Постанова

від 22.04.2008 по справі 11/734/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/734/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.04.08                                                                                               Справа №11/734/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Кагітіна Л.П.  , Шевченко Т. М.

при секретарі Акімовій Т.М.

За участю представників позивача: Іванус Д.О. – дов. №18/10-02 від 18.10.07р.

представників відповідача:  Фісун В.В. – дов. №б/н від 18.03.07р.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “ВІТМАС”, м. Мелітополь Запорізької області                  

на рішення господарського суду Запорізької області від 08.01.2008р. у справі № 11/734/07  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Табол”, м. Миронівка Київської області

до відповідача Приватного підприємства “ВІТМАС”, м. Мелітополь Запорізької області                  

про стягнення 1 252 158,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації, а саме: програмно – апаратного комплексу «Діловодство суду».

У судовому засіданні оголошувались перерви до 22.04.08р.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №731 від 15.04.2008р. справа №11/734/07 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач); суддів:  Кагітіної О.П., Шевченко Т.М.

          Колегія суддів прийняла справу до провадження у цьому складі.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 22.04.2008р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.01.2008р. у справі №11/734/07 (суддя Гончаренко С.А.) позов ТОВ «Табол» задоволений. Стягнуто з ПП «Вітмас» на користь позивача 820000грн. основного боргу, 164 000грн.  штрафу від суми несвоєчасно повернутих коштів, 71299 грн. пені, 28208грн. трьох процентів річних, 168651грн. 98коп. втрат від інфляції, 12521грн. 59коп. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду мотивоване ст.ст. 526, 625, 1049, 1050 ЦК України.  

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ПП «Вітмас» звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неврахування судом всіх обставин справи. Зазначає, що ПП «Вітмас» не укладало з позивачем жодних договорів позики (зворотної фінансової допомоги). В процесі розгляду справи суд не дослідив природу появи договору позики. Крім того вказує на порушення судом норм процесуального права, а саме: ст.ст.32,43 ГПК України, оскільки відповідач не був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, тому позбавлений надати свої заперечення по суті позову.

25.03.08р. відповідачем заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, для встановлення справжності підпису у договорі №311 від 14.07.06р. директора ПП «Вітмас» Машкіна В.Ю.

Для вирішення цього питання суд витребував у позивача оригінал договору. Однак позивач не зміг надати оригінал, пояснивши, що документи господарської діяльності, серед яких був і договір були викрадені з автомобіля. В підтвердження даного факту надав довідку підприємства, копію відповіді Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві та копію постанови про відмову в порушені кримінальної справи.

У звзку з відсутністю оригіналу договору клопотання про призначення експертизи не може бути задоволено,

ТОВ “Табол” у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вказали на законність винесеного судом рішення. Просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити. При цьому зазначили, що своїми діями, які свідчать про прийняття правочину до виконання (отриманням коштів та частковим їх погашенням) відповідач схвалив існування договору про надання позики (зворотної фінансової допомоги) №311 від 14.07.06р.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України , апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду,  знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – зміні, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2006р. між ТОВ „Табол” (позикодавцем) та ПП „Вітмас” (позичальником) укладено договір №311 про надання позики (зворотної фінансової допомоги). Відповідно до п.1.1. цього договору позикодавець надає позичальнику у якості зворотної позики 1 100 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути її у повному обсязі позикодавцеві у термін, визначений договором.

Відповідач заперечує наявність цього договору.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність договору, колегією суддів проаналізовані докази надані сторонами та дії сторін щодо спірних відносин.

З наданих позивачем платіжних доручень №№ 288, 293, 304, 307, оригінали яких залучено до матеріалів справи вбачається, що позивач в період з 17.07.06р. по 21.07.06р. перерахував відповідачу 1 100 000 грн.. В графі призначення платежу вказано: фінансова допомога згідно Договору №311 від 14.07.06р.

В судовому засіданні оглянуто оригінал платіжного доручення від 31.07.06р., за яким відповідач перерахував позивачу 280 000 грн. з зазначенням в графі призначення платежу – повернення фінансової допомоги згідно договору №311 від 14.07.06р.

Представником ПП «Вітмас» у судовому засіданні не заперечувалось, що їх підприємством отримувались кошти у розмірі 1100000грн. у якості зворотної позики та повернуті частково у сумі 280000грн.  

На підставі викладеного, з урахуванням того, що відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження своїх доводів, колегія суддів дійшла висновку про укладання сторонами договору №311 від 14.07.06р.

Згідно п.2 договору метою отримання позики є використання коштів для придбання майнового комплексу Заводу продовольчих товарів та напоїв (Запорізька область, м. Мелітополь, пров. Північний, 2).

Пунктом 6.1. договору про надання позики встановлено, що  позичальник не пізніше 15 серпня 2006 року повну суму позики 1100000,00 грн. зобов'язується перерахувати на поточний рахунок позикодавця, вказаний у графі „Реквізити сторін” цього договору.

Матеріалами справи, а саме: оригіналами платіжних доручень, залучених до матеріалів справи та довідкою про рух коштів за інтервал дат по контрагентам підтверджено, що ТОВ “Табол” в повному обсязі перерахував на розрахунковий рахунок ПП „Вітмас” суму позики у розмірі 1100000грн.:

-          платіжним дорученням від 17.07.06р. №288 – 70000грн;

-          платіжним дорученням від 18.07.06р. №293 – 40000грн;

-          платіжним дорученням від 21.07.06р. №304 – 640 000грн;

-          платіжним дорученням від 21.07.06р. №307– 350000грн.

31.07.2006 року до спливу строку повернення суми позики ПП “Вітмас” на розрахунковий рахунок ТОВ “Табол” перерахував грошові кошти в рахунок повернення позики в розмірі 280000грн.

Таким чином, заборгованість складає 820 000 грн. Оскільки у встановлений договором строк (до 15.08.06р.) відповідач не повернув ТОВ “Табол” суму наданої зворотної фінансової допомоги у повному обсязі, це стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позову в частині стягнення основного боргу, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону,  умов договору....

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На час подання позову сума заборгованості складала 820000грн.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не сплатив суму заборгованості, то вимоги позивача є законними і обґрунтованими та правомірно задоволені господарським судом.

Що стосується решти суми позову, то в цій частині рішення підлягає зміні з наступних підстав:

Згідно з п. 6.3. договору № 311 від 14.07.2006р., у разі прострочення термінів повернення позики позичальником на розрахунковий рахунок позикодавця, позичальник сплачує позикодавцю штраф в розмірі 20 % від суми несвоєчасно повернутих коштів, та сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно повернутих коштів за кожен день затримки.

Позивачем правомірно заявлено до стягнення суму 164 000грн. у якості штрафу від суми несвоєчасно повернутих коштів.

Між тим колегія суддів не погоджується з розрахунком пені, заявленим позивачем. Так, ТОВ “Табол” просить стягнути з відповідача 71299грн. пені, але згідно розрахунку, зробленого судом, сума пені за 185 днів прострочки складає 70 654грн. 79коп., тобто менше ніж заявлена позивачем.

Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.233 ГК України у  разі  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір  санкцій.

На підставі вказаних статей колегія суддів вважає можливим зменшити суми штрафу та пені, які підлягають стягнення з відповідача, стягнувши 82000грн. штрафу за несвоєчасне повернення коштів, а також 40 000грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплати грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів не погоджується з розрахунком інфляційних витрат, заявлених позивачем, у розмірі 168651грн. 98коп., оскільки відповідно до розрахунку, зробленого судом, інфляційні витрати за період з 16.08.06р. по 19.10.07р. становлять 164879грн. 68коп. Тому рішення в цій частині підлягає зміні.

Що стосується стягнення з ПП «Вітмас» трьох процентів річних від простроченої суми, то згідно розрахунку, ця сума за період з 16.08.06р. по 19.10.07р. складає 28913грн. 42коп. Оскільки ТОВ «Табол» заявлено меншу суму – 28208грн., що є правом позивача, тому в цій частині вимоги останнього є законними та правомірно задоволені судом.

Посилання ПП «Вітмас» на порушення судом норм процесуального права у зв'язку з неповідомленням його про час розгляду справи колегією суддів спростовуються, оскільки процесуальні документи надсилались судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та договорі №311 від 14.07.2006р. Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, адреса, зазначена в договорі, була змінена, проте іншу сторону про це не повідомлено.

За таких обставин апеляційна скарга Приватного підприємства “ВІТМАС”, м. Мелітополь Запорізької області підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 08.01.2008р. у справі № 11/734/07  слід змінити. Позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати, у тому числі по апеляційній скарзі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, віднести на відповідача у повному обсязі.

                На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “ВІТМАС”, м. Мелітополь Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.01.2008р. у справі №11/734/07 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступні редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Приватного підприємства “ВІТМАС”, м. Мелітополь Запорізької області на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Табол”, м. Миронівка Київської області 820 000грн. основного боргу, 82 000грн.  штрафу від суми несвоєчасно повернутих коштів, 40 000 грн. пені, 28 208грн. трьох процентів річних, 164 879грн. 68коп. втрат від інфляції, 12 521грн. 59коп. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позову відмовити.»

Видачу наказу з урахуванням поштових та банківських реквізитів сторін доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г.  

 Кагітіна Л.П.  Шевченко Т. М.