Постанова

від 30.10.2007 по справі 2/73

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/73

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.10.2007                                                                                           № 2/73

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Бондар  С.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Болдирев О.В. – голова правління

від відповідача – представник не з‘явився  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Євролайн"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.06.2007

 у справі № 2/73 (Домнічева І.О.)

 за позовом                               ВАТ "Київська Русь XXI век"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Євролайн"

 про                                                  стягнення 512979,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.06.2007р. у справі № 2/73 первісний позов було задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ “Група компаній “Євролайн” звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати, посилаючись на те, що судом неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме, відповідач вважає, що судом першої інстанції не було враховано того, що  в акті-приймання-передачі не зазначено дату, коли було передано в оренду обладнання за договором № 07/02 від 07.02.2006 р.

          Позивач за первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін.

          Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, перевіривши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:

07 лютого 2006 року між ВАТ "Київська Русь XXI век" (позивач за первісним позовом) та ТОВ "Група компаній "Євролайн” (відповідач за первісним позовом) був укладений договір оренди № 07/02 авіаційного обладнання ВС АН-26Б-100, з/н 121-10 б/н UR-ВХV.

Відповідно до умов даного договору, а саме п. 3.1. договору відповідач за первісним позовом зобов'язався щомісячно до 10-го числа місяця наступного за звітним, після підписання акта приймання-передачі сплачувати орендодавцю (позивачеві за первісним позовом) орендну плату в сумі 50496 грн.

Згідно з п. 2.1 орендодавець передає орендареві обладнання з підписанням акта приймання-передачі в термін 10 днів після підписання договору, а відповідно до п. 2.2. договору оренди на орендаря покладено обов'язок своєчасно та належним чином сплачувати орендну плату у відповідності до п. 3.1. даного договору.

Згідно акту приймання-предачі за договором оренди обладнання № 07/02 від 07.02.2006р., підписаного сторонами, ВАТ "Київська Русь XXI век" передало ТОВ "Група компаній "Євролайн” обладнання ВС АН-26Б-100, б/н UR-ВХV.  

ТОВ "Група компаній "Євролайн” умови договору стосовно сплати орендної плати не виконувало, орендну плату не сплачувало.

ВАТ "Київська Русь XXI век"  звернулося до ТОВ "Група компаній "Євролайн” з позовом про стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів за договором оренди обладнання № 07/02 від 07.02.2006р. в сумі 492 394,14 грн. за період з 17.02.2006 р. по 12.12.2006р. та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов‘язання в сумі 20 585,25 грн. за період з 10.08.2006 р. по 11.12.2006 р.

ТОВ "Група компаній "Євролайн” проти вимог заперечувало та подало зустрічну позовну заяву про стягнення з ВАТ «Київська Русь XXI століття» 229 530,00 грн. понесених збитків, в зв‘язку з виявленими недоліками переданого обладнання та витратами на його ремонт.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно зі ст. 285 Господарського кодексу України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 4.3 договору оренди обладнання № 07/02 від 07.02.2006р. передбачено відповідальність орендаря за порушення строків оплати у вигляді стягнення пені в розмірі 0,075% від суми заборгованості за кожний день прострочки. Проте, згідно із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання» від 22.11.1996 року № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог за первісним позовом в повному розмірі, виходячи з наступного.

          Суд першої інстанції помилково погодився з розрахунком позивача за первісним позовом,  про   нарахування  заборгованості по орендних платежах та пені за договором оренди обладнання № 07/02 від 07.02.2006р. з  дати - 17.02.2006р.

Пунктом  3.1. договору оренди обладнання № 07/02 від 07.02.2006р. відповідач за первісним позовом зобов'язався щомісячно до 10-го числа місяця наступного за звітним, після підписання акта приймання-передачі сплачувати орендодавцю (позивачеві за первісним позовом) орендну плату в сумі 50496 грн.

          В акті приймання-предачі обладнання ВС АН-26Б-100, б/н UR-ВХV не зазначена дата його складання.

          Позивачем за первісним позовом не надано доказів того, що обладнання  станом на 17.02.2006р. було передано в оренду відповідачеві за первісним позовом.

        Проте, до матеріалів справи було залучено акт приймання-предачі авіаційного обладнання ВС АН-26Б-100, б/н UR-ВХV затверджений 28.03.2006р.  директором ТОВ "Група компаній "Євролайн”, відповідно до якого ТОВ "Група компаній "Євролайн” на підставі договору оренди №23/1 від 23.03.2006 р. передало орендоване обладнання АТА “КРУНК”.

        Тобто, з вищезазначеного акту можна зробити висновок, що станом на 23.03.2006 р. орендоване майно знаходилось у відповідача за первісним позовом.

      Отже, суд приходить до висновку, що розрахунок суми заборгованості за договором оренди обладнання № 07/02 від 07.02.2006р. слід здійснювати з 23.03.2006 р., оскільки документально підтверджено, що на цю дату авіаційне обладнання ВС АН-26Б-100, б/н UR-ВХV знаходилось у відповідача за первісним позовом.

            З огляду на викладене, не приймаються до уваги заперечення відповідача за первісним позовом викладені в апеляційній скарзі, про те, що розрахунок заборгованості  за договором оренди обладнання № 07/02 від 07.02.2006р. не може включати строк до 19.08.2006р., які він обґрунтовує тим, що з листа № 315 від 19.08.2006р. направленого відповідачем за первісним позовом голові правління ВАТ «Київська Русь XXI століття» вбачається, що акт приймання-передачі спірного майна не був укладений до 19.08.2006р.

             Таким чином, позовні вимоги ВАТ «Київська Русь XXI століття» підлягають задоволенню в частині стягнення 438174,90 грн. основного боргу та 18221,85 грн. пені за заявлений первісним позивачем період, з врахуванням дати укладення договору про передачу в оренду АТА “КРУНК” авіаційного обладнання ВС АН-26Б-100, б/н UR-ВХV.

Щодо вимог за зустрічною позовною заявою ТОВ "Група компаній "Євролайн” про стягнення з ВАТ «Київська Русь XXI століття» 229 530,00 грн. понесених збитків, в зв‘язку з виявленими недоліками переданого обладнання та витратами на його ремонт слід зазначити наступне.

          Відповідно до п. 3 статті 767 Цивільного кодексу України, наймач         зобов'язаний у  присутності  наймодавця  перевірити  справність речі.  Якщо наймач  у  момент  передачі  речі   в  його   володіння  не   переконається  у  її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

         Акт приймання-передачі обладнання за договором оренди обладнання № 07/02 від 07.02.2006р. не містить жодних зауважень ТОВ "Група компаній "Євролайн" щодо несправності переданого обладнання, або невчасності його передачі, також з цього приводу ніяких письмових зауважень на адресу ВАТ «Київська Русь XXI століття» не поступало.

          До того ж як вбачається з матеріалів справи (т. 1 а.с. 51), 08.06.2006 р. експлуатантом ТОВ АТА “КРУНК” було отримано Сертифікат льотної придатності за № ПН 2169/15 на літак АН-26Б-100, б/н UR-ВХV з\н 121-10.

Отже,  ТОВ "Група компаній "Євролайн" не доведено наявність порушення ВАТ «Київська Русь XXI століття» зобов'язань за договором оренди,  наявність  вини та реальність завданих  збитків.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те що, вимоги ТОВ "Група компаній "Євролайн", що викладені у зустрічній позовній заяві безпідставні та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити  частково, а рішення господарського суду  необхідно змінити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “Євролайн” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від по справі  змінити та викласти  резолютивну частину в наступній редакції:

“1. Первісний позов задовольнити в частині стягнення 438174,90 грн. основного боргу та 18221,85 грн. пені. В іншій частині первісного позову відмовити.

2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Євролайн» (м. Київ, вул. Артема, 28-А; п/р 2600300466201 в АКБ «ТАС-Коммерцбанк», МФО 300164, код 33835511) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київська Русь XXI століття» (м. Донецьк, проспект 25-річчя РСЧА, буд. 1в; п/р 26003301610684 в Калінінському ФАКБ “Національний кредит” МФО 335720 код 24455082)  438174,90 грн. основного боргу та 18221,85 грн. пені, 4563,97 витрат  по  сплаті  держмита  та   118 грн.   витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Видати наказ.”

3.          Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київська Русь XXI століття» (м. Донецьк, проспект 25-річчя РСЧА, буд. 1в, п/р 26003301610684 в Калінінському ФАКБ “Національний кредит” МФО 335720 код 24455082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Євролайн» (м. Київ, вул. Артема, 28-А; п/р 2600300466201 в АКБ «ТАС-Коммерцбанк», МФО 300164, код 33835511) 283 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Бондар  С.В.

 13.11.07 (відправлено)