Рішення

від 14.04.2008 по справі 14/84-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/84-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.08           Справа № 14/84-08.

За позовом: підприємства райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод, м. Кролевець Сумської області.

До відповідача: Кролевецької районної спілки споживчих товариств, м. Кролевець Сумської області

про визнання права власності.

                                                                             Суддя  МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.

Представники сторін:

Від позивача: Ахроменко О.О.

Від відповідача: Коцюк В.В.

В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Міщенко Т.М.

Суть спору: Позивач просить суд визнати право власності за підприємством райспоживспілки  Кролевецький плодоовочевий консервний завод на 961/1000 частку нерухомого майна нежитлового приміщення будівлі магазину ”Дари природи”, яке розташоване за адресою: Сумська область, м. Кролевець, вул. Свердлова, 8.

Відповідач подав суду  відзив на позовну заяву, в якому повністю визнає позов,  при цьому зазначаючи, що Кролевецькій райспоживспілці ніколи не належала будівля магазину “Дари природи” за адресою: Сумська область, м. Кролевець, вул. Свердлова, 8.

        Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Згідно Установчого договору про створення  спільного підприємства від 04.05.1993 року Кролевецька райспоживспілка та Алтинівське, Ленінське, Грузчанське, Дубовицьке, Мутинське, Обтовське, Ярославське та Кролевецьке міське споживчі  товариства (засновники) домовилися  створити спільне  підприємство.

Пунктом 1.3 Установчого договору  визначено, що спільне  підприємство засноване на колективній власності  райспоживспілки  та споживчих товариств .

Згідно ч. 2 п. 2.1 Установчого договору райспоживспілка  та споживчі  товариства володіють правом  на закріплену  частину майна в розмірах відповідно до їх частки в загальній сумі  майна  станом  на 01.10.1992 року .

Пунктом 3 Установчого договору спільного підприємства передбачено, що Вищим  органом управління спільним підприємством є Рада Засновників, в яку  входять представники всіх  Засновників .

Згідно п. 4 Установчого договору спільного підприємства Рада Засновників затверджує Статут підприємства, приймає рішення про ліквідацію підприємства, делегує райспоживспілці право розпоряджатися майном підприємства.

Рішенням Ради Засновників від 04.05.1993 року було затверджено Статут спільного підприємства Кролевецького плодоовочевого консервного заводу  і розпорядженням  представника Президента України в Кролевецькому  районі № 33 від 21.01.1994 року його зареєстровано.

В пункті  1.1 Статуту відображено, що Кролевецький  плодоовочевий  консервний завод є спільним підприємством  споживчих товариств  і райспоживспілки .

Згідно п. 5.3  Статуту підприємство з дозволу  власників  в особі Ради Засновників  або уповноваженого нею органу  має право   здавати в оренду , надавати  за плату  в тимчасове користування  будівлі, споруди, обладнання , транспортні засоби  тощо.

У відповідності  з п. 7.3 Статуту  СП Кролевецький  плодоовочевий  консервний завод Рада засновників  вирішує питання , пов'язані  з правом власності  на майно , його розподіл.

З огляду на вищевикладене, власниками майна  спільного підприємства  Кролевецький  плодовоовочевий  консервний завод  були його засновники . Вищим  органом  управління спільного підприємства була Рада Засновників , яка мала  повноваження  щодо вирішення  всіх питань , пов'язаних  з правом  власності  на майно, яке знаходиться  на балансі  спільного підприємства , але було власністю засновників спільного підприємства. Згідно п. 4 Установчого договору Рада Засновників делегувала  райспоживспілці  право розпоряджатися майном  підприємства від імені  його власників ( засновників ) .

Рада Засновників  спільних підприємств  райспоживспілки і споживчих товариств на своєму  засіданні  24.01.2002 року  постановила  реорганізувати  до 31.12.2003 року в підприємства шляхом приєднання  до райспоживспілки п'ять спільних підприємств  і у тому  числі СП Кролевецький  плодоовочевий консервний завод.

На виконання  вищезгаданого рішення  засновників  (протокол № 1 від 24.01.2002 року  засідання Ради Засновників) правління  Кролевецької райспоживспілки  прийняло постанову № 86 від 16.10.2003 року “Про створення підприємства плодоовочевий консервний завод Кролевецької райспоживспілки”

Пунктом 1 постанови № 86 від 16.10.2003 року постановлено: створити підприємство райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод з передачею йому основних засобів реорганізованого  СП плодоовочевий  консервний   завод в оперативне управління, як внесок  райспоживспілки  до його статутного  капіталу .

Пунктом 2 постанови № 86 від 16.10.2003 року правління  райспоживспілки  постановлило: затвердити Статут підприємства райспоживспілки  плодоовочевий  консервний завод ( Статут позивача у даній справі ) .

Розпорядженням голови  Кролевецької райдержадміністрації від 29.01.2004 року № 30 перереєстровано Спільне підприємство Плодоовочевий консервний завод (м. Кролевець) в підприємство райспоживспілки Кролевецький  плодоовочевий консервний завод.

Згідно пункту 1.1 Статуту Підприємства райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод Підприємство райспоживспілки Кролевецький  плодоовочевий консервний завод (позивач)  є підприємством , створеним районною спілкою споживчих товариств  (райспоживспілкою) , яка є його засновником  та власником всього майна .

Вищевикладене свідчить про те, що усі основні засоби реорганізованого  власником   СП плодовоовочевий  консервний завод  передані  позивачеві  на виконання  рішення засновників ( протокол № 1 від 24.01.2002 року ) постановою № 86 від 16.10.2003 року  правління Кролевецької райспоживспілки  в оперативне управління , як внесок райспоживспілки  до статутного капіталу  позивача.

Власником  всього майна  підприємства (позивача), яке до цього часу перебувало на балансі СП “ Кролевецький плодоовочевий консервний завод” є його засновник –Кролевецька райспоживспілка ( п .1.1. Статуту позивача).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.08.2003 року позивач як правонаступник спільного підприємства плодоовочевий консервний завод Кролевецької райспоживспілки є власником однієї цілої частки будівлі магазину «Дари природи», яка розташована за адресою: Сумська область, м. Кролевець, вул. Свердлова, 8.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.05.2006 р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 р. по справі № 17/6-06 договір-купівлі продажу нежилого приміщення загальною площею 1202,1 кв.м. в м. Кролевець, вул. Свердлова, 8, від 29.09.2005 р. № СУПН-7, укладений між Спільним підприємством “Плодоовочевий консервний завод”, від імені якого на підставі угоди № 7-2 на організацію та проведення цільового аукціону від 08.06.2005 р. діяло Кролевецьке відділення Глухівської МДПІ, та ВАТ по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” визнано недійсним. Рішення по вказаній справі набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Підпунктом 1.1. статуту підприємства райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод зазначено, що підприємство створено районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна.

Крім того як зазначає позивач за приватний підприємцем Короленко Сергієм Трофійовичем 30.03.2007 року зареєстровано право власності на 39/1000 частку нерухомого майна нежитлового приміщення (будівлі магазину «Дари природи»), що підтверджується реєстраційним номером 12686105, номер запису 622  в книзі 134 (а тому частка підприємства позивача складає 961/1000.

Підпунктами 1.2, 1.3, 3.2.5. статуту підприємства позивача передбачено, що підприємство самостійно може мати у власності майно.

Стаття 321 Цивільного Кодексу України вказує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 4 Закону України «Про власність», власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Згідно з ч.3 ст.136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовується положення закону, встановлені для захисту права власності.

Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського віддання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власник.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право власності за підприємством райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод (код 01197855) на частку 961/1000 частку нерухомого майна нежитлового приміщення будівлі магазину «Дари природи», яка розташоване за адресою: Сумська область, м. Кролевець, вул. Свердлова, 8.

3. Стягнути з Кролевецької районної спілки споживчих товариств (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Свердлова, 8, код 01766017) на користь Підприємства райспоживспілки Кролевецький плодоовочевий консервний завод (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 7, код 01197855) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.