; ринкова вартість одного метра квадратного спільній|загальній| житловій площі будинку|дому,хати| №5 і удома|вдома,дома| №7 по вул. Шостака складає 6377,00 грн.| в т. ч. ПДВ; ринкова вартість одного метра квадратного нежитлової площі|майдану| будинку|дому,хати| №5 і будинку|вдома,дома| №7 по вул. Шостака складає 4826,00 грн. в т.ч. ПДВ; ринкова вартість одного метра квадратного загальній|загальній| площі|майдану| в будинку|домі,хаті| №4 «А»по вул. Адмірала Макарова складає 4810,00 грн. в т.ч. ПДВ; ринкова вартість одного метра квадратного нежитлової площі|майдану| в будинку|домі,хаті| №4 «А»по вул. Адмірала Макарова складає 5535,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Відповідно до наданих|уявляти| суду розрахунків, спільна|загальна| ринкова вартість всього майна, що належить позивачеві на праві спільної|загальної| часткової|подовжньої| власності по всіх об'єктах будівництва, яка не була передана|передавати| позивачеві, в національній валюті України складає 23068140 (двадцять три мільйони шістдесят вісім тисяч сто сорок) грн. 83 коп. (т. 16 арк.с. 16).
Таким чином, сума збитків, що підлягає стягненню з відповідача за втрачене ним майно, що належить раніше позивачеві на праві спільної|загальної| часткової|подовжньої| власності розмірі 3893,77 м2| загальної|загальної| площі|майдану| квартир і вбудованих службових приміщень|помешкань| у спільному частковому майні складає в грошовому вираженні 23068140 (двадцять три мільйони шістдесят вісім тисяч сто сорок) грн. 83 коп.
Виходячи з тих обставин, що Міністерство оборони Російської Федерації є|з'являється,являється| нерезидентом з|із| місцезнаходженням: Російська Федерація, місто Москва, виконання рішення господарського суду м. Севастополя за загальним правилам здійснюватиметься на території Російської Федерації, відповідно до порядку|ладу|, передбаченого статтями 8, 9 Угоди про порядок|лад| вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.
Враховуючи вимоги статті 242.1 Бюджетного кодексу РФ, що визначає, що виконання судових актів по зверненню|звертанню,обігу| стягнення на кошти бюджетів бюджетної системи РФ проводиться|виробляє,справляє| на підставі виконавчих документів з|із| вказівкою сум, що підлягають стягненню у валюті Російської Федерації.
Статтею 242.3 Бюджетного кодексу РФ визначений порядок|лад| стягнення грошових коштів з боржників –федеральних бюджетних установ, у тому числі і головних розпорядників коштів федерального бюджету.
Відповідно до Додатку|застосування| №7 до Вказівок про порядок|лад| застосування|вживання| бюджетної класифікації Російської Федерації, затвердженим наказом|наказ-інструкцією| Міністерства фінансів Російської Федерації від 24.08.2007 за №74н|, на підставі повноважень, наданих Мінфіну Росії Бюджетним кодексом РФ, Міністерство оборони Російської Федерації є|з'являється,являється| головним розпорядником коштів федерального бюджету, передбачених на оборону.
З урахуванням|з врахуванням| викладеного, суд дійшов до висновку, що сума збитків, що підлягає стягненню з Міністерства оборони Російської Федерації за втрачене по його вині майно, що було|з'являлося,являлося| часткою позивача у спільному частковому майні, з урахуванням|з врахуванням| офіційного курсу гривни України до рублю Російській Федерації на 13.09.2007 (довідка Севастопольської філії|філіалу| ЗАТ КБ «Приватбанк»від 13.09.2007 за №14/3960), згідно|згідно з| наданим|уявляти| розрахункам, складає в грошовому вираженні 117 222 112 (сто сімнадцять мільйонів двісті двадцять дві тисячі сто дванадцять) рублів|карбованців| РФ 41 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пункту 2 статті 3 Декрети Кабінету Міністрів України|із|наказ-інструкцією суд покладає на Міністерство оборони Російської Федерації витрати|затрати| позивача на сплату|виплаті| державного мита, |затрати|на інформаційно-технічне|технічне| забезпечення судового процесу, на проведення судової будівельно-технічної|технічної| експертизи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11 Угоди про порядок|лад| вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, статтями 1, 2, 7, 9, Закону України "Про інвестиційну діяльність", статтями 6, 8, 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статтями 4, 79, 115, 128, 151, 161, 162, 432 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), статтями 264, 364, 387, 388 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року), статтями 218, 224, 225 Господарського кодексу України, статтями 4, 32-34, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116, 124 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, б. 19, м. Москва, 119160, Російська Федерація, ідентифікаційний код не відомий), на користь товариства|суспільства| з|із| обмеженою відповідальністю «Юреко» (вул. Генерала Лебедя, б. 37, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 20717349|лічба||філіалі|) збитки за втрачене майно в сумі 117 222 112 (сто сімнадцять мільйонів двісті двадцять дві тисячі сто дванадцять) рублів|карбованців| РФ 41 коп.
3. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, б. 19, м. Москва, 119160, Російська Федерація, ідентифікаційний код не відомий) на користь товариства|суспільства| з|із| обмеженою відповідальністю «Юреко»(вул. Генерала Лебедя, б. 37, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 20717349) |ліч|філіалі| витрати по сплаті|виплаті| державного мита в сумі 1500,000 гривень (7622, 34 рублів|карбованці| РФ), витрати на інформаційно-технічного|технічного| забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (599,62 рублів|карбованців| РФ); вартість судової будівельно-технічної|технічної| експертизи в сумі 4946 (чотири тисячі дев'ятсот сорок шість) рублів|карбованців| РФ 95 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Примірники рішення направити на адресу учасників процесу рекомендованою кореспонденцією.
Суддя І.А. Харченко
Розсилка:
1. ТОВ „Юреко”
(99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 22-А)
2. Міністерству оборони Російської Федерації
(199160, Росія, м. Москва, вул. Знаменка, 19)
(представники: Зровка І.А., Вишняков С.В. 99050, м. Севастополь, вул. Радянська, 4)
3. Уряду Російської Федерації
(103274, РФ, м. Москва, Краснопрєснєнська наб., 2, буд. 2)
4. Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту Російської Федерації
(99050, м. Севастополь, вул. Лазарева, 12)
5. Кабінет Міністрів України (м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2)
6. Міністерство Оборони України (м. Київа, пр. Повітрянофлотський, 6)
7. Військово-Морські Сили України (м. Севастополь, вул. Соловйова, 1).
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2008 |
Оприлюднено | 27.05.2008 |
Номер документу | 1630565 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Харченко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні