Постанова

від 24.04.2008 по справі 22/448-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/448-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2008                                                                                   Справа № 22/448-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.   

при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача -  Торхов Д.О., юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 91- 4016 від 21.12.07;

від відповідача 1 -  Шляєв І.В., юрисконсульт, довіреність № 63 від 01.01.08;

від відповідача 2 -  Маєвська В.М., юрисконсульт, довіреність № 09-18/1319  від 28.12.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 28.02.08р.   у справі № 22/448-07

за позовом   відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь

до   1- державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

    2- відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області

про  стягнення 835 грн. 01 коп.

 ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 24.04.2008 року, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів”, м. Нікополь звернулося з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь про стягнення 885,01 грн. вартості недостачі коксового горішку по залізничним накладним № 49265574, 49265575.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2008 року по справі № 22/448-07 (суддя Пуппо Л.Д.) позовні вимоги задоволені повністю за рахунок вантажовідправника, оскільки, як вважає суд першої інстанції, перевезення було справним, що підтверджується комерційними актами.

Не погодившись із рішенням, відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відносно нього відмовити, посилаючись на  наступні обставини.

Залізниця прийняла від вантажовідправника вантаж в тій кількості, яка зазначена у накладних.

Навантаження та розміщення коксового горішку було виконано відповідно до розділу ІІ параграфів 3, 6, 7, 8 Технічних умов, про що зазначено у накладних, отже і не могло бути “холмообразною”.

Комерційні акти складені без наявності заявки на їх складання, у зв”язку з чим вони не мають доказової сили.

Позивачем безпідставно у розрахунок позову включений залізничний тариф за перевезення.

Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів” вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Державне підприємство “Придніпровська залізниця” також вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору № ДУК-03/06-10-р/2388 від 23.05.2006 року, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест холдінг”, на адресу позивача від відкритого акціонерного товариства “Металургій комбінат “Азовсталь” (відповідача –2) надійшли два вагони № 65227902, 65288169 по залізничним накладним № 49265575, 49265574 з коксовим горішком.

Отриманий вантаж позивачем оплачений повністю.

У розрахунок позову позивачем не включений залізничний тариф.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти  сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини 1 пункту 4 Правил складання актів, затверджених  наказом Міністерства транспорту України 28.05.02 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02 № 567/6855, комерційні акти складаються на місцях загального користування –у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Згідно до пункту 12 Правил видачі вантажів (статті 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг, на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевіряються навалом та насипом і прибули без ознак втрати. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і в одержувача, ці вантажі видаються без перевірки.

Видача вантажу вантажоотримувачу здйснювалась відповідно до статті 52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу. При цьому виявлена недостача, що підтверджується комерційними актами БН № 751118/59 від 27.03.2007 року, БН № 751115/56 від 27.03.2007 року.

Згідно до пункту 9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 року № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року № 567/6855 у комерційному  акті детально описується стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбережність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбережності вантажу, багажу чи вантажообагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбережності або про вину відправника і залізниці не вносяться.

У комерційному акті зазначається чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Відповідно до комерційного акту від 27.03.2007 року БН № 751118/59 у вагоні № 65288169 вантажу менше на 900 кг. Навантаження у вагоні пагорбоподібне, “шапкою” вище рівня бортів на 10-30 см, вантаж не маркований. Вагон бездверний, замість дверей справні торцеві стінки, люки зачинені. Слідів втрати та витікання не було.

Відповідно до накладної № 49265574, за якою прибув вказаний вагон,  вантаж завантажений відповідно до частини 1 пунктів 3, 6, 7, 8, ТУ-Р-ІІ.

Параграфом 3 Розділу ІІ “Технічних умов навантаження і кріплення вантажів” встановлено, що незалежно від роду вантажу, який має дрібні фракції, його поверхня після навантаження на відкритий рухомий склад повинна бути розрівнена, а  при необхідності і уплотнена.

Відповідно до комерційного акту від 27.03.2007 року БН № 751115/56 по накладній № 49265575 у вагоні № 65227902 вантажу менше на 1100 кг. Навантаження пагорбоподібне, шапкою вище бортів на 10-30 см, вантаж не маркований, люки і двері щільно зачинені, слідів втрати і витікання вантажу не було.

У вищезазначених комерційних актах вказано, що навантаження  у вагонах є пагорбоподібне. Оскільки, в комерційних актах не зазначено причини виникнення пагорбів на поверхні вантажу (чи неправильне навантаження, чи з інших причин), колегія суддів вважає, що зі змісту комерційних актів не можливо виключити можливість доступу сторонніх осіб до вантажу, так як пагорби могли виникнути в результаті крадіжки. Отже,  відповідальність  за недостачу по даним комерційним актам повинна бути покладена на залізницю.

Відповідно до статті 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Статтею 134 Статуту залізниць України передбачено, що претензії до залізниць про недостачу можуть бути заявлені протягом шести місяців, який обчислюється з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу.

Відповідно до пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності? про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Комерційні акти складені 27.03.2007 року, з позовом позивач звернувся 21.11.2007 року, тобто з пропуском позовної давності, про що відповідач зазначив, і просив застосувати позовну давність у відзиві на позовну заяву (а.с. 37-38).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про покладення відповідальності на вантажовідправника, у зв”язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2008 року по справі № 22/448-07 підлягає скасуванню, а в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено в зв”язку зі спливом строку позовної давності.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на позивача.

На підставі викладеного? та, керуючись статтями 49, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2008 року по справі № 22/448-07 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь на користь відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області 51,0 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                           О.М.Лисенко

Суддя                                                                                 О.М.Виноградник

Суддя                                                                                 О.В.Джихур