Рішення

від 08.05.2008 по справі 12/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/60

08.05.08  

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

"06" травня  2008 р.                                                                          Справа № 12/60

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю  "Віт-Партнер",   вул. Текстильників, буд. 11-а, кв. 77, м. Чернігів, 14000

Відповідач:          Кредитна спілка "Добробут-Україна",  пр-т. Перемоги, 147, м. Чернігів, 14038

Предмет спору: про визнання недійсним договору поруки  

Суддя   Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

позивач: Підгорна Л.С. - довіреність № 21/04 від 21.04.2008 року,  представник,була присутня в судовому засіданні 24.04.08р., Підгорний К.Є. - довіреність № 21/04 від 21.04.2008 року,  представник

відповідач: не з"явився   

СУТЬ  СПОРУ:

          Позивачем подано позов про  визнання недійсним договору поруки  від 13.06.07р. № 100033К  як такого, що не відповідає нормам чинного законодавства.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог  позивач посилається на те, що Усіновіч В.Л. договір поруки  від 13.6.07р. № 100033К  не підписувала, та у неї, як заступника директора товариства, були відсутні повноваження щодо підписання вказаного  договору поруки.

          Представник позивача в судовому засіданні  надав клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

  Представник позивача в судовому засіданні виклав усні пояснення по справі.

             Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що  підтверджується  повідомленнями про вручення  поштового  відправлення  № 867573 від 17.04.08р.,  № 874456 від 25.04.08р., але відзив на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив.

          Представник  відповідача 22.04.08р. знайомився з матеріалами справи, відповідно до заяви  від 22.04.08р. № 39, що також підтверджує факт, що він знав про дату  та час розгляду справи.

          Ухвалою суду від 24.11.08р.  сторони були попереджені, що не з'явлення в судове засідання повноважних  представників сторін не є перешкодою для розгляду справи по суті.

          Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

           Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд  доходить висновку , що позовні вимоги позивача є обґрунтовані  і підлягають задоволенню  з наступних підстав:

          Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, в зв'язку з чим законодавець встановив загальні вимоги для чинності правочину ст. 203 ЦК України, а саме:  Зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства;  Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі;  Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;  Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          У відповідності до  ст.546  Цивільного кодексу України , порука є одним із видів  забезпечення  виконання зобов”язання.

          Статтею 547 Цивільного кодексу України визначено , що правочин щодо забезпечення  виконання зобов”язання  вчиняється у письмовій  формі . Правочин           щодо забезпечення  зобов”язання  ,вчинений  із недодержанням письмової форми , є нікчемним.

          Частиною другою ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною. Правочин, який вчиняє юридична особа,  підписується  особами, уповноваженими  на  це  її  установчими документами,  довіреністю, законом   або   іншими   актами   цивільного   законодавства,   та скріплюється печаткою.

          В забезпечення виконання зобов»язань по кредитному договору № 100033К від 13.06.2007 року  між відповідачем Кредитною Спілкою «Добробут-Україна»(кредитор) та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПАРТНЕР»(поручитель) було укладено договір поруки № 100033К від 13.07.2007 року, у формі  єдиного  письмового документу.

          У вступній частині договору поруки вказано  , що  від імені кредитної спілки  «Добробут –Україна»вказаний договір підписаний   головою правління  Темнюк В.В., від імені  товариства з обмеженою відповідальністю  «ВІТ –Партнер» - заступником  директора Усіновіч Вікторією Леонідівною.

          Статтею 237 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є правовідношення,  в якому  одна  сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства»у Товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Частиною 5 ст. 65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник  підприємства  без  доручення   діє   від   імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і  органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до пунктів  15.7.1. та 15.7.1  Статуту ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР», затвердженого протоколом № 2 від 01.11.2005 року Загальних зборів ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР»та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Чернігівської міської ради 14.11.2005 року, поточне керівництво діяльністю Товариства здійснюється Директором Товариства. Директор  призначається та звільняється  з посади рішенням  загальних  зборів  учасників товариства.

На момент укладення  договору  поруки № 100033К від 13.06.07р.   директором товариства  був    Усінович В.І., якого  було призначено рішенням загальних зборів  учасників ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР» від 01.09.05р.  протокол № 1\3.

Рішенням загальних зборів  учасників ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР» від 01.09.05р.  протокол № 1\3, також було призначено застпником  директора  ТОВ «ВІТ-Партнер»Биченок Вікторію Леонідівну , яка змінила прізвище на Усінович на підставі  Свідоцтва про шлюб  серії І –ЕЛ № 017361 від 03.11.06р, виданного  відділом реєстрації актів  цивільного  стану Чернігівського міського управління юстиції .

Пунктом 15.7.8. Статуту ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР»  передбачено, що директор Товариства має право без довіреності діяти від імені Товариства, представляє його у всіх установах, підприємствах і органзаціях, в тому числі іноземних, укладати та підписувати без попередньої згоди Загальними зборами Учасників господарські договори, контракти, інші правочини, в тому числі про отримання кредитів, субсидій позик, надання гарантій, поруки, зстави, тощо загальна сумарна вартість яких не перевищує 700 000 грн., або суму еквівалентну їй в будь-якій іншій валюті світу за курсом Національного Банку України на день здійснення такого правочину.

          Виходячи з вищевикладених положень Статуту ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР»та норм діючого законодаства , суд доходить висновку, що  єдиною уповноваженою особою без довіреності діяти та укладати правочини від імені ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР» є директор товариства .

           Таким чином Статутом ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР»не передбачено право заступника директора на укладення договорів  від імені  товариства.

         Як вбачається з наданих матеріалів справи, наказом № 1-В Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПАРТНЕР»від 01.03.2007року відповідно до заяви Усінович В.Л.  від 28.02.2007 року, копія яких додана до матеріалів справи, Усінович Вікторії Леонідівні, заступнику директора,  було надано декретну відпустку у зв»язку з народженням дитини з 01.03.2007 року по 13.11.2009 року включно до досягнення нею трирічного віку, а також  Анисимову Наталію Василівну, інженера з охорони праці, зобов»язано продовжувати виконувати обов»язки заступника директора з 01.03.2007 року на час відпустки основного працівника.

          Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що станом на 13.06.2007 року Усінович Вікторія Леонідівна дійсно обіймала посаду заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПАРТНЕР», але фактично не могла здійснювати свої посадові обов»язки, оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною і повноваження заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПАРТНЕР»виконувала інша особа - Анисимова Наталія Василівна, згідно наказу № 1-В Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПАРТНЕР»від 01.03.2007року.

          Також висновком  № 2571  судово-почеркознавчої  експертизи  за матеріалами  господарської справи № 12\60 , від 31.03.08р., наданим Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз,  встановлено, що  підпис від імені Усінович  В.Л. в графі „Поручитель”  у договорі поруки № 100033К від 13.06.07р. виконаний не Усінович Вікторією Леонідівною, а іншою особою  зі зміною своєї  почеркової навички.

          Відповідно до Висновку № 3036 судово-технічної експертизи документів, виконаного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз 04.04.2008 року за матеріалами  господарської справи № 12\60, в наданому договорі поруки № 100033К від 13.06.2007 року, укладеному між Кредитною Спілкою «Добробут-Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПАРТНЕР», підпис від імені  Усінович В.Л. виконаний поверх відтиску печатки від імені  ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР», а друкований текст надрукований    поверх  підпису від імені Усінович В.Л. і відтиску печатки від імені ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР», тобто для виготовлення договору був використаний аркуш паперу з відтиском печатки від імені ВАТ „ВІТ-ПАРТНЕР”.

          З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку , що договір поруки № 100033К від 13.06.2007 року від імені  Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ-ПАРТНЕР»підписаний невідомою особою.

          Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений    представником   з   перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи,  яку він представляє,  лише  у  разі  наступного  схвалення  правочину  цією  особою.  Правочин  вважається схваленим зокрема у разі,  якщо особа,  яку він представляє,  вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.   Наступне схвалення правочину  особою,  яку  представляють, створює,  змінює  і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає  тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і  не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідач не надав суду доказів , які підтверджують   факт схвалення ТОВ «ВІТ-ПАРТНЕР»  договору поруки № 100033К від 13.06.2007 року з  Кредитною Спілкою «Добробут-Україна», чи вчинення дій, що свідчать про прийняття його до виконання

          Як вбачається із наданого позивачем до матеріалів справи протоколу  загальних зборів  учасників  товариства з обмеженою відповідальністю „ ВІТ-Партнер” від 12.02.08р., учасники  товариства  також не схвалили факт укладення договору поруки № 100033К від 13.06.2007 року з  Кредитною Спілкою «Добробут-Україна», а зазначили про те, що  вказаний договорі  не схвалювався, рішень про його укладення не приймалось ,будь-яких дій , що свідчать  про його прийняття , не вчинялось.

         Частиною першою ст. 207 Господарського кодексу України, господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам  закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом  недійсним повністю або в частині.

           Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 –3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

          Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що укладений між сторонами Договір поруки № 100033К від 13.07.2007 року протирічить ст. ст. 203, 207, 237 Цивільного кодексу України та ст.65 Господарського кодексу України, а тому підлягає  визнанню недійсним.

          У відповідності до частини 1 ст.236 Цивільного кодексу  України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

          Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті  судової експертизи  відносяться до судових витрат.

          Позивачем було здійснено оплата  в сумі  2366 грн 88 коп  на проведення   судово- почеркознавчої та судово - технічної експертиз , що підтверджується  банківськими квитанціями  № 51  та № 53 від 10.04.08р.

          Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , суми які підлягають  сплаті за проведення  судової експертизи , послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу  та інші  витрати, пов”язані з  розглядом справи  при частково задоволенні позову покладаються  на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Оскільки  суд визнав обґрунтованими позовні вимоги позивача то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 85 грн. держмита ,118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та 2366 грн 88  коп  витрат , проведених на оплату судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 202,203,207,215, 237,241,546,547 Цивільного кодексу України, ст.ст. 65, 207  Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44,49, 75, 82-85  Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити  повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір поруки № 100033К від 13.06.2007 року між  Кредитною спілкою „Добробут Україна” (пр-т. Перемоги, 147, м. Чернігів ) та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Віт-Партнер" (вул. Текстильників, буд. 11-а, кв. 77, м. Чернігів, 14000.)

3. Стягнути з Кредитної  спілки "Добробут-Україна",  пр-т. Перемоги, 147, м. Чернігів, 14038

(р/р 26502001916001 в Чернігівській філії №5 ВАТ КБ „Надра”, МФО 353627, код 33688549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Віт-Партнер",  вул. Текстильників, буд. 11-а, кв. 77, м. Чернігів, 14000  (р/р 260083012655  в АБ Таврика м. Київ, МФО 300788, код ЄДРПОУ 33335968) 85 грн. держмита, 118  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 366 грн. 88 коп. витрат, проведених на оплату судових експертиз.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                    Л.М. Лавриненко

Рішення  оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України  та підписано 08.05.2008р.

                                      Суддя                                    Л.М. Лавриненко