Рішення

від 12.05.2008 по справі 4/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "12" травня 2008 р.Справа №  4/108

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/108

за позовом: Асоціації “Насіння Кіровоградщини” м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Кульги   Сергія Миколайовича м. Олександрія  Кіровоградської  області

про стягнення 15382 грн. 71 коп. заборгованості.

Представники сторін :

від позивача: Новосад М.М., наказ №3 від 23.03.2001 року;

від відповідача: участі не брали. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені у відповідності до вимог Інструкції з діловодства  в господарських судах України. Рекомендоване поштове відправлення № 2954149 вручене відповідачу 10.04.2008 року.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення боргу в розмірі 15382 грн. 71 коп. за поставлене на умовах товарного кредиту насіння, з яких 9000 грн. сума основного боргу, втрати від інфляції 2709 грн. 59 коп., проценти річних 395 грн. 01 коп., пеня 2106 грн. 74 коп. та проценти за користування грошовими коштами в розмірі 1053 грн. 37 коп. та судових витрат з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Кульги   Сергія Миколайовича м. Олександрія Кіровоградської області.

Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити повністю.

Відповідач відзив на позов не подав. Позовної вимоги письмово не заперечив, своє процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Доказів погашення заборгованості відповідач не представив.

Розглянувши матеріали справи на підставі ст. 75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                              ВСТАНОВИВ:

Правовідносини між учасниками спору виникли на підставі укладеного 12.05.2006 року договору № 6 товарного кредиту (в подальшому договір), предметом якого сторони визначили проведення господарських операцій по купівлі - продажу 500 кг насіння соняшнику Еней вартістю 7200 грн. та 300 кг. насіння соняшника Світоч вартістю 4185 грн. на загальну суму 13662 грн. включаючи ПДВ.

В результаті вільного волевиявлення сторони прийшли до згоди та встановили строк проведення оплати за отриманий товар на умовах товарного кредиту до 14.10.2006 року.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу за видатковою накладною № 194 від 12.05.2006 року через уповноваженого Кульгу С.М. (паспорт серії ЕА № 830545 від 17.04.2001 року виданий Світловодським МРВ УМВС в Кіровоградській області) передбачений умовами договору товар на загальну суму 13662 грн. Відповідач отримав товар повністю, без будь - яких заперечень чи зауважень та провів часткову оплату отриманого товару шляхом проведення двох платежів на розрахунковий рахунок позивач на загальну суму 4662 грн., а решту платежу на суму 9000 грн. не оплатив, у зв'язку з чим починаючи з 15.10.2006 року вказаний  платіж набув статусу заборгованості.

За прострочення оплати згідно до п. 4 договору передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення до повного погашення заборгованості, але не більше 2-х облікових ставок Національного банку України. Заявлені позивачем претензії щодо погашення заборгованості залишені відповідачем без реагування.   

Проаналізувавши правовідносини, що склались між сторонами спору та надавши їм юридичну оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з відповідача необхідно стягнути суму основного боргу в розмірі 9000 грн.

Висновок про обґрунтованість позовних вимог та необхідність поновлення порушеного права позивача  суд робить на підставі наступного.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в договорі та накладній.

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання насіння про ціну з ПДВ.

Позивач передав майно на всю суму, а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач вимоги позивача в частині основного боргу в розмірі 28500 грн. фактично визнав, оскільки акт звірки заборгованості, доказів належного виконання зобов'язання суду не надав. Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив.

Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг 9000 грн. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає 9000 грн. Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Поряд з цим, на підставі припису ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають до задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача втрати від інфляції за період з листопада 2006 року по лютий 2008 року включно в розмірі 2390 грн., оскільки боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого рівня інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлену позивачем до стягнення суму втрат від інфляції в розмірі 2709 грн. 59 коп. суд визнає не обґрунтованою та такою, що підлягає до часткового задоволення, оскільки при проведенні розрахунку позивачем безпідставно враховано до періоду заборгованості 16 днів жовтня 2006 року в той час, коли втрати від інфляції повинні нараховуватись лише за повний місяць, тобто у відповідності до розрахунку індексу інфляції за повний місяць, а не за його частину.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають до стягнення також три проценти річних в розмірі 395 грн. 01 коп. за 534 дні прострочення платежу.

Крім того, згідно до умов п. 4 Договору підлягає до стягнення пеня в розмірі 2106 грн. 74 коп. За приписом ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1          Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Отже, норми Господарського кодексу є спеціальними щодо встановлення відповідальності по грошових зобов'язаннях суб'єктів господарювання.

Частина 1 ст. 231 Господарського кодексу України має імперативний характер і встановлює, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 спеціального Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002 р. № 9221-ІІІ), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений  статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, зміст пункту  4 договору купівлі - продажу  , який передбачає наслідки несвоєчасної оплати продукції покупцем та встановлює пеню у розмірі 0,5 % від суми договору за кожний день прострочки, є таким, що суперечить чинному законодавству. Однак, господарським судом приймається до уваги, що сторони фактично в редакції цього пункту договору привели його у відповідність до законодавства посиланням на обмеження розміру не більше подвійної облікової ставки НБУ і в такому вигляді він відповідає вимогам вказаних раніше нормативних актів.

Таким чином, на думку господарського суду до стягнення може бути визначена лише пеня, яка нарахована у відповідності до вимог вказаних нормативних актів, тобто виходячи з розміру, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, тобто 8% у відповідні періоди.

При цьому господарський суд враховує, що в період коли позивачем заявлено вимоги про стягнення пені згідно до Постанови НБУ від 06.06.2006 року №14-011/1373-6039 була визначена облікова ставка в розмірі 8%.

Відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань регулюється спеціальним законом, який передбачає стягнення лише пені, розмір якої обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України. З даною нормою Закону кореспондується стаття 343 Господарського кодексу України, згідно з пунктом 2 якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та стаття 231 Господарського кодексу України, пунктом 6 якої встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Натомість, господарський суд не погоджується із заявленими до стягнення процентами за користування грошовими коштами в розмірі 1053 грн. 37 коп., оскільки стягнення з відповідача 3 процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами призведе до безпідставного стягнення з відповідача за одне правопорушення 2 видів процентів річних.

Таку правову позицію викладено в Постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.06.2007 року по справі № 4/84.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь позивача 138 грн. 92 коп. державного мита та 106 грн. 56 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст.. 11, 526, 639, 655, 691 ЦК України ст. ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Кульги Сергія Миколайовича, м. Олександрія Кіровоградської області, вул. 6-го грудня, 138, кв. 110 (юридична адреса), поштова адреса: м. Олександрія вул. Будьонного, 1 (р/р невідомі, паспорт серії ЕА № 830545, виданий Світловодським МРВ України в Кіровоградській області 17.04.2001 року) на користь Асоціації “Насіння Кіровоградщини”, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84 (р/р 26006301331596 в Промінвестбанку м. Кіровограда, МФО 323301, код ЄДРПОУ 23099389) суму заборгованості в розмірі 9000 грн., втрати від інфляції в розмірі 2390 грн., три проценти річних в розмірі 395 грн. 01 коп., пеню в розмірі 2106 грн. 74 коп. на загальну суму 13891 грн. 75 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 138 грн. 92 коп., а також втрати від сплати за забезпечення інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 106 грн. 56 коп.

Наказ видати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                                    Ю.І. Хилько