Постанова

від 01.04.2008 по справі 6/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/96

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "01" квітня 2008 р., 11 год. 20 хв., м. Чернігів                              Справа № 6/96                                       

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                    Блохіної Ж.В.

при секретарі                           Кузьміні М.М.,

за участю представників

позивача:                                  Висоцької Т.П., довіреність №117/06 від 31.01.2008р.,

відповідача:                             не з'явився,

старшого прокурора відділу

прокуратури

Чернігівської області                 Козакової І.М., посвідчення №133  від 05.09.2007р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов                                        Прокурора Семенівського району в інтересах держави

в особі                                      Управління Пенсійного фонду України в Семенівському

                                                  районі, вул. Червона Площа, 49, м. Семенівка                                                                                               

до                                              Приватного сільськогосподарського підприємства „Хотіївка”,

                                                  вул. вул. Озерна, 89, с. Хотіївка, Семенівського району

про                                            стягнення 4249,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства „Хотіївка” (далі –відповідач) 4249,21 грн. боргу, в тому числі 1919,79 грн. зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 170,00 грн. фінансової санкції за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством; 1464,22 грн. штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та 813,59 грн. нарахованої пені. Заборгованість виникла станом на 01.02.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач від одержання повістки відмовився, про що свідчить відмітка  відділення зв'язку, в судове засідання не з'явився, заперечення на позов та клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав.

Згідно ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України, особа яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Приватне сільськогосподарське підприємство „Хотіївка”  зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Семенівському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до  п.4 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 (Далі - Закон № 1058) ПСП „Хотіївка” подавались до  управління ПФУ в Семенівському районі розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ПСП „Хотіївка” по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникла лише із сум заборгованості по 33,2 відсоткам.

          Згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з червня 2007 року по жовтень 2007 року,  сума нарахованих страхових внесків до сплати по 33,2 відсоткам становить 2738,21 грн., що підтверджується також розрахунком позивача.

Згідно розрахунку позивача сплачено відповідачем за даний період 818,42 грн.

Отже заборгованість відповідача по страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по 33,2 відсоткам становить 1919,79 грн. (2738,21 грн. –818,42 грн.).

За неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, позивачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №1 від 03.01.2008р., яким  застосовані фінансові санкції в розмірі 170,00 грн.

Також позивачем було прийнято рішення за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 23 від 09.01.2008р., яким  застосовані фінансові санкції в розмірі 1464,22 грн.  та нарахована пеня в розмірі  813,59 грн.

Вищезазначені рішення відповідачем не оскаржувались.

Згідно розрахунку суми боргу відповідачем було сплачено 62,70 грн. фінансової санкції та 55,69 грн. пені.

Отже заборгованість по фінансовій санкції становить 1571,52 грн. (170,00 грн. + 1464,22 грн. –62,70 грн.), по пені –757,90 грн. (813,59 грн. –55,69 грн.).

Таким чином, станом на 01.02.2008р. заборгованість відповідача становить 4249,21 грн. (1919,79 грн. + 1571,52 грн. + 757,90 грн.).

Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003р. (далі - Закон № 1058) і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

          Згідно зі ст.1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством,  що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

          Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

          Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

          Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

            Відповідач вказаний обов'язок належним чином не виконує.

          Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за  несплату  (неперерахування)  або  несвоєчасну   сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

         Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

          Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058  за   неподання,   несвоєчасне   подання,   подання  не  за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.          

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

         Позивачем була направлена боржнику вимога № Ю-79 від 04.01.2008р. про сплату боргу, яка отримана позивачем і залишена ним без задоволення.

          Відповідно до абз. 4 ч. 14 ст. 106 Закону № 1058 суми пені  та  штрафів  можуть  бути  включені  до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

          Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

На день прийняття рішення борг в сумі 4249,21 грн. відповідачем добровільно не сплачений.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:    

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Хотіївка” (вул. Озерна, 89, с. Хотіївка, Семенівського району, код 32288954, р/р 260097177 в ЧОД АППБ „Аваль”, МФО 353348) на користь Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі (вул. Червона Площа, 49, м. Семенівка, р/р 2560830304185 в Ощадбанк м. Семенівка, МФО 343176, код 21398171) заборгованість в сумі 4249,21 грн.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

4. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі виготовлена 04.04.2008р.

Суддя                                                                                       Ж.В. Блохіна