Рішення

від 05.05.2008 по справі 46/476

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/476

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2008 р.   Справа 46/476

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Чумацький шлях”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “УП Компані”  

простягнення 13 3341,39 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаСодоль А.М.—представник за довіреністю від 23.10.2007 р. № 72

від відповідача не з'явився   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Чумацький шлях” звернулося Господарського суду міста Києва з позовом від 04.10.2007 р. № 67 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “УП Компані” заборгованості за договором № 16/02 від 03.02.2005 р. в сумі 123 512,98 грн. та 9 828,41 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/476 від 21.12.2007 р.  та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2008 р.

04.02.2008 р., 18.02.2008 р. та 12.03.2008 р. розгляд справи відкладався через неприбуття до суду учасників провадження у справі та неподання витребуваних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2008 р. за клопотаннями представників сторін було продовжено строк вирішення спору у справі № 46/476.

Судове засідання, призначене на 24.03.2008 р. не відбулося через перебування судді на лікарняному та було перенесене на 05.05.2008 р. (ухвала від 02.04.2008 р. в матеріалах справи).

14.04.2008 р. від позивача до суду надійшли письмові доповнення до позовної заяви, датовані 11.04.2008 р., в який повідомляється про часткове погашення відповідачем суми основного боргу, а також донараховуються 3% річних на прострочену суму і збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції, а також збільшується період нарахування пені. Відповідно до вказаної заяви позивач просить стягнути з відповідача 68 512,98 грн. боргу, 37 393,39 грн. пені, 6 724,40 грн. 3 % річних та 43 956,21 грн. інфляційних нарахувань.

У судове засідання, що відбулося 05.05.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника суд не повідомив. Враховуючи вищенаведене, зважаючи на наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, з врахуванням доповнень до позовної заяви, стягнувши з відповідача заборгованість та штрафні санкції.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Чумацький шлях” мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати переданих йому у власність товарів (нафтопродуктів) в рамках договору № 16/02 від 03.02.2005 р.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей та виписок з банківського рахунку про проведення часткових розрахунків.

Виходячи з наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, поданого 18.02.2008 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю “УП Компані” відповідач не погоджується з нарахованою позивачем сумою пені, оскільки вважає її нарахованою не на основі подвійної облікової ставки Національного банку України. по суті заявлених вимог щодо стягнення боргу, заперечень у відзиві не викладено.    

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

03.02.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чумацький шлях” в якості продавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “УП Компані” укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів, за умовами якого продавець зобов'язався продавати і відпускати нафтопродукти через мережу власних автозаправочних станцій по одноразовим карткам, що дають право на отримання нафтопродуктів і належать покупцеві, а покупець зобов'язався сплачувати ціну відпущених таким чином нафтопродуктів і забирати отоварені картки.  

Відповідно до п. 2.1 вказаної угоди продавець відпускає нафтопродукти по наданим карткам, згідно з кількістю зазначених в них літрів та виду нафтопродуктів.      

Згідно з п. 3.1 договору покупець проводить оплату замовлених нафтопродуктів по виставленому продавцем рахунку-фактурі протягом 3-х банківських днів з дати його  виставлення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав взяті на себе договором від 11.04.2006 р. зобов'язання, а саме: поставив товар на загальну суму 1 034 202,18 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000049 від 31.01.2007 р. на суму 96 837,38 грн., № РН-0000102 від 28.02.2007 р. на суму 86 306,03 грн., № РН-0000162 від 31.01.2007 р. на суму 129 069,95 грн., № РН-0000218 від 30.04.2007 р. на суму 141 366,23 грн., № РН-0000272 від 31.05.2007 р. на суму 143 604,10 грн., № РН-0000327 від 30.06.2007 р. на суму 173 505,56 грн., № РН-0000389 від 31.07.2007 р. на суму 174 933,50 грн., № РН-0000421 від 14.08.2007 р. на суму 63 285,71 грн., № РН-000454 від 31.08.2007 р. на суму 25 293,72 грн. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії від 31.01.2007 р., 28.02.2007 р., 28.03.2007 р., 28.04.2007 р., 31.05.2007 р., 27.06.2007 р., 31.07.2007 р., 14.08.2007 р., 31.08.2007 р.

За твердженнями позивача, підтвердженими актами звірки розрахунків та виписками з банківського рахунку, відповідач лише частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 910 689,20 грн., чим порушив умови укладеного правочину та чинне законодавство, що регулює зобов'язальні правовідносини господарюючих суб'єктів. Крім того, після порушення провадження у справі відповідач перерахував позивачу ще 55 000,00 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, за твердженнями уповноваженого представника позивача, відповідачем сплачено частину заявленої до стягнення суму основного боргу в розмірі 55 000,00 грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору. При цьому, суд зважає на те, що представником позивача визнано, що відповідачем погашено суму основного боргу та фактично зменшено заявлену до стягнення суму боргу у доповненнях до позовної заяви.       

На підставі встановлених судом обставин справи, позовні вимоги в частині стягнення боргу підлягають задоволенню на суму 68 512,98 грн.

Крім суми основного боргу у доповненнях до позовної заяви позивач також просить суд стягнути з відповідача 37 393,39 грн. пені, 6 724,40 грн. 3 % річних та 43 956,21 грн. інфляційних нарахувань.   

У відзиві на позовну заяву відповідач просить позивача перерахувати розмір пені, оскільки вважає, що її нараховано не відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України. Разом з тим, на виконання вимог ухвал суду у справі № 46/476 відповідач звірку розрахунків з позивачем не провів, зустрічний розрахунок не надав.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.        

Згідно з п. 5.1 договору в разі порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем в частині оплати рахунків, виставлених позивачем, він сплачує позивачеві пеню в розмірі 0,5 % суми боргу за кожен день прострочки.  

Разом з тим, при проведенні перевірки наведеного позивачем розрахунку суми пені, судом встановлено, що його проведено не більше ніж у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що в цілому, не порушує вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та права відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання без поважних причин не подав доказів повного погашення заявленої до стягнення суми боргу та заперечень проти нарахованих штрафних санкцій. На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Згідно з ч. 2 ст. 49 якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що звернення позивача до суду було обумовлене метою захисту його прав, порушених відповідачем внаслідок невиконання грошового зобов'язання, а також беручи до уваги факт погашення боргу після порушення провадження у справі, понесені позивачем судові витрати підлягають покладенню на відповідача.  

Враховуючи, що понесення позивачем витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу обумовлені необхідністю звернення до господарського суду через невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, судові підлягають покладенню на відповідача витрати підлягають перерахуванню у відповідності з п. 2 та п. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в силу вимог ст.ст. 45, 46 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає до стягнення державне мито у розмірі 232,55 грн., що становить еквівалент 1 % від суми збільшених позовних вимог за вирахуванням сплаченого позивачем мита платіжним дорученням № 930 від 18.10.2007 р.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі в частині вимог про стягнення 55 000,00 грн. бору припинити.

2.          В іншій частині вимог позов задовольнити повністю.  

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УП Компані” (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-а, ідентифікаційний код 33229580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чумацький шлях” (Київська обл., Васильківський р-н, с. Калинівка, вул. Щорса, 26, ідентифікаційний код 30662360) 68 512 (шістдесят вісім тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 98 коп. боргу, 37 393 (тридцять сім тисяч триста дев'яносто три) грн. 39 коп. пені, 6 724 (шість тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 40 коп. 3 % річних, 43 965 (сорок три тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 21 коп. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 1 333 (одну тисячу триста тридцять три) грн. 42 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УП Компані” (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-а, ідентифікаційний код 33229580) в Доход державного бюджету України 232 (двісті тридцять дві) грн. 55 грн. коп. державного мита.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                  С.В. Шабунін

справа №  46/476

05.05.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях"

до                     Товариство з обмеженою відповідальністю "УП Компані"

про                    стягнення 13 3341,39 грн.

Суддя  Шабунін С.В.

Суддя                                                                                                        Шабунін С.В.