Рішення

від 22.04.2008 по справі 2/88пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/88пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.04.08 р.                                                                                                     Справа № 2/88пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп” м. Донецьк

до відповідача 1: Виконавчий комітет Донецької міської ради м. Донецьк  

до відповідача 2: Донецька міська рада м. Донецьк

про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю “Темп” право на набуття земельної ділянки в оренду для розміщення адміністративно-офісної будівлі з підземним паркінгом по вул. Щорса, 40, Ворошиловського району м. Донецька, орієнтовною площею 0,1940 га, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Законом України “Про оренду землі” та Земельним кодексом України в редакції чинних на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп” з заявкою  до Донецького міського голови.

За участю

представників сторін

від позивача:      Єнін Б.Ю. – за довір.

від відповідача 1:   Головченко О.І. – за довір.

від відповідача 2:   Головченко О.І. – за довір.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп" м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк та Донецької міської ради м. Донецьк про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю “Темп” право на набуття земельної ділянки в оренду для розміщення адміністративно-офісної будівлі з підземним паркінгом по вул. Щорса, 40, Ворошиловського району м. Донецька, орієнтовною площею 0,1940 га, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Законом України “Про оренду землі” та Земельним кодексом України в редакції чинних на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп” з заявкою  до Донецького міського голови.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність права на отримання земельної ділянки орієнтовною площею 0,1940 га в оренду на умовах та в порядку, передбачених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявкою до Донецького міського голови. Як на правову підставу позову посилається на ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України “Про оренду землі”, ст. 58 Конституції України.  Крім того, позивач стверджує про те, що на спірній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна, який належить йому на праві власності  

Виконавчий комітет Донецької міської ради проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву від 22.04.2008р. № 01/15-2417 вказує, що виконавчий комітет Донецької міської ради не є органом, уповноваженим укладати договори оренди земельної ділянки у відповідності до рішення Донецької міської ради “Про відміну рішення міської ради від 24.06.2005р. № 20/16” від 28.03.2008р. № 18/12 повноваження виконавчого комітету Донецької міської ради по укладанню договорів оренди земельної ділянки були вилучені та передані Донецькій міській раді.

Донецька міська рада проти задоволення позову заперечує у відгуку на позовну заяву від 22.04.2008р. № 01/15-2415 вказує, що внаслідок внесення змін Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах. Крім того вважає, що позивач не отримав офіційної відмови від Донецької міської ради, тому не має предмету спору, а провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

31.07.2001р. між позивачем та Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області був укладений договір купівлі-продажу № 3941. За цим договором позивач набув право власності на будівлю колишнього гуртожитку (фундамент будівлі з підвалом площею 216,5 м2 та прилегле асфальтове покриття площею 20 м2), яка розташована за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 40, що підтверджується свідоцтвом про власність № 2453 від 09.10.2001р.

13.03.2006р. позивач звернувся до Донецького міського голови з заявою                    № 79 про надання в оренду земельної ділянки для розміщення об'єкту адміністративної офісної споруди за адресою: м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Щорса, 40 (поблизу перетину з пр. Б. Хмельницького), загальною площею настройки 1940м2 строком на 10 років.  

Візою Донецького міського голови питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки було передано на розгляд постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів.

15.06.2006р. постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів позивачу було надано акт вибору земельної ділянки, в якому зазначено, що земельна ділянка орієнтованою площею 0,194 га по вул. Щорса (на перетині з пр. Б. Хмельницького) в Ворошиловському районі м. Донецька є придатною для проектування та будівництва адміністративної будівлі.

15.11.2006р. виконавчим комітетом Донецької міської ради було прийнято рішення № 670/2 "Про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю "Темп" місця розташування адміністративної споруди з підземною автомобільною стоянкою та гостевої автомобільної стоянки та дозвіл розробки проекту землеустрію по вулиці Щорса (на перетині з проспектом Б. Хмельницького) в Ворошиловському районі”.

Згідно до матеріалів справи позивачем були отримані наступні дозволи державних органів та органів місцевого самоврядування на розміщення зазначеного об'єкту:

- висновок Головного управління містобудування і архітектури від 31.05.2006р. №01/14-2142, від 15.06.2007р. № 01/14-3257;

- висновок Центрально-Донецької регіональної державної екологічної інспекції від 26.04.2006р. № 37/658;

- висновок Донецького міського управління земельних ресурсів від 12.05.2006р. № 01/35-2131;

- висновок Управління МВС України в Донецькій області від 19.04.2006р. № 9/413-дн;

- висновок Управління культури Донецької обласної державної адміністрації Донецький обласний краєзнавчий музей від 20.03.2006р. № 394;

- висновок Головного управління МНС України в Донецькій області від 25.04.2006р. № 12/1/2262.

Крім того, між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Темп”, як Інвестором (Забудовником) було укладено договір резервування земельної ділянки № рс 4/337 від 20.11.2006р.

Предметом зазначеного договору є зобов'язання Виконавчого комітету Донецької міської ради не надавати зарезервовану земельну ділянку іншим юридичним та фізичним особам, а інвестор (забудовник) зобов'язується сплачувати передбачені договором кошти, розробити за період резервування проект будівництва та звернутися до виконкому Донецької міської ради із клопотанням про надання цієї земельної ділянки.

Згідно до п. 2 позивач зарезервував земельну ділянку загальною площею 0,1940га для розміщення об'єкту адміністративної будівлі з підземною автостоянкою по вул. Щорса в Ворошиловському районі м. Донецька.

Відповідно до пункту 4 цього договору, термін резервування узгоджений сторонами на строк – з моменту підписання й до державної реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки.

Із змісту умов договору - розділів 10-11 вбачається, що сторони узгодили право позивача на користування земельною ділянкою, яка є предметом цього договору, за цільовим призначенням.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання договірних відносин зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп”.

Із матеріалів справи та пояснень сторін у судовому засіданні встановлено, що будь-яких заперечень чи відмов при узгодженні місця розташування земельної ділянки та розміщенні багатоповерхових секційних житлових будинків, які визначені рішенням виконкому Донецької міської ради від 15.11.2006р. на адресу позивача не надходило.

Проте, відповідно до матеріалів справи листом від 07.04.2008р. № 01/17-56 Донецька міська рада повідомила позивача про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки з огляду на те що, внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права на отримання земельної ділянки в оренду для розміщення об'єкту адміністративної будівлі з підземним паркінгом по вулиці Щорса, 40, в Ворошиловському районі м. Донецька загальною площею 0,1940 га шляхом укладання прямого договору оренди з відповідачем в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявкою до Донецького міського голови.

Вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно  до матеріалів справи позивач на підставі договору купівлі – продажу від 21.01.2001р. № 3941 на праві власності володіє будівлею колишнього гуртожитку (фундамент будівлі з підвалом площею 216,5 м2 та прилегле асфальтове покриття площею 20 м2), яка розташована за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 40. Зазначене підтверджується свідоцтвом про власність № 2453 від 09.10.2001р.

Споруда якою володіє позивач на праві власності знаходиться на спірній ділянці.

Згідно до присів ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщена на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.  

Враховуючи вище викладене, позивач є законним користувачем земельної ділянки право на яку засновано на вимогах закону в наслідок переходу до позивача права власності на зазначену вище споруду.

Приписами ст. 103 Земельного кодексу визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).  

Отже право позивача на набуття в оренду спірної земельної ділянки забезпечується також його зобов'язанням, як суміжного землекористувача, які визначаються законом.  

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

У відповідності із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Згідно з рішенням від 28.03.2008р. №18/12 повноваження по укладанню договорів оренди земельної ділянки передані Донецькій міській раді.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин, у тому числі надання земельної ділянки в оренду, вирішується відповідно до закону.

Згідно норм ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст.ст. 12, 122 Земельного кодексу України, міська рада, як суб'єкт прав комунальної власності на землю, має право володіння, користування і розпорядження землями комунальної власності.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

В силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради, як це передбачено ст.123 Земельного кодексу України.

Таким чином, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до Донецького міського голови, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Внаслідок внесення змін Законом України від 28.12.2007р. N107-VI до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, має здійснюватись виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Приписами ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно до рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 норми ст.58 Конституції України можуть розповсюджуватись на юридичні особи.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст.152 Земельного кодексу України.

Приписами вказаною статтею захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до Донецького міського голови в передбаченому законодавством порядку з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду з наданням для цього всіх необхідних документів.

З пояснень сторін, рішення про надання або відмову в наданні спірної земельної ділянки в користування позивачу не приймалося. Про неможливість оформлення матеріалів для укладання договору оренди на протязі 2006-2007 років включно позивач не повідомлявся та письмові зауваження від будь-яких управлінь, комісій або відділів Донецької міської ради та виконкому Донецької міської ради не одержувались.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, відповідне рішення щодо укладення відповідного договору оренди або відмову в його укладанні Донецькою міською радою та виконкомом Донецької міської ради не приймалось. Навпаки, із змісту документів, наданих позивачем Донецькій міській раді, виконкому Донецької міської ради, Донецькому міському управлінню земельних ресурсів, Головному управлінню містобудування і архітектури Донецької міської ради, та іншими місцевими установами та органами, та які досліджені судом, вбачається беззаперечний намір сторін на укладання договору оренди земельної ділянки.   

Таким чином, посилання Донецької міської ради на неможливість розгляду документів з відведення позивачу спірної земельної ділянки у зв'язку із внесенням змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" є необґрунтованими та такими, що порушують права позивача на оренду земельної ділянки.

Таким чином, бездіяльність Донецької міської ради щодо оформлення документів з відведення земельної ділянки в оренду позивачу є незаконною.

Крім того, укладання договору резервування земельної ділянки, хоча і не є інститутами цивільного та земельного права, однак згідно до приписів ст. 11 ЦК України є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків та його зміст не суперечить законодавству. Отже за результатами укладання якого, при належному виконанні умов договору, є надання позивачу у користування спірної земельної ділянки шляхом прийняття радою відповідного рішення.

Таким чином, враховуючи наявність у Донецької міської ради цивільно-правового обов'язку щодо надання земельної ділянки при умові виконання позивачем вимог стосовно земельної ділянки по вулиці Щорса, 40 в Ворошиловському районі               м. Донецька орієнтовною площею 0,1940 га, Донецька міська рада зобов'язана укласти договір оренди цієї земельної ділянки.

Відповідно  до матеріалів справи позивач на підставі договору купівлі – продажу від 21.01.2001р. № 3941 на праві власності володіє будівлею колишнього гуртожитку (фундамент будівлі з підвалом площею 216,5 м2 та прилегле асфальтове покриття площею 20 м2), яка розташована за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 40. Зазначене підтверджується свідоцтвом про власність № 2453 від 09.10.2001р.

Споруда якою володіє позивач на праві власності знаходиться на спірній ділянці.

Згідно до присів ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщена на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.  

Отже позивач вже користується частиною спірної земельної ділянки.

Приписами ст. 103 Земельного кодексу визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).  

Отже право позивача на набуття в оренду спірної земельної ділянки забезпечується також його зобов'язанням, як суміжного землекористувача, які визначаються законом.  

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги характер спору по вказаній справі, зокрема визнання права позивача на оренду земельної ділянки, на якій знаходиться належна позивачу будівля, суд дійшов висновку  про обґрунтованість заявлених вимог.

До того ж, суд приймає до уваги ті обставини, що виходячи із наданих позивачем документів, вся технічна та інша документація, яка була необхідна для підготовки проекту рішення та прийняття рішення для укладання договору оренди на спірну земельну ділянку, була підготовлена позивачем та опрацьована всіма управліннями, комісіями та відділами відповідачів на протязі 2006-2007 років. Проте, внаслідок бездіяльності відповідачів, відповідне рішення впродовж 2006-2007 року не було прийнято та договір відповідно не був укладений, незважаючи на достатність та розумність терміну.

За таких обставин суд вважає позов обґрунтованим, внаслідок чого позовні вимоги до Донецької міської ради про визнання права позивача на набуття в оренду земельної ділянки загальною площею 0,1940 га для розміщення об'єкту: адміністративної споруди з підземним паркінгом по вул. Щорса, 40 в Ворошиловському районі м. Донецька шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України  та Законом України “Про оренду землі“, чинних на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп” з заявкою (клопотанням) до Донецького міського голови, підлягають задоволенню.

Щодо підвідомчості цієї справи господарським судам суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на отримання в оренду спірної земельної ділянки.

Тобто, правовідносини, що склалися між сторонами з приводу наявності чи відсутності у позивача права на оренду носять договірний характер.

При цьому, відповідачі у спірних правовідносинах не здійснюють владних повноважень, а виступають як суб'єкт господарських відносин.

Щодо заперечень Донецької міської ради викладених у відгуку на позовну заяву, то останні спростовуються вище викладеним.

Відносно припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, то суд зазначає, що матеріали справи містять відмову Донецької міської ради в укладанні договору оренду земельної ділянки, за підписом Тарабановського В.І, який відповідно до Рішення Донецької міської ради № 7/40 від 22.12.2006р. займає посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради – керівник управління будівництва та перспективного розвитку Донецької міської ради.    

Разом з цим, суд не приймає до уваги лист Виконавчого комітету Донецької міської ради від 07.04.2008р. № 01/17-56 у якості доказу відмови від укладання договору оренди, оскільки виконавчий комітет Донецької міської ради рішенням Донецької міської ради № 18/12 від 28.03.2008р. позбавлений повноважень щодо вирішення питання надання земельних ділянок в оренду  від територіальної громади.

Стосовно позовних вимог до Виконавчого комітету Донецької міської ради, то суд відмовляє у їх задоволенню в зв'язку з тим, що саме до повноважень сільських, селищних, міських рад належать вирішення питання у галузі земельних відносин, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Зокрема, згідно норм ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст.ст. 12, 122 Земельного кодексу України, міська рада, як суб'єкт прав комунальної власності на землю, має право володіння, користування і розпорядження землями комунальної власності.

З огляду на зазначені норми законодавства, суд вважає, що належним відповідачем у даній справі є Донецька міська рада, яка повинна відповідати за цим позовом, оскільки, вирішення питання про передачу земельних ділянок у власність чи користування або надання земельної ділянки в оренду віднесено саме до компетенції ради, як власника землі, яка здійснює розпорядження землею на свій розсуд в інтересах територіальної громади. У зв'язку з чим, Донецька міська рада є належним відповідачем.

Судові витрати підлягають віднесенню на Донецьку міську раду в порядку передбаченому ст 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про оренду землі”, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Земельним кодексом України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп” м.Донецьк до Донецької міської ради  задовольнити повністю.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" м.Донецьк на набуття в оренду земельної ділянки для розміщення об'єкту: “адміністративно-офісної будівлі з підземним паркінгом по вул. Щорса, 40, Ворошиловського району                       м. Донецька, орієнтовною площею 0,1940 га, шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп"  з заявкою (клопотанням) до Донецького міського голови.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп” м. Донецьк до Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк відмовити.

Стягнути з Донецької міської ради (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп” (м. Донецьк, пр. Комсомольський, 8, ЄДРПОУ 30076367) судові витрати: державне мито в розмірі 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя