Рішення

від 21.04.2008 по справі 14/1649

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/1649

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" квітня 2008 р.Справа № 14/1649

За позовом малого підприємства „Крок” с. Кам'янка Городоцького району

до Комунального підприємства „Городоцьке бюро технічної інвентаризації” м.Городок

про визнання права власності

                   суддя Гладюк Ю.В.

представники :

від позивача : Гепалов Є.Б. –за дорученням від 28.02.08р.  

від відповідача:  не з'явився

Суть спору: Позивач в своєму позові просить визнати за ним право власності на

- приміщення контори, загальною площею 577,4 кв.м., літера по експлікації «А-2», що знаходиться за адресою Хмельницька область м.Городок, вул. Войкова,14,

-  приміщення прохідної, загальною площею 30,5 кв.м., літера по експлікації «Б-1», що знаходиться за адресою Хмельницька область, м.Городок, вул. Войкова,14/1,

-   приміщення боксів для стоянки техніки, загальною площею 312,9 кв.м., літера по експлікації «Д-1», що знаходиться за адресою Хмельницька область, м.Городок, вул. Войкова, 14/3,

- приміщення паливозаправочного пункту, загальною площею 5,8 кв.м., літера по експлікації   «3-1», що знаходиться за адресою  Хмельницька область,  м.Городок. вул. Войкова, 14/6,

-  приміщення піднавісу для стоянки техніки, загальною площею 315,1  кв.м., літера по експлікації «Є-1», що знаходиться за адресою Хмельницька область, м. Городок, вул. Войкова, 14/7,

-  приміщення складу ПММ, загальною площею 82,2 кв.м., літера по експлікації «И-1», що знаходиться за адресою Хмельницька область, м. Городок, вул. Войкова,14/8

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні, вказує що зазначене майно позивач придбав згідно протоколів проведення біржових торгів з продажу майна підприємства - банкрута на Південно-Західній універсальній товарній біржі від 08.11.06р.

На підставі даних протоколів позивач уклав з власником даних об'єктів –ВАТ „Городоцьке шляхобудівне управління №57” договір купівлі –продажу об'єктів нерухомого майна від 10.11.06р.

Відповідач відзив на позов не подав, свого повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, причини невиконання вимог суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не обґрунтований, а тому задоволенню не підлягає з наступних  підстав.

Відповідно до положень ст.16 Цивільного кодексу України та ст.ст.1,2 Господарського процесуального кодексу України особа звертається до суду за захистом порушеного права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що  власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Зазначеною статтею встановлено вичерпний перелік підстав для звернення особи з позовом про визнання права власності.

Позивач не надав жодного доказу наявність  хоча б однієї із зазначених обставин.

Також позивачем при зверненні до суду не враховано момент набуття права власності за договором визначений статтею 334 Цивільного кодексу України.

На підставі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Позов –це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд про захист порушеного, оспореного чи не визнаного права або законного інтересу.

Позов, в тому числі про визнання права власності, характеризується наявністю спору між сторонами щодо цього права.  Тобто вимога про визнання права власності може ґрунтуватись лише на спірних правовідносинах і не пов'язана з вимогою про встановлення факту, адже вимога про встановлення факту  виключає спірність правовідносин.

Одним з елементів позову є підстава позову. Зокрема підставою позову є частина позову, яка відображає обставини, яким позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов. До так званих активних підстав позову належать підстави, які стверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладені певні обов'язки.

Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення або утвердження за собою права, яке йому не належить.

Відповідач не перебуває з відповідачем  в матеріальних відносинах, а тому не може а ні визнавати право позивача, а ні заперечувати цього права. В силу покладених на нього обов'язків, за наявності визначених правоустановчих документів він лише повинен вчинити дії щодо реєстрації відповідного права на нерухоме майно.

При цьому суд виходить з того, що положення вказаних вище норм не суперечить визначенню поняття „реєстрація речових прав  на  нерухоме  майно  та  їх обмежень” наведеного в ст. 2 Закону„Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” згідно якого державна реєстрація речових прав  на  нерухоме  майно  та  їх обмежень, це  офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

З наведеного визначення слідує лише те, що проведення реєстрації речового права на майно є офіційним визнанням і підтвердженням  державою відповідного факту. Проте така реєстрація може проводитьсь лише у встановленому порядку та на підставі правоустановчих документів.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.  82 –85  Господарського процесуального кодексу України,   

в и р і ш и в :

В позові відмовити.  

                              Суддя