Рішення

від 10.04.2008 по справі 47/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/50

10.04.08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Укркалій”

До  Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця”

Про стягнення 16 819,20 грн. та про розірвання договору

             Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Ткаченко Д.В. –предст. (дов. від 28.01.2008)

Від відповідача: Волік А.М. –прест. (дов.№792-НЮ від 13.03.2008р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 16 819,20 грн. основного боргу (невикористаного залишку грошових коштів) та про розірвання договору № 823/640 від 06.05.2001, а також про відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2008 було порушено провадження у справі № 47/50, розгляд якої було призначено на 04.03.2008.

Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2008 надав суду заяву № 59/01 від 03.03.2008 про уточнення до позовних вимог, в якій просив суд витрати по сплаті державного мита за немайнову вимогу про розірвання договору № 823/640 від 06.05.2001 в розмірі 85,00 грн. покласти на відповідача.

04.03.2008 у зв”язку з неявкою представника відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено та призначено на 25.03.2008.

Ухвалою від 25.03.2008 у відповідності до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено та призначено на 10.04.2008.

У судовому засіданні 10.04.2008 позивач свої уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідно до умов договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001 позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати за цим договором. Залишок невикористаних коштів складає 16 819,20 грн., а оскільки підприємство –позивач на даний час знаходиться в процедурі ліквідації, позивачем було надіслано на адресу відповідача пропозицію про розірвання укладеного між сторонами договору та вимогу про повернення невикористаного залишку грошових коштів. Оскільки вимоги позивача відповідачем задоволені не були, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору та про стягнення грошових коштів у розмірі16 819,20 грн.

Відповідач в засідання суду 10.04.2008 з”явився, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позовних вимог –відмовити, посилаючись на те, що законних підстав для розірвання укладеного між сторонами договору на його думку немає, договір є чинним, а тому підстави для повернення коштів позивача у відповідача відсутні. Також, відповідач зазначив, що спір між тими ж сторонами про той же предмет спору і з тих же підстав вже був розглянутий господарським судом міста Києва у справі №9/150 від 27.07.2007, а зазначеним рішенням в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2001 між позивачем –ТОВ „Укркалій”, в якості замовника, з однієї сторони і відповідачем –ДТГО „Південно-Західна залізниця”, в якості виконавця, з іншої сторони, був укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640, предметом якого є надання ДТГО „Південно-Західна залізниця” замовнику (позивачу) послуг, пов”язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 2.1 цього договору замовник (позивач), зобов”язується пред”являти виконавцю (відповідачу) у визначені терміни помісячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Пунктом 2.3. даного договору виконавець зобов”язався здійснювати безготівкові та готівкові озрахунки з замовником (позивачем) за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати замовнику (позивачу) відповідні розрахункові документи через станцію Конотоп. Для проведення розрахунків і обліку сплачених сум виконавець (відповідач) зобов”язався відкрити для замовника (позивача) особовий рахунок з присвоєнням коду №6623926.

Пунктом 2.4. вищевказаного договору замовник (позивач) взяв на себе обов”язок здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, які відповідають обсягу перевезення та вагонообігу на під”їзній колії на рахунок виконавця (відповідача). Одержані кошти виконавець (відповідач) зараховує на особовий рахунок замовника (позивача).

Відповідно до п.3.1. цього ж договору, розмір попередньої оплати і періодичність її внесенння визначаються замовником (позивачем) виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів.

Пунктом 3.2. даного договору встановлено, що у міру виконання перевезень та надання послуг виконавець (відповідач) списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку замовника (позивача) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати з користування вагонами (контейнерами).

Згідно п.3.3. вищезазначеного договору виконавець (відповідач) не пізніше третього робочого дня після списання надає замовнику (позивачу) через станцію перелік списаних сум, а по закінченню кожного місяця виконавець (відповідач) надає замовнику (позивачу) через станцію перелік списаних сум, а по закінченню кожного місяця виконавець (відповідач) надає замовнику (позивачу) витяг з його особового рахунка і податкову накладну.

Відповідно до п.3.4. цього ж договору не рідше одного разу в місяць сторони проводять звірку розрахунків, результати якої оформляються актом.

Згідно з п.7.2. даного договору договір було укладено між сторонами на один рік. В разі відсутності зави однієї із сторін про припинення договору  протягом одного місяця до закінчення його дії, то цей договір вважається продовженим на той самий термін. Кожна сторона вправі розірвати договір до закінчення його дії в установленому законом порядку з попереднім повідомленням іншої сторони не меньше ніж за десять днів.

Також, до вищеназваного договору сторонами було укладено доповнення №1 від 13.09.2001, яким доповнено п.3.1. договору №825/640 від 06.05.2001 та визначено, що розмір попередньої оплати за перевезення вантажів та надані транспортні послуги у поточному місяці (сальдо на особовому рахунку замовника (позивача)) визначається з урахуванням середньодобових обсягів перевезень за минулий місяць і нормативів часу на оброблення перевізних документів та термінів проходження платежів. Сторони погоджують мінімальну суму сальдо із розрахунку оплати наданих транпортних послуг за 6 діб. Конкретний спосіб визначення суми передоплати сторони узгоджують при плануванні перевезень вантажів.

Відповідно до виписок банку позивача, останнім було сплачено на користь відповідача в якості попередньої оплати по договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001 26 000,00 грн. та 10 000,00 грн., а всього 36 000,00 грн. (26 000,00 грн. + 10 000,00 грн.).

Згідно з випискою з особового рахунку позивача, залишок невикористаних позивачем станом на грудень місяць 2006р. коштів, складає 16 819,20 грн.

Постановою господарського суду міста Києва у справі №15/623-б від 19.12.2006 ТОВ з іноземними інвестиціями „Укркалій” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, завершено підприємницьку діяльність банкрута тощо.

Відповідно до акту звірки, який підписаний сторонами станом на 07.03.2008 за вих.№ 66/01 залишок невикористаних позивачем коштів складає 16 819,20 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва №9/150 від 27.07.2007 в задоволенні позову ТОВ з іноземними інвестиціями „Укркалій” до ДТГО „Південно-Західна залізниця” про стягнення 16 819,20 грн. відмовлено.

08.08.2007 позивачем було наіслано на адресу відповідача лист за вих.№326/01, в якому позивач повідомляв про припинення договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001 та просив відповідача повернути йому залишок невикористаних коштів у розмірі 16 819,20 грн. Вказаний лист згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення відповідачем було отримано 14.08.2007.

11.09.2007 позивачем було повторно наіслано на адресу відповідача лист за вих.№357/01, в якому позивач повідомляв про припинення договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001 та просив відповідача повернути йому залишок невикористаних коштів у розмірі 16 819,20 грн. Вказаний лист згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення відповідачем було отримано 17.09.2007.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповіді на вищевказані листи відповідач не надав, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про розірвання договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001 та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача залишок невикористаних коштів у розмірі 16 819,20 грн.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 907 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

У статті 175 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а друга сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку і визначені майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Порядок розірвання господарських договорів, передбачено, зокрема, статтею 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу.

Статтею 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання  боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, прийшов до висновку про необгрунтованість тверджень відповідача, викладених ним у відзиві на позов, у зв”язку з тим, що відповідачем не доведено суду обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, оскільки згідно норм чинного законодавства України, а саме: в статті 188 Господарського кодексу України, зокрема передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Також, в п. 7.2. договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001 сторонами погоджено, що договір було укладено між сторонами на один рік, в разі відсутності зави однієї із сторін про припинення договору протягом одного місяця до закінчення його дії, то цей договір вважається продовженим на той самий термін, кожна сторона вправі розірвати договір до закінчення його дії в установленому законом порядку з попереднім повідомленням іншої сторони не меньше ніж за десять днів, а тому суд, прийшов до висновку про те, що листи позивача від 08.08.2007 за вих.№326/01 та від 11.09.2007 за вих.№357/01, які були отримані відповідачем 14.08.2007 та 17.09.2007 відповідно, і в яких позивач повідомляв відповідача про припинення договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001 та просив відповідача повернути йому залишок невикористаних коштів у розмірі 16 819,20 грн. і є пропозицією позивача про розірвання договору. Крім цього, суд вважає за неохідне зазначити про те, що однією з підстав звернення позивача до відповідача з листами про припинення договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001 стала та обставина, що згідно постанови господарського суду міста Києва у справі №15/623-б від 19.12.2006 позивача (ТОВ з іноземними інвестиціями „Укркалій”) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, завершено підприємницьку діяльність банкрута тощо. Оскільки сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, а позивач, як він стверджує, не отримав відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, він передав спір на вирішення господарського суду. Також, відповідач посилається, як на підставу своїх заперечень на позов, на рішення господарського суду міста Києва №9/150 від 27.07.2007, яке винесене господарським судом у спорі, який виник на думку відповідача, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, однак судом встановлено, що рішення господарського суду міста Києва у справі №9/150 від 27.07.2007 винесено господарським судом міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Укркалій” до Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” про стягнення 16 819,20 грн. основного боргу на підставі договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001, а у справі №47/50 господарським судом міста Києва розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Укркалій” до Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” про стягнення 16 819,20 грн. основного боргу (невикористаного залишку грошових коштів) та про розірвання договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001, а тому вказані справи не є тотожніми за предметом і підставами виникнення.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про те, що вимога позивача про розірвання договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001 є законною, обгрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами у справі, а тому такою, що підлягає судом задоволенню.

Також, судом було розглянуто позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 16 819,20 грн. основного боргу (залишку невикористаних коштів), у зв”язку з чим суд прийшов до висновку про обгрунтованість цієї вимоги позивача з огляду на те, що останнім було надіслано відповідачу лист за вих.№ 326/1 з вимогою про повернення невикористаного залишку грошових коштів у розмірі 16 819,20 грн. 08.08.2007, який згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення було отримано відповідачем 14.08.2007, а тому відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був повернути кошти у строк до 21.08.2007 (включно) (7-ми денний термін від дня пред'явлення вимоги).

Отже, суд, приходить до висновку про задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 819,20 грн. основного боргу (невикористаного залишку грошових коштів).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню –253,19 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати на майбутнє укладений між сторонами - Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Укркалій” та Державним територіально -галузевим об'єднанням „Південно-Західна залізниця” договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №823/640 від 06.05.2001.

3.          Стягнути з Державного територіально - галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” (код ЄДРПОУ 04713033, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р 260360100504 в АБ „Експрес-Банк” в м. Києві, МФО 322959), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Укркалій” (код ЄДРПОУ 31202284, місцезнаходження: 03067, м. Київ, булв. І.Лепсе, 4, р/р 26004529 в АКБ „ХФБ Банк Україна”, МФО 320724) 16 819 (шістнадцять тисяч вісімсот дев”ятнадцять) грн. 20 коп. основного боргу, 253 (двісті п”ятдесят три) грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

С.Р.Станік