Постанова

від 22.04.2008 по справі 40/412-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

40/412-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 квітня 2008 р.                                                                                    № 40/412-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  –головуючого,

Є. ЧерновВ. Цвігун

ТОВ "Харків-Капітал"Чурсина В.В. –(дор. № 11 від 14.01.2008)

розглянув касаційну скаргуТОВ "Харків-Капітал"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 року

у справі№ 40/412-07 господарського суду Харківської області

за позовомТОВ "Харків-Капітал"  

доХарківської міської ради

про розірвання договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2007 (суддя: П.Хотенець) в позові про розірвання договору оренди землі від 11.05.2005 та визнання його таким, що припинив дію з моменту фактичного припинення користування земельною ділянкою відмовлено.  

Рішення господарського суду мотивовано приписами ст. 32 Закону України "Про оренду землі" відповідно з якими на вимогу однієї із сторін договір  оренди  землі  може  бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та  умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України та тими обставинами, що позивачем не надано доказів порушення зазначених вимог закону та умов договору оренди.  

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 (судді: М.Токар, В.Івакіна, В.Сіверін) рішення господарського суду першої інстанції скасовано, провадження припинено з підстав, визначених ст. 80 ГПК України, а саме за відсутністю предмету спору.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тими обставинами, що предметом спору є договір оренди земельної ділянки, строк дії якого визначено до 01.12.2007, тобто на момент прийняття рішення господарським судом Харківської області від 12.12.2007 строк дії спірного договору закінчився, отже предмет спору відсутній.

ТОВ "Харків-Капітал"  в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити, договір оренди землі від 11.05.2005 розірвати з моменту фактичного припинення користування земельною ділянкою.

В обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на те, що судами не надано належної оцінки фактичним обставинам справи, а саме, що з 01.06.2006 скаржник припинив фактичне користування земельною ділянкою, суд не звернув уваги, що за умовами спірного договору перехід права власності на розташовані га землі споруди є підставою для розірвання договору, суд не надав оцінки обставинам звернення до відповідача нового власника нерухомості щодо оформлення права користування землею, скаржник фактично несе збитки, сплачуючи за земельну ділянку, якою не користується.  

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення скаржника, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, між ТОВ "Харків-Капітал" та Харківською міською радою був укладений договір оренди землі від 11.05.2005.

Метою оренди земельної ділянки була експлуатація будівель автозаправної станції, належної позивачу на праві приватної власності.

01.06.2006 позивач передав автозаправну станцію у власність фізичній особі Лаврентьєвій А.О. за умовами договору купівлі-продажу.

06.06.2006 позивач звернувся до відповідача з пропозицією розірвати договір оренди земельної ділянки від 11.05.2005.

Відповідно до п. 40 договору перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будівель.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та  умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Касаційна інстанція погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо не доведення визначених законом та договором підстав для розірвання договору, а згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність умов, передбачених ст. 32 Закону України "Про оренду землі", правомірно відмовивши в позові.

Одночасно касаційна інстанція зазначає про відсутність визначених законом підстав для припинення провадження у справі та неправильність висновку апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Статтею 16 ЦК України припинення правовідношення визнано одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи те, що позивач подав позов про розірвання договору з моменту припинення фактичного користування земельною ділянкою, касаційна інстанція приходить до висновку, що апеляційний господарський суд припиняючи провадження, усунувся від встановлення факту припинення правовідношення з певного моменту, наявність підстав для такого припинення, наявність підстав для захисту права позивача у обраний ним спосіб. При цьому, закінчення строку спірного договору не було перешкодою для вирішення спору та захисту права в обраний позивачем спосіб, тому апеляційний господарський суд безпідставно дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у даній справі, ухилившись від  вирішення  спору по суті відповідно до ст. 82 ГПК України.

Відповідно ж до приписів ст.111-7 ГПК України касаційна інстанція переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і лише на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи та їх власну оцінку скаржником, вказівка на невірність висновків суду спрямована на їх переоцінку, аналіз доказів у справі, встановлення інших обставин та надання їм оцінки, що виходить за визначені процесуальним законом межі касаційного перегляду справи.    

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.6 ст. 1119, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

          Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 у справі            № 40/412-07 господарського суду Харківської області скасувати.

          Рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2007 залишити в силі.

          Витрати по сплаті державного мита, в тому числі за перегляд судових рішень в касаційному порядку, віднести на позивача. Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий                                                                                                                     В. Овечкін          

судді                                                                                                                                 Є. Чернов

                                                      В. Цвігун