Рішення

від 02.12.2010 по справі 6/96-1684

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2010 р.Справа № 6/96-1684

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара" (вул. Коцюбинського, 6, м.Тернопіль,46000)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник"" (вул. Миру, 3а, м.Тернопіль,46003)

про стягнення 220488,39 грн. боргу за основним зобов'язанням, 8113,24 грн. пені, 2293,93 грн. 3% річних, 6320 грн. втрат від інфляції

За участю представників сторін:

Позивача - ОСОБА_2

Відповідача - не з'явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахара" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" про стягнення, з врахуванням збільшення позовних вимог 220488,39 грн. боргу за основним зобов'язанням, 8113,24 грн. пені, 2293,93 грн. 3% річних, 6320 грн. втрат від інфляції.

Судове засідання, призначене вперше на 04 жовтня 2010 року, у т.ч. за клопотаннями відповідача, неодноразово відкладалось, востаннє на 02 грудня 2010 року.

Уповноважений представник відповідача, участь якого не визнавалась обов’язковою, в судове засідання не з’явився, відзив на позов не представив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

Про обізнаність відповідача щодо часу та місця розгляду справи свідчать і подані клопотання про відкладення розгляду справи №780 від 04.11.10р., б/н від 11.11.10р., №845 від 24.11.10р.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними документами.

В засіданні учасникам процесу роз’яснювались належні їм права та обов’язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, беручи до уваги пояснення представника відповідача, дані в засіданні 11 листопада 2010 року, суд встановив наступне:

12 квітня 2010 року між ТОВ "Сахара" та ПП "ТФ "Будівельник" укладено договір на постачання товару №01-04/10, за змістом якого, Постачальник (позивач) брав на себе зобов’язання передати у власність покупця товар, а Покупець (відповідач) зобов’язувався прийняти та оплатити його вартість із розрахунку 30% - в сумі 120239,22 грн. на умовах передоплати, решту 70% в сумі 280558,18 грн. на умовах розстрочення платежу рівними частинами по 35069,77 грн. щомісяця протягом дев'яти місяців з остаточним строком оплати до 21 грудня 2010 року.

На виконання умов договору, на підставі довіреності №102 від 28 квітня 2010 року по накладній №0-00004749 від 28 квітня 2010 року, ПП "ТФ "Будівельник" отримало від позивача обладнання на загальну суму 400797,40 грн.

Згідно підписаного уповноваженим представником покупця без будь - яких заперечень акта приймання-передачі продукції (товарів) №1 від 28 квітня 2010 року, зауважень щодо кількості та якості поставленого товару від покупця не надходило.

Платіжними дорученнями №№411 від 21.04.10р., 547 від 20.05.10р., 31 від 21.05.10р., ПП ТФ "Будівельник" перерахувало на користь ТОВ "Сахара" 145239,22 грн. (у т.ч. 120239,22 грн. попередньої оплати та 25000 грн. першого платежу за травень 2010 року).

Однак решту передбачених договором щомісячних платежів покупець не вносив, що стало підставою звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

За змістом ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

До договору поставки, в силу ч.2 ст. 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписи ст. 692 ЦК України, передбачають можливість продажу товару із розстроченням оплати.

Як вбачається з представлених документів і не заперечується відповідачем, в порушення умов договору, приписів перелічених норм а також ст. ст. 11, 14, 629, 655, 695 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, за платежами термін виконання яких вже настав, за період з 21 травня по 21 листопада 2010 року відповідач заборгував по оплаті отриманого обладнання (35069,77х7-25000) 220488,39 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. оплати боргу, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 220488,39 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і незаперечені відповідачем.

Пунктом 7.2 договору, за несвоєчасне проведення покупцем оплати, передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи положення п. 7.2 Договору, приписи ст.ст.546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язаньВ» , договірну заборгованість та період нарахування, вимоги про стягнення пені в сумі 8113,24 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з врахуванням у індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на періоди прострочення відповідачем оплати вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей по договору, суми боргу, встановлений індекс інфляції, розрахунок, задоволенню підлягають 6320 грн. втрат від інфляції та 2293,93 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник"" (вул. Миру, 3а, м. Тернопіль, код 30066909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара" (вул. Коцюбинського, 6, м.Тернопіль, код 31138408) 220488,39 грн. боргу за основним зобов'язанням, 8113,24 грн. пені, 2293,93 грн. 3% річних, 6320 грн. втрат від інфляції, 2372,16 грн. сплаченого держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 09 грудня 2010р., через місцевий господарський суд.

Суддя І.П. Шумський