Постанова

від 09.06.2011 по справі 2а/0570/6136/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 09 червня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/6136/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Ушенка С. В.

при секретарі                                                  Кутафіній К.Ю.,

за участю

представника позивача                                                      ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача                                                  ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглекислотний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглекислотний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 року за № 70 не виконав нормативи по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Згідно акту перевірки № 29 від 24.01.2011 р. середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Вуглекислотний завод» становила 8 осіб, тобто на підприємстві повинен бути працевлаштований 1 інвалід. Фактично не працював жоден інвалід. Таким чином, відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році у розмірі 6531,25 грн. Оскільки відповідач ці санкції не сплатив, йому станом на 11.04.2011 року нарахована пеня у розмірі 1499,66 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8030,91 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в ньому, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв”язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1 Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом № 16 від 01.03.2007 р. директора Фонду соціального захисту інвалідів, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, підзвітне і підконтрольне йому та утворюється для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики.

Згідно п. 3 зазначеного Положення, одним із завдань Фонду соціального захисту інвалідів є  контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Також, відповідно до пп. 3 п. 4 цього Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до пп. 3 п. 5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглекислотний завод» (ЄДРПОУ 33049210, 86104, м.Макіївка, вул. Панченко) зареєстроване Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29.06.2004 р., про що зроблений запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Так, згідно ст. 17  цього Закону,  метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як вбачаться з акту № 29 від 24.01.2011 р. проведення перевірки щодо дотримання вимог ст.ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» за 2008 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ „Вуглекислотний завод” становить 8 осіб; кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 1 особа. Разом з тим, у 2008 році фактично на підприємстві не працював жоден інвалід, чим були порушені вимоги зазначеної норми законодавства.

Таким чином, оскільки на підприємстві середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач, згідно вимог ст. 20 цього Закону, мав сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за несвоєчасно створені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2008 році, яку має сплатити відповідач, складала 6531,25 грн.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачем сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» строк сплачена не була, що дало позивачеві підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 цього Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Оскільки відповідачем фінансові санкції були сплачені несвоєчасно, станом на 11.04.2011 року позивачем нарахована пеня в розмірі 1499,66 грн. з урахуванням облікової ставки Національного Банку України на час нарахування, що підтверджується поданим позивачем розрахунком.

Однак, суд звертає увагу сторін на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 217 Господарського Кодексу України (надалі – ГК України), господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

          Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для не припущення господарського правопорушення.

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб’єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємство, в даному випадку відповідач, повинен подати до відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою Ф-10пн в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70 „Про реалізацію статтей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні” передбачено обов”язок, зокрема, підприємств, установ, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, самостійно, в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається згідно зі ст. 20 зазначеного Закону.

Тобто, виходячи із зазначених норм законодавства, порушення відповідачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності відбулися до 15 квітня 2009 року, у зв”язку з чим з моменту скоєння зазначеного порушення минуло більше одного року, що, у відповідності до приписів ст. 250 ГК України виключає застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій і нарахування пені.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглекислотний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році та пені нормативно необґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 8 - 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглекислотний завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році та пені – відмовити у повному обсязі.

Повний текст постанови складено і підписано 14.06.2011р., її вступну і резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 09.06.2011р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя                                                                                                Ушенко С. В.