Постанова

від 13.05.2008 по справі 9/224/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/224/15

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.05.2008                                                                                           № 9/224/15

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Сотнікова С.В.

 суддів:            Дзюбка П.О.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Перший заступник прокурора м.Чернігова

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.02.2008

 у справі № 9/224/15  

 за позовом                               Перший заступник прокурора м.Чернігова

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Українська деревообробна фабрика"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  зобов"язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.02.2008 р. по справі № 9/224/15 в позові відмовлено.

      Не погоджуючись із згаданим рішенням, Перший заступник прокурора м. Чернігова оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті оскарженого рішення всупереч положенням ст. 124 Конституції України та ст. 16 ЦК України місцевим судом не взято до уваги права Чернігівської СЕС на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, як органу, уповноваженого державою на здійснення нагляду за забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя на підконтрольних, територіальних об'єктах, тощо.

     В судовому засіданні представник Прокуратури доводи апеляційного подання підтримав, просив його задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити за наведених у поданні підстав. Представник позивача підтримав доводи апеляційного подання.

     Представник  відповідача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.       

      Заслухавши пояснення представників сторін та Прокуратури, розглянувши доводи апеляційного подання, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню за таких обставин.

      Так, 13.12.2007 р. Перший заступник прокурора м. Чернігова звернувся до господарського суду м. Києва в інтересах держави в особі Чернігівської СЕС з позовом до ТОВ  “Українська деревообробна фабрика” про зобов'язання останнього утриматись від проведення виробничої діяльності до усунення порушень вимог санітарного законодавства. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що перевіркою Чернігівської СЕС виявлено ряд суттєвих порушень санітарного законодавства  й постановою головного Держсанітарного лікаря м. Чернігова про застосування адміністративно-запобіжних заходів № 25 від 02.02.2007 р. роботу ТОВ "Українська деревообробна фабрика" тимчасово до усунення порушень вимог санітарного законодавства заборонено. Перевірками виконання згаданої постанови про застосування адміністративно-запобіжних  заходів,   проведеними   Чернігівською СЕС  07.02.2007  р.,   22.06.2007  р.,   27.08.2007 р. виявлено порушення   й факт невиконання згаданої постанови.   За   невиконання   постанови   виконавчого   директора   ТОВ   “Українська    деревообробна    фабрика”    Тарасенко    Л.В.     повторно    притягнуто адміністративне відповідальності. 02.10.2007 р. Чернігівською СЕС надіслано ТОВ “Українська деревообробна фабрика" листа щодо проведення опломбування підприємства 15.10.2007 р. у зв'язку з невиконанням постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів. 15.10.2007 р. опломбування не здійснено, оскільки 01.11.2007 р. ТОВ “Українська деревообробна фабрика" повторно відмовилось від припинення технологічного процесу та виведення працівників з виробничих приміщень, що унеможливило опломбування підприємства. До цього часу вищезгадану постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів не виконано, підприємство продовжує свою виробничу діяльність, тощо.

      Заявою від 15.01.2008 р. позивач уточнив вимоги, просив спонукати ТОВ   “Українська    деревообробна    фабрика” підготувати підприємство для опломбування : зупинити технологічне обладнання та забезпечити відсутність людей у виробничих приміщеннях підприємства.

     До матеріалів справи долучено відзив ТОВ   “Українська    деревообробна    фабрика” на позовну заяву, згідно якого на сьогодні всі виявлені недоліки усунуто товариством, тощо.         

       Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника Прокуратури м. Чернігова та представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази й положення  чинного законодавства, дійшов  висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні. Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, вимогами закону.      

      Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд посилався на те, що за матеріалами справи адміністративно-запобіжні заходи позивачем вжито на підставі ст. 42 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” № 4004-XII від 24.02.1994 р. (далі Закон № 4004). Разом з тим,  згідно п. 2.3 Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення), яку затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 67 від 14.04.1995 р. (далі Інструкція) тимчасова заборона - це встановлена посадовою особою держсанепідслужби заборона на певний період з визначеним терміном діяльності підприємства, виконання технологічних операцій або користування транспортом, якщо вони не відповідають вимогам санітарних норм, застоювання обмеження неможливе або воно не усуне ці порушення, але виконання порушником певних заходів дозволить досягти відповідності санітарних норм. Тимчасова заборона проводиться на підставі постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів, що виноситься відповідно до компетенції головним державним санітарним лікарем, його заступниками, а також іншими посадовими особами держсанепідслужби, які на те уповноважені керівниками відповідних служб. (п. 3.1. згаданої Інструкції). У відповідності до п. 3.4. Інструкції постанова підлягає виконанню в термін, зазначений в ній, а п.  3.14. Інструкції передбачено відповідальність винних осіб згідно чинного законодавства в разі невиконання постанови. Розділом 4 Інструкції встановлено, що виконання постанови може бути забезпечено шляхом опечатування або опломбування джерел енергії, сировини, приміщень, агрегатів, механізмів, засобів транспорту, тощо. Опечатування (опломбування) може здійснюватись : одночасно з винесенням постанови - у випадку встановлення факту заподіяння шкоди здоров'ю населення або реальної загрози заподіяння такої шкоди - як захід контролю її виконання.

Опечатування (опломбування) здійснюється за таким порядком:

негайно з моменту винесення постанови інформується будь-яким способом (телефонограма, телеграма тощо) власник (керівник) об'єкта;

адміністрації об'єкта пропонується припинити або зупинити відповідні технологічні процеси, при необхідності - вивести людей з приміщень тощо;

опечатування (опломбування) проводиться особою, яка здійснює нагляд за об'єктом, або іншою посадовою особою за дорученням особи, яка винесла постанову;

накладення печатки здійснюється в присутності представника адміністрації об'єкта шляхом наклеювання (вставки в контрольний замок) аркуша паперу відповідного розміру з відбитком круглої (гербової) печатки органу, установи або закладу держсанепідслужби;

накладення пломби здійснюється пломбіром з відбитком найменування органу, установи або закладу держсанепідслужби з дотриманням техніки безпеки в присутності представників адміністрації об'єкта;

пломби (печатки) накладаються таким чином, щоб відновлення робіт без їх порушення було неможливим;

після накладення пломби (печатки) складається акт про опечатування (опломбування) об'єкта .

       Відмова представника адміністрації від припинення технологічного процесу або виведення людей з приміщень розглядається як невиконання постанови посадової особи держсанепідслужби.

        Крім цього, п. 4.7. Інструкції передбачено : якщо при забезпеченні практичного виконання постанови посадова особа держсанепідслужби зазнає опір (активний чи пасивний), то вона має право звернутися по допомогу до працівників органів внутрішніх справ. У відповідності ж до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та  у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

        Наведеними положеннями закону визначено порядок прийняття рішень про адміністративно-запобіжні заходи та порядок забезпечення їх виконання. Тому, місцевим судом підставно визнано звернення до суду з даним позовом такими, що не передбачено чинним законодавством, адже законом надано право посадовим особам держсанепідемслужби самостійно вчиняти дії щодо забезпечення виконання постанови шляхом опечатування або опломбування джерел енергії, сировини, приміщень, агрегатів, механізмів, а у разі чинення опору здійснити ці дії за допомогою працівників органів внутрішніх справ. Тим більше, що адміністративне рішення державного органу, якщо воно не оскаржено і є чинним, повинно бути виконано. За таких обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку щодо безпідставності й необґрунтованості позовних вимог про спонукання ТОВ “Українська деревообробна фабрика” підготувати підприємство для опломбування, а саме : зупинення технологічного обладнання та забезпечення відсутності людей у виробничих приміщеннях підприємства, тощо.   

     Доводи апелянта щодо права Чернігівської СЕС на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, як органу, уповноваженого державою на здійснення нагляду за забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя на підконтрольних, територіальних об'єктах, не заслуговують на увагу за наведених причин. Крім цього, Чернігівською СЕС, як уповноваженого органу державної влади після 01.11.2007 р. - часу держання інформації відповідача про усунення недоліків не вчинено жодних дій  по перевірці цих відомостей, що не заперечувалось й представником позивача в засіданні суду апеляційної інстанції, хоча постановою позивача № 25 від 02.02.2007 р. надіслання інформації головному державному санітарному лікарю м. Чернігова про виконання постанови.

      За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційного подання не заслуговують на увагу, а подання –  не підлягає задоволенню.  Підстав для скасування рішення суду немає.      

     Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК  України,  Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційне подання Першого заступника прокурора м. Чернігова залишитибез задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 28.02.2008 р. по справі № 9/224/15   -  без змін.

     Матеріали справи №  9/224/15 повернути до господарського суду м. Києва.  

     Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Дзюбко П.О.

 16.05.08 (відправлено)