Рішення

від 21.04.2008 по справі 12/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/148

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" квітня 2008 р.                                                     Справа № 12/148

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Рубцов О.В. - дов. №14/21-11-08 від 14.04.08р.

від відповідача не з'явився.

прокурор: Замега О.В. - посв. №63.

розглянув справу за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах державив особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (м. Київ) в особі Житомирської філії Національної компанії "Украгролізинг"  (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "M&K" (смт.Попільня)

про стягнення 74927,22 грн., розірвання договору №11В/2005 від 13.07.2005р. та повернення майна.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 74927,22грн., а саме: 58 459,44 грн. - борг, 10 094,75 грн. - інфляційні нарахування, 2 028,46 грн. - 3% річних та 4 344,00 грн. - пеня,  розірвання договору №11В/2005 від 13.07.2005р. та повернення  мінікрупоцеху.

Представник позивача та прокурор позов підтримали. Надано довідку від 14.04.08р., якою позивач підтвердив, що станом на 21.04.08р. сума основної заборгованості не змінилася (а.с.34).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, на думку суду, відсутність його представника не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У відповідності до ст.85 ГПК України, спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

При огляді наданих до справи документів, судом було встановлено, що позивач у позовній заяві не вірно зазначив свою назву: Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", слід було вказати ВАТ Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

Зазначені висновки суду грунтуються на нормах постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.01р. №354 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"", згідно якої на виконання Указу Президента України від 23 лютого 2001 р. N 111 "Про додаткові заходи щодо дальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки" було створено Відкрите акціонерне товариство Національну акціонерну компанію "Украгролізинг" на базі державного лізингового підприємства "Украгролізинг", що ліквідується.

За вказаних обставин вірна назва позивача по справі ВАТ Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд 

ВСТАНОВИВ:

Між Кіровоградською філією ВАТ Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (лізингодавець, позивач) та ТОВ "М&К" (лізингоодержувач, відповідач) було укладено договір лізингу №11В/2005 від 13.07.05р.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач передав відповідачу у виключне користування на визначений договором строкпредмет лізингу, а саме мінікрупоцех Р-6 МКЦ-7 в кількості 1-ї одиниці, вартістю 89200 грн., що є власністю лізингодавця та визначений у додатку до Договору "Кількість, ціна та вартість предмета лізингу, що передається в лізинг" (а.с.14).

Факт передачі об'єкта лізингу підтверджується, підписаним сторонами, актом приймання-передачі від 04.08.05р. (а.с.11).

Додатковим договором до договору фінансового лізингу від 03.10.05р. (а.с.12-13) сторонами було замінено лізингодавця з Кіровоградської філії ВАТ "НАК "Украгролізинг" на ВАТ "НАК "Украгролізинг.

Згідно п. 2.1. Договору, техніка, що передається в лізинг, є власністю лізингодавця.

Відповідно до п. 2.2. Договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами.

За п. 3.5.2. Договору лізингоодержувач  зобов'язався своєчасно та в повному обсязі, згідно погодженого з лізингодавцем графіка, виплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

В п.4.1. Договору сторони визначили, що з моменту одержання предмету лізингу за користування ним лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям та складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмету лізингу та суми винагороди.

За п. 4.2. Договору розмір лізингових платежів та строк їх сплати встановлюється додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів" (а.с.10), а саме: з 04.08.05р. по 04.01.08р. відповідач зобов'язаний був сплатити 58459,77 грн. (а.с.15-16).

В порушення вказаних умов Договору відповідач лізингові платежі не сплатив, тому станом на 14.12.07р., за даними позивача, його заборгованість склала 58459,77 грн. і на день розгляду справи, згідно довідки позивача (а.с.34) не змінилася. Докази проведення розрахунків відповідачем не надані.

Оскільки п. 7.1 Договору сторони передбачили, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач  за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, згідно п. 7.1 Договору, відповідачу нараховано 4344,57 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої  суми, якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України до стягнення з відповідача нараховано 10094,75 грн. інфляційних нарахувань і 2028,46 грн. річних.

Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів протягом більше 3-х місяців, позивач просить розірвати договір та повернути йому майно, посилаючись на п.3.5.2 та 3.5.3 договору.

Зокрема за п. 3.5.3 Договору за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом трьох місяців підряд або порушення правил утримання чи використання предмету лізингу, на вимогу лізингодавця лізингоодержувач зобов"язаний повернути йому предмет лізингу згідно акту приймання-передачі в технічно справному та комплектному стані.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно наявних у справі документів, спір між сторонами виник в процесі виконання договору лізингу №11/В/2005 від 13.07.05р., визначення якого дається у ст. 806 ЦК України, а саме: "За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч.2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення  про найм   (оренду)   з  урахуванням  особливостей,  встановлених  параграфом 6 та законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір №11В/2005 було укладено 13.07.05р. Згідно п.8.1 Договір вступає в дію з моменту укладення і діє до повного виконання сторонами його положень.

Відповідно до п. 8.3 Договору лізингодавець має право ініціювати дострокове припинення дії Договору, зокрема, за несплату лізингоодержувачем протягом трьох місяців лізингового платежу.

Згідно п.п. 8.4, 8.5 Договору пропозиція про дострокове розірвання Договору має бути зроблена у письмовій формі.

З умов Договору вбачається що дострокове повернення предмету лізингу, згідно п.п. 3.5.3, 8.7 Договору також може бути здійснено лише на вимогу лізингодавця.

У відповідності до ч.3 ст.651 ЦК України договір є розірваним або зміненим у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Спеціальною нормою а саме положеннями ст. 782 Цивільного кодексу України, передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд; у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, аналіз вищевикладених норм закону та умов договору вказують на те, що несплата відповідачем лізингових платежів протягом більше трьох місяців є підставою для односторонньої відмови зі сторони лізингодавця від договору та дострокового розірвання  договору шляхом надіслання про це відповідного повідомлення, і не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку.

Водночас суд вважає за необхідне вказати,  відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду  на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 206 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статею 188 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка  вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати  пропозицію про це другій стороні за договором (ч.2 ст. 188 ГК України). Тобто пропозиція щодо внесення  змін до договору або його розірвання  може виходити від будь-якої сторони і має бути викладена письмово.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.3 ст. 188 ГК України).

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання  відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст. 188 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не  звертався до відповідача з пропозицією про розірвання договору лізингу від 13.07.05р. і з інших підстав, аніж трьохмісячна заборгованість по лізинговим платежам.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є  будь-які фактичні  дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює наявність  чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Оскільки господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при зміні або розірванні договорів, то тільки дотримання сторонами встановленого статею 188 ГК України порядку зміни та розірвання договору і недосягнення при цьому в досудовому порядку згоди може свідчити про наявність  між ними спору. Якщо ж особа, яка бажає змінити або розірвати договір, не зверталася з відповідною пропозицією до іншої сторони, то в цьому разі відсутні підстави стверджувати про існування між сторонами спору.

Таким чином оскільки позивач не звертався  до відповідача з пропозицією про розірвання договору, то у позивача немає підстав стверджувати про існування між ним та відаповідачем спору  про розірвання договору та передавати його на вирішення до суду на підставі п. 4 ст. 188 ГК України.

За таких обставин, позовні вимоги в частині розірвання договору лізингу від 13.07.05р. не підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач правомірно здійснює користування орендованим майном,  договір оренди не припинено, тому у позивача, в порядку ст. 785 ЦК України, відсутні підстави вимагати  витребування у відповідача майна, а саме: мінікрупоцех Р-6 МКЦ - 7 вартістю 89200,00 грн. і його вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується стягнення з відповідача 58 459,44 грн. боргу, 10 094,75 грн. інфляційних нарахувань, 2 028,46 грн. 3% річних та 4 344,00 грн. пені, їх заявлено до стягнення правомірно, розрахунки в цій частині здійснено вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Отже, позов обгрунтований, підтверджений належними доказами і підлягає задоволенню в частині стягнення 74927,22 грн., а саме: 58 459,44 грн. - борг, 10 094,75 грн. - інфляційні нарахування, 2 028,46 грн. - 3% річних та  4 344,00 грн. - пеня.

В решті позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд   

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М&К", 13500, Житомирська обл., смт. Попільня, вул. Радянська, 31, код 02781929

на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», 01023, м. Київ, вул. Мечнікова, 1а, код 30401456

-  58 459,44 грн. основного боргу;

- 10 094,75 грн. інфляційних нарахувань;

- 2 028,46 грн. 3% річних;

- 4 344,00 грн. пені.

3. 2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М&К", 13500, Житомирська обл., смт. Попільня, вул. Радянська, 31, код 02781929

в дохід Державного бюджету України

- 749,27 грн. державного мита;

- 105,98 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає  законної  сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам

4,5-прокурору