Рішення

від 15.04.2008 по справі 14/1198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/1198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2008 р.Справа № 14/1198

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз Хмельницький” м.Хмельницький

до Фермерського господарства „Мир” смт. Білогір'я

про стягнення 155 571,28 грн.

                                                                                                                          Суддя  Гладюк Ю.В.

представники:

від позивача: Дрегало О.Є. - за довіреністю №6 від 11.02.08р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач в своєму позові просить стягнути з відповідача 121 500,00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору купівлі-продажу №06/04-07 від 01.06.07р., 2 553,83 грн. 3% річних, 18 670,12 грн. інфляційних та 12 847,33 грн. пені.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив двічі, причини неявки не повідомив.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України,  за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем підписано договір купівлі-продажу №06/04-07 від 01.06.07р. Визначаючи предмет договору сторони зазначили, що поставник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості і по ціні вказаною в підписаних сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною вказаного договору. Проте, як слідує з пояснень представника позивача, специфікація між сторонами не підписувалась.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір  вважається укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Отже, за відсутності специфікації, суд приходить до висновку про недосягнення сторонами при підписанні договору згоди по таких істотних умовах господарського договору як предмет та ціна, а тому керуючись п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України виходить з того, що даний договір слід вважати неукладеним (таким, що не відбувся).

Між тим, по накладним №13775/06 від 02.06.07р., №15039/06 від 13.06.07р. від 13.06.07р., №15692/06 від 19.06.07р. на підставі довіреностей серія ЯМЮ №176196 від 01.06.07р., серія ЯНИ №398502 від 13.06.07р. позивач передав відповідачу товар - запчастини на загальну суму 147 734,05 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, обов'язок оплатити отриманий товар виник у відповідача відразу після його прийняття.

Свої зобов'язання відповідач в повній мірі не виконав.

Станом на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 121 500,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином вимоги в частині інфляції та річних відповідають чинному законодавству. Розмір даних нарахувань підтверджується поданими розрахунками.

Виходячи з того, що пеня є договірною неустойкою, а договір, як вище зазначено між сторонам не укладено, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахувань пені.

Позов обґрунтований, підтверджений належними доказами і підлягає частковому задоволенню з покладанням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись п.2 ст. 175, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського  процесуального  кодексу  України,

В И Р І Ш И В:

Позов   задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства „Мир” смт. Білогір'я (вул. Ломоносова, 15А, відомості про банківські реквізити відсутні, код 32191855) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз Хмельницький” м.Хмельницький (вул. Чорновола, 155/1, код 23838102) –121 500,00 грн. заборгованості, 2 553,83 грн., 3% річних, 18 670,12 грн. інфляційних, а також 1 431,25 грн. витрат по оплаті державного мита та 108,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 12 847,33 грн. пені в позові відмовити.

                              Суддя