Постанова

від 12.05.2008 по справі 42/520

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/520

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.05.2008                                                                                           № 42/520

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря:            

 За участю представників:

 від позивача - Лисак Т.Г. – представник (дов. №1/274 від 12.02.2008);

 від відповідача - Говоровський С.Ф. – директор;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехнології-2005"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.02.2008

 у справі № 42/520  

 за позовом                               Державне підприємство "Добропіллявугілля"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехнології-2005"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення,

 Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2008 розгляд справи було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.02.2008 позов Державногопідприємства “Добропіллявугілля” задоволено повністю; за рішенням підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецтехнології – 2005” на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля” 134 166,62 грн. штрафу, 2 299,99 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрспецтехнології – 2005”, не погоджуючись із рішенням Господарського суду м. Києва у даній справі, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

          На виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 31.03.2008 Державне підприємство “Добропіллявугілля” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення господарського суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування у суду відсутні.

          У судовому засіданні, яке мало місце 21.04.2008, представник відповідача надав письмове клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, обґрунтовуючи його тим, що питання зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом в кожному випадку індивідуально, з урахуванням конкретних обставин. В даному випадку, відповідач просить врахувати добросовісність боржника (відповідача), про що свідчить сплата ним пені у розмірі 95 883,30 грн. за прострочення поставки товару позивачу, а також скрутне фінансове становище. З урахуванням цих обставин, просить апеляційний господарський суд зменшити розмір неустойки (штрафу) з 134 166,62 грн. до 50 000,00 грн.

          Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок розгляду апеляційною інстанцією скарги (подання), а саме: апеляційні інстанції переглядають справи за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

          Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

          04.04.2007 між Міністерством вугільної промисловості України, Державним підприємством „Добропіллявугілля” та ТОВ „Укрспецтехнології-2005” по результатам відкритих торгів, які відбулися 14.03.2007 укладено договір про закупівлю №02-01/1-168, згідно з преамбулою якого Міністерство вугільної промисловості України за договором є замовником, ДП „Добропіллявугілля” є платником (надалі позивач), ТОВ „Укрспецтехнології-2005” є виконавцем (надалі відповідач).

          Предметом вказаного договору є комбайн прохідницький середнього типу КСП-32 з перевантажувачем на конвеєр, який, виконавець (відповідач) зобов'язується передати у власність платнику (позивачу), а платник зобов'язується прийняти та здійснити оплату за товар (п. 3.1. договору).

          Загальна вартість товару за цим договором складає 1 916 666,00 грн. (п. 3.2. договору).

          Відповідно до п. 4.1. договору доставка товару здійснюється на умовах DDP (склад вантажоодержувача) протягом 90 днів з моменту отримання грошових коштів на р/р виконавця (відповідача) (згідно правил ІНКОТЕРМС).

          Пунктом 10.1. договору передбачені штрафні санкції за порушення відповідачем умов договору (строків поставки товару) в розмірі 0,1% вартості товару з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення від суми непостачання або недопостачання товару за кожний день, а за прострочення понад 30-ти днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

          Як вбачається з матеріалів справи позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням №559 від 26.06.2007 грошові кошти у розмірі 1 916 666,00 грн. (вартість товару за договором №02-01/1-168).

          Державне підприємство “Добропіллявугілля” звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецтехнології – 2005”    229 999,92 грн. – штрафних санкцій за порушення строків поставки товару за договором №02-01/1-168. Підставами для звернення із даною позовною заявою стало порушення відповідачем, встановлених п. 4.1. договору строків поставки позивачу товару на 50 днів. Умовами договору встановлено, що за порушення термінів поставки відповідач (за договором виконавець) сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення від суми непостачання або недопостачання товару за кожний день, а за прострочення понад 30-ти днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Таким чином, штрафні санкції у розмірі 229 999,92 грн. складаються з: пені у розмірі 95 883,30 грн. (1 916 666,00 грн. х 0,1% х50); 134 166,62 грн. (1 916 666,00 х 7%).

          Під час розгляду даної справи місцевим господарським судом, відповідач сплатив позивачу пеню у розмірі 95 833,30 грн. за порушення строків поставки товару за договором №02-01/1-168, про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №20 від 18.02.2008.

Господарським судом м. Києва прийнято оскаржуване рішення, яким провадження у даній справі щодо стягнення з відповідача 95 833,30 грн. пені припинено на підставі п. 1№ ст. 80 ГПК у зв'язку із оплатою відповідачем вказаної суми, в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 134 166,62 грн. – позов задоволено.

          Рішенням мотивоване тим, що: оскільки товар відповідачем було поставлено з порушенням встановленого договором строку, доказів поважності причин прострочення поставки товару відповідач не надав, з відповідача підлягає стягненню, згідно з п. 10.1. договору 134 166,62 грн. штрафу.

          Відповідно до чч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Статтями 230, 233 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

          Пунктом 3 ст. 83 ГПК України закріплено право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторін, що порушили зобов'язання.

          Відповідно до приписів п. 1 Оглядового листа Вищого арбітражного суду України від 30.05.2001 №01-8/637, при вирішенні питань про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний (господарський) суд повинен оцінити чи є даний випадок винятковим, а також виходити з інтересів сторін, що заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, наслідків порушення договору, майновий стан сторін, тощо.

Статтею 38 ГПК України передбачений обов'язок господарського суду витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи подане представником відповідача клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 50 000,00 грн. зокрема з підстав скрутного фінансового становища відповідача, про що зазначалося вище, ухвалою апеляційного господарського суду від 21.04.2008, в порядку ст. 38 ГПК України, від відповідача витребувалися підтверджуючі документи.

07.05.2008 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення з додатками, які досліджувалися у даному судовому засіданні, в яких останній просив суд врахувати наступні обставини: прибуток відповідача за договором №02-02/1-168 склав 1% від суми контракту, що дорівнює 19 166,67 грн.; оскільки відповідач прострочив строк постачання товару за вказаним договором, він вже сплатив позивачу 95 833,30 грн. штрафних санкцій, що в декілька разів перевищує саму суму прибутку; відповідач вживає усіх можливих заходів для покращення свого фінансового становища, однак на сьогодні воно залишається скрутним. На підтвердження своїх тверджень, відповідач надав ряд документів, зокрема: довідку ВАТ „Райффайзен банк Аваль” про залишки на рахунках станом на 05.05.2008, із якої випливає, що станом на вказану дату залишок на рахунку відповідача, відкритому в даному банку, становить 128,56 грн.; довідку ВАТ „Райффайзен банк Аваль” про обороти по рахунку відповідача за період з 01.04.2008 по зо.04.2008, із якої вбачається, що  дебетові обороти становлять 770,18 грн., кредитові – 0,00 грн.; декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року; розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень місяць 2008 року разом з додатком; звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 квартал 2008 року; розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2008 року; розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал 2008 року.

          В судовому засіданні 12.05.2008 представник позивача надав пояснення, з приводу, зокрема, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, поданого останнім в судовому засіданні 21.04.2008. В своїх поясненнях позивач зазначає, зокрема, що ДП „Добропіллявугілля” є збитковим, має дуже суттєвий борг перед органами пенсійного фонду та податкової служби, однак це не звільняє його від сплати боргів, а тому, за таких обставин посилання позивача на його скрутний фінансовий стан є недоцільним. На підтвердження своїх тверджень, позивач надав наступні документи: звіт про фінансові результати за 1 квартал 2008 року; баланс станом на 31 березня 2008 року; довідку за підписом директора з економіки і фінансів ДП „Добропіллявугілля” та головного бухгалтера вказаного підприємства про те, що 1 квартал 2008 року ДП „Добропіллявугілля” закінчили з чистим збитком в розмірі 36 823,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 4і ГПК України, сторони за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх та додатково надані сторонами документи (докази) в порядку ст. 43 ГПК України, керуючись приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та Оглядового листа Вищого арбітражного суду України від 30.05.2001 №01-8/637, враховуючи сплату відповідачем позивачу пені у розмірі 95 833,30 грн. за порушення строків поставки товару, а також той факт, що стягнення з відповідача у повному обсязі штрафних санкцій у розмірі 134 166,62 грн. штрафу призведе ще до більшого ускладнення тяжкого фінансового становища відповідача, приймаючи до уваги і фінансове становище позивача, а також розмір збитків позивача, з яким останній закінчив перший квартал 2008 року, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи достатньо підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення суми штрафу, у зв'язку з чим позов в частині стягнення з відповідача штрафу підлягає задоволенню в сумі 67 083,31грн.

          Керуючись статтями  99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2008 у справі №42/520 змінити, виклавши другий та третій абзаци резолютивної частини рішення в наступній редакції:

“Позов Державного підприємства “Добропіллявугілля” Донецької області в іншій частині задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецтехнології-2005” (04053, м. Київ, вул. Воровського, 36, код ЄДРПОУ 33603245) на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля” (85000, Донецька область, м. Добропілля, пр-т Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 32186934)                 67 083,31 грн. штрафу,   2299,99 грн. витрат по сплаті державного мита,    118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

          2. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

          3. Витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрспецтехнології – 2005”.

4. Справу №42/520 передати до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 14.05.08 (відправлено)