18/121
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"17" квітня 2008 р. Справа № 18/121
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Браво”
16703, м. Ічня, вул. Леніна, 19
Відповідач: Державна податкова інспекція у Ічнянському районі 16703, м. Ічня, вул. Леніна, 23
Про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення
Суддя А.С. Сидоренко
Секретар судового засідання І.В.Морська
Представники сторін:
Від позивача: Кашуба М.О. –представ., дов. від 01.01.2008р. № 12 (в судовому засіданні 08.04.2007р.)
Від відповідача: Крамаренко В.А. –гол. держподатінспектор, дов. від 27.08.2007р. № 1614/10/10-002; Миколюк В.В. –ст. держподатревізор –інспектор, дов. від 26.03.2008р. № 1754/10/10-002 (в судовому засіданні 08.04.2007р.)
Постанова виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 08.04.2008р. по 17.04.2008р., на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні 17.04.2008р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
СУТЬ СПОРУ:
Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Браво” (надалі –Позивач) заявлено адміністративний позов до Державної податкової інспекції у Ічнянському районі (надалі –Відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 30.11.2007р. № 0000552300/0/395, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 13598,00 грн. за вересень 2007 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач вказує на правомірне визначення ним суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 208374,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2007р.
Відповідач надав заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позовні вимоги ним не визнаються в повному обсязі. Зокрема, Відповідач посилається на безпідставне завищення позивачем суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2007 року на суму 13598,00 грн., з огляду на те, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип – проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари, а якщо постачальник –нерезидент, то з бюджетом (в частині податку на додану вартість). Позивачем протягом серпня 2007р. проводились розрахунки з постачальниками товарів (послуг) отриманих у серпні 2007р. і які були включені до податкового кредиту по податку на додану вартість за серпень 2007р. на суму податку на додану вартість 194776,00 грн., а заявлено до бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у звітному податковому періоді 208374,00 грн. Інші розрахунки з постачальниками були проведені в інші звітні періоди. Оплата кредиторської заборгованості за серпень 2007р. до розрахунку бюджетного відшкодування за вересень 2007р., а саме до рядка 3 „Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)” не включається. Позивач, в свою чергу, вказану суму завищив на 13598,00 грн. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно поданого Позивачем розрахунку, повинна бути в межах суми 194776,00 грн. Таким чином, оспорювань податкове повідомлення –рішення від 30.11.2007р. № 0000552300/0/395 є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Браво” зареєстроване розпорядженням Ічнянської районної державної адміністрації від 21.04.1999р. за адресою: м. Ічня, вул. Леніна, 19, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 045 120 0000 000007.
Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 05.05.1999р. (свідоцтво про реєстрацію № 33556814, видане ДПІ у Ічнянському районі).
Позивачем 20.09.2007р. до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2007р.
19.10.2007р. було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за версень 2007 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування за версень 2007 року. У відповідності з вищевказаними документами, Позивач визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 208374,00 грн.
На підставі направлення від 19.11.2007р. № 165, виданого ДПІ у Ічнянському районі, службовою особою Відповідача з 19.11.2007р. по 22.11.2007р. було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ „Торговий дім „Браво” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2007 року.
За результатами перевірки складено акт від 22.11.2007р. № 204/23-30148661.
Згідно висновку, викладеного у даному акті, перевіркою частково підтверджено заявлену ТОВ „Торговий дім „Браво” суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2007 року в сумі 194776 грн. На порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 –ВР „Про податок на додану вартість” із змінами та доповненнями ТОВ „Торговий дім „Браво” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на суму 13598 грн. Вказана сума повинна включатись до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).
Не погоджуючись з висновками перевірки, Позивач звертався до податкового органу з письмовими запереченнями (від 27.11.2007р. № 66) на акт перевірки.
Проте як вбачається з відповіді ДПІ у Ічнянському районі від 28.11.2007р. № 2273/10/23 на заперечення ТОВ „Торговий дім „Браво” на акт № 204/23-30148661 від 22.11.2007р. результатів виїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за період вересень 2007 року, податковий орган підтримав висновки, зроблені під час перевірки і вказав на безпідставне завищення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2007р. на суму 13598,00 грн.
На підставі акту перевірки від 22.11.2007р. № 204/23-30148661, Відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення від 30.11.2007р. № 0000552300/0/395, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 13598,00 грн. за вересень 2007 року.
Проте з такими висновками податкового органу суд не погоджується, виходячи з наступного:
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97 –ВР (надалі –Закон № 168/97 –ВР), бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 –ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 –ВР передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 –ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
У відповідності до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закон № 168/97 –ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
У п. п. 7.7.11 п. 7. ст. 7 Закону № 168/97 –ВР визначено коло осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, а саме:
а) особа, яка:
була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;
не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;
б) особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.
Оскільки нарахування позивачем податкового кредиту в сумі 208374,00 грн. відбулося внаслідок придбання (отримання) товарів, то відповідно до приписів підпункту “а” п.п. 7.7.11, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 –ВР позивачем правильно заповнено податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2007 року і він має право на отримання бюджетного відшкодування по даній декларації в сумі 208374,00 грн.
Суд вважає, що п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 –ВР пов'язує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування по податку на додану вартість з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаного товару у податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, коли фактично був отриманий товар: в цьому, попередньому чи іншому звітних податкових періодах і коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальником. Головна умова, щоб сплата податку на додану вартість була здійснена в періоді, що передує звітному.
Таким чином, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 13598,00 грн. за вересень 2007 року було здійснено без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Відповідачем належними засобами доказування не доведений факт правомірності зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 13598,00 грн. за вересень 2007 року шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення – рішення.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності з ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 1, 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст. ст. 2, 71, 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Ічнянськом районі від 30.11.2007р. № 0000552300/0/395, яким товариству з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Браво” (код 30148661) зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 13598 грн. 00 коп. за вересень 2007 року.
Стягнути з Державного бюджету України (Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Браво”, м. Ічня, вул. Леніна, 19 (р/р 2600131130 в Ощадбанку 3260 м. Ічня, МФО 343068, код 30148661) 03 грн. 40 коп. судового збору.
Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Постанова складена у повному обсязі 22 квітня 2008 року.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2008 |
Оприлюднено | 27.05.2008 |
Номер документу | 1634634 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні