Рішення

від 29.04.2008 по справі 15/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "29" квітня 2008 р.Справа №  15/10

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ЗАТ „Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна” м. Київ

до відповідача: ТОВ „Автосвіт” м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:  Киртоки О.О. м. Кіровоград

про стягнення 23016 грн. 28 коп.

Представники сторін:

від позивача – Могилей О.В. довіреність № 84 від 13.12.07р.

від  відповідача – Мицул М.С. довіреність б/н від 21.01.08р.

від 3-ої особи – Киртока О.О.

                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 23016 грн. 28 коп. шкоди заподіяної в результаті ДТП в порядку регресу.

Ухвалою суду від 21.01.08р. за ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучений Киртока О.О.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити. Третя особа дала усні пояснення.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23.07.04р. між позивачем і громадянкою Харченко Т.В. укладений договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів на автомобіль „Лексус” державний номер 100-65 КТ, зі строком дії з 23 липня 2004 року по 22 липня 2005 року.

13.12.04р. водій Киртока О.О. керуючи автомобілем „МАЗ” державний номер 015-48 ОН з напівпричепом „МАЗ-93802” здійснив зіткнення з автомобілем „Лексус” державний номер 100-65 КТ, що належить Харченко Т.В.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.05р. Киртока О.О. визнаний винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і до нього застосовано адміністративне покарання у вигляді накладення штрафу в сумі 34 грн.

Під час скоєння ДТП Киртока О.О. перебував у трудових відносинах з ТОВ „Автосвіт”.

Відповідно з ст. ст. 1166, 1172, 1191 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових / службових / обов'язків.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги / регресу / до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як зазначається в рекомендаціях президії ВГСУ від 29.12.07р. № 04-5/239 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Що ж до заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, то його володілець звільняється від обов'язку відшкодування шкоди тільки тоді, коли вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду.

Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно зі ст. 25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника / його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування / і страхового акта / аварійного сертифіката /, який складається страховиком або уповноваженою ним особою / аварійним комісаром / у формі, що визначається страховиком.

17.12.04р. оцінювачем Неч В.В. складений протокол № 3 огляду транспортного засобу автомобіля „Лексус” державний номер 100-65 КТ. Протокол складений по зовнішньому огляду, був присутній Киртока О.О. Будь-які зауваження чи заперечення при складені протоколу – відсутні.   

08.01.05р. складений звіт про оцінку розміру збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 001 за результатами якого матеріальний збиток завданий володільцю автомобіля „Лексус” реєстраційний номер 100-65 КТ в результаті його пошкодження при ДТП на дату дослідження може складати 15221 грн. 24 коп., вартість відновлювального ремонту 22580 грн. 20 коп.

14.01.05р. Харченко Т.В. звернулась до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування в сумі 24079 грн. 64 коп. і просила перерахувати зазначену суму на розрахунковий рахунок ТОВ „Фокстрот-Авто”.

14.01.05р. позивачем складений страховий акт № 9185 відповідно до якого вказана подія є страховою, за умовами страхування, на підставі рахунку від 27.12.04р., підлягає відшкодуванню 23016 грн. 28 коп.

По платіжному дорученню № 498 від 20.01.05р. позивач перерахував ТОВ „Фокстрот-Авто”, юридичній особі яка проводила ремонт автомобіля „Лексус”, страхове відшкодування в сумі 23016 грн. 28 коп.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” /з наступними змінами та доповненнями/ під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

ТОВ „Автосвіт” здійснювало експлуатацію автомобіля „МАЗ” державний номер 015-48 ОН з напівпричепом „МАЗ-93802” на підставі договору оренди з ТОВ „Віконт”. В трудовій книжці Киртоки О.О. записано, що він прийнятий на роботу 10 жовтня 2004 року в ТОВ „Автосвіт”, водієм вантажного автомобіля. В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що гр. Киртока О.О. працював у товаристві під час ДТП і працює по сьогоднішній день.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов спростовуються наступним.

Дійсно, пунктом 8.6 договору страхування від 23.07.04р. передбачено, що у разі страхування від нещасних випадків, страхове відшкодування виплачується безпосередньо застрахованій особі, або у випадку її смерті, спадкоємцям у відповідності з Правилами страхування та діючим законодавством України.

Однак, господарський суд при прийнятті рішення по справі виходить з того, що волевиявлення страхувальника Харченко Т.В. було викладено у поданій до позивача заяві від 14.01.05р. на виплату страхового відшкодування. В цій заяві Харченко Т.В. просить позивача перерахувати кошти на рахунок ТОВ „Фокстрот-Авто”, тобто організації яка фактично виконувала ремонт і відновлення пошкодженого під час ДТП застрахованого автомобіля. Заява від 14.01.05р. підписана власноруч Харченко Т.В. Тому, з врахуванням принципу відшкодування шкоди за рахунок винної особи, в даному випадку відповідача, суд вважає, що особисте не отримання коштів Харченко Т.В., не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.      

Ухвалою суду від 13.03.08р. було задоволено клопотання відповідача і призначена судово-автотоварознавча експертиза проведення якої доручено Кіровоградському відділенню ОНДІСЕ. Однак, в письмовому клопотанні від 24.03.08р. для проведення експертизи, експерт просив надати для огляду автомобіль „Лексус” державний номер 100-65 КТ та реєстраційні документи на нього. В ухвалі суду від 14.04.08р. ця вимога експерта була поставлена перед сторонами, але сторонами не була виконана. Тому, на підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається і вирішується по суті на підставі наявних в ній матеріалів.

Таким чином, при оцінці всіх зібраних по справі доказів в їх сукупності господарський суд вважає, що вина працівника відповідача Киртоки О.О. у скоєнні ДТП 13 грудня 2004 року встановлена і доведена, сума страхового відшкодування відповідає характеру завданих пошкоджень застрахованого автомобіля „Лексус” державний номер 100-65 КТ.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 25 Закону України „Про страхування”, ст. ст. 1166, 1172, 1191 ЦК України, ст. ст. 32-34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ „Автосвіт” м. Кіровоград вул. Луначарського 40/51 код ЄДРПОУ 32892706 на користь ЗАТ „Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна” м. Київ вул. Воровського 33 р/р 26508001304395 в „ОТП Банк” МФО 300528 код ЄДРПОУ 16285602 – 23016 грн. 28 коп. боргу, 230 грн. 16 коп. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя                                                                                                   К.М.Мохонько