Рішення

від 06.05.2008 по справі 17/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  06.05.08                                                                                                         Справа № 17/34

  Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Будинкоуправління № 1 Львівської КЕЧ району, м. Львів

До відповідача: ТзОВ “Гітера”, м. Львів

Про стягнення 18 433,69 грн.

Представники :

Від позивача: Жогальська І.Ф. –представник (Довіреність № 49 від 28.02.2008р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду надійшла позовна заява Будинкоуправління № 1 Львівської КЕЧ району, м. Львів до ТзОВ “Гітера”, м. Львів про стягнення 18 433,69 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.02.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.03.2008р.

З підстав, викладених в Ухвалах суду від 04.03.2008р. та 15.04.2008р. розгляд матеріалів справи відкладався.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд про їх задоволення.

В судовому засіданні 04.03.2008р. представник відповідача проти позову заперечив, вказавши, що позивачем неналежно виконувалися умови Договору на постачання теплової енергії в гарячій воді. Однак жодних доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач суду не надав.

В судове засідання 15.04.2008р. та 06.05.2008р. відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

15.10.2004р. між сторонами у справі укладено Договір № 13 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно  до умов Договору позивач зобов'язувався передавати власними тепломережами теплову енергію в гарячій воді відповідачу в обсягах згідно його потреб, а відповідач зобов'язувався її оплачувати за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

П. 10.1. Договору термін його дії встановлено до 15.10.2005р. Згідно п. 10.4. дію Договору було пролонговано на 2006, 2007 роки.

Відповідно до п. 6.5 Договору вартість поставленої теплової енергії та експлуатаційних витрат відповідач зобов'язувався сплачувати до 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Як зазначається у позовній заяві відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не оплатив теплову енергію, спожиту протягом березня-квітня 2006р., а також протягом опалювальних періодів 2006-2007р.р. та початку 2007-2008р.р. Станом на 01.01.2008р. борг ТзОВ “Гітера” перед позивачем становить 14 492,14 грн.  

 Позивач стверджує, що неодноразово звертався на адресу відповідача із вимогою оплатити існуючу заборгованість. Зокрема, 31.08.2007р. відповідачу було направлено лист № 487 із вимогою погасити заборгованість за опалення приміщення, однак лист позивача залишився без відповіді, а вимога без задоволення.

На підставі п. 7.2.3. Договору позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, що становить 1 697,73 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач зобов'язаний сплатити суму інфляційних втрат, що становить                 1 919,23 грн., а також 3 % річних від простроченої суми в розмірі 324,59 грн.

Таким чином, загальна сума боргу ТзОВ “Гітера” перед Будинкоуправління № 1 Львівської КЕЧ району, м. Львів становить 18 433,69 грн.

Станом на день прийняття судом рішення у справі вказаної заборгованості відповідач не сплатив.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представника позивача в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Ст. 625 ЦК України передбачає право кредитора звернутися до боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, з вимогою сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 14 492,14 грн. боргу, 1 919,23 грн. інфляційних та 324,59 грн. 3 % річних є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Як вбачається із доданого до матеріалів справи розрахунку позовних вимог, позивачем невірно проведено нарахування пені.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Із врахуванням даної правової норми розмір пені, що підлягає стягненню  становить              1 049,82 грн. В частині стягнення 647,91 грн. пені у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заяви про застосування позовної давності від відповідача не надходило.

У  відповідності  з п.4 ч. 3 ст. 129 Конституції України  та ст. 33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,   на   які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Відповідач доводи позивача не спростував, докази належного виконання умов Договору суду не подав.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 193, 216 ГК України, ст. 509, 525, 526, 599, 610, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 7, 33, 43 , 49, 75, 78, 80, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути  з  ТзОВ “Гітера” (79060, м. Львів, вул. Остроградських, 14. Код ЄДРПОУ 20835422, р/р № 2600600309 в АБ “Синтез”, МФО 325804) на користь Будинкоуправління № 1 Львівської КЕЧ району (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 105. Код ЄДРПОУ 24964234, р/р № 2600600011347 в ЛОФ АК УСБ м. Львова, МФО 325019) 14 492,14 грн. боргу, 1 049,82 грн. пені, 1 919,23 грн. інфляційних, 324,59 грн.  3 % річних, всього —17 785,78 грн.; 177,86 грн. державного мита та 113,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 647,91 грн. пені у позові відмовити.

        4.   Накази видати  згідно ст.116 ГПК України. 

Суддя