Рішення

від 11.02.2008 по справі 3/6-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/6-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.08р.

Справа № 3/6-08

За позовом  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область  

до  Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг 

про стягнення 19 615 грн. 57 коп.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Бірюкова Н. В., головний спеціаліст відділу збору внесків, дов. №8 від 08.01.2008р.

відповідача - Шаніна І. В., дов. №5302/4 від 03.01.2007р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 19 615,57 грн. перерахунку страхових виплат, виплачених потерпілому.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що передбачені чинним законодавством внески  перераховані Позивачеві у повному обсязі, саме на страховика, яким згідно з ч.4 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, покладено обов'язок повного та своєчасного відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку та проведення усіх видів страхових виплат і соціальних послуг.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з абзацом 5 частини 1 ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи), окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про охорону праці" в редакції від 21.11. 2002р. державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли під нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

За преамбулою до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон), цей Закон відповідно до Конституції України та Основ визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Згідно зі ст. 1, 15, 16 Закону завданнями страхування від нещасного випадку є: … відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Фонд соціального страхування є єдиним органом, який у межах наданих йому повноважень, здійснює керівництво та управління обов'язковим державним соціальним страхуванням, з боку держави.

За ст. 2 Закону сфера дії цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, а також на осіб, право яких на отримання на відшкодування шкоди раніше встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійною захворювання , пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 6 Закону суб'єктами страхування від нещасного випадку є  застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик; Застрахованою є фізична особа,  на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник); Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; Страховик -  Фонд  соціального   страхування   від   нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Фонд);  Об'єктом страхування   від   нещасного   випадку   є    життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Підпунктами "в, г" п.1 ч.1 ст.  21 Закону передбачено, що у разі настання   страхового   випадку   Фонд   зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно  та  в  повному  обсязі  відшкодовувати   шкоду, заподіяну  працівникові  внаслідок  ушкодження його здоров'я або в разі його смерті,  виплачуючи йому або особам,  які перебували  на його утриманні: ... в) щомісяця  грошову  суму  в разі часткової чи повної втрати працездатності,  що  компенсує   відповідну   частину   втраченого заробітку потерпілого;      г) пенсію  по  інвалідності  внаслідок  нещасного  випадку на виробництві або професійного захворювання.

З метою виконання зазначеного обов'язку Фонд відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Одним із джерел фінансування Фонду є внески роботодавців (ч.2 ст. 46 Закону). Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, а спрямовуються для відшкодування шкоди застрахованим особам та членам їх сімен, тобто страхові виплати здійснюються Фондом за рахунок роботодавців.

Згідно з п.3 розділу XI –"Прикінцеві положення" Закону відшкодування шкоди провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків особам, які потерпіли до набрання чинності Закону та мали право на страхові виплати та соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві, яким до набрання чинності Закону, підприємство не відшкодувало матеріальну і моральну (немайнову) шкоду - виплачується підприємством, а в разі його ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1423 від 13.09.2000р. Визначаючи розмір страхового внеску Фонд розраховує його таким чином, щоб сума страхових внесків страхувальників до Фонду забезпечувала покриття витрат Фонду пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку (ч.2 ст. 47 Закону).

Як свідчить повідомлення Позивача № 72, Відповідачеві з 01.04.2001р. встановлено розмір страхового внеску 4.5 %. В подальшому, з 01.01.2006р. розмір страхового внеску встановлено 4.3 % (повідомлення Позивача (без номеру).

За довідкою Відповідача, згідно зі ст. 47 Закону Відповідач сплатив Позивачеві за період з 01.04.2001р. до 31.10.2007р. суми страхових внесків:

-2001р.-1 001 867,12 грн.

-2002р. - 4 065 948,43 грн.

-2003р. - 4 648 352,47 грн.

-2004р. -6 072 100,81 грн.

-2005р. - 8 477 575,97 грн.

-2006р. - 4 520 220,52 гри.

-2007р. - 7 788 737,28 грн.

Позивач у позовній заяві не посилався на наявність у Відповідача боргу зі сплати страхових внесків, не надав суду доказів наявності у Відповідача такого боргу.                              Як на підставу позовних вимоги, Позивач посилається на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17.11.2005р. у справі № 2п-1292, яким з Позивача за позовом Лосинського А.О. стягнуто на користь останнього 19 615,57 грн. заборгованості зі страхових сум за період з 01.04.2001р. до 01.11.2005р.          Однак вказаним рішенням не встановлено           вини Відповідача у даній справі у невірному визначені Позивачем  розміру виплат  застрахованому  за          період з 01.04.2001р. до 01.11.2005р.                                                  З урахуванням положень ст. 1166 ЦК України, проведені Позивачем     страхові виплати  - 19 615,57 грн. не є шкодою, так як ці кошти формувалися за рахунок внесків  роботодавця, тобто Відповідача і, відповідно до наведених законодавчих норм, повинні сплачуватись саме Позивачем.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 4, 33, 34, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                 ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя                                                                                                                 С.Г. Юзіков

Рішення підписане 21.04.2008р.